Vartainfo.com.ua - Бородянська Варта http://vartainfo.com.ua У Бородянці влаштують авіашоу радіокеровані літаки та вертольоти http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2010/05/07/u_borodjantsi_vlasht_6785.html Fri, 07 May 2010 17:08:58 +0300 Новини Весняний етап "Кубку Моделки-2010" з раідокерованих літків і вертольотів відбудеться на аеродромі Бородянка 8-9 травня. Ці змагання будуть присвячені 65-тій річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні, повідомили організатори свята. Мета проведення змагань - популяризація технічних видів спорту в Україні, залучення молоді до здорового способу життя.<p>Програма змагань включає в себе індивідуальну першість у класах:<p>-радіокерованих пілотажних моделей літаків;<p>-радіокерованих моделей вертольотів;<p>-радіокерованих моделей повітряного бою, етап кубка України з повітряного бою.<p>Змагання будуть проходити на спеціально підготовленому полі з місцями для глядачів і преси. Крім змагань будуть проводитися демонстраційні польоти провідних спортсменів України, а так само виставка авіамодельної техніки, у тому числі моделей копій періоду Великої Вітчизняної Війни.<p>У змаганнях беруть участь провідні професіонали й спортсмени-аматори України, Молдови, Республіки Білорусь, Російської Федерації.<p>Взяти участь у змаганнях може кожен бажаючий, хто має навички пілотування радіокерованими моделями: спортсмен, новачок або аматор авіамодельного спорту.<p>Від станції метро «Академмістечко» буде організовано спеціальний марштут для бажаючих відвідати змагання. Автобуси чекатимуть у 100 метрах від станції метро (перший вихід з боку цетра) по вулиці Командарма Уборевича. Потрібно шукати прапори «Кубок Моделки – 2010», щит з розкладом руху і диспетчера у фірмовій футболці. Медведи «отбывают срок» в селе под Бородянкой http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2010/04/28/medvedi_otbyvajut_sr_6769.html Wed, 28 Apr 2010 19:31:23 +0300 Новини Таких хозяйств в Украине около 30 только с медведями, и сотни остальных, где держат лисиц, волков. Бородянские медведи сидят в клетках 2х2 м. Косолапые пять лет живут в малюсеньких клетках в селе Шибенное Бородянского района на территории частного хозяйства.<p>Один из мишек – бурый камчатский по кличке Потап – выглядит жутко: по всему телу проплешины, он постоянно грызет прутья, ветеринары объясняют, что болят зубы. Бурый уссурийский Миша смотрится неплохо, но постоянно залезает «под потолок», для этого ему даже не надо высоко подниматься – от пола около полуметра. Низ клетки опутан колючей проволокой. <p>Ухаживает за медведями Игорь, который представился как замдиректора предприятия, но фамилию назвать отказался.<p>– Их привезли пять лет назад из Одесского питомника, – говорит Игорь. – Я за ними с детства ухаживаю, все документы есть. <p>Игорь безбоязненно подходит к «питомцам», гладит их, дает с рук корм. Медведи не прячутся, не проявляют агрессии. <p>– Под Киевом мы уже построили для них большие вольеры, – говорит он. – Мы же не звери, нам уже сколько раз предлагали их продать на травлю, в охотхозяйство. Не соглашаемся. <p>А на вопрос, зачем завели, объясняет: пять лет назад это было модно. Не убивать же теперь.<p>Но о конфискации медведей речь не идет, это противозаконно. По словам директора Киевского эколого-культурного центра Владимира Борейко, 9 лет назад был принят закон «Про животный мир», к нему должны быть разработаны подзаконные акты: о правилах содержания и разведения диких животных, об их регистрации, содержании... <p>Тогда хозяев можно будет хотя бы привлечь к ответственности или заставить содержать животное в нормальных условиях. Но министры меняются, а толку нет. <p>Автор: Елена МАКОВЕЦ Вбивцю 16-річного Сашка Матвійчука засудили на 14 років http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2010/04/14/vbivtsju_16_richnogo_6692.html Wed, 14 Apr 2010 11:52:20 +0300 Новини На чотирнадцять років засудили двадцятидворічного парубка в Бородянському районі Київщини. Торік він упритул розстріляв хлопця своєї колишньої дівчини. Майже рік адвокати підсудного намагалися переконати, що вбивство випадкове. Олена, знайома померлого:<p>- Якось за два тижні підсудний подзвонив Олександру і сказав, що він визиває його на дуель.<p>Олександр Шаповалов, керівник Бородянського РВ міліції:<p>- Cпорядив сигнальний пістолет іноземного виробництва для того, щоби стріляти патронами, спорядженими гумовими кулями. Застосував відносно потерпілого на ґрунті ревнощів.<p>Лілія Матвійчук, мати померлого:<p>- Він зайшов тихенько, зняв іще куртку, у цьому стані повісив - все в крові. Тут він повертає до ванни, я бачу - стіни в крові, він намагався в ванні змити кров - не вийшло. Око майже витекло. Він сів на диван і впав.<p>Олександр Дем’янчук, кореспондент:<p>- Ця трагедія сталася рік тому. Утім, про неї говорять і досі. Ось на цьому місці невідомий чатував на шістнадцятирічного Олександра. Коли хлопець з’явився, вбивця розстріляв його впритул. Жертва впала на землю. Злочинець вирішив добити її, і ще кілька разів пальнув у потилицю. Попри тяжкі поранення, Сашко таки дістався додому. Там знепритомнів.<p>Георгій Кеворков, головний дитячий нейрохірург м. Києва:<p>- Травма очень серьёзная: открытые проникающие в полость мозга, полость черепа повреждения. Множественные у него массивные поражения жизненно важных структур мозга, был поврежден и удален глаз.<p>Стрільця затримали тієї самої ночі, ним виявився двадцятидворічний мешканець Клавдієвого. Слідчі з’ясували: все через дівчину. Вона розповіла, що коли розійшлася з підозрюваним, він її постійно переслідував. Якось Олександр, що працював з Оленою в кав’ярні, заступився за колегу.<p>Олена, знайома померлого:<p>- Він протягував до мене руки, бив мене, тягав мене за волоси, тягав, витягував з бару.<p>За півроку хлопець помер, так і не прийшовши до тями. Іще півроку тривав судовий процес. Захисники звинувачуваного намагалися переконати, що їхній клієнт скоїв злочин у стані афекту. Навіть надавали рішення психіатра. Та вочевидь воно нікого не переконало. Дванадцятого квітня 2010-го Бородянський суд нарешті поставив крапку.<p>Лілія Матвійчук, мати померлого:<p>- Суддя підтримав постанову прокурора про надання терміну чотирнадцять років задовольнити суму матеріальних збитків: триста тисяч - моральну, а матеріальну - сто сімдесят тисяч.<p>Мама Олександра принесла на цвинтар останню світлину сина. Таким він був незадовго до трагедії. Рішення суду жінку влаштовує, проте сина їй воно не поверне.