http://vartainfo.com.ua http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2010/04/14/vitchim_narechenoi_z_6710.html Wed, 14 Apr 2010 14:45:02 +0300 Новини Батьки 19-річної студентки були проти її роману з 42-річним чоловіком. Вітчим дівчини застрелив невгодного нареченого та побив його матір. На Київщині вітчим вбив нареченого своєї пасербиці за те, що той був набагато її старший.<p>Стосунки 42-річного Олександра і 19-річної Тетяни не влаштовували батьків дівчини.<p>Хоча самі закохані, попри різний вік, плани мали далекоглядні. Олександр, що працював автомеханіком, познайомив наречену-студентку з матір'ю, все йшло до весілля.<p>Як розповіли в міліції, матір Тетяни приїхала до дочки у Переяслав-Хмельницький і просила її повернутися додому. Проте отримала від доньки та її співмешканця відмову.<p>Змиритися з рішенням уже повнолітньої дочки жінка не змогла і попросила допомоги у свого чоловіка. Сподівалася, що вітчима Тетяна послухається. Тим більше, дівчина його боялася, адже той її бив.<p>Забирати свою пасербицю з чужого дому Василь приїхав з мисливською рушницею. Увірвавшись до будинку закоханих, він відлупцював матір жениха, а потім узявся й за нього.<p>Чоловік розчохлив рушницю та вдарив прикладом Олександра по голові. Поранений намагався чинити опір, тоді Василь розгорнув рушницю та застрелив його. "Постраждалий як раз знаходився до нього спиною", - розповів заступник керівника Переяслав-Хмельницкього МВ міліції Вадим Боднар.<p>Після розправи Василь силоміць забрав Тетяну з будинку та віддав під контроль матері. Наказав жінкам іти до міліції, а сам поїхав до Києва. Він планував сховатися на рідній Житомирщині.<p>В той час поранений Олександр стік кров'ю на очах у своєї матері, яка прийшла до тями після удару.<p>Убивцю міліція затримала на Київському вокзалі. Він не заперечував свого злочину, але впевнений, що вчинив правильно. Тепер йому загрожує 15 років ув’язнення за навмисне вбивство. http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2010/04/13/perejaslav_zamanivae_6677.html Tue, 13 Apr 2010 11:33:20 +0300 Новини Власти Переяслав-Хмельницкого разработали Программу социально-экономического развития города до 2020 г., утвердить которую планируется на одной из ближайших сессий городского совета. Как рассказал секретарь горсовета Александр Матвиенко, главный акцент в документе сделан на развитие туризма: «Нам есть что показать приезжим, ведь в городе функционируют 68 музеев». Впрочем, изучение Программы показало, что туристическая составляющая ограничена строительством еще одного исторического музея и гостиницы. Первый объект, по словам директора Национального историко-этнографического заповедника «Переяслав» (объединяет все музеи города) Виктора Ткаченко, начали возводить на площади Переяславского совета еще в конце 80-х годов прошлого века. Но после распада Союза строительство было заморожено. Возобновили работы лишь два года назад, благодаря поддержке тогдашнего президента Украины Виктора Ющенко. «Уже построено двухэтажное здание с подвалом. Общая стоимость работ, которые финансируют Кабмин и Киевский областной совет, составляет 85 млн грн.», — отметил г-н Ткаченко. Необходимость же в новой гостинице власти объясняют тем, что в городе с советских времен работает лишь один отель «Пектораль», расположенный на улице Богдана Хмельницкого, и его явно недостаточно. Правда, пожелания властей к инвесторам несколько завышены. По словам главного архитектора Александра Хорошуна, мэрия запланировала в городе четырехзвездочный отель на 70 номеров с конференц-залом и намерена провести конкурс для определения инвестора строительства. <p>Остальные положения Программы предусматривают банальное развитие городской инфраструктуры. В частности, планируется реконструировать Привокзальную площадь и все 11 остановок городского транспорта, сделав их крытыми. Эти работы чиновники тоже хотят провести за средства инвесторов, которым взамен разрешат открыть торговые точки. «Реконструкция каждой остановки обойдется в 50–60 тыс. грн. Договоры с предпринимателями планируем заключать на 8–15 лет», — отмечает г-н Хорошун. Улица Героев Днепра будет расширена с двух до трех полос, а на улицах Богдана Хмельницкого, Школьной и Щорса установят светофоры, что позволит избежать дорожных заторов возле автовокзала. В центральном парке города площадью 3,5 га, расположенном в районе улиц Сковороды и Мазепы, будут проведены ремонтные работы. По задумке проектантов, тут планируется создать новые аллеи, провести освещение, установить беседки, фонтан и создать площадку для скейтбордистов. <p>Также власти намерены ввести упрощенную процедуру отвода земельных участков для строительства заведений общественного питания, что, по мнению чиновников, позволит увеличить существующее число ресторанов и фаст-фудов (на сегодня около 10 заведений) как минимум вдвое. А на улице Богдана Хмельницкого откроют первый в городе продуктовый супермаркет, под строительство которого уже выделен земельный участок площадью 7,7 тыс. кв. м.<p>Александра Некращук http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2010/03/31/gromads_ki_sluhannja_6595.html Wed, 31 Mar 2010 10:31:37 +0300 Новини Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада має право проводити громадські слухання, тобто зустрічатися з депутатами, посадовими особами, заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо життєдіяльності міста. Громадські слухання мають проводитися, як мінімум, раз на рік. Цьогорічні слухання були традиційними, вже четвертими, які проводив міський голова Іван Якименко. Інтерес громади до зустрічей з владою ледь жевріє. Так, на загальноміських слуханнях в районному будинку культури були присутні близько 75 осіб (минулого року — близько 100). Якщо не враховувати, що чоловік 30 з них — працівники органів місцевого самоврядування і комунальних організацій, то явка на ці слухання складає 0,3% від кількості виборців Переяслава. У залі колишнього ПТУ послухати міського голову й депутатів зібралися 50 чоловік (минулого року 60), що складає всього 0,5% від кількості виборців мікрорайонів Давньоруський, Заальтиця та Лагері. На Підварках участь у громадських слуханнях взяли всього 35 чоловік, що вдвоє менше, ніж 2009 року. У ЗОШ №7 прийшли близько 50 жителів мікрорайонів Спаська Левада та Солонці, що складає всього 1% від виборців (минулого року прийшло 60 чоловік). У Борисівці відвідуваність була на рівні минулого року — 45 осіб, що складає 3% від виборців цього мікрорайону. І, нарешті, найактивнішими громадянами, як і минулого року, виявилися жителі Карані. Їх хоч і прийшло тільки 35 чоловік (2009-го — 50), однак, зважаючи на малу чисельність мешканців мікрорайону, це склало 5%.<p>Чи є популярним захід, на який приходить від 0,3 до 5% виборців того чи іншого мікрорайону? Запитання виглядає безглуздим. Чому ж переяславці не цікавляться, чим займається ними ж обрана влада? Тут є два варіанти відповіді: або ж влада працює бездоганно й вирішує всі проблеми, або ж жителі міста просто зневірилися у міській владі. Швидше за все, правильним є другий варіант. І тут справа не тільки і не стільки в професійності команди міського голови Івана Якименка, скільки в неефективності самої системи влади. А тут ще й криза плюс сніжна зима... До речі, саме про чищення вулиць від снігу ті поодинокі активісти, які все ж таки відвідали слухання, запитували найбільше. А ще — про якість доріг та тротуарів, вуличне освітлення, вивезення сміття, ремонт покрівель... Коротше, повний джентльменський набір, про який влада знає не гірше за самих мешканців. Інша справа, чи може покращити ситуацію. Якби могла, жителі не говорили б щослухань про одне й те ж.<p>Про відсутність логіки в опозиційних до міського голови депутатів говорилося багато. На цих слуханнях деякі опозиціонери знову постали «в усій красі». Так, депутат Сергій Мевша, який на кількох слуханнях поспіль з маніакальною впертістю пропонував міському голові піти у відставку в зв’язку з корупційним скандалом, звинуватив Івана Якименка в небажанні вирішувати проблему будівництва сміттєпереробного заводу. На що міський голова резонно відповів: «Ви ж самі зібрали 2 тис. підписів проти будівництва заводу на території міста». А землями району міська влада не розпоряджається. Другий опозиціонер Віктор Толочин звинуватив міську владу (до якої належить і сам) у тому, що вона не знає, кого рік тому на Підварському кладовищі поховали в целофановому мішку. На запитання, чому ж він, знаючи про цей факт, не повідомив відповідні органи, Толочин нічого пояснити не зміг. А взагалі опозиція на цих слуханнях була якась млява. Можливо, тому що критика виконавчої влади депутатами не сприймалася простими людьми. Відразу слідувало запитання: а сам ти що зробив, — на яке опозиціонерам відповідати було нічого.<p>Дивує низька активність переяславських депутатів. І це при тому, що обранці громади зобов’язані брати участь у слуханнях. Однак ощасливили виборців своєю присутністю тільки 15 депутатів з 46, тобто менше третини. А прозвітувалися (що є також вимогою закону) тільки Олександр Матвієнко, Марина Навальна, Анатолій Фесенко, Анатолій Чуня.<p>Тож цьогорічні громадські слухання торжеством народовладдя назвати важко. Гримаси демократії — це було, особливо в Борисівці, де доходило до прямих образ міських посадовців. Депутат Анатолій Фесенко з гіркотою сказав, що з таким ставленням не хочеться бути депутатом. Зате все пройшло демократично. Кожен нероба мав можливість висловитися й обізвати людей при чинах. Бо людина праці поважатиме працю іншого, будь ти хоч прибиральницею, хоч мером. А про те, що справжній демократії притаманна культура поведінки, багато переяславців і не здогадуються.<p>Роман КРУК http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2010/03/31/viden_u_perejaslavi_6594.html Wed, 31 Mar 2010 10:28:45 +0300 Новини Саме таку ілюзію намагалися створити в нашому місті молодіжна громадська організація «Нова хвиля» та районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Для цього вони влаштували Віденський бал, який проходив у ресторані «Дружба». Ідея заходу була різноплановою. З одного боку, це «тусовка» переяславського істеблішменту, з іншого — благодійна акція підтримки творчої молоді з фізичними вадами. Друга ідея була втілена краще, адже гості «викинули» на благодійність більше семи тисяч гривень. Це були кошти, внесені просто для підтримки талановитих інвалідів, а також гроші, виручені під час проведення аукціону та лотереї. На аукціоні учасникам Віденського балу пропонувалося купити витвори дітей та молодих людей з фізичними вадами. Такі мистецькі роботи були розкуплені буквально за 20 хвилин. Вартість куплених лотів — від 200 до 800 грн, хоча стартова ціна коливалася від 50 до 180 гривень. Крім того, деякі депутати-підприємці районної ради пообіцяли перерахувати на спецрахунок кошти для підтримки цієї категорії талановитої молоді.<p>Представник міжнародного благодійного фонду Михайла Горбачова пообіцяв узяти під опіку молоду художницю з Пологів-Яненків Лесю Рибак. Підприємець Володимир Канна заявив про готовність повного утримання переяславської письменниці Інни Летючої. Це теж було плюсом Віденського балу.<p>Відносно мінусів, то слід зауважити, що нині вальс і танго вміє танцювати дуже обмежена кількість переяславців, та й то старшого віку. Набагато охочіше вишукана публіка, підігріта винами, шампанським та коньяком, викидала колінця під ритми 80-х. Проте яке відношення має ця музика до Віденського балу?