У четвер Віктор Янукович офіційно став четвертим президентом України. Найважливіший день в своєму житті Янукович почав із молитви.
О 9 ранку він прибув до Києво-Печерської Лаври, де отримав благословення від московського митрополита Кирила. "У стінах Києво-Печерської лаври, звідки пішла Русь свята ми зараз молилися , щоб Господь благословив ваше сходження у владу президента України", - сказав Кирило під час молебню.
Далі події перемістилися до Верховної Ради, де мала відбутися урочиста присяга. Станом на 10 годину там зібралися іноземні гості та депутати. Фракція БЮТ зібрання проігнорувала. Ганна Герман прийшла в національній сорочці й коралях. Нестор Шуфрич фотографувався з головою КС.
В центрі гостьової ложі сиділа дружина нового президента Людмила Янукович з онуком. Нову першу леді обрамили у жабо.
Спікера Держдуми Бориса Гризлова посадили в першому ряду. А голову Європарламенту посадили десь у хвості, ледь не на приставному стільці. "Міністра закордонних справ" Євросоюзу Катрін Ештон також посадили ззаду, та ще й прочитали з неправильним наголосом.
Янукович прибув до Ради десь о 10:10. Мерседес з президентом зупинився біля червоної килимової доріжки покладеної біля входу. Усміхнений Янукович по ходу застібав ґудзика. Коли Янукович уже мав зайти до приміщення, обидві двері разом зачинилися, і ледь не вдарили Януковича. Охорона кинулася спішно відчиняти двері. БЮТ одразу побачив в цьому поганий знак, а в пам'яті сплило, як на з'їзді СПУ впав прапор.
Це був не останній казус з дверима. Оскільки спікер Литвин продовжував оголошувати гостей, новий президент змушений був переминатися з ноги на ногу під зачиненими дверима залу. Потім спікер на півслові закінчив читати список, видно отримавши сигнал, що гарант вже тут.
Янукович зайшов до зали через центральний вхід. Після цього Володимир Литвин відкрив церемонію присяги нового президента. Вона розпочалася з виконання гімну. Новий президент майже не відкривав рота під час його виконання.
Рубрика НАГОЛОС (Народний Голос) створена для вільного виявлення справедливого гніву і невдоволення щодо неправомірних дій, прохань про допомогу і подяк та багато-багато іншого. Ваші відкриті листи будуть публікуватись БЕЗ ЦЕНЗУРИ.
Шановна редакція! Я пенсіонерка і для мене важко писати Вам листа. Я сподіваюсь, що журналісти піднімуть питання про нашу безвихідь.
Часто в газетах пишуть, що м. Бровари таке прекрасне і живуть в ньому, як в Едемському саду. А от про незгоди і неполадки ніхто не пише, бо ніхто не вірить, що щось зміниться.