<p>Лілія Матвійчук, мати померлого:<p>- Хай буде так, але якби в нас було друге законодавство в Україні змінене, і не була змінена смертна кара, то я б побажала цьому покидьку смертної кари або пожиттєвий термін.<p>Окрім того, за законом, засуджений має право оскаржити рішення суду. Чи справедливе покарання - вивчатиме апеляційний суд. Батьки померлого сподіваються, що українська Феміда не сліпа.<p>Олександр Дем’янчук. Олександр Кругликов Жінка, яка дарує людям красу http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2010/04/02/zhinka_jaka_darue_lj_6635.html Fri, 02 Apr 2010 13:21:25 +0300 Новини Днями громадськість Бородянського району відзначила 70-річчя відомої вишивальниці, заслуженого майстра народної творчості України Лариси Ковальчук-Шустерман. Ювіляра вітали в рідному Тетереві в актовому залі місцевої гімназії не лише бородянці, а й гості з Києва та Севастополя. Творчий доробок ювіляра складає понад триста робіт вишитих гладдю. Вони прикрасили колекції поціновувачів таланту майстрині в багатьох країнах світу. Лариса Ковальчук-Шустерман провела десятки персональних виставок в Києві, багатьох райцентрах області, Афінах, Севастополі та інших містах України. В своїй роботі майстриня використовує виключно французькі нитки. Це дає їй змогу за допомогою понад 300 відтінків з надзвичайною точністю копіювати роботи найвідоміших художників та кольорові фото, які припали їй до душі. Роботи Лариси Миколаївни настільки довершені, що глядачі сприймають їх як живопис.<p>Остання робота вишивальниці — копія прапора Богдана Хмельницького, оригінал якого експонується у Військовому музеї Стокгольма. Він був пошитий нашвидкуруч одразу після поразки козаків під Берестечком. Тому абревіатура імені гетьмана та символи на прапорі були намальовані, а не вишиті як зазвичай. Мною були зібрані усі необхідні дані та передані майстрині. І вже через 350 років штандарт гетьмана постав перед глядачами таким, яким би мав бути від самого початку.<p>Ювіляра привітали творчі колективи райвідділу культури і туризму Бородянської райдержадміністрації та учнів Тетерівської гімназії.<p>Валентин МОЙСЕЄНКО. Фото автора У Бородянському районі виявлено безхазяйне майно http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2010/02/23/u_borodjans_komu_raj_6311.html Tue, 23 Feb 2010 14:52:38 +0300 Новини В лютому 2010 року, при проведенні оперативних заходів, працівниками підрозділу податкової міліції ДПІ у Вишгородському районі виявлено безхазяйне майно у с. Майданівка Бородянського району. На пустирі неподалік житлового будинку знаходилися 15 залізобетонних плит перекриття довжиною 8 і шириною 3 метри, виготовлених у формі арки. Слідів деформації та пошкодження плит під час огляду не виявлено. Не знайшовся і власник даного майна, орієнтована вартість якого складає 45 тис. грн.<p>Згідно з отриманими поясненнями від сільського голови, плити вже довгий час перебувають на вказаному пустирі. Пояснити ким вони були завезені не зміг, але повідомив, що вони становлять небезпеку для населення, оскільки знаходяться поблизу школи та житлових будинків.<p>Для своєчасного, всебічного та повного з’ясування обставин справи виявлене майно вилучене до встановлення фактичного власника й передано на тимчасове зберігання до сільської ради. У Бородянському районі вчинено розбій в масках та з пістолетами http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2010/02/07/u_borodjans_komu_raj_6128.html Sun, 07 Feb 2010 18:31:54 +0300 Новини Нещодавно в Бородянському районі, що на Київщині, двоє хлопців в масках і з пістолетами увірвалися в сільський магазин та скоїли розбійний напад на продавця. Молодики, заподіявши забиття обличчя 38-річній жінці, відібрали ящик касового апарату з грошима в сумі 1000 гривень та мобільний телефон. Як з’ясувалося пізніше, зброя виявилася іграшковою, а нападники – 25 та 26- річні жителі смт. Бородянка, раніше засуджені за крадіжки, наркотики та розбій. Задум обібрати магазин назрівав вже давно. Для здійснення свого плану спільники звернулися до знайомого водія. 24-річний хлопець не відмовив. Спочатку він зайшов до приміщення магазину і перевірив, чи сама продавець. За кілька хвилин туди увірвалися хлопці в масках. Зовсім скоро вони зникли у напрямку Ірпеня. Водій-поплічник заробив на цьому 200 гривень, решту злочинної виручки хлопці поділи між собою. За словами зловмисників, піти на такий вчинок їх примусили борги, кредити та безгрошів’я.<p>Для розкриття цього резонансного для сільської місцевості, проте типового у наш час, злочину бородянським правоохоронцям знадобився цілий тиждень. Цього разу, щоб встановити коло підозрюваних осіб, на допомогу місцевим міліціонерам приїздило керівництво главку області. Як з’ясувалося, в оперативно-розшуковій роботі бородянських співробітників було допущено ряд недоліків, які унеможливлювали вчасне розкриття злочину. За це вони і отримали дисциплінарні стягнення, одного оперативника з органів внутрішніх справ навіть звільнили.<p>Наразі особи, які вчинили розбій вже затримані та знаходяться в ізоляторі тимчасового тримання. Проти них порушили кримінальну справу. Хлопцям загрожує від семи до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.<p>Юлія Сінчак<p>ВЗГ ГУМВС України в Київській області У Бородянському районі шахраї обирають пенсіонерів http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/12/26/u_borodjans_komu_raj_5956.html Sat, 26 Dec 2009 21:30:40 +0300 Новини Останнім часом грошові шахрайства є чи не найбільш популярним видом злодіянь. Найбільше ж від таких злочинів страждають люди похилого віку. Адже вони звикли довірливо надавати кошти тим, хто пред'являє “липові” посвідчення. Справжньою трагедією для літньої бездітної родини з Бородянського району, що на Київщині, став приїзд до них працівника відділу соціального забезпечення, який на повірку виявився самозванцем.<p>Марія Станіславівна (83 роки) та Роман Йосипович (80 років) прожили довге й нелегке життя. З дітьми не склалося, тож на схилі років старенькі змушені піклуватися про себе самі. Допомога лише інколи надходить від співчутливих сусідів.<p>Розуміючи, що життя підходить до завершення, а про організацію похорон подбати нікому, подружжя старанно відкладало кошти на власне поховання. Продавали корів, телят, здавали молоко, та й пенсію намагалися не витрачати – все до схованки, копієчку до копієчки... Врешті-решт, старенькі спромоглася назбирати близько 40000 гривень.