<p>Щодо політичної та бізнесової еліти, яка, за задумом організаторів, мала взяти участь у цьому заході, то тут теж було не все вдало. Безперечним успіхом організаторів слід вважати появу на Віденському балу голови районної ради Віктора Шеремети, кількох депутатів районної ради, представників благодійних фондів, зокрема, фонду «Притулок для дитини» з Мексики. <p>Планувалося, що буде 120 гостей. Принаймні, стільки запрошень було розіслано. Однак відгукнулося близько половини. Було ще 2 десятки співорганізаторів та волонтерів проекту. Можливо, багатьох відлякав так званий дрес-код, зазначений у запрошеннях: чорні фраки або костюми з «метеликами» для чоловіків, коктейль-сукні для жінок. Проте на самому заході були хто в чому, деякі панянки навіть у міні-спідницях. Єдиним чоловіком з «метеликом» був заслужений працівник культури, депутат міської ради Володимир Проказов. Ну, йому, як кажуть, і Бог велів. До речі, крім нього з міських депутатів був тільки Петро Косюхно. Очільники міста на бал не з’явилися, хоча їх і запрошували. Можливо, організатори Відня в Переяславі були не надто досвідченими і не зуміли (чи не захотіли) залучити до заходу міський відділ культури та міські молодіжні служби. Від тандему міста й району захід тільки виграв би. А може, тут має місце стара ворожнеча між містом і районом, яка виливалася в ненадання містом дозволу оформити будівлю та землю райдержадміністрації, відмову останньої розмістити на землях району сміттєпереробний завод та інші взаємно недружні акції. <p>Роман КРУК http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/12/09/u_perejaslav_hmel_ni_5791.html Wed, 09 Dec 2009 21:07:30 +0300 Новини У Переяслав-Хмельницькому районі, що на Київщині, 28-річна Тетяна, захищаючись, зарізала ножем свого чоловіка. По приїзду лікарям швидкої допомоги довелося констатувати смерть. За словами судмедекспертів, 33-річний Андрій помер за лічені хвилини в результаті пошкодження сонної артерії. Для сусідського ока це була показова сім’я - подружжя виховувало дев’ятирічного сина, вони завжди були разом. Правда, мало кому було відомо, що роль годувальника родини належала господині. І хліб, і до хліба здобувала виключно Тетяна. Андрій лише інколи дозволяв собі піти на тимчасові заробітки, проте цих грошей не вистачало навіть на дитину. Хронічні лінощі чоловіка стали основною причиною їхньої останньої сварки. Коли завжди покірна дружина почала кричати, ображаючи його гідність, Андрій в хід пустив кулаки. Такого приниження Тетяна просто не очікувала. В шоковому стані вона схопила кухонний ніж і кілька разів вдарила ним чоловіка. <p>Наразі жінка знаходиться в ізоляторі тимчасового тримання. За цим фактом співробітники міліції Переяслав-Хмельницького МВ порушили кримінальну справу за статтею 121 Кримінального кодексу. Останню крапку в цій історії поставить суд. http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/11/28/u_perejaslav_hmel_ni_5717.html Sat, 28 Nov 2009 13:24:44 +0300 Новини 26 листопада в Державному вищому навчальному закладі “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” за сприяння Українського Інституту Національної пам’яті та Переяслав-Хмельницької міської ради відбувся допрем'єрний показ повнометражного документального фільму творчої знімальної групи зі Сполучених Штатів Америки, Канади та України на чолі з голівудським режисером Боббі Лі “Holodomor: Ukraine’s Genocide” (“Голодомор: Геноцид в Україні”). Всіх членів знімальної групи відзначено Почесними грамотами облдержадміністрації. Учасники заходу взяли участь в панахиді за жертвами голодоморів в Україні та вшанували загиблих хвилиною мовчання. http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/10/12/borzhnikam_perekrili_5134.html Mon, 12 Oct 2009 18:12:40 +0300 Новини Давно відомо, що в Переяславі живуть творчі люди. Правда, донедавна вважалося, що це стосується в основному художників, музикантів та літераторів, ну, ще різьбярів, майстрів лозоплетіння, вишивальниць. Виявляється, що творчість притаманна й переяславським комунальникам. Працівники комунальної галузі вже стомилися від безплідної боротьби з боржниками. Які тільки методи не застосовували — і примусу, і заохочення, однак деякі отримувачі послуг за послуги платити ніяк не бажають. Кілька місяців тому працівники місцевої тепломережі вирішили, що про боржників повинна знати вся громада, і вивісили їхні прізвища й суми заборгованості на білборді біля автовокзалу. Про це ноу-хау розповідали навіть центральні телеканали. <p>Керівництво виробничого управління комунального господарства (ВУКГ) вирішило піти іншим шляхом. Дієвішим, як воно вважає. Першим кроком роботи з боржниками є попередження. Якщо вони порушникам «до лампочки», далі йде звернення до суду. Суд приймає рішення на користь комунальників. Деякі боржники ігнорують і суд, і виконавчу службу, яка намагається стягнути кошти. Нині заборгованість за послуги ВУКГ склала понад 500 тис. грн, а кількість боржників сягнула 10% від загальної кількості абонентів. Тому комунальники змушені були піти на безпрецедентний для Переяслава крок. <p>Вони вибрали 11 злісних неплатників, сума боргу кожного з яких складає понад 5 тис. грн, і... перекрили в їхніх квартирах каналізацію. Знаючи, що до помешкання їх ніхто не впустить, працівники ВУКГ викликали спеціалізовану фірму, яка перекрила каналізацію без відома мешканців і без проникнення в квартири. Технологію відключення спеціалісти тримають у секреті, однак схематично вона має такий вигляд. Через каналізаційний стояк вниз опускається відеокамера, яка знаходить потрібну квартиру. Далі через цей же стояк якимось чином заглушується вихід каналізації з квартири. Це означає, що при користуванні каналізацією всі стічні води з фекаліями через унітаз і ванну виливатимуться назад. Просто, але недешево. <p>За відключення 11 квартир умільці запросили з комунальників близько 5 тис. грн. Тепер, якщо котромусь із боржників набридне ловити фекалії у своїй квартирі чи бігати «по нужді» до сусідів чи під кущі, він може звернутися до ВУКГ з проханням відновити послуги водовідведення. Для цього йому потрібно буде сплатити свій борг плюс певну суму (не менше 700 грн) за розблокування каналізації. <p>Наскільки ефективним виявиться новий метод боротьби з боржниками, покаже час.<p>Олег Ружич http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/09/28/_font_color_red_mera_4891.html Mon, 28 Sep 2009 19:31:21 +0300 Новини У понеділок УБОЗ Київської області затримав при отриманні хабара мера Переяслав-Хмельницького Івана Якименко. <p>Про це повідомило джерело в правоохоронних органах. Зокрема, Якименко затримано за отримання хабара у розмірі $3 млн. Ця сума надавалася міському голові за оформлення документів на право власності 13 га землі. <p>У той же час, у прес-службі МВС заявили, що в даний момент така інформація перевіряється. http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/09/27/perejaslavtsi_vpersh_4896.html Sun, 27 Sep 2009 11:17:37 +0300 Новини 20 вересня Переяслав відзначав день міста. Уся офіційна програма була пересипана цікавими концертними номерами місцевих та приїжджих артистів. На новій просторій сцені, яку було змонтовано напередодні свята, виступали дует «Стожари», тріо «Експресія», оркестр народних інструментів під керівництвом Володимира Проказова фіналістка міжнародного пісенного конкурсу «Дитяче Євробачення» Марія Стасюк та шоу-балет «Парадіз», народний аматорський ансамбль народного танцю «Пролісок» (м.Баришівка) та багато інших. Приємно вразила глядачів своїм співом 8-річна вихованка музичної школи, лауреат численних всеукраїнських конкурсів Еліна Сумченко, яка проживає у військовому містечку Дівичок.<p>Цього року переяславців очікувала особлива новина - вони мали нагоду вперше почути гімн рідного міста. Його автори - поет Олександр Демиденко та композитор, Заслужений артист України Павло Мрежук. <p>Переяславці уважно вислухали пісню, яку виконав сам композитор. <p>Цього дня у виконанні солістки Наталії Александрової прозвучав ще один з варіантів гімну, поданих на конкурсну комісії, який написав переяславський поет Олександр Матвієнко. http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/09/18/programa_svjatkuvann_4759.html Fri, 18 Sep 2009 15:07:56 +0300 Новини 18 ВЕРЕСНЯ 2009 РОКУ<p>12.00 — Фінал чемпіонату міста з футболу «Кубок Переяслава» серед збірних команд навчальних закладів. Стадіон ім. В.Лобановського<p> 19 ВЕРЕСНЯ 2009 РОКУ<p>10.00 — Першість міста з настільного тенісу. Спортивна зала ЗОШ №7<p>12.00-16.00 — Всеукраїнський «Слов’янський марафон». Центральна площа міста<p>12.30-14.00 — Дитяча концертна програма «Світ дитячих мрій». Центральна площа міста<p>16.00 — Гала-концерт учасників фестивалю народної творчості «Лине пісня з народних джерел». Центральна площа міста<p>20 ВЕРЕСНЯ 2009 РОКУ<p>8.30 — Покладання квітів до обеліску героям Букринського плацдарму. Мікрорайон Трубайлівка<p>10.00-16.00 — Виставка робіт молодих художників Переяславщини «Святкові фарби нашого міста». ДХШ<p>10.00-17.00 — Виставка робіт майстринь українських вишиванок Переяславщини «Для душі і серця — цей чудовий вид мистецтва». Майстер-класи та вишивання Рушника міста. Виставкові зали НЦК «Зустріч»<p>11.00 — Мітинг, присвячений 66-й річниці визволення Переяслава від німецько-фашистських загарбників, покладання квітів. Братська могила в центральному парку міста<p>Центральна площа міста<p>12.00 — Урочистості з нагоди Дня міста<p>15.00 — Велика концертна програма «З днем міста, величний Переяславе!» за участю художніх колективів Переяслава, Київської, Черкаської та Чернігівської областей<p>19.00 — Вечірній концерт «Святкуємо разом!» за участю професійних та самодіяльних артистів української естради<p>21.00 — Святковий салют «Зіркове небо Переяслава»<p>21.00-24.00 — Народні гуляння та дискотека<p>Парк НЦК «Зустріч»<p>9.00-18.00 — «Центр вільного спілкування» — денна розважально-конкурсна програма для всієї родини від «Фреш-студії» та компанії «Київстар»<p>9.00-21.00 — «Щасливе дитинство» — атракціони для дітей<p>10.00-14.00 — «Світ моїх захоплень» — виставка творчих робіт учнів дитячої художньої та загальноосвітніх шкіл міста<p>10.00-18.00 — Ярмарок майстрів декоративно-ужиткового мистецтва Переяславщини та гостей міста. Майстер-класи<p>10.00 — Першість міста з шахів<p>18.00-22.00 — Вечірня танцювально-розважальна програма компанії «Київстар» у стилі дискотеки 80-х років http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/09/04/na_perejaslav_hmel_n_4559.html Fri, 04 Sep 2009 15:23:29 +0300 Новини Переяславській фабриці художніх виробів ім. Богдана Хмельницького уже понад сто років. Підприємство славиться виготовленням українського національного одягу. Свій товар фабрика представляє на виставках і фестивалях у Києві та інших регіонах України. Тут можна придбати прекрасні чоловічі і жіночі вишиванки ручної роботи, сценічні костюми, святкове вбрання і одяг на кожен день на будь-який смак. На підприємстві виготовляють різноманітні ткацькі вироби: рушники, серветки, постіль. До речі, все натуральне (бавовна, льон, батист). Надзвичайно тонка і відповідальна робота у ткалі: вона створює полотно із мережкою і візерунками на верстаті, який виготовлений за стародавніми народними традиціями. Оздоблюється одяг ручною і машинною вишивкою. Майстрині ручного вишивання працюють удома. У вишивання вкладаються душа, фантазія. Візерунки впродовж століть зберігають у собі таємницю символів нашого народу, гармонію Всесвіту, вони є оберегами сімейного вогнища і держави в цілому. Саме такий одяг носили наші предки.<p>Чому ж ми, українці, із задоволенням одягаємось в англійські костюми, чіпляємо на себе індійські прикраси, оздоблюємо житло турецькими килимами, поклоняємось китайським символам, відкидаючи свої національні звичаї, культуру?.. Ні, я нічого не маю проти східної мудрості і кращих традицій інших народів. Але ж чому ми забуваємо своє коріння і знання наших далеких пращурів? Адже саме одяг, речі, які ми щодня використовуємо у побуті, оздоблені символічними знаками, майстерно виплекані, дбайливо вишиті гладдю чи хрестиком, несуть у собі українську історію, вірування і традиції. Про це нам варто пам’ятати.<p>Одягніть вишиванку. І ви відчуєте енергетику своїх пращурів, вільний дух козаччини, гордість за те, що належите до волелюбного українського народу.