<p>Того злощасного дня до будинку літньої пари завітав молодий чоловік, який представився працівником відділу соціального забезпечення і навіть пред'явив “липове” посвідчення й якісь папери. Зловмисник розповів довірливим стареньким, що державна влада має намір поміняти їм гроші. Тож зараз він мусить перерахувати кошти і записати номери банкнот. На пропозицію зайти до оселі “соцпрацівник” відповів відмовою.<p>Коли ж подружжя винесло на веранду пакунки зі статками, що накопичувало усе життя, спритник попрохав Марію Станіславівну сходити за документами, а Романа Йосиповича – за водою для нього. Щойно двері причинилися, як зловмисник стрибнув до машини зі спільником усередині, який очікував коло двору. Повернувшись до веранди, старенькі не застали ні шахрая, ні власних “мозолистих” грошей...<p>Наразі міліція намагається вийти на слід безжалісних злочинців, що забрали останню копійку у старців, яким нікому прийти на допомогу...<p>Шкода, але такі випадки не є поодинокими. Бездітні, самотні чи паралізовані люди літнього віку – найбільш незахищена категорія населення, яка найбільше страждає від дій аферистів.<p>Шахраї вигадують безліч методів, аби заволодіти чужими статками. Тож, працівники міліції радять уважно відноситися до осіб, що представляються співробітниками ЖЕКу й перевіряють ваші лічильники. Адже, прикриваючись перевіркою, зловмисники мають змогу ретельно вивчити обстановку в оселі.<p>Аби не допустити подібних злодіянь, правоохоронці радять громадянам не впускати незнайомих людей до помешкання, ретельно перевіряти, а то й записувати дані пред’явлених посвідчень і бути вкрай обережними при розповсюдженні інформації про свої доходи.<p>Якщо ж ви все-таки стали жертвою шахраїв, негайно телефонуйте за номером “102”. Адже лише та вам зможуть надати справжню кваліфіковану допомогу й шанс на повернення втрачених коштів.<p>Любов Задорожна<p>ВЗГ ГУМВС України в Київській області Мандрівка новорічної кульки http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/12/24/mandrivka_novorichno_5928.html Thu, 24 Dec 2009 18:57:30 +0300 Новини З роками багато чого змінюється. Як і все у світі, з часом змінюються і ялинкові іграшки, але незмінною залишається традиція прикрашати зелену красуню. Новорічна казка вже стукає у двері: хтось готує карнавальні костюми і маски, хтось дістає з полиці штучну ялинку, веселого Діда Мороза і Снігуроньку. А чи не забули ви про "вбрання" для ялинки? У кожній родині є запас кульок, шишечок, будиночків, звірят, але щороку хочеться додати до улюбленої колекції свіженьку родзинку. На базарі ексклюзив віднайти не вдасться: там здебільшого китайські вироби. А де ж тоді поділися вітчизняні іграшки? — На жаль, в Україні залишається 10-15 відсотків нашої продукції, — розповідає про секрети її "зникнення" голова правління Клавдіївської фабрики ялинкових прикрас Микола Саркісян. — Вироби майстрів не один рік прикрашають вічнозелені деревця в Росії, Канаді, Америці, Німеччині, Голландії, Італії, Бельгії.<p>За радянських часів новорічні товари з Клавдієвого розсипалися по всіх тодішніх республіках. Відтоді підприємство залишається найбільшим в країні виробником ялинкових прикрас, а відтак є беззаперечним законодавцем моди.<p>Цьогорічний виробничий сезон тут вже завершено: триває він з квітня і до середини грудня. Щозміни у цехах народжується до 2 тисяч виробів.<p>Мандрівка новорічної кульки на святковий бал розпочинається з... скляної трубки. Її, як, до речі, і всю необхідну сировину, закуповують за кордоном. Ось тут і починаються дива: скло нагрівають до 700 градусів. За такої температури воно стає м'яким, і методом розтягування з нього виготовляють пульки. На цьому співпраця скла і вогню не завершується: із напівфабриката склодуви видувають кульку потрібного діаметра. Ось так склодув вдихає життя у скло в прямому розумінні слова. Ручне видування і всі подальші процеси — сріблення, фарбування, розмальовування відбуваються без автоматики. Це, на переконання керівника фабрики, забезпечує кожному виробу неповторність, оригінальність.<p>Ось так із подиху і сили починає народжуватися казка. В Україні немає жодного закладу, де б навчали азів цієї професії, а тому фабрика — це ще й школа з підготовки склодувів. Ось так за чотири-шість місяців навчання з колишніх бухгалтерів, вихователів, секретарок виходять справжні майстри справи. <p>Та справжнє перевтілення кульки на королеву новорічної ялинки відбувається в художній майстерні. Десяток баночок з яскравими фарбами і пензлем у руках художниць робить кожну витвором мистецтва. Зимові пейзажі з ялинками, санчатами, будиночками — справжня снігова оповідь. У залежності від складності малюнка, художниці розмальовують від 30 до 100 іграшок. Самі придумують і розробляють сюжети, самі й відтворюють їх на склі. Часто доводиться "перепрофільовувати" пензлик під написання логотипів відомих фірм.<p>Є на підприємстві кімната, яку без перебільшення можна назвати музеєм ялинкової іграшки. Тут здебільшого ексклюзивні роботи — оригінальні візерунки, невеликий тираж.<p>За останній рік, за словами М.Саркісяна, вартість сировини зросла удвічі. Скажімо, торік кілограм польської скло-<p>трубки коштував 3 грн., а нині — 6. Зросли ціни на німецькі фарби, присипки. Єдине, що підприємство закуповує в Україні, — це упаковка. При цьому на фабриці уже третій сезон поспіль ціни на готову продукцію залишаються без змін: від 10 до 30 гривень. Вартість китайських значно дешевша, але ж і про якість їх говорити не доводиться.<p>Про те, що треба одягати в новорічну ніч, які страви готувати — розповідають багато. Про модні тенденції ялинкового вбрання — жодних порад: тут усе залежить від фантазії і вподобань кожного. Не забувайте при цьому про головне: коштовності зеленої красуні по-особливому оживають у оселі, де панують злагода і любов.<p>Вікторія ЛЯХОВЕЦЬ. Фото Леоніда ДОБРОВОЛЬСЬКОГО У Бородянському районі "рецидивіст" вбив дружину http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/12/09/u_borodjans_komu_raj_5790.html Wed, 09 Dec 2009 21:05:29 +0300 Новини Сімейна трагедія сталася в Бородянському районі. Там 52-річний чоловік, який ще в радянські часи відсидів 12 років у в’язниці за вбивство, до смерті забив руками та ногами свою громадянську дружину тільки за те, що вона загубила ключі від будинку. Коли Василь зрозумів, що жінка мертва, він, ридаючи, побіг до сусіда. Молив, щоб той швидше викликав швидку та міліцію, мовляв, його та дружину побили троє ромів, які розбили вікно та увірвалися до їх помешкання. Те саме розповідав чоловік і міліціонерам. Проте повірити в таку версію того, що сталося, було неможливо: неозброєним оком було видно, що вікно розбивали зсередини, ні одного зайвого відбитка в кімнаті не було також.<p>Наразі чоловік у скоєному зізнався та знаходиться в ізоляторі тимчасового тримання. Стосовно нього порушено кримінальну справу за умисне тяжке тілесне ушкодження, що карається позбавленням волі на строк до десяти років.<p> У Клавдієво почали "розводити" тигрів http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/11/20/u_klavdievo_pochali__5569.html Fri, 20 Nov 2009 16:31:35 +0300 Новини У 2009 році в моді - великі ялинкові кулі з тиграми і ангелами.<p>У Києві вже стартував новорічний марафон - на фабриках ялинкових прикрас закінчують виготовляти партії іграшок 2009 року, художники домальовували на кулях останніх тигрів, а перші покупці запасаються яскравими великими кулями. Журналісти побували на одній з іграшкових фабрик під Києвом, в селищі Клавдієво. Як повідомили виробники іграшок, нині в моді великі кулі з ексклюзивними малюнками (коштують близько 20 грн.), із зображеннями зимових пейзажів і тигрів. Дрібні кулі, червоні зірки, скляні гриби і їжачки, схоже, відійшли в минуле. Їх перенесли у виставковий зал. <p>Жінки - робочі фабрики - трудяться в прохолодних цехах. З розігрітих скляних трубок спочатку видувають заготовки куль, занурюють їх у фарбу, після чого відправляють в інший цех, де на них наносять малюнок.<p>Малювати добрих тигрів, як говорили художниці, їм легко. "На малюнок йде 15-20 хвилин, за зміну виходить розмальовувати 50-60 куль", - відзначила робоча фабрики Людмила. Її колега Світлана Мегедь, яка малювала на великих синіх кулях ангелів, додала, що малюнки часто придумують самі майстрині, якщо їх схвалює начальство - наносять на кулі.<p>"У 2009 році криза і грип псують нам бізнес. Із-за кризи знизилася купівельна здатність, а із-за карантину скоротилося як ніколи число екскурсій на фабрику. Адже наші гості купують у нас іграшки. Цього року наші прикраси коштуватимуть від 3 до 17 гривень. Зарплата співробітників залежить від вироблення (коливається в середньому від 700 грн. до 2,5 тисяч). До нинішнього Нового року ми виробили близько 250-300 тисяч прикрас різного діаметру", - повідав директор фабрики Олександр Саркисян. Основна продукція розходиться по торгових крапках і зовсім небагато продається на самій фабриці. Олімпійський урок із Сергієм Бубкою http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/10/14/olimpijs_kij_urok_iz_5159.html Wed, 14 Oct 2009 14:23:43 +0300 Новини На Олімпійський урок до Бородянської спеціалізованої школи № 1 завітали олімпійці, спортивна слава України: Ольга Коробка, Василь Федоришин та Ібрагім Алдатов, а також президент Національного олімпійського комітету, видатний спортсмен, Герой України Сергій Бубка. Щойно прибувши та скуштувавши бородянський хліб-сіль, спортивні гості здійснили екскурсію школою. Директору Бородянської ЗОШ №1 Н.В.Огородник було що показати — вихованці школи ставали чемпіонами України з вільної боротьби серед юніорів, 2000 року футболісти школи №1 виграли Всеукраїнський фінал "Шкіряного м'яча".<p>Ознайомившись із цікавою експозицією, всі разом вирушили на шкільний спортмайданчик, де спортсменів чекав урочистий марш-парад. Шкільний Олімпійський урок розпочався із внесення прапора та олімпійського вогню, знайомства із традиціями давньої Еллади, були пісні і навіть справжнє грецьке сіртакі від бородянських школярок.<p>Звісно, користуючись присутністю видатних спортсменів, учні спробували і себе показати, і чогось навчитися. Василь Федоришин та Ібрагім Алдатов показали юним бородянцям прийоми вільної боротьби, всі спортсмени із Сергієм Бубкою на чолі спробували себе в гандболі та футболі. Сергій Назарович не лише бив по воротах, а й парирував майже всі удари школярів. Під керівництвом вчителів фізкультури Андрія Бондаря та Марії Гребенюк учні Бородянської школи № 1 спробували себе в найрізноманітніших видах спорту — легкоатлетичній естафеті, міні-футболі, гандболі та вільній боротьбі.<p>Артур ВАЛЕРКО. Футбольне свято в Пісківці http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/10/10/futbol_ne_svjato_v_p_5161.html Sat, 10 Oct 2009 14:29:30 +0300 Новини <b>Тамтешній «Рубін» відзначає 30-річчя своєї найгучнішої перемоги</b><p>Післязавтра робітнича Пісківка, що на Бородянщині, привітає своїх спортивних героїв — заслужених ветеранів місцевого "Рубіна" — з ювілейним тридцятим роком, що минув од славного дня перемоги цієї самобутньої команди в обласному чемпіонаті з футболу. Заснований 1970 року як команда колективу фізкультури Пісківського заводу скловиробів, уславлений "Рубін" під проводом свого фундатора і тренера Леоніда Лавриненка подарував рідному селищу низку найрізноманітніших турнірних трофеїв, однойменний стадіон-красень з ігровим газоном, рівного якому, можливо, немає в усій Київщині, а також кілька десятків чудових майстрів шкіряного м'яча й правдивих патріотів рідного краю.<p>Однак і в цьому гоноровому переліку здобутків і звершень особливе місце посідає тріумф 1979 року, коли "Рубін" — першим з-поміж усіх футбольних команд Бородянського району — завоював титул обласного чемпіона. Сталося це в Яготині, в матчі з амбіційними місцевими футболістами, котрих тренував уславлений Віктор Серебряников і котрим, як свідчать очевидці, допомагали рідні стіни та симпатизували судді. Той історичний для поліського регіону поєдинок завершився внічию — 2:2, однак у серії післяматчевих пенальті гору взяли гості. Обидва "золоті" голи пісківців стали стрілецькою справою братів Остринських, але не меншою вправністю відзначився й голкіпер "Рубіна" Мойсеєнко, який відбив аж два пенальті.<p>Недільного ранку, об 11.30 цьогорічного 4 жовтня, на стадіоні в Пісківці знову буде велелюдно. Симпатики народної гри і улюбленої команди вшанують героїв тридцятирічної давнини і стануть свідками виставкового ностальгійного матчу "Рубін-79" — збірна Київської обласної федерації футболу. На бездоганний ігровий газон вийдуть легенди пісківського футболу Віктор Щербина, Дмитро Мойсеєнко, Василь Остринський, Юрій Верпахівський, Олександр Клокун, Володимир Шульгач, Анатолій Демченко, Сергій Дзюба, Михайло Буряк, Юрій Биков та їхні одноклубники з воістину зіркової команди зразка 1979 року. А протистоятимуть їм ентузіасти народної гри з багатьох обласних регіонів, згуртовані під прапором збірної Київської обласної федерації футболу: Олександр Тютюн, Валерій Самохін, Юрій Миколаєнко, Валерій Душко, Віталій Пилипенко, Леонід Джужик, Микола Костенко, Дмитро Сабуров, Олег Мельниченко та інші. Тренери команд — Леонід Лавриненко (Пісківка) та Леонід Матушевич (КОФФ).