<p>Лариса Громадська http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/08/26/mala_karatul_selo_kr_4433.html Wed, 26 Aug 2009 18:02:34 +0300 Новини Мала Каратуль, що на Переяславщині, — мальовниче село, розташоване поблизу річки Броварки. У ньому проживає багато талановитих і цікавих людей. Протягом багатьох років щовесни на річку прилітають білі лебеді, яких оберігають місцеві жителі. Заїжджаючи в Малу Каратуль, ви зможете спостерігати за миролюбними птахам, які, не боячись людей, поважно плавають по воді. У село повертаються не тільки птахи, а й молодь<p>На вулицях Малої Каратулі небагатолюдно. Нині в селі затишшя. Місцеві жителі давно справилися із заготівлею сіна, якого вдосталь, змолотили зерно. Господині поралися по господарствах, займалися, ймовірно, консервуванням овочів та фруктів. <p>— На мій погляд, сьогодні хто хоче працювати, завжди знайде роботу, — розповідає про зайнятість місцевих жителів сільський голова Малої Каратулі Ольга Соловей. — Нині переважна кількість малокаратульців працюють у місцевому господарстві «Благовіст», решта знайшли роботу в Переяславі — це ж недалеко. Зручне розташування села надає переваги. До нас повертається молодь, яка залишається тут мешкати. Хоча в селі відчувається дефіцит земельних ділянок для будівництва житла, ми шукаємо можливість, аби допомогти молоді збудуватися саме тут. Ось нещодавно була виділена земельна ділянка для будівництва помешкання сім’ї молодого тракториста. <p>У селі радіють, коли народжуються немовлята. Тут породіль не було протягом кількох років. А ось за минулий та нинішній роки у Малій Каратулі народилося п’ятеро немовлят. <p>— Це така радість, коли народжуються діти, — каже фельдшер ФАПу Ольга Бакуменко. — Ось і сьогодні будемо забирати з пологового будинку немовлятко. Я з молодими батьками їхатиму спеціально до міста, щоб прийняти дитинча, за яким потім вестиму медичний нагляд. Сьогодні в селі проживають ще чотири вагітні жінки. <p>У селі успішно працює базове господарство «Благовіст», яке очолює Ольга Дорошенко. Це сільгосппідприємство орендує 495 земельних паїв жителів сіл Малої Каратулі, Воскресенського та Травневого, які входять до Малокаратульської сільської ради. У господарстві активно тривають жнива. У селі зазнала доброї слави господарська їдальня, де смачно готують. «Вже не одного кабанчика господарство закупило в населення для харчування жниварів», — кажуть жителі села. Щороку «Благовіст» вчасно розраховується з пайовиками, яким виділяє по тонні зерна. Збіжжя підвозиться до дворів пайовиків. <p>Якби не спонсори…<p>Мала Каратуль повністю газифікована. А ось водопровідної мережі тут немає. Тож, у господарствах та по вулицях села стоять криниці з чистою та якісною питною водою. Актуальною проблемою в селі є завершення монтажних робіт з освітлення вулиць. Найближчим часом, як зауважила Ольга Василівна, вуличне освітлення у Малій Каратулі буде зроблено повністю. Згодом такі роботи будуть виконані у Воскресенському. А ось у Травневому (одне з небагатьох негазифікованих сіл району) готуємося до проведення централізованого електричного опалення. Справа в тому, що Малокаратульська сільська рада минулого року на конкурсі місцевого самоврядування виграла 100 тис. грн, які й будуть витрачені на проект підігріву житлових будинків електрикою в цьому невеличкому селі. <p>Сільська рада гостро відчуває брак коштів. Соціальні проекти в селі активно підтримують місцеві спонсори, в тому числі господарство та підприємці. Відчутну допомогу в соціальній сфері села надають депутат районної ради Валентин Рудницький та депутат міської ради Сергій Мевша. Одним словом, зроблено багато, але попереду ще низка невирішених потрібних справ. Ми запитали Ольгу Соловей: «Якби на рахунку сільської ради було вдосталь коштів, на що б ви витратили їх у першу чергу?» Жінка відповіла: «Спочатку ми б відремонтували дороги та зробили нове покриття на окремих з них, почистили озеро, що поблизу села, а також відремонтували сільський будинок культури, де не проводилися ремонтні роботи за весь час його існування».<p>Мала Каратуль — село завзятих жінок. Усі керівні посади, в тому числі директора школи, завідуючої дитсадком, клубом, головного інженера та агрохіміка господарства тощо, займають представниці «слабкої» статі. <p> — Якби ви мали нагоду спостерігати за картиною, — захоплююче розповідає сільський голова, — коли наші жінки під час благоустрою села виходять з косами косити узбіччя або з сокирами прибирати кладовище. Це незвичайне явище, якому дивуються пасажири транспорту, який проїздить через село. Ніде правди діти, у нас мало залишилося чоловіків, до того ж, роботящих. <p>Алла ПРИХОДЬКО http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/08/19/bazarni_rozmovi_po_p_4360.html Wed, 19 Aug 2009 21:59:24 +0300 Новини Переяславський недільний базар є невід’ємною частиною соціального, матеріального і, якщо хочете, духовного життя міста. Адже він, за приблизними підрахунками, збирає до купи близько 10 тисяч жителів міста й району. Для багатьох переяславців відвідання недільного ринку є обов’язковим ритуалом, незалежно від того, треба щось купити чи ні, розпирає гаманець від купюр чи в кишенях гуляє вітер. Колись, до жовтневого перевороту, коли в місті налічувалося понад півтора десятка храмів, люди присвячували неділю службі в церкві. Нині ікони замінені м’ясними рядами, а замість проповіді батюшки лунають вигуки торговців та покупців. На базарі можна почути свіжі плітки, та й собі щось до них додати. Як у тому анекдоті: <p>— Куме, у вас дочка — курва, — кричить чоловік на весь базар. — Побійтеся Бога, куме, ви ж знаєте, що в мене дочки немає. — А ви тепер поясність це всьому базару. <p>Функціонування недільного ринку є неабиякою проблемою для міста й не стільки в духовному та культурному плані, як у чисто технічному. Адже кожної неділі перекривається рух на вулиці Шкільній від автовокзалу до ліцею-інтернату, а також значно утруднюється проїзд вулицями Богдана Хмельницького та Михайла Грушевського. Торгові ряди, крім названих вулиць, виповзли вже на вул. Пугачова (скоро залізуть у подвір’я сьомої школи) та Набережну. Через торгове дійство в неділю не може працювати автозаправка КДК на вул. Шкільній. А головне — сміття залишається стільки, що його доводиться прибирати до кінця наступного вихідного дня. І то велика частина відходів ринкової життєдіяльності осідає на дні та на берегах оспіваної Шевченком Альти. <p>До базару прив’язаний і ряд магазинчиків, що розмістилися на вул. Шкільній. Правда, у випадку будівництва багатоповерхового будинку (колишній кооператив «Рубіжний») їх доведеться ліквідовувати. Це ще одна проблема, адже навряд чи всі власники магазинів добровільно їх знесуть, навіть за обіцянки віддати їм в оренду торгову площу в новозбудованій багатоповерхівці. Невідомо, правда, коли то буде, однак час плине швидко.<p>Антисанітарія після торгів настільки велика, що два роки тому, на святкування 1100-річчя від першої літописної згадки про Переяслав, міська влада змушена була відмінити недільний базар, щоб не зганьбитися перед гостями міста.<p>Щодо сміття, то слід сказати, що зміною керівництва ринку це питання <p>кардинально не вирішити. Адже новий директор ринку намагається застосовувати різні нововведення, підписувати з підприємцями договори, взагалі, працює значно краще, ніж його попередник, однак ситуація суттєво не поліпшилася. Значить, потрібно міняти систему.<p>Дійсно, величезна купа ринкових проблем приводить до висновку, що недільний базар з міських вулиць треба прибирати. І зволікання у вирішенні цього питання буде тільки поглиблювати й без того значні труднощі. Ще в кінці 80-х — на початку 90-х років минулого століття тодішній очільник Переяслава Олександр Тарасенко планував облаштувати ринок на майданчику за «Сільгосптехнікою», в районі, названому в народі Шанхаєм. Розвинена інфраструктура доріг та інженерних комунікацій, близькість траси Бориспіль — Золотоноша робили цю ідею дуже привабливою. Однак не склалося. Ходять розмови, що нинішня влада планує зробити ринковий майданчик недалеко від вул. Шкільної, біля інтернатівського саду, над Альтою. Спланувати, заасфальтувати, обгородити... Тільки, як завжди, у міста не вистачає коштів. Або ще чогось. А поки влада думає, базар все більше засмічує Переяслав, неухильно наближаючи нас до екологічної катастрофи.<p>Роман КРУК http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/07/20/shljah_na_karan_stan_4063.html Mon, 20 Jul 2009 18:19:17 +0300 Новини Рух транспорту містом завжди створює багато проблем. Особливо нині, коли кількість автомобілів різко збільшилась. Це й загазованість, і незручності як для пішоходів, так і для водіїв, і головне — підвищена небезпека для всіх учасників дорожнього руху. На щастя, ще 40 років тому навколо Переяслава була збудована об’їзна дорога, яка мала виконувати ще й роль однієї з дамб Київського водосховища. З дамбою якось не склалося, адже в районі озера об’їзна робить різке «пірнання», тому у випадку підняття рівня води на Дніпрі весь потік через це «сідло» рине на Переяслав.<p>Проте не будемо розписувати сценарій фільму жахів. У об’їзної артерії виявився ще один суттєвий недолік, пов’язаний зі збільшенням транспортних потоків на дорогах. Справа в тому, що частина цієї магістралі (її називають Київ—Черкаси чи Бориспіль—Золотоноша) проходить територією Переяслава. І особливо небезпечним є перехід через цю трасу до мікрорайону Карань. Влітку інтенсивність пішохідного та автомобільного руху значно зростає, адже це єдина дорога з міста до Дніпра. На цій ділянці, де вулиця Героїв Дніпра перетинає об’їзну дорогу, за останні кілька років сталося чимало ДТП зі смертельними наслідками. Гинули як водії, так і пішоходи, в основному молоді люди. Звернення до влади тривалий час результатів не давали.<p>І ось у січні цього року на громадських слуханнях люди прямо заявили: якщо нічого не вирішиться, вони перекриють об’їзну. Чи подіяв цей ультиматум, чи кількість смертей переросла критичну межу, однак міська влада, яка до того заявляла, що траса не належить місту, проявила активність і домоглася реакції від служби автомобільних доріг Київської області. Допоміг і народний депутат від фракції БЮТ Сергій Міщенко. Тож із середини червня ТОВ «Укрдортехносервіс» розпочало роботи з обладнання регульованого перехрестя вул. Героїв Дніпра — об’їзна дорога. Планується встановлення електроопор для освітлення перехрестя, обладнання 4-х світлофорів, облаштування пішохідних переходів. Тож з початку липня перетинати об’їзну дорогу стане значно безпечніше.<p>Роман КРУК http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/06/18/pristrasti_dovkola_s_3511.html Thu, 18 Jun 2009 20:57:51 +0300 Новини Вже кілька місяців деякі активні депутати так званої меншості намагаються колотити Переяслав щодо питання будівництва супермаркету на місці розпочатого багато років тому зведення багатоквартирного житлового будинку, який отримав адресу — вул. Б.Хмельницького, 101. Будинок почала зводити організація ПМК-14. Вона навіть відселила мешканців приватних будинків із зони забудови і надала їм квартири. Минали роки, і будівництво затихло. Мінялися міські голови, які брали на себе зобов’язання щось зробити з тим довгобудом. Однак далі стін першого поверху справа не пішла. А в зоні будівництва накопичувалися сміттєві відходи й паслися кози. <p>Зрештою будинок був проданий фізичній особі, яка, в свою чергу, перепродала його латвійській фірмі «Бігтур». Прибалти обіцяють до Нового року побудувати в місті сучасний супермаркет площею 3 тис. кв. м, вклавши у будівництво близько 20 млн грн та давши переяславцям 120-130 робочих місць. Чи потрібен такий об’єкт Переяславу? Тут представники влади й опозиції одностайні: звичайно, потрібний! Однак опозиціонери вимагають побудувати його в іншому місці. Вони хочуть представити ситуацію так, що ось, мовляв, влада хоче звести в Переяславі супермаркет і вибрала для цього невдале місце, між житловим будинком Б.Хмельницького, 99 і дитсадком №7. Насправді ж фірма «Бігтур», яка викупила об’єкт незавершеного будівництва, забажала побудувати замість житлового будинку супермаркет. Це її право, і міська рада дозвіл на таке будівництво дала. Незважаючи на протести опозиції та прокуратури. Хто тут правий, вирішить суд, який своє остаточне рішення повинен винести в липні. Однак проектна документація замовлена, і ТОВ «Бігтур» встигло навіть між будинками 97 та 99 на вул. Б.Хмельницького звести дитячий майданчик як компенсацію жителям за певні незручності у зв’язку з будівництвом супермаркету. На відкритті майданчика, яке відбулося у вівторок, 2 червня, були представники фірми, а також очільники міста. Було зібрано понад 150 підписів жителів за будівництво супермаркету. <p>Противників будівництва чути не було, хоча шоу, влаштоване ТОВ «Бігтур», було досить голосне. Незгодні з’явилися наступного дня в приміщенні міської ради. 30 чоловік, очолюваних «народними трибунами» від опозиції, вимагали відміни дозволу на будівництво і повернення будинку №99 50-метрової зони прибудинкової території, яка була в них за радянських часів. Як пише газета «Переяслав і рада», жителів наперед турбує шум вантажівок, які завозитимуть товари до супермаркету, а також робота ресторану, який, можливо, відкриється на території супермаркету. Однак нічний шум — це, на жаль, недолік кожного міста, і на це немає ради. Тим більше, коли будинок розташований на центральній вулиці. Проте причини протесту деяких жителів в іншому. На території будівництва майбутнього супермаркету розміщені кілька самовільних гаражів. І їхнім власникам дуже не хочеться позбавлятися цих споруд, хоча ТОВ «Бігтур» обіцяє облаштувати для мешканців прилеглих будинків автостоянку. До речі, ця фірма вже оформила договір оренди й щомісяця вносить у міську казну чималу суму.<p>Супермаркети мають всі сусідні з Переяславом міста. У нас же зіткнулися інтереси кількох груп. Одні хотіли б отримати підряд на будівництво, інші переживають за свій бізнес навпроти. Треті бажають мати зиск за дозвіл на будівництво. Четверті просто хочуть насолити владі. Хто переможе, покаже час. Сподіваюся, що здоровий глузд.