<p>Звісно, це буде насамперед зустріч давніх і добрих друзів — ветеранів футбольного руху та футбольних уболівальників із стажем — перед сучасними симпатиками народної гри. Тому все, що стосується результату гри, відійде на задній план. Пісківська громада прийде на побачення з кумирами своєї юності. А ветерани згадають свої зіркові часи… Про такі матчі можна сказати словами поета: зі сльозами щастя на очах. І буде добре, якщо славу своїх батьків підхоплять і розвинуть діти. Принаймні в Пісківці розраховують саме на це.<p>Валерій ВАЛЕРКО Від захоплення — до справи всього життя http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/08/10/vid_zahoplennja_do_s_4193.html Mon, 10 Aug 2009 16:43:21 +0300 Новини Мабуть, не кожен зважиться на те, аби у 40 років змінити життя якщо не на 360, то хоча б на 180 градусів: залишити нелегку, проте улюблену роботу, обжите родинне гніздо, друзів і колег і розпочати все майже заново. Серед тих, хто не побоявся зробити крок на зустріч давній мрії, — завідуючий відділом технології та завідуючий лабораторією агротехніки Інституту картоплярства УААН Микола Григорович Шарапа. Народився на Чернігівщині, навчався в Харківському сільгоспінституті, працював на Сумщині у колгоспі, а згодом — головним агрономом районного управління сільського господарства. І увесь цей час "визрівала" у нього особлива любов до землі. Зізнається, що любив серед багатьох культур спостерігати за довгими картопляними гонами. У перший рік після навчання зрозумів, що поряд із практичною роботою хотів би продовжувати займатися паралельно і науковими дослідженнями.<p>— Спочатку здавалося, що наука — то легкий хліб, — зізнається нині М.Шарапа. — Працювати від зорі до зорі у колгоспі і заочно навчатися в аспірантурі, готуватися до захисту кандидатської дисертації було непросто. Допомагало перебороти труднощі і бажання самостійно знайти відповіді на сотні "чому?" Сьогодні про вирощування ранньої картоплі Микола Григорович може розповідати кілька годин. Захочете побачити, запросить на дослідні ділянки, що постійно висаджують у інституті. <p>Майже тридцять років тому він переїхав на роботу в Немішаєве. Йому поталанило: одразу надали квартиру, у яку згодом приїхали дружина і діти. Починав старшим науковим співробітником. Сьогодні разом з працівниками відділу вивчають вплив локального внесення добрив на урожай картоплі, відслідковують оптимальні строки скошування бадилля на вихідний насіннєвий матеріал. Закладання демонстраційних дослідів, послуги господарствам — це все складові щоденної роботи науковців під керівництвом М.Г.Шарапи.<p>Роботу на картопляному полі продовжує вечорами і на власному городі.<p>— Навіщо шукати іноземні сорти, якщо вітчизняні нічим не поступаються, — розповідає про стратегічну лінію на городі науковець. — Смачні, врожайні, добре зберігаються. Уже тривалий час споживаємо молоду картоплю з власної ділянки: Повінь, Багряна, Дніпрянка — нові, але вже улюблені сорти усієї родини, які створені у стінах цього інституту.<p>Літня спека вплине на цьогорічний урожай картоплі, яка на Поліссі поряд із льоном і житом була провідною культурою. Через відсутність вологи призупинено наростання врожаю, і без зрошення уже у найближчі роки про щедрі гектари вже доведеться забути.<p>Гатчинська та Столовий-19 — ось із цих сортів розпочинав свою трудову біографію молодий агроном. Сьогодні досвідчений учений допомагає картоплярам усієї України не "заблукати" у переліку сортів, вибрати оптимальні для кожного регіону. <p>Його рекомендації щороку друкуються у журналах "Пропозиція", "Дім. Сад. Город", "Огородник", "Картоплярство України", багатьох газетах.<p>Нині у картоплярів — відносно спокійний період: від хвороб і шкідників насадження обробили і готуються до збирання урожаю. От у Миколи Шарапи з'явився час, аби підготувати матеріали до книги, яка побачить світ вже нинішнього року. Цього разу він розповість про технологію вирощування насіннєвої картоплі.<p>Вікторія Ляховець. Фото автора Вбивство - шашличним шампуром http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/07/02/vbivstvo_shashlichni_3706.html Thu, 02 Jul 2009 13:22:06 +0300 Новини В смт Клавдієве, що на Київщині, сталося вбивство – чоловіка на смерть пронизали шампуром від шашлика. 43-річний Олег з дитинства товаришував з односельчанином –Миколою, навіть не зважаючи на те, що він мав кримінальне минуле. В першому випадку Миколу було засуджено за крадіжку, а в другий раз він відсидів в місцях позбавлення волі за нанесення приятелю тяжкого тілесного ушкодження, що призвело до смерті.<p>В один із вечорів, два товариша вирішили піти повечеряти до місцевої “шашличної”. Розташувавшись на літній терасі подалі від людей, вони замовили по шампуру з шашликом, салатики і звичайно горілку. Вечеря розгорнулася на повну, чарка за чаркою призвела до гарячих спорів про життя. Микола, який ще на “зоні”, звик доводити свою правоту силою, схопив зі стола шампур з недоїденими шашликами та ним наніс удар в ділянку грудної клітини Олега. Від гучних криків до альтанки збіглися працівники кафе та відвідувачі, які і викликали швидку допомогу та міліцію. <p>Нанесене проникаюче поранення грудної клітини для потерпілого виявилося смертельним. Олег помер в кареті швидкої допомоги не доїхавши до лікарні. <p>Місцева міліція затримала зловмисника на місці скоєння злочину. Як повідомив перший заступник начальника Бородянського РВ ГУМВС України в Київській області Василь Янута, наразі проти 44-річного злочинця порушена кримінальна справа за ч.1 ст.115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України. Крапку в цій справі поставить суд.<p><i>Леся Попович, ВЗГ ГУМВС України в Київській області</i><p> 2 млрд. доларів чекають на рішення. Бородянська райрада може зірвати будівництво об’єктів до Євро-2012 http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/06/13/2_mlrd_dolariv_cheka_3408.html Sat, 13 Jun 2009 17:16:08 +0300 Новини Вже дуже багато на всіх рівнях було сказано про те, що проведення Євро-2012 надає Україні унікальний шанс для оновлення наявної інфраструктури в найкоротший термін. По суті, підготовка до Євро-2012 може стати національним планом економічного порятунку і розвитку на наступні два-три роки. Звісно, є й ускладнюючі обставини — великий масштаб проектів і стислі терміни їх реалізації відповідно до вимог УЄФА. Тому залучення інвесторів до участі в підготовці проведення чемпіонату Євро-2012 є цілком логічним. Проте за час свого існування Україна встигла розчарувати чимало з них своєю ненаситною бюрократією і дуже слабкими гарантіями захисту інвестицій з боку держави. А коли все ж таки інвестори наважуються взяти на себе будівництво об’єктів до футбольного чемпіонату, то надзвичайно прикро бачити, як їм ставлять численні штучні перепони… ТОВ «Корсандо» взяло на себе перед державою та керівництвом Київської області зобов’язання взяти участь у підготовці та проведенні в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Згідно з переліком завдань і заходів, визначених у Державній цільовій програмі, зусиллями групи компаній «Корсандо» на території Дружнянської сільської ради до 2011 року заплановано побудувати готельний комплекс на 450 номерів та сучасний спортивно-тренувальний центр із тренувальним футбольним полем стандарту ФІФА.<p>Проте процес реалізації запланованого зупиняють уже на рівні затвердження районною радою проекту землеустрою села Дружня (Бородянський р-н Київської обл.), розробленого на основі затвердженого генерального плану села. Це перешкоджає інвесторові вести проектні роботи і зрештою розпочати будівництво. Бородянська райрада не може або не хоче вирішувати питання розгляду та погодження проекту землеустрою щодо зміни меж села Дружня ще з березня поточного року. От і 4 червня в черговий раз це питання не було навіть включено до порядку денного сесії без будь-яких на те мотивованих причин. Хоча зволікання вже є критичним — іще місяць таких роздумів, і інвестор просто фізично не зможе вчасно виконати взяті на себе зобов’язання.<p>«Готельний і спортивно-тренувальний комплекси є частиною великого інвестиційного проекту «Корсандо-Сіті», розробленого у 2007 році за участі провідної консалтингової компанії світу Horwath International, — пояснює ситуацію керівник групи компаній «Корсандо» Сергій Дудка. — У селі Дружня, після зміни його меж планується побудувати комфортабельне містечко з усіма необхідними елементами інфраструктури: школами, дитячими садками, міським центром, виробничими і торговельними зонами, зонами відпочинку і для занять спортом. Загалом наша компанія має намір інвестувати в регіон, згідно із затвердженим генеральним планом розвитку села Дружня, близько 2 млрд. дол. США. Це найбільш масштабний і вагомий проект за всю історію Бородянського району. До речі, ділянка площею 100 га, яка йде під будівництво стадіону і спортивної бази, а також готельного комплексу, потребує 150 млн. дол. інвестицій, і їх ми вже готові інвестувати. Ми навіть пішли вперед і розробили проект детального планування території та проекти всіх споруд, але не можемо розпочати будівництво, оскільки цільове призначення землі не відповідає генеральному плану».<p>Передбачається, що заплановані до будівництва об’єкти стануть унікальними для України і повністю відповідатимуть вимогам світового рівня. Спортивний комплекс складатиметься з футбольного поля для тренувань стандарту ФІФА, тенісного клубу та атлетичної зони, спортивного медичного центру, професійного тренувального центру зі спортивною школою та готельного комплексу для розміщення<p>команд.<p>П’ятизірковий готельний комплекс заплановано розташувати в мальовничій місцевості. Він складатиметься з 14 міні-готелів та корпусів, відведених під адміністрацію, ресторани, конгрес-палац та велнес-центр. Проект кожного міні-готелю є унікальним у плані архітектури.<p>На перший погляд, проблем із затвердженням плану землеустрою немає. Переважна більшість депутатів райради дуже схвально поставилися до проекту, розуміють його економічну та іміджеву користь для села, району та всієї області загалом і не сумніваються в його затверджені в разі включення питання в програму чергової сесії. За підрахунками фахівців, будівництво та введення в експлуатацію всього комплексу створить понад дев’ять тисяч робочих місць, що на багато років вирішить проблему із працевлаштуванням жителів не тільки села Дружня, а й сусідніх із ним. Молодь зможе вільно користуватися зазначеними об’єктами для проведення дозвілля та занять спортом, а наявність торговельних площ дасть змогу здійснювати повсякденні покупки безпосередньо в селі.<p>Проте в керівництва райради постійно виникає бажання навантажити інвестора додатковими витратами.<p>«Нова вимога, яка була висунута керівництвом райради і стала формальною причиною чергового перенесення розгляду проекту землеустрою, — інвестиційні договори, що їх наша група компаній повинна укласти із селищною радою. Це абсурд, тому що договори про співпрацю укладено два роки тому, і вони вже працюють, — обурюється Сергій Дудка. — За інвестиційні кошти повністю переобладнано фельдшерський пункт, а це близько 400 тис. грн. За кошти ТОВ «Корсандо» (близько 200 тис. грн.) проведено реконструкцію водомереж села, ліквідовано стихійні сміттєзвалища.<p>Таким чином три роки нашої праці, що пішли на розробку генерального плану та проекту землеустрою щодо зміни меж села Дружня, котрий ми сьогодні намагаємося затвердити, можуть бути згаяні через бездіяльність районної ради. Ми вже звернулися до прем’єр-міністра України з листом-проханням втрутитися в ситуацію. Якщо це не допоможе, я буду змушений поінформувати про виниклі бюрократичні перешкоди наших закордонних партнерів. А серед них Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк, інші авторитетні фінансові установи Європи та України. Вони обов’язково звернуться до президента України за роз’ясненнями. Погодьтеся, ми вкладаємо чималі кошти, а отже, маємо право отримати відповідь на наші запитання».<p>Однією з найчастіше згадуваних причин перенесення питання розгляду згаданого проекту є категорична незгода деяких депутатів з тим, що згідно з проектом сільській громаді виділяється значна (на їхню думку) площа під забудову. «Загалом проектом землеустрою в межі села вводяться приблизно 300 га під забудову для громади, — розповідає дружнянський сільський голова Володимир Сліпенко. — Генеральний план збалансовує розвиток села на 20 років. Створюються паркові, комерційні, а також виробничі зони. Приблизно тисяча сімей сьогодні бажають отримати в селі Дружня земельні ділянки під забудову, оскільки село розташоване в дуже зручному для сполучення зі столицею місці. Приблизно половина з них — дружнянці, решта — іногородні, що відповідає чинному законодавству. Ми не маємо права не приймати заяв від бажаючих, а отже, зобов’язані задовольнити їхнє право будувати житло в селі. Більшість заявників — молоді сім’ї. З огляду на те, що поряд залізниця і дорога міжнародного значення, село є привабливим для молодіжного будівництва. Але, як ви розумієте, за бюджетні кошти такий масштабний проект розробити неможливо».