<p><i>Роман КРУК</i> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/05/28/prezidentskie_korni__3160.html Thu, 28 May 2009 17:34:42 +0300 Новини 21 мая 2009 года в УНИАН состоялась пресс-конференция представителей движения селян Киевщины, членов правления сельскохозяйственного кооператива «Горбани» Переяслав-Хмельницкого района, всеукраинской общественной организации «Всенародный фронт спасения Украины». Почти сразу же мероприятие переросло в жаркую дискуссию между организаторами и их оппонентами, прибывшими в пресс-центр по собственному желанию. В основе взаимных претензий — земельный конфликт в <b>селе Горбани Переяслав-Хмельницкого района</b> Киевской области и напряженная ситуация в <b>Броварском и Бориспольском районах</b>.<p>Председатель союза собственников земельных паев Владимир Витер сообщил, что 6 мая 2009 года жители села Горбани затеяли мало сказать нешуточную — кровопролитную потасовку. Пока через журналистов участники конфликта не связались с Министерством внутренних дел, представители Переяслав-Хмельницкой районной государственной администрации не принимали никаких мер по прекращению нарушения общественного порядка, хоть и были очевидцами. Бездеятельность местных властей привела к усугублению конфликта — драке, разбойному нападению и захвату одного из граждан в заложники.<p>Выступающий считает, что причина противостояний кроется в полном безразличии чиновников и депутатов всех уровней к происходящему. Избранники заняты лишь сколачиванием собственного состояния. Прокуратура и милиция бездействуют. В результате многочисленные обращения селян никем не услышаны. Конфликты и взаимная ненависть между противоборствующими усугубляются. Владимир призывает всех аграриев объединиться в борьбе против передела участков во всех населенных пунктах Киевской области и уверен, что только взаимные усилия землепашцев помогут остановить беспредел.<p>Затем вне формата конференции было предоставлено слово оппонентам членов кооператива «Горбани». Те категорически не согласились с предыдущим оратором и обвинили противную сторону в том же — захвате своих земельных паев и самоуправстве. Данная ситуация получит развязку в суде и не скоро.<p>Лидер движения селян столичной области Сергей Мартиян рассказал, что броварчане пикетировали Киевскую областную государственную администрацию в то время, когда в селе Княжичи происходили вооруженные разборки. При этом губернатор Вера Ивановна Ульянченко к пикетчикам даже не вышла. Сергей Михайлович сообщил: в первой половине июня 2009 года будет проведен брифинг с участием лидеров селянского движения из других областей Украины. Организаторы мероприятия заявили, что, если до 10 июня теперь уже главой секретариата Президента Верой Ульянченко не будут приняты экстренные меры по наведению порядка во всех горячих населенных пунктах области, то присутствующие на конференции объединят всех аграриев и собственников земельных паев Украины и выдвинут совместные претензии именно Вере Ивановне. Поскольку земельный беспредел на Киевщине достиг пика именно во времена пребывания последней в кресле губернатора.<p>Председатель ВОО «Всенародный фронт спасения Украины» полковник в отставке Александр Лалак считает, что в стране уже несколько лет продолжается необъявленная гражданская война из-за передела общенародной собственности. Об этом политики и СМИ умышленно умалчивают с единственной целью — чтобы народ не объединился и не помешал дограбить еще оставшееся. Он заявил, что под эгидой «Фронта» объединилось более 70 общественных организаций. Движение намерено сплотить усилия всех небезразличных к судьбе страны патриотов для прекращения существующего беспредела.<p>Присутствующим на пресс-конференции журналистам интересно, услышит ли организаторов новоиспеченный глава секретариата, поймет ли, что получила кратковременный шанс (до 10 июня 2009 года) не потерять новый портфель вскоре после назначения? Тем более, как утверждает Сергей Мартиян, 17 мая 2009 года в селе Быковне Броварского района в День Памяти жертв политических репрессий ему посчастливилось передать лично в руки Президенту Ющенко пакет документов по земельному дерибану на Киевщине. Вера Ивановна стояла рядом с Виктором Андреевичем.<p>Программа «Коррупция по-украински» заранее уверена: г-жа Ульянченко и пальцем, что называется, не пошевелит. Ведь сделать хоть один кардинальный шаг и прекратить земельный беспредел означает признать, что происходящее во вверенной ей губернии началось при непосредственной бездеятельности либо участии главы администрации.<p><i>Наталья СИДОРОВА</i><p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/05/27/tut_shevchenko_pisav_3144.html Wed, 27 May 2009 16:25:13 +0300 Новини З історичних джерел відомо, що російський цар Петро І за своє життя вів постійні загарбницькі війни, розширював свої володіння, "рубав" вікна в Європу. Здобувши перемогу над Швецією, правитель розпорядився у гирлі повноводної Неви споруджувати свою столицю Санкт-Петербург. Десятки тисяч українських козаків, будуючи тут величні палаци, гинули від хвороб та тяжкої праці. Чимало вихідців з України стали корінними жителями нового міста. У новій столиці діти наших заможних співвітчизників здобували освіту, створювали свої земляцтва.<p>На одне з таких зібрань вихідців із старовинного Переяслава у 1841 році прийшов Тарас Шевченко. Він на той час вже був викуплений з кріпацької неволі, навчався в столичній Академії мистецтв. На земляцькому зібранні Шевченко познайомився з вихідцем з Переяслава, лікарем Балтійського флоту Андрієм Козачковським, який був на два роки молодший за майбутнього художника і поета. З тих пір обидва земляки стали добрими друзями, захоплювались творами українських письменників: Івана Котляревського, Євгена Гребінки, книгами автора "Історії Русі", "Історією Малої Русі" Миколи Марковича.<p>Згодом Андрій Козачковський залишає службу на флоті, повертається на постійне проживання в Переяслав, живе у родовому маєтку, займається улюбленою лікарською роботою, листується з Тарасом Шевченком, викладає медичні науки в місцевій духовній семінарії.<p>Після закінчення Академії мистецтв Тарас Шевченко працює в Київській археологічній комісії, яка детально вивчає історію України. У селах і містах він малює старовинні будівлі, церкви, хрести, не забуває заїхати в Переяслав до свого товариша Андрія Козачковського. Під час такої зустрічі біля подвір'я маєтку лікаря друзі посадили разом акації. В одну ямку вони помістили два деревця. Старезне дерево й понині тут росте.<p>У гостинного господаря Тарас Шевченко перебував чотири рази. Тут він написав свої найкращі твори: поеми "Наймичка", "Кавказ", "Єретик". Потім у грудні 1845 року 31-річний Шевченко їде в приміське село В'юнище до свого знайомого Степана Никифоровича Самойлова, бо в будинку Козачковського розпочався ремонт приміщення. Там художник малює місцеву церкву, довколишні краєвиди, пише твори: "Маленькій Мар'яні", "Холодний Яр", "Давидові псалми", "І мертвим, і живим…"<p>У В'юнищі Тарас Шевченко застудився і тяжко захворів, піднялась висока температура, знепритомнів. Господар негайно закутав хворого гостя у кожух, повіз до лікаря Козачковського рятувати життя Тарасу. Його розмістили у гостьовій кімнаті. В ніч з 24 на 25 грудня 1845 року тяжко хворий Шевченко піднімається з ліжка, запалює свічку, сідає за стіл, пише свій знаменитий "Заповіт". Ранком подає списаний аркуш паперу своєму другові Андрію Козачковському. Лікар уважно читає геніальний вірш, дивиться на автора, радіє, бо загроза життю Тараса минула, недуга відступає, хворий починає одужувати. "Заповіт" незабаром розповсюджується в рукописному вигляді.<p>Тарас Шевченко після написання цього геніального вірша прожив ще 16 років, в тому числі відбув десятилітнє покарання солдатчини з особистим приписом російського царя Миколи І під вироком: "Під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати".<p>Після смерті поета "Заповіт" було повністю виконано. Прах Тараса Шевченка із петербурзького Смоленського кладовища перевезли на Україну, перепоховали 22 травня 1861 року в Каневі на Чернечій горі, з якої видно і Дніпро, і кручі.<p>Щаслива доля зберегла будинок лікаря Козачковського. Він переходив разом з меблями, речами у спадщину серед нащадків. Помешкання уціліло від пограбувань у революціях та війнах. Завдяки подвижинцькій діяльності історика Михайла Івановича Сікорського в цьому приміщенні обладнали Переяслав-Хмельницький історичний музей, який діяв кілька десятиліть. Докорінна реконструкція будинку розпочалась лише у 2003 році і тривала п'ять років. 18 квітня минулого року в ньому відкрито експозицію музею "Заповіту"<p>Т. Г. Шевченка. Вона не присвячена лише цьому конкретному твору поета, а розповідає про реальне бачення Великим українцем подій своєї епохи. <p>Експозиція ділиться на чотири теми. У перших залах розповідається про історію козацтва Переяславщини очима Тараса Шевченка. Через свої твори, малюнки, картини майстер слова і пензля розповідає про Коліївщину, козацтво, життя в Україні в ХІХ столітті. В експозиції знаходяться шаблі, гармати, сокири, мечі польського, російського, татарського, турецького виробництва, люльки, копія козацького прапора, символи влади — бунчуки, перначі. Шевченко цінував гетьмана Богдана Хмельницького за його державницьку політику, завдаки якій Україна з'явилась як держава. В той же час він називає гетьмана "нерозумним сином" за підписаний союз із Росією. На вітринах знаходяться шаблі особистої охорони гетьмана Богдана Хмельницького та красива холодна зброя, яку подарував гетьману польський король Ян Казимір. На шаблі напис: "Богдану Хмельницькому. Те, що ти зробив під Зборовом і Збаражем, те втратив під Берестечком".<p>В іншому залі експозиція розповідає про петербурзьке життя Шевченка його знайомство з Андрієм Козачковським, іншими видатними людьми.<p>Гостьова кімната знаходиться поруч із робочим кабінетом господаря. У приміщенні, де жив Тарас Шевченко та написав "Заповіт", відтворено інтер'єр тієї далекої епохи кінця грудня 1845 року. Біля вікна стоїть заслане ліжко, стілець, чорнильниця з пером, підсвічники, автограф "Заповіту", у кутку — образи. Тут же знаходяться старовинний комод та латунний кухоль, з якого поет пив воду.<p>Останні два рази з невеликими інтервалами Тарас Шевченко приїздив до Переяслава влітку 1859 році. У нього було підірване здоров'я. Десятирічне заслання далося взнаки. Козачковський ледве пізнав свого друга. Шевченко був виснажений, сутулуватий, а замість пишної чуприни на голові утворилась велика лисина. Тарас Григорович, повертаючись до Санкт-Петербурга, в липні 1859 року знову заїхав попрощатись з родиною Андрія Козачковського. А наступного року із столиці Шевченко надіслав у Переяслав свій "Кобзар", який було надруковано в січні 1860 року. На ньому був дарчий напис: "Марії Степанівні Козачковській з чоловіком та дітками".<p>На стіні реставрованого будинку встановлено меморіальну дошку. "В цьому будинку в 1845 і 1859 році перебував великий поет українського народу Т.Г. Шевченко. Тут він написав твори "Заповіт", "Кавказ", "Наймичка", "Єретик". Біля входу знаходиться пам'ятник Великому українцю, а на вулиці перед подвір'ям музею шумить гіллям старезна акація, посаджена Шевченком разом з лікарем Козачковським.<p> <p><i>Микола КРАВЧЕНКО. Фото автора</i> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/05/08/90_deputativ_sil_s_k_2761.html Fri, 08 May 2009 13:17:15 +0300 Новини Аналізуючи нашу діяльність за останні 5 років, я можу впевнено сказати, що 90% депутатів сільських і селищних рад не знають своїх прав, обов’язків і основних законів необхідних їм для функціонування. Звідси випливають абсолютно абсурдні рішення, які потім скасовуються у судах. Це звичайно, якщо такі подання до судів були. В багатьох випадках такі незаконні рішення стосуються земельних махінацій, тому зацікавлені бізнесмени забезпечують захист у судах такого беззаконня. Наша команда неодноразово стикалась з такими випадками. Звичайно, це ускладнює процес відміни незаконних рішень. Страждають громади, у яких крадеться земля при безпосередній участі депутатського корпусу. Контроль з боку правоохоронців у цій царині фактично відсутній. Прокуратура, на моє глибоке переконання, не справляється зі своїми прямими обов’язками. <p>Самі ж депутати потребують серйозних навчань по базовим речам, які їм необхідно знати, оскільки частина таких протизаконних рішень проштовхується із-за незнання законів з боку депутатів. Відповідно не знаючи законів, народні обранці не можуть передбачити наслідки своїх діянь. На жаль, районні ради, які б мали забезпечити проведення таких навчань не зацікавлені у цьому, оскільки самі приймають участь у розбазарюванні землі. <p>У містах ситуація зі знанням чинного законодавства дещо краща. Хоча, як не прикро визнавати, питання корупції цей факт не вирішує. Все одно потрібен жорсткий контроль. У першу чергу з боку правоохоронних органів, далі – правозахисників і громади безпосередньо.<p><b>Юрій Кравець</b>, <i>керівник Правозахисної Групи Київщини</i><p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/05/04/slavetne_misto_muzej_2657.html Mon, 04 May 2009 17:07:24 +0300 Новини В славетній Переяслав-Хмельницький на вихідні відпочити від шаленого ритму й надмірного шуму приїжджають жителі Києва, Чернігова, Черкас та інших великих міст. <b>Як русич-кожум'яка «переял славу»</b> <p>Два роки тому місто відзначило своє 1100-річчя. Уперше Переяслав згадується у «Повісті минулих літ»: «У рік 6415 (907). Пішов Олег на греків... І стали греки миру просити... І зажадав Олег дати воям на дві тисячі кораблів по двадцять гривень на кочет, а потім давати углади на руські городи - спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, і на Переяславль, і на Полоцьк, і на Любеч, і на інші городи».<p>Назву міста пов'язують з кочівниками - половцями й печенігами. Налетіли вороги якось на поселення русичів, і був серед них один витязь, якого ще нікому не вдавалося перемогти. Його переміг молодий русич-кожум'яка, чим і «переял славу» собі. На честь цієї перемоги місто почали називати Переяславлем.<p>Воно стало фортецею на південних кордонах Київської держави. Після розподілу київським князем Ярославом Мудрим спадщини між синами Переяславський стіл дістався Всеволоду. Так було засноване Переяславське князівство.<p><b>Переяславська Рада</b><p>Під час Визвольної війни Переяслав був важливим осередком постачання зброї і продуктів харчування для війська. У цей час Переяслав відіграє роль дипломатичного центру держави. У місто приїжджали польські, російські, угорські, татарські, турецькі посли.<p>7 січня 1654 року в Переяславі відбулася зустріч гетьмана Хмельницького з послами російського царя для уточнення умов військового союзу з Росією. За угодою, Україна прийняла протекторат самодержця російського, зберігаючи повну автономію, свій республіканський лад. <p>1943 року на честь гетьмана місто було перейменовано на Переяслав-Хмельницький.<p><b>Музейне царство</b><p>З Переяславом пов'язано багато уславлених імен - серед них письменники, композитори, історики, художники, педагоги. 1753 року тут навчався філософ Григорій Сковорода. <p>В 1845 та 1859 роках в Переяславі жив Тарас Шевченко, і сьогодні можна побачити кімнату, в якій був написаний безсмертний «Заповіт».<p>Переяслав-Хмельницький заслужено називають містом-музеєм. Їх тут працює аж двадцять сім. Зокрема, у місті є Музей лікарських рослин, Музей українського рушника, Музей історії бджільництва.<p>Також тут знаходиться Музей декоративно-прикладного мистецтва, Музей історії української православної церкви, Музей українських обрядів, Музей хліба, Музей-пошта...<p><i>Яна Лунга-Федорович</i> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/04/23/ditinstva_pisnja_vel_2505.html Thu, 23 Apr 2009 21:07:06 +0300 Новини У другий день Великодня старовинне місто Переяслав-Хмельницький приймало в себе гостей із усієї Київщини, які стали учасниками обласного дитячого фольклорно-етнографічного фестивалю "Дитинства пісня Великодня". Організаторами свята виступили Головне управління освіти і науки облдержадміністрації, Переяслав-Хмельницька міська рада, комунальний заклад облради "Центр творчості дітей та юнацтва Київщини" і Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", на території якого фестиваль проходить вже вчетверте. <p>Початок дійства ознаменувала святкова хода центральною вулицею музею до Базарної площі. На урочистому відкриті свята гостей та учасників привітали начальник Головного управління освіти і науки облдержадміністрації Віктор Бутник, мер Переяслава-Хмельницького Іван Якименко. Почесним гостем, на превелику радість всіх присутніх, став Герой України, фундаторпереяславських музеїв, жива легенда нашої історії, почесний директор Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" Михайло Сікорський. Цікаву і різнопланову великодню програму подарували шанувальникам українського народного мистецтва митці обласних закладів: музично-драматичного театру ім. П.К. Саксаганського, що у Білій Церкві, та молоді таланти із Київського училища культури та мистецтв. Базарна площа на декілька годин перетворилася на справжній конкурсний майданчик: ось тут, біля ставка, народні умільці представляли вишивані рушники, серветки та живопис, а в дальньому куті юні господині демонстрували поважному жюрі свої великодні кошики, вміст яких дійсно відповідав українським традиціям: в них і смачна домашня ковбаска, і щедрий шмат сала, рум'яна паска та, звичайно, різнобарвні писанки. Майстри із Тетієва та Переяслава-Хмельницького дали всім бажаючим оригінальний майстер-клас, у ході якого ті змогли не тільки дізнатися чимало цікавого щодо кольорів та символів розпису, а й спробувати власноруч створити справді неповторний шедевр. А на головній сцені в цей час проходив конкурс на кращий автентичний костюм "З бабусиної скрині". Що особливо імпонувало: різноплановість сценічних майданчиків. Бо поруч із Базарною площею на подвір'ї чинбаря водночас співали учасники народного фольклорного ансамблю "Вишиванка" Таращанського районного Центру творчості дітей та юнацтва "Веселка", а з сусідньої садиби середняка чувся радісний спів двох ансамблів: української народної пісні "Роксолана" та народної музики "Не журись" обласного училища культури і мистецтв. В обійсті гребінника, що на сусідній вулиці, демонстрував свої таланти фольклорно-етнографічний колектив "Струмочок" Вишнівського Центру творчості дітей та юнацтва Києво-Святошинського району, садиба заможного селянина приймала фольклорний колектив "Калинонька" Бородянського районного Центру дитячої та юнацької творчості. Ожило стародавнє українське село, повеселіло і заграло різними кольорами веселки від дитячих посмішок, їхнього колоритного українського одягу. Як колись воно святкувало Великдень, показали присутнім місцевий народний аматорський фольклорний ансамбль "Червона калина", фольклорно-етнографічний колектив "Будимир" Хотівського НВК "Школа І-ІІІ ступенів-гімназія" Києво-Святошинського району, колективи з Василькова, Баришівки, Броварів та ін. <p>Поки тривали розваги та великодні забави, журі визначало переможців конкурсів. Ой нелегко ж їм було! Адже доводилось обирати найкращих з-поміж кращих. Отже, дипломи, грамоти та цінні подарунки цього святкового дня отримали у конкурсі автентичних костюмів фольклорно-етнографічний колектив "Будимир" Хотівського НВК "Школа І-ІІІ ступенів — гімназія" Києво-Святошинського району, районні Центри позашкільної освіти із Баришівки та Тетієва; найкращі живопис та вишивки продемонстрували юні умільці з районних Центрів позашкільної освіти Таращі та Баришівки, а також Бучанський відділ освіти; найсмачніший великодній кошик цього дня зібрали Тетіївський районний Центр позашкільної освіти, Переяслав-Хмельницький Будинок художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, Ставищенський Центр дитячої та юнацької творчості. <p>Загалом же, якщо об'єктивно оцінювати цю важливу в житті нашого шкільництва подію, то дитячий фестиваль вкотре підтвердив, що наша молода держава впевнено крокує своєю дорогою, а українці здатні зберегти свою унікальність і неповторність.<p> <p>Зачарував усіх своїми талантами фольклорно-етнографічний колектив "Струмочок" Вишнівського центру творчості дітей та юнацтва Києво-Святошинського району.<p> <p>Кожен бажаючий міг навчитися писати писанки під керівництвом досвідчених майстрів.<p>Яна КОНОВАЛОВА. Фото автора. http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/04/16/vesenne_polevye_stra_2387.html Thu, 16 Apr 2009 15:48:10 +0300 Новини «Рейдеры перепахали взошедшие посевы ячменя и озимой пшеницы».<p>Это тревожное сообщение УНИАН о земельном конфликте в <b>селе Горбани Переяслав-Хмельницкого района</b> Киевской области стало поводом для нового журналистского расследования. Аргументы оппонентов - яркое свидетельство борьбы местных жителей с дельцами от бизнеса и власти за конституционное право быть хозяевами земли и трудиться на ней.<p>По заявлению руководства сельскохозяйственного производственного кооператива «Горбани», с лета прошлого года предприятие постоянно отражает атаки со стороны коммерческой структуры, которую поддерживают власти района и села и называют «инвестором». Объектом посягательств, очевидно, стали черноземные участки площадью более 3000 гектаров. Земли, в результате аграрной реформы, были распаеваны в 1996 г. между работниками коллективного сельхозпредприятия «Прогресс», преобразованного в 2000-м в СПК «Горбани». Распаевание прошло с грубейшими нарушениями закона, которые допустило руководство Горбанивского сельсовета, вероятно, при неосведомленности либо заинтересованности руководства Переяслав-Хмельницкого района и прежнего председателя кооператива Григория Бильченко. <p>Эти факты и другие злоупотребления должностных лиц привели к единогласному переизбранию председателя СПК «Горбани». Новое руководство предприятия во главе с Юрием Возрудом провело ревизию хозяйства, возобновило выплату зарплаты работникам и начало реформы по повышению эффективности производства. Похоже, такие действия лишили представителей местной власти возможности манипулировать кооперативом и его ресурсами.<p>Вероятно, по приглашению последних в селе начал орудовать мало известный в аграрной отрасли тандем из частного сельскохозяйственного предприятия «Украина» и малого частного предприятия фирмы «Эридон». Последнее, согласно открытым источникам информации, специализируется на торговле то ли семенами, то ли ядохимикатами против насекомых и грызунов. Этот симбиоз, по сообщению УНИАН, планирует «засеять черноземы обедняющими почву кормовыми культурами, в частности рапсом».<p>16 августа 2008 г. участниками СПК «Горбани» было отбито первое нападение рейдеров. 27 марта 2009 г., с началом посевной поры, атаки возобновились. Ныне, по словам участников сельхозкооператива, они постоянно подвергаются угрозам физической расправы. 1 и 2 апреля захватчики своими тракторами перепахали взошедшие посевы ячменя и озимой пшеницы, среди которых и элитные сорта. Они также препятствуют весенним полевым работам, блокируя технику кооператива, что угрожает разорением одного из наиболее успешных хозяйств Киевщины.<p><b>Горбанивский сельский голова Василий Вовчанивский:</b><p>— Почему перепахивают злаковые? Люди заключили договоры аренды с кооперативом, но не зарегистрировали их. Я официально попросил руководителя СПК Юрия Возруда не трогать нашу землю. Но обращение проигнорировали.<p><b>Глава Переяслав-Хмельницкой райгосадминистрации Валентина Усик:</b><p>— Сегодня у нас состоялось предварительное совещание с представителями заинтересованных сторон. Договорились, что никто не будет трогать поля, которые засеял кооператив.<p> <p><b>Представитель частного сельскохозяйственного предприятия «Украина» Павел Бондаренко:</b><p>— Вы стопроцентно правы. Лучше за столом переговоров решать эти проблемы, но только если обе стороны согласны на компромисс. А в целом я рад, что конфликт вышел за рамки района и области.<p><b>Екатерина Демченко, пенсионерка, жительница с. Горбани:</b><p>— 28 июня 2008 года мы провели собрание и выбрали председателем кооператива Юрия Возруда. Выступил юрист Виталий Билык. И тут узнаем, что у нас украдена земля. Сельский голова Василий Вовчанивский, я заметила, сидит — как ночь темный. Еще какой-то мужчина возмутился: «Это ты, Василий, должен выступать. Чего ты молчал и слова не сказал?».<p>В августе я обнаружила, что в моем акте на землю записано 4,4, а не 5,19 гектара, как положено. Особенно много земли, до двух гектаров, украли у людей, которым участки достались в наследство.<p>Выяснилось также, что в наших актах нет кадастровых номеров. Еще в 2002 году правительство обязало все госкомземы вбить кадастровые номера. Я получила свой акт в 2004-м. Разве за два года нельзя было сделать кадастровый номер?!<p>В марте прошлого года нам из района навязывали инвестора, который якобы построит здесь молочно-товарный комплекс. Но мы выяснили, что это за инвестор, и дружно отказали. Теперь предпринимается новая попытка, чтобы взбудоражить село и разрушить кооператив. Людей подговаривают, сманивают, в основном, тех, кто никогда не работал в кооперативе.<p> <p><b>Заместитель председателя СПК «Горбани» по вопросам экономической и правовой безопасности Виталий Билык: </b><p>— Мы можем доказать причастность первых лиц Переяслав-Хмельницкой райгосадминистрации и Горбанивского сельсовета к коррупционным деяниям.<p>Так, например, в 2000 году Горбанивский сельсовет обратился к кооперативу с просьбой передать объекты социальной сферы с баланса СПК «Горбани» на баланс сельсовета, но получил отказ. С тех пор кооператив трижды проходил процедуру банкротства и, согласно мировому соглашению, является единственным владельцем имущества, в том числе объектов социально-культурной инфраструктуры. Оно поделено на паи и принадлежит членам кооператива. Однако в сельсовете и в РГА пытаются препятствовать нашему законному пользованию этим имуществом.<p>Очевидно, по согласованию с руководством райгосадминистрации Горбанивский сельский голова Василий Вовчанивский отказывает кооперативу в выдаче свидетельства о праве собственности на недвижимое имущество, которым СПК «Горбани» открыто и законно пользуется как правопреемник КСП «Прогресс». <p>В РГА игнорируются специальные ограничения для госчиновников, определенные Законом «О борьбе с коррупцией». Пример — неправомерное препятствование регистрации дочерних предприятий СПК «Горбани» и обслуживающего кооператива «Святозар».<p>Руководство района закрывает глаза и на противоправное лишение членства в кооперативе лиц, которые не заглядывали в рот властно-элитной камарилье. Чиновники райадминистрации принимают на себя функцию суда, самовольно изымая документы кооператива, поданные на регистрацию.<p> <p>Глава РГА В. Усик и голова Горбанивского сельсовета В. Вовчанивский инспирируют недовольство со стороны участников СПК «Горбани» новым руководством кооператива. Вероятно, это реакция госслужащих на обнаруженные нами злоупотребления сельского совета и прежних рулевых СПК в земельно-имущественных вопросах. Вопреки своей компетенции, Горбанивский сельсовет распорядился землями вне вверенной ему территории за населенными пунктами. Но в райадминистрации на наш протест не реагируют. Только по нашему заявлению прокуратура обязала сельсовет отменить ряд решений по передаче сотен гектаров земли посторонним лицам, посягнувшим на права кооператива и его участников.<p>При попустительстве, если не содействии местной и районной властей, в селах Чопилки и Горбани организована неразбериха. Судите сами. Глава района в разгар посевной кампании уходит в отпуск, а в это же время представители фирмы «Эридон» посягают на имущество кооператива. Лично Горбанивский сельский голова и руководство так называемых «инвесторов» подстрекают людей к противоборству. В марте на полях появляются сомнительные люди, которые вредят нашей работе. Вооруженные ножами и шилами «братки» в униформе и под хмельком были выдворены лишь благодаря милиции. Но 1 и 2 апреля никто не воспрепятствовал уничтожению теми же лицами всходов озимых культур, посеянных кооперативом.<p>***<p>Неужели в Украине правоохранительная система и власть в целом не способны защитить агропромышленные предприятия от склонных к легкой наживе дельцов, которые в спайке с местной властью, очевидно, готовы посягнуть на права граждан на землю и труд, уничтожить черноземы обедняющими культурами и, получив сверхприбыль, выйти сухими из воды?<p><i>Олекса БЕРКУТ<p>На коллаже Светланы Аитовой: председатель кооператива «Горбани» Юрий Возруд</i> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/04/14/boi_mistsevogo_znach_2309.html Tue, 14 Apr 2009 10:06:24 +0300 Новини Місто й район ніколи не жили особливо дружно. Час від часу виникало певне тертя. Однак нині жителі славної Переяславщини заговорили про те, що <b>між керівництвом міста й району з’явилося не просто непорозуміння, а почали вестися справжні бойові дії.</b> При цьому обидві сторони запевняють, що ніякої війни немає. Мовляв, не йдеться про процес розірвання «шлюбу». Однак факти вперто говорять про інше: стосунки між міською радою та районною державною адміністрацією стали вкрай напруженими. Така собі мирна атмосфера холодної війни. Приводом до недружніх дій району щодо міста послужила, якщо вірити голові райдержадміністрації Валентині Усик, економічна доцільність та наповнення районного бюджету. Однак злі язики подейкують, що справжньою причиною оголошення воєнних дій була відмова міськвиконкому задовольнити звернення райдержадміністрації про передачу в державну власність (тобто у відання РДА) двоповерхової будівлі в стилі «радянський ампір», яка прикрашає центральну площу Переяслава, і де знаходяться районна рада та районна державна адміністрація. Так це чи ні, достеменно невідомо, однак народна мудрість недаремно помітила зв’язок між димом та вогнем...<p>Першим кроком району в бік нагнітання напруженості стала реєстрація районного інвентарного бюро в селі Дем’янці. Цей суперечливий хід викликав багато запитань. Адже ніхто не ліквідовував міжміське бюро технічної інвентаризації, яке належить до обласної комунальної власності. Нині його керівник Олег Багно через грубі порушення усунутий від виконання своїх обов’язків, а роботу самого МБТІ перевіряє комісія з області. А знаєте, хто керівник новоствореного районного БТІ? Той же Олег Багно. Виходить, що районна влада хоче захистити опального керівника від нападок КРУ, обласної та міської влади. До речі, міський голова Іван Якименко у свій час працював начальником МБТІ, тому він знає, про що говорить, коли висловлює численні нарікання на роботу інвентарбюро. Нещодавно Іван Петрович заявив, що на найближчій сесії міської ради планується створити своє міське БТІ. Тільки чому ніхто не питає думки голови Київської обласної ради Володимира Майбоженка? Може, обласна влада проти поділу МБТІ? А якщо не проти, то кого вона бачить правонаступником: місто чи район? І чи не постраждають міська та сільські громади від подрібнення цього обласного підприємства?<p>Наступним кроком райдержадміністрації стала перереєстрація до району районних відділів: освіти, культури, соціального захисту і т.і. Мовляв, якщо вони районні, то хай платять податки в район. Особливо резонансним є розпорядження голови РДА Валентини Усик зареєструвати в селі Жовтневому Центральну районну лікарню. Знову ж таки виникає питання: лікарня у повному складі переїде в Жовтневе чи тільки формально змінить адресу? А як бути з тим, що більшість лікарів є жителями міста, користується міськими дорогами, діти та онуки медиків ходять до міських садочків, шкіл, музичної та художньої школи і т.і.? І більшість пацієнтів лікарні — це все-таки жителі Переяслава. Нині лікарня фінансується з міського та районного бюджетів. А коли вона переїде в Жовтневе, то хто її фінансуватиме? Тільки район?<p>Якщо бути послідовним до кінця, то районна державна адміністрація разом із районною радою теж повинні переїхати з центральної площі Переяслава кудись на районні землі, наприклад, у село Циблі чи в те ж Жовтневе, щоб було ближче до лікарні. Хоча навряд чи. Адже більшість районних посадовців теж є жителями міста.<p>Міська влада мляво відбивається від атак району. Крім заяви мера Івана Якименка про те, що місто проти перереєстрації лікарні та за створення міського БТІ, очільники міста ніяких кроків не здійснюють. Принаймні, їх не видно.<p>Які висновки можна зробити, зважаючи на останні непорозуміння між міською та районною владою? Якщо зважити, що РДА — це державна структура, і голова РДА призначається Президентом України, такі дії можна кваліфікувати як наступ держави на місцеве самоврядування в окремо взятому Переяславському краї. Дійсно, районна влада виступає тільки придатком райдержадміністрації, її голова Віктор Шеремета повністю знаходиться в тіні голови РДА Валентини Усик. Очевидно, переяславські владні бої мають глибше коріння. Чи не час відмовитися від райдержадміністрацій взагалі, а їхні функції передати районним радам, тобто органу місцевого самоврядування? Адже в Європі, куди ми так прагнемо (принаймні, так заявляють з високих трибун), ніяких РДА немає, а представники державної влади здійснюють тільки контроль щодо законності дій місцевої влади. Тоді конфлікти переяславського типу принципово стануть неможливими. Адже представники громад, міської та сільських, завжди зможуть домовитися заради добробуту людей.<p><i>Роман КРУК</i><p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/04/09/_garjacha_linija_zdo_2202.html Thu, 09 Apr 2009 18:32:59 +0300 Новини Переяслав-Хмельницькі медики у своїй роботі завжди прагнуть знайти щось нове, корисне для людей, таке, що допомогло б їм стати здоровішими. Ось і цього разу за ініціативи головного лікаря Центральної районної лікарні Володимира Григоровича Якименка було вирішено провести спільно для міста і усього району "гарячу" телефонну лінію. В лікарні біля телефонних апаратів дзвінків людей чекали головний лікар, його заступник і водночас голова правління громадської організації "Лікарняна каса" Валентина Іванівна Філоненко, провідні спеціалісти лікарні. <p>Телефонні дзвінки не забарилися. Одним з перших з головним лікарем говорить житель Переяслава Михайло Петрович Шелест. Він дякує за гарне обслуговування під час його лікування, окремо говорить про те, що і він, і всі хворі дуже задоволені харчуванням. Але й побажання у Михайла Петровича були. Він підкреслив, що у холі хірургічного відділення немає холодильника, телевізора. Володимир Григорович тут же прореагував, подякувавши за добрі слова, пообіцяв Михайлу Петровичу, що і холодильник, і телевізор вже наступного ранку стоятимуть у холі. <p>— Я живу у селі Дениси, мене звуть Катерина Григорівна Талишкевич. Неодноразово лікувалася в травматологічному відділенні. Спасибі персоналу за професіоналізм та гарну роботу. Непогано було б провести у відділенні ремонт, придбати телевізор.<p>— Ремонт запланований на нинішній рік, а телевізор буде встановлений ближчими днями, — повідомив головний лікар.<p>— Любов Василівна Кравченко з Переяслава. Недавно у пологовому відділенні лікарні народила дитину. Дуже вдячна персоналу за увагу до породіль, за їх цінні і слушні поради. Сподобалось мені, що моя дитина увесь час знаходилась поряд зі мною.<p>— А де ви спостерігались в період вагітності? — запитує Володимир Григорович.<p>— У жіночій консультації вашої лікарні. Що стосується саме консультації, то у мене є побажання: потрібно придбати сучасне ультразвукове обладнання.<p>Ганна Миколаївна Більченко з Переяслава поскаржилась по телефону, що у неї хворі суглоби, постраждала через аварію на Чорнобильській атомній. У неї прохання: вирішити питання госпіталізації до медико-соціального центру у селі Циблі. Головний лікар на це одразу ж відповів, що вже наступного дня питання буде вирішене.<p>А далі телефонували Галина Григорівна Степанченко, Наталія Сергіївна Брик і ще дуже багато людей, які пролікувалися в лікарні, до яких приходили дільничні лікарі, до яких приїздила "швидка допомога". У кожного, окрім слів подяки, були й цілком слушні пропозиції, прохання, які тут же, як кажуть, прямо в процесі розмови і вирішувались. Багато хворих говорили про те, що дуже високі ціни на ліки. На це Валентина Іванівна Філоненко, що опікується лікарняною касою, відповідала: раджу вступити до нашої каси. Протягом року з її допомогою лікується приблизно три тисячі хворих, які отримують ліки через касу безкоштовно. Вартість лікування складає до 600 гривень, а при оперативних втручаннях на обласному рівні — від півтори до двох тисяч гривень. "Будете членом лікарняної каси, то проблем з ліками не буде", — сказала Валентина Іванівна.<p>Спілкування з жителями міста і району та медиків з допомогою "гарячої" телефонної лінії тривало кілька годин. Така активна і ділова розмова була корисною і для людей, і для лікарів. Вона є першою, але далеко не останньою. Володимир Григорович підкреслив, що для них, для медиків, це джерело нових роздумів, поштовх до багатьох потрібних у лікарні, у поліклініці, у медичних амбулаторіях на селах змін. І такі зміни стануться вже найближчим часом. <p><i>Олеся ДЕЙНЕКО</i> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/04/08/chi_skoro_bude_pripi_2164.html Wed, 08 Apr 2009 15:50:30 +0300 Новини Жителі с.Горбані Переяслав-Хмельницького району все ніяк не можуть розібратися з питаннями поділу землі. Родючі землі с. Горбані дають хороші врожаї, годуючи всіх жителів села і даючи можливість фермерам заробити. Та останнім часом ці землі стали предметом «війни» між фермерами, що орендують їх. Ворогують два орендарі – Сергій Кролівець та Юрій Возруд, кожного з них підтримують ті чи інші селяни, власники земельних паїв. І замість того, щоб займатися весняно-польовими роботами, влаштовуються бійки.<p>Нагадаємо, що наприкінці березня в с. Горбані почалися непорозуміння між власниками земельних паїв та орендарями, що ці землі винаймають. Минулого року власники земель підписали договори про здачу земель в оренду до кооперативу, очолюваного Сергієм Кролівцем. Термін дії договорів – до 31 січня 2009 року. Кооператив Кролівця має право обробляти ці землі і в цьому році. Та деякі з селян вирішили повиходити з кооперативу і віддати свої землі в оренду іншому власнику, вищезгаданому Юрію Возруду. <p>Складно визначити, хто тут правий, хто винний. Очевидно одне – по вині двох людей страждають всі жителі села. <p><i>За матеріалами kyiv-region.edc.org.ua</i><p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/04/03/gromadjani_vetnamu_o_2085.html Fri, 03 Apr 2009 17:24:36 +0300 Новини В березні 2009 року слідчим відділом прокуратури Київської області направлено до суду кримінальну справу за обвинуваченням начальника відділу Переяслав-Хмельницького МРВ ГУ МВС України в Київській області та 2 сільських голів Переяслав-Хмельницького району Київської області у скоєнні службового підроблення. Так, в ході досудового слідства встановлено, що дані особи, діючи за попередньою змовою підробили ряд офіційних документів, які вказували на те, що 17 громадян В'єтнаму нібито проживають на території Переяслав-Хмельницького району та являються опікунами пристарілих його мешканців.<p>В подальшому, на підставі вказаних завідомо підроблених документів 17 громадян В'єтнаму незаконно отримали посвідки на постійне місце проживання на території України.<p><i>Прес-служба прокурора Київської області</i> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/03/31/ne_varto_chekati_nes_2016.html Tue, 31 Mar 2009 16:49:31 +0300 Новини Жителі міста Переяслав-Хмельницький, що проживають на вулиці Літописній, стурбовані станом мосту, який з’єднує два береги Трубежу. Користуватися мостом можуть тільки пішоходи і велосипедисти. Є звичайно і сміливці, що наважуються перетнути міст на автомобілі. Та чи повинні жителі цієї вулиці, збираючись на протилежний берег, щоразу долати свій страх, перед незвіданим, втішаючи себе відмовкою: «Ні, зі мною нічого не трапиться, з ким-завгодно, тільки не зі мною»? Дивлячись на цю споруду над Трубежем, диву даєшся, як вона ще й досі функціонує. Збудований в середині минулого століття, міст, здається от-от розвалиться. А що вже говорити про надзвичайні випадки! Щоразу, коли людям по той бік затоки потрібна медична допомога, допомога міліції чи служб пожежної безпеки, з’являється проблема – переїзд через міст. Час, що відведений для перетину мосту – дорогоцінний, він не має бути втраченим.<p>Здається, доки на горе-споруді не трапиться нещасного випадку, міська влада не сколихнеться у вирішенні цієї проблеми. Та чи варто очікувати нещасного випадку? Може краще вчасно вирішити проблему?<p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/03/24/umovna_pozhezha_real_1853.html Tue, 24 Mar 2009 17:33:18 +0300 Новини 22 березня у Переяслав – Хмельницькому, що на Київщині місцевим підрозділом МНС проводились навчання по гасінню умовної пожежі в приміщенні центрального районного ринку. За задумом, загоряння виникло в найбільш «людному» місті – в головному павільйоні, м’ясного відділу. Повідомлення про умовну пожежу надійшло об 11:30 ранку, в «час пік» базарної торгівлі, коли на ринку найбільше скупчення людей біля торгівельних палаток, які встановлені майже впритул одна до одної. Менше п`яти хвилин знадобилось рятувальникам, щоб дістатись від частини до ринку, а далі автомобілі практично зупинились на місті. Розташування самовільно встановлених торгівельних палаток було настільки щільним, що про безпечний проїзд автомобілів не було й мови. Всі правила пожежної безпеки в даному випадку грубо порушувались. Адже безпечна відстань між рядами повинна бути не менше – 15 м. Поруч з палатками складувались різноманітні ящики та пакунки з товаром. Все це затримувало рух працівників МНС до місця виникнення пожежі. А кожна хвилина затримки - це десятки квадратних метрів розповсюдження вогню, загроза розташованим впритул до ринку приміщенням кафе, магазинів, та інших закладів з масовим перебуванням людей. Тож, щоб дістатися до осередку умовної пожежі рятувальникам практично на руках доводилось переносити торгівельні палатки і товар, розчищаючи тим самим мінімально-можливий простір для маневрування.<p>Розуміючи, що при виникненні реальної, а не змодельованій надзвичайної ситуації одну з найбільших загроз буде становити паніка серед громадян, працівники МНС на навчаннях приділили цьому питанню не менше уваги, ніж вправам по гасінню самої пожежі.<p>Неоднозначними були сприйняття і реакція громадян на вимоги рятувальників. Одні розуміли, що збереження власного здоров»я і життя - це виконання всіх норм і правил пожежної безпеки, і кожне подібне навчання тільки зменшує ризик виникнення пожеж. Та все ж серед торгівців було багато й тих, хто вороже сприйняв проведення навчань, що ніби заважали працювати у найбільш вигідний вихідний день і заробляти гроші. І тут дуже важливо цілеспрямовано проводити роз’яснювальну роботу і на практиці показувати необхідність об»єднання зусиль пожежно – рятувальної служби та самих громадян. <p> <p><i>старший інспектор центра пропаганди<p>ГУ МНС України в Київській області<p>лейтенант служби цивільного захисту<p>Ненюк Валерій Олександрович</i> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/03/23/juridichne_volonters_1822.html Mon, 23 Mar 2009 17:10:53 +0300 Новини Питання знання своїх прав і, відповідно, чинного законодавства є як ніколи актуальним сьогодні. Щодня ми піддаємося впливу хамства у магазинах, шахрайства в органах державної влади, тиску банків і т.д. До кого звернутись? Можна до адвокатів, але де взяти на них гроші? А за «просто так» ніхто не хоче допомагати. Альтруїсти-правозахисники зараз є дефіцитом. На терені Київщини функціонує фактично одна-єдина команда однодумців правозахисників, яка об’єдналась і створила <b>ПРАВОЗАХИСНУ ГРУПУ КИЇВЩИНИ</b>. Очолює групу юристів <b><i>ЮРІЙ ГРИГОРОВИЧ КРАВЕЦЬ</b></i>. <B>Юріє Григоровичу, коли і як з’явилась думка просто так допомагати людям?</B><p>З'явилась така думка дуже давно, а от втілювати її у життя почали 5 років тому. На зламі часів (у 2003 році) потрібно було вибирати: сидіти і чекати поки все само собою станеться або брати ініціативу у свої руки і працювати. Маючи фах політолога-правознавця і море енергії, я почав діяти.<p><b>Що саме ви маєте на увазі під словом діяти?</b><p>Наближались президентські вибори і, відповідно, мій вибір на той час був – Ющенко В.А. Очолював два виборчих штаби – Броварський міський і районний. Пізніше став довіреною особою по всьому округу №98. Відповідно, допомога людям стала моїм основним заняттям. Після виборів пропрацював трохи менше року в Броварській районній адміністрації – заступником голови. Намагався на своєму місці створити всі умови для ефективної роботи працівників РДА і, звичайно, захистити права жителів Броварського району.<p>Не змирився з хамством і злодійськими замашками Діденка і пішов за власним бажанням. <p>Захист прав громад став самоціллю.<p><b>Наскільки я зрозуміла, фахівці ПГК (Правозахисна Група Київщини) працюють по всій області?</b><p>Ми намагаємося. Проблеми існують у всіх регіонах. По мірі звернень наша команда виїжджає в той чи інший район чи місто. За останні роки вдалося допомогти понад 3000 громадянам. І це без перебільшення. А якщо враховувати те, що в багатьох випадках наша команда допомогла зняти зі своїх посад злодіїв і шахраїв, то від цього виграли цілі села. У випадку з головою Броварської РДА Діденком – виграв цілий район. Близько 70% матеріалів зібраних нами зараз використовується у справі. Це результат 3 річної боротьби. Безпосередньо зараз, працюємо по Вишневому, Боярці, Обухову. Звернення від людей надходять з більшості районів області і навіть з Києва.<p><b>З якими проблемами найчастіше доводиться стикатись?</b><p>Дуже багато зловживань у земельній і соціальній галузі. Земля шаленими темпами крадеться тисячами гектарами, а райони, міста і села від цього не мають нічого. Мільярди гривень осідають у кишенях владних ділків. Багато питань виникає у зв’язку з перевищенням або невиконанням своїх службових обов’язків з боку посадовців. Останнім часом багато звертається постраждалих від будівельних афер. Звичайно, ми не відмовляємо людям і у простих речах, на зразок складення скарги, залагодження шлюбних конфліктів в юридичній площині і т.д. До речі, допомога у такому тонкому питанні, як шлюб, може врятувати психіку дитини. А це є дуже важливим для нас. <p><b>Скільки юристів зараз працює у вашій Групі?</b><p>Зараз працює 12 фахових юристів. <p><b>Справляєтесь?</b><p>Знаєте, рук і голів не вистачає. Звернень все більшає. <i>На жаль, юридичне волонтерство нині не в пошані</i>. Звичайно, простіше помахати прапором, крикнути декілька простих гасел, зробити вигляд, що переймаєшся проблемами людей, а потім хапнути свій шмат грошей за мовчання і зникнути. Так працює частина, так званих, правозахисників. Але працювати щоденно і методично майже ніхто не хоче. Ми завжди раді нових членам нашої команди. Це справжні патріоти. <p>Дуже допомагають нам наші прихильники, яких по області досить таки багато. За це їм велика подяка. <p><b>Якщо всі працюють безкоштовно, то за що ви існуєте?</b><p>Кожен з нас, крім нашої правозахисної діяльності, заробляє гроші. Всі по різному. Хто юридичним ремеслом, а хто й ні. <p><b>Юріє Григоровичу, знаю, що ви практикуєте доводити справи до кінця. Крім судів, у разі потреби, піднімаєте людей на акції протестів. Зараз плануєте якісь радикальні заходи?</b><p>Ви правильно сказали, у разі потреби. Тобто, протест - це захід, який використовується тільки у крайньому разі. Коли судові інстанції або вищі державні органи влади не реагують на крик відчаю людей. Тоді, для привернення уваги громадськості нам доводиться піднімати людей. Досвіду і у цій царині вистачає. <p>Зараз нічого такого не плануємо. Єдине над чим працюємо – це проведення виїзних прийомів у селах Київської області. Плануємо почати у другій половині квітня і проводити прийоми до липня. Щотижня - 2 села в одному районі.<p><b>Якщо не секрет, у яких саме районах відбудуться ці заходи?</b><p>Не секрет. Броварський, Києво-Святошинський, Васильківський, Вишгородський, Бородянський, Бориспільський, Переяслав-Хмельницький, Баришівський, Обухівський, Васильківський, Білоцерківський, Фастівський. 12 тижнів - 12 районів, 24 села. У разі, якщо з інших районів ми почуємо сигнал SOS, то виїдемо і туди. <p>Люди в селах дуже потребують кваліфікованої юридичної допомоги. При чому набагато більше ніж у містах. <p><b>Що б ви хотіли сказати нашим читачам?</b><p>Не так сказати, як закликати допомагати людям, не чекаючи віддачі. Якщо у вас є час і бажання, підключайтесь. Неважливо, чи маєте ви юридичну освіту, нічия допомога не буде зайвою. Телефонуйте -<b> 8-067-406-95-98</b><p><b>І останнє питання. Ваша діяльність завжди, як кажуть, на грані фолу. Маю на увазі, що незадоволених вами шахраїв вистачає. Не боїтесь за свою безпеку?</b><p>Немає коли боятись. Багато роботи.<p><b>Дякую за плідну розмову.</b><p><i>Розмову вела<b> Наталка Бурмас </i></b><p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/03/23/takoju_bula_ljubov_d_1800.html Mon, 23 Mar 2009 14:10:31 +0300 Новини <b>В Переяслав-Хмельницькому районі Київської області нещодавно стався один з тих жахливих злочинів, коли син підняв руку на рідну матір. Йому на цю мить виповнилося 42 роки, а мати пішла з життя у віці 77 років.</b> Раніше судимий за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, він звільнився з в'язниці і проживав разом з матір'ю. Батько помер приблизно вісім років тому, а молодший брат на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі. <p>Ніде не працював, нічого не заробляв – їм доводилося жити лише з пенсії матері, якої вистачати ніяк не могло, а пристрасть до спиртного ще більш ускладнювала і без того нелегке життя. На цьому ґрунті у них і раніше виникали сварки та суперечки, але цього разу все зайшло надто далеко. Коли в стані сп'яніння син не зміг себе контролювати – то ніж знову і вже вкотре став зброєю побутового вбивства. <p>Як повідомили з районного відділення міліції – після скоєного чоловік намагався приховати наслідки своєї діяльності і уникнути покарання за скоєне. Спочатку він ретельно повитирав плями крові в будинку, ганчірки і ніж сховав в печі, а матір перевдягнув і поклав на ліжко. Після чого пішов до сусідів і сказав що мати померла і її треба похоронити. Але місцевий фельдшер, який перед похованням повинен був оглянути тіло, виявив рану від удару ножем і викликав міліцію. <p>Спочатку підозрюваний заперечував свою провину і нічого не хотів чути. І тільки коли в печі за дровами були знайдені заляпані кров'ю ганчірки і ніж, все почало ставати на свої місця. <p><i>Юрій Павелко, ВЗГ ГУМВС України в Київській області</i><p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/03/12/klichko_podaruvav_pe_1556.html Thu, 12 Mar 2009 15:26:29 +0300 Новини 11 березня в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди, у випускниках якого числяться українські боксери брати Клички, чемпіон світу в суперважкій вазі за версіями WBO, IBF, IBO Володимир Кличко взяв участь у відкритті боксерського майданчику. Боксерський зал був реконструйований в рамках соціальної програми, що фінансується Фондом Братів Кличків спільно з компанією Nemiroff. На зал було витрачено 250 тисяч гривень і півроку часу. В майбутньому також планується реконструкція боксерських залів в Хмельницькому, Коломиї і Маріуполі.<p><i>Фото Марії Черниш, MIGnews.com.ua</i><p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/03/04/budivnitstvo_smittez_1391.html Wed, 04 Mar 2009 14:46:25 +0300 Новини Ще з радянських часів Переяслав благополучно "сплавляв" весь непотріб за межі міської території. Тоді це вважалося абсолютно нормальним, ніхто із селян не протестував, а городян мало цікавило, куди дівається з міста сміття. Нині сміттєзвалище поблизу села <b>Велика Каратуль</b> на межі закриття, воно на районній землі, та ще й до того ж екологічно проблемне: великокаратульці вимагають якнайшвидше закрити смітник. На недавній сесії міськради спеціальній комісії доручили взятися за це питання і розглянути можливі варіанти земельних ділянок під будівництво заводу.<p>А в місті тим часом проходить громадська акція "Скажи "Ні! -- сміттєзаводу в місті" . "Гаряча" тема активно дискутується у місцевій пресі, на вулиці, люди обговорюють її вдома. Справді важко поєднати на ошатній неповторній мапі Переяслава майже три десятки святих перлин-музеїв і один сміттєзавод, нехай навіть збудований за австрійськими мірками. Та попри всі емоції, протестні акції і палкі дискусії, сьогодні актуальним для всього міста є нелегке завдання "Куди завтра везти міське сміття?"<p>Яким буде розв'язок цього завдання, -- залежить передусім від міської влади. Від її спроможності повести з людьми відкритий діалог, організувати громадські слухання. Зрештою, вивчити питання: а як в інших містах вирішувалися подібні проблеми. <p><i>Олена РОЗОВИК, м. Переяслав</i><p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/03/03/vshanuvali_sholom_al_1377.html Tue, 03 Mar 2009 21:02:08 +0300 Новини <b>Шолом-Алейхем</b> — автор багатьох відомих на увесь світ творів, серед яких "Тев'є-молочар", "Менахем Мендл", "Стемпеню", "Хлопчик Мотл", "З ярмарку" та багатьох інших. Герої його творів — прості люди, а їхнє життя, мрії та прагнення зрозумілі і євреям, і українцям, і людям усього світу. Творчий спадок письменника, а це повісті, романи, оповідання, новели і п'єси, навчають нас сміятися навіть тоді, коли нестерпно хочеться плакати, та завжди боротися за щастя своєї родини, за щастя свого народу. Як відомо, рідною мовою Шолом-Алейхема, була ідиш, але його неможливо уявити без України, як неможливо уявити нарізно на нашій землі українців та євреїв. Бо ці народи мають спільну долю: долю боротьби за власне щастя, за власну державу.<p>Отож не випадково, що на малу батьківщину класика єврейської літератури завітало чимало гостей. Урочистості розпочалися у місцевому <b>державному педуніверситеті імені Григорія Сковороди</b> з міжнародної науково-практичної конференції "Постать Шолом-Алейхема в українському та світовому контексті". Науковці Національного <b>історико-етнографічного заповідника "Переяслав"</b> та Товариство єврейської культури міста підготували виставку літературних творів та фотодокументи про життя і творчість славетного земляка. Після пленарного засідання конференції відбулося покладання квітів до пам'ятного знака, де знаходився будинок батьків Шолом-Алейхема та до місця у парку народного центру культури "Зустріч", де в майбутньому планується встановити пам'ятник письменнику. А потім було відвідання <b>музею Народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав"</b>, на території якого знаходиться перший в Європі музей Шолом-Алейхема. Музей було створено 30 років тому за ініціативи тоді ще генерального директора (нині почесного директора) Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", Героя України Михайла Сікорського. Вже 25 років дбає про збереження його унікальних експонатів завідувачка, старший науковий співробітник Ніна Захарчук, яка розповіла гостям подробиці створення музею, а також про долю славетного земляка та його останні роки життя за кордоном, де він знайшов собі вічний спокій. Нині прах Шолом-Алейхема покоїться на єврейському кладовищі у Нью-Йорку. Там же, у далекій Америці, мешкає його онука, теж письменниця Бел Кауфман, яка 10 років тому відвідала батьківщину свого знаменитого діда. Та, на жаль, цьогорічні святкування пройшли без неї, адже для 97-річної Бел така дальня дорога вже занадто важка. <p>В майбутньому планується встановлення пам'ятних дощок у місцях Київщини, які пов'язані із життям та творчістю Шолом-Алейхема: у селах <b>Воронькові Бориспільського, Софійці Богуславського районів, містах Борисполі, Боярці</b>. <p>Завершилися урочистості святковим концертом, в якому взяли участь ансамбль єврейсько-ізраїльського танцю "Шахар", що в перекладі означає "світанок", єврейської агенції "Сохнуд Україна", чоловічий вокальний квартет "Візит" Згурівського районного Будинку культури, а також артисти Переяслав-Хмельницького: народний аматорський чоловічий хор народного культурного центру "Зустріч", хореографічна студія "Каприз", інструментальне тріо викладачів дитячої музичної школи імені Павла Синиці, співаки Наталія Александрова, Микола Гриценко та народний аматорський ансамбль "Троїсті музики" місцевого університету. Українська музика та українські народні пісні, які так любив Шолом-Алейхем, вдало поєднувались із запальними єврейськими ритмами. Особливо запам'ятався глядачам натхненний танок у виконанні переможця "Золотої Ханукії" в Берліні та конкурсу "Танцюю для тебе" юного Марата Нуделя. Упродовж концертної програми лунали уривки творів Шолом-Алейхема та поезія, присвячена видатному письменнику.<p>Святкові заходи з нагоди 150-ї річниці з дня народження письменника продовжаться на Київщині до кінця березня.<p> <p><i>Яна КОНОВАЛОВА. Фото Леоніда ДОБРОВОЛЬСЬКОГО </i><p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/02/20/sumna_statistika_sto_1054.html Fri, 20 Feb 2009 18:25:35 +0300 Новини Будь-які поняття — категорії відносні. Це стосується й гуманізму. Ось, наприклад, як ставитися до бродячих тварин? З одного боку, гріх мучити та вбивати беззахисних братів наших менших, з іншого — збільшення кількості бездомних собак і котів стає серйозною проблемою. І який у такому разі гуманізм гуманніший: до тварин чи до людей? Бродячі тварини спричиняють багато незручностей людям: нявкають, гавкають, виють, гадять, лякають, кусають, розносять інфекцію. Тому ще у 2002 році міськвиконком вирішив їх відстрілювати. Покусані громадяни таке рішення вітали, їхні щасливіші опоненти закликали до гуманізму. Гуманною виявилася й міжрайпрокуратура, яка винесла протест на рішення виконкому і таким чином захистила тварин від вогнепальної зброї. Тепер міська влада думає, що робити з собачо-котячим «демографічним вибухом». Власне, довго думати тут нічого. Можна застосовувати гуманніші методи знищення або облаштувати сиротинець для тварин. Тільки біда в тому, що гуманізм щодо бездомних тварин — дороге задоволення. Тут людям ніяк допомогти, не те що тваринам.<p>А тим часом за минулий рік у Переяславі собаки покусали 20 дітей та 49 дорослих. Коти покусали 7 дітей та 16 дорослих. Ще 55 осіб постраждало від бродячих тварин у Переяслав-Хмельницькому районі.<p>Очевидно, самим знищенням (гуманним або не дуже) чи прилаштуванням у «нічліжки» для тварин нещасних собак і котів справу не владнати. Вирішення цієї проблеми, як і багатьох інших, у підвищенні рівня моральності суспільства. Інша справа, чи можна цього досягти, чи це тільки рожева мрія, ще більш нереальна, ніж сиротинець для бездомних тварин.<p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2009/02/01/vijna_militsii_z_kon_581.html Sun, 01 Feb 2009 16:27:03 +0300 Новини Судячи з тієї кількості конопелі, яке щодня вилучається співробітниками міліції – напевно без перебільшення можна сказати, що курінням цієї травички у нас захоплюються всі підлітки і половина середнього покоління. У Київській області щодня затримуються десятки людей за незаконне розповсюдження, зберігання і вживання цього наркотику і в основному це молоде покоління. Тільки за 27 число нинішнього року, співробітниками міліції було вилучено майже 33 кг марихуани, а минулого року, за весь період, було вилучено майже 350 кг Це приблизно 1кг щодня, що вистачило б в разовому вживанні на 500 – 700 чоловік або двом курцям на цілий рік не говорячи вже про всіх 350 кілограмах.<p>В наш час мало можна знайти людей які хоч би раз в житті не пробували так званого «плану». Коноплю вважають легким наркотиком і через це її не так бояться. Безслідно це звичайно ж не проходить, організм сильно страждає, але головне – це те, що вона є «брамою для наркоманії», вона знижує психологічний бар'єр і страх перед прийомом речовин і штовхає далі на вживання сильніших препаратів.<p>Така статистика. Якщо звернути увагу на ці цифри – можна припустити приблизно кількість потенційних наркоманів. І якщо задуматися над майбутнім – то з такими темпами, наступні покоління напевно палитимуть коноплю замість сигарет, ковтати «трамадол» замість анальгіну, а на святах замість горілки сидітимуть на «психотропах». Хто знає. Війна поки продовжується, але хто переможе, покаже час. <p><i>Юрий Павелко ОСО ГУ МВС України в Київській області</i><p> http://vartainfo.com.ua/gazeta/pereyaslav-hmel/article/2008/12/10/u_perejaslav_hmel_ni_888.html Wed, 10 Dec 2008 12:19:20 +0300 Новини Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу щодо начальника сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Переяслав-Хмельницького МРВ ГУ МВС України у Київській області. <p> Як повідомили у прес-службі Генпрокуратури, справу порушено за фактами зловживання службовим становищем, співучасті у службових фальсифікаціях (за ч.1 ст.364, ст.27, ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу). <p>Також кримінальну справу порушено за фактами службового підроблення службовими особами документів двох сільських рад цього району (за ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу).<p>За результатами проведеної Генеральною прокуратурою перевірки і розгляду матеріалів, які надійшли від ГУБОЗ МВС України щодо правомірності оформлення громадянам Соціалістичної Республіки В’єтнам тимчасових посвідок на постійне проживання в України, встановлено, що вищевказаний керівник у березні-липні 2006 року, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби схилив посадовців двох сільських рад Переяслав-Хмельницького району до незаконних дій щодо службового підроблення офіційних документів та брав участь у їх виготовленні. <p>Зокрема, були виготовлені, підписані і завірені гербовою печаткою сільради офіційні документи, а саме: рішення виконавчого комітету сільради про призначення громадян В’єтнаму піклувальниками над одинокими громадянами України – жителями цих сіл, а також договори оренди житлових приміщень від їх імені. <p>Фактично вказані рішення опікунською радою та виконкомом сільських рад не приймались, договори оренди не укладалися, згаданими місцевими жителями не підписувалися. У подальшому це стало підставою для видачі зазначеним іноземним громадянам дозволів на імміграцію та посвідок на постійне проживання в Україні. <p>Внаслідок таких дій вказаного посадовця, його співучасті у службовому підробленні заподіяно істотної шкоди державі у вигляді підриву авторитету і престижу органів влади та місцевого самоврядування. <p>Нагадаємо, багато іноземців, що приїжджають до України, отримують громадянство. Так, 26 вересня Президент України підписав Указ про надання громадянства України 265 особам, у тому числі – 10 неповнолітнім. Як повідомляє прес-служба Президента України, повідомляє прес-служба Президента України, громадянство отримали представники 33 національностей, найбільше з яких – росіян (37%), вірменів (17%), молдаван (9%), азербайджанців (5%), грузинів (5%). <p>Усі ці особи мають певний рівень освіти (вища освіта - 28%, середня спеціальна - 20%, середня – 50%). <p>Це особи, які прибули до України з 25 країн, серед яких: з Російської Федерації - 26%, Республіки Молдова - 15%, Республіки Вірменія - 12%, Республіки Узбекистан - 11%, Грузії - 9%, Азербайджанської Республіки - 8%. <p>Нагадаємо також, нещодавно глава держави відзначив, що за часів незалежності країни громадянами України стали понад 750 тисяч осіб, які мали громадянство інших держав. Він зазначив, що "це гарний, переконливий знак для нації, для держави, коли людина у свідомому віці самостійно приймає власне рішення щодо свого громадянства".<p>