<p><i>Артур ФЕДОРЧУК</i> «Казка» з простягнутою рукою http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/06/05/_kazka_z_prostjagnut_3333.html Fri, 05 Jun 2009 19:06:19 +0300 Новини Бородянка - єдине селище в районі, у якому влада прийняла рішення зекономити на дітях і закрити дитячі садки. Лише протести батьків та небайдужість окремих депутатів селищної ради змогли частково виправити ситуацію. Ще у квітні депутати селищної ради прийняли рішення припинити роботу дошкільних навчальних закладів на період з 1 червня по 31 серпня. Причина банальна - у селища елементарно немає грошей на забезпечення роботи дитсадків та зарплати вихователям.<p>- До нас прийшли стурбовані батьки, - розповів депутат Бородянської районної ради, голова комісії з питань охорони здоров'я, охорони материнства та дитинства та з питань освіти Степан Гарась. - Їх обурило як саме рішення депутатів про закриття садочків, так і те, що селищна рада прийняла його фактично таємно, не погодивши це питання ні з вихователями, ні з батьками. Я пообіцяв донеси це питання до голови районної держадміністрації і організував його зустріч з батьками. Там було вирішено створити комісію з депутатів селищної та районної рад і ще раз винести це питання на сесію селищної ради, аби намітити шляхи вирішення проблеми. <p>Така сесія пройшла наприкінці травня. За інформацією районної газети «Вперед», виступаючи на сесії, селищний голова Володимир Загородній зауважив: коштів на фінансування дошкільних закладів так і не знайдено. Через економічні проблеми зупинилася промисловість Бородянки, тому із запланованих щомісячних доходів бюджету селища надходить лише третина. <p>- Ми можемо змінити своє рішення щодо роботи дитячих садків у червні. Але в такому разі знімаємо з себе відповідальність за їх роботу в осінньо-зимовий період, - сказав селищний голова. <p>У свою чергу присутня на сесії начальник відділу освіти райдержадміністрації Валентина Кухар зазначила, що, закриваючи дитсадки, депутати порушують законодавство, яке передбачає їх роботу цілий рік.<p>- Скрізь сьогодні фінансова скрута. Проте в жодному селищі, в жодному районі області, окрім нашого, не вдаються до таких радикальних рішень. Чималі проблеми є й в освіті району, і ми маємо мільйонні борги, але ж школи не закриваємо, - підкреслила чиновник.<p>Вона порадила зосередити увагу не на скаргах, а на пошуку можливих шляхів вирішення питання - змінити режим роботи закладів, скоротивши робочий день, зменшити кількість груп в дитсадках тощо.<p>- Складається враження, і вже не вперше, що у Бородянці всі проблеми починаються і закінчуються на дитячих садках. То селищна рада бачить єдиний шлях до економії у скороченні вихователів, тепер от взагалі у призупиненні роботи дитсадків. Я б порадив не займатися самоізоляцією, а звернутися з проханням по допомогу до районної ради. Певен, спільно якось і вийшли б з критичної ситуації, - наголосив на сесії Степан Гарась.<p>У результаті цю пропозицію ухвалили як один з пунктів рішення селищної ради з вирішення питання роботи дошкільних закладів. <p>Іншим пунктом стало призначення чергування дитячих садочків. Так, у червні чергуватиме садочок «Казка». Проте батькам доведеться сплачувати за догляд за малюками 50% вартості утримання однієї дитини в місяць. На даний час це становить 313 гривень. <p>Крім цього, через брак коштів депутати вирішили відправити у двотижневу неоплачувану відпустку працівників дитсадків та самої селищної ради.<p>Звичайно, таке рішення не всім видається оптимальним. Чомусь у інших селищах району - Бабинцях, Клавдієвому, Немішаєвому у червні працюватимуть усі дитячі садочки. Причому там грошей з батьків не братимуть. Це означає тільки одне - влада Бородянки не приділяє достатньої уваги вирішенню проблем дошкільного виховання, забувши при цьому головне: діти - наше майбутнє. Будемо сподіватися, депутати про це згадають.<p><i>Сергій Рємньов</i> Маєток в Немішаєвому http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/05/28/maetok_v_nemishaevom_3168.html Thu, 28 May 2009 20:29:30 +0300 Новини Історія палацу, що на території сучасного смт. Немішаєве, починається за часів коли власником цих земель був дійсний таємний радник граф Карл Сакен, що служив у Ліфляндії чи Курляндії. По його смерті маєток дістався камергеру Івану Христофоровичу фон дер Остен Сакену, який помер у 1853 р., а після нього – його сину генерал-майору графу Карлу Івановичу фон дер Остен Сакену. Разом з маєтком роду Сакенів належали землі з селами Мироцьке, Микуличі, Пилиповичі, Бабинці, Пороскотень. Корній Васильович Пономаренко (1873 р.н.) розповідав, що генерал-майор граф Карл Іванович фон дер Остен Сакен володів вищезгаданими землями до 1861 р. Дізнавшись про ліквідацію кріпосного права, зібрав мешканців сіл Мироцьке, Микуличі, Пилиповичі і пообіцяв віддати їм свою землю за 20 тисяч руб. Але дав землю під заставу за 40 тисяч руб., після чого виїхав за кордон. З банку ці землі викупив пан Оштахов і володів нею близько 15–20 років, а згодом збожеволів і помер. Після його смерті керувала господарством його дружина. Через деякий час вона продала землі німцю Варгену, а він – міністру двору графу Воронцову-Дашкову (нащадку намісника царя на Кавказі). За згадками та розповідями старожилів, у 1899 - 1900р.р. Воронцовим-Дашковим був збудований винокурний завод. <p>157 десятин земель граф подарував своєму помічнику Антону Йосиповичу Красовському. Межею між їх землями була невелика річка Топірець, яка впадала в річку Рокач. Згодом на землях Красовського, в зв’язку з будівництвом залізної дороги Київ-Ковель, у 1902 р. виникає селище Немішаєве. <p>У 1904 р. землі і маєток Воронцова-Дашкова вирішено було продати як такі, що не приносили прибутку. Оскільки великий масив свого нерентабельного господарства в одні руки продати було неможливо, граф вирішив продати його з торгу частинами різним людям. Цього ж року в призначений день до маєтку власника прибули на фаетонах багаті покупці. Серед цього різнобарвного натовпу виділявся бідно одягнений чоловік з торбою за плечима. Почався розпродаж, але ніхто з присутніх навіть не здогадувався наскільки велике багатство ховається в тій торбі. Багатому бідаку дісталася центральна частина маєтку разом з кінним заводом, землею та лісом. Новий власник, Кулик Андрій Мойсейович, був простим селянином з с. Миронівки (біля м. Біла Церква). Таким чином левова частку маєтку графа опинилась в руках абсолютно безграмотного, дуже старого, але багатого селянина. Решта земель, що лежать південніше залізної дороги були продані графом поміщиці Страдецькій. <p>Серед місцевого населення існує багато цікавих оповідок про Кулика. <p>Корній Васильович Пономаренко (усиновлений Куликом) розповідав, що кошти на купівлю земель Кулик «взяв» (украв) у польського ксьондза, де служив при господарстві, потім він поїхав до Миронівки, купивши там 300 десятин землі, побудував магазин. А у Воронцова-Дашкова купив до 1000 десятин землі. <p>Кулик, за словами старожилів, був чабаном, «человеком деловым и не курящим». Купував волів і товари цілими обозами у п’яних чумаків і таким чином збагачувався. <p>За іншою версією він знайшов бочку золота, приховану поляками під час втечі з України. За це золото Кулик купив маєток і почав господарювати сам: закрив неприбутковий кінний завод, викорчував багато лісу для обробки землі. Ця ділянка знаходилась між селами Микуличі, Мироцьке, Козинці та Діброва. В цей період у маєтку поміщика Кулика було досить велике господарство. У ньому були коні, корови, птиця і навіть павичі. Впорядкувати роботу на такому великому масиві він самостійно не міг. Запрошений ним управляючий Здановський, а пізніше і Сестер-Животовський не покращили хід справ, і тоді Кулик вирішив здати свою землю разом з маєтком в оренду на вигідних умовах. Орендатори Здановський та його племінник Сестер-Животовський зобов’язалися через деякий час побудувати гуральню, цегляний завод, кам’яні хліви на віддаленій від маєтку ділянці (між с. Козинці і сучасним смт. Немішаєве). Після того як господар здав маєток з землями в оренду, він звільнився від турбот та проблем. Кулик оселився у маленькому будиночку (на території сучасного біохімзаводу – між барачним будинком та нині закинутим продовольчим магазином). Його дружина тримала корову та двох свиней, а сам новоспечений поміщик корчував пеньки, що лишились тут від соснового лісу. <p>Виконуючи умови договору, поміщики-орендатори заснували спиртовий завод (1905-1906 р. р.) <p>Одного разу, у 1911 р. з Куликом трапився такий курйоз. За виконану роботу одному конторнику він пообіцяв заплатити землею, але своєї обіцянки недотримався. Задля помсти конторник підшукав собі фіктивних свідків і за їх участю звинуватив Кулика в тому, що він зводив наклепи на царя Миколу II. <p>Дізнавшись про це, тодішній голова Київської земської управи Демченко вирішив скористатися цим випадком для майбутньої кар’єри. Він погрожував Кулику, що за неповагу до царя на нього чекає суворе покарання. <p>Переляканий Кулик став просити у Демченка поради, як владнати цю справу. Поміркувавши, Демченко відповів, що справу можна владнати, якщо він, Кулик своїм коштом побудує школу і церкву. <p>Таким чином за півтора року була побудована сільськогосподарська школа майже повністю коштом Кулика. <p>Заради власної кар’єри Демченко вирішив присвоїти цій школі ім’я тодішнього голови Ради Міністрів Росії П.А.Столипіна. Для цього необхідно було самому просити Столипіна особистої згоди. Столипіну це сподобалось і під час чергових виборів до Державної думи Демченка було обрано її членом. <p>У 1911 році вранці з Києва через Немішаєве проходив пасажирський потяг, на станції останній вагон був відчеплений і з нього вийшло багато високопосадовців і духовенства. Всі вони вирушили до місця закладки сільськогосподарської школи, де відбулася молебень. Було дуже людно. Після молебні запрошені завітали на обід до наметів. <p>У 1912 на відкритті сільськогосподарської школи, якій було присвоєно ім’я Столипіна, приїхала дружина Столипіна, відбулося освячення школи, після чого дружина Столипіна дала обід. <p>Після розділу майна поміщика Кулика в 1917 р. на території колишнього спиртзаводу залишився в парку колишній графський палац, майстерно викладений цеглою з баштою на правому куті будівлі. Поруч з палацом були розташовані жилі квартири, одноповерхова контора, підвал, комора, казарма, де жили робітники. Зліва від палацу був фруктовий сад в якому стояли два дерев’яні будиночки. В саду росли груші, яблуні, черешні рідкісних, на той час сортів. <p>Від будівлі маєтку з північної його сторони вела стежина через парк до р. Орлянки а через річку (Орлянка у давні часи була неширокою але глибокою судноплавною рікою і була притокою р. Ірпінь) був споруджений пішохідний дерев’яний навісний міст, ширина якого дозволяла людям пройти поруч втрьох. На протилежному березі Орлянки, поруч з мостом, знаходилась скляна поміщицька теплиця. Біля теплиці також ріс фруктовий сад, огороджений частоколом. Тут був ставок де ловили в’юнів. Парк навколо палацу був дуже гарний. Там завжди було чисто і затишно. Також там знаходилась альтанка, що формою своєю нагадувала гриб. <p>В давні часи на р. Орлянці трапилась жахлива повінь. На берегах річки знаходились старі цвинтарі. Після повені були знайдені труни, видовбані з великих соснових колод, а також залишки одягу, плахт виготовлених з овечої вовни. <p>В радянські часи графський палац був віднесений до території смт. Немішаєве. Тут розташувався клуб Немішаївського біохімзаводу. Одного разу вночі охопила заводський клуб жахлива пожежа у полум’ї якої загинули не тільки старовинні меблі, що лишились ще з часів Воронова-Дашкова, а й вся будівля. Після пожежі маєток не відбудовувався і з плином часу був розібраний місцевим населенням на цеглини. <p>Нині руїни, що лишились від графського маєтку знаходяться в смт. Немішаєве по вул. Біохімічній і є власністю УПЦ.<p><u><cite>Список літератури:</u><p>Під час написання використовувались матеріали: <p>Мазуренко И.Д. История посёлка Немишаево 1900-1940 г.г., часть І. Літопис рідного краю. Бородянщина (під редакцією Іченця Б. П.) - видавництво Харитоненка, Київ 2002 р., <p>Ткаченко Л.Г., Романова Е.П., Пронько Г.Г., Дульская Н.Л. Историческая справка становлення и развития Немешаевского завода биохимических препаратов, - Немешаево, 1989. <p>Похилевич Л.К. Сказание о населённых местностях Киевской губернии - 1864, <p>Клепатский П.Г. Очерки по истории Киевской земли, т. . - 1912., Одесса. Архівні креслення.</cite><p><i>За матеріалами сайту <atarget="Blank"><a href="http://www.castles.com.ua">Замки та храми України</a></i> Отруйні змії переповзають жити в міста http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/05/14/otrujni_zmii_perepov_2868.html Thu, 14 May 2009 23:39:02 +0300 Новини Із першим теплом медики почали фіксувати випадки нападу змій на людей. "То ще питання, хто на кого нападає", кажуть захисники тварин. Однозначно, потерпілим від таких розмов не легше. Протиотрути в лікарнях немає. Потерпілий Андрій разом з друзями відпочивали на дачі. "Хтось почув шелест, я пішов подивитися, що там. Побачив змію, хотів її викинути, але погано схопив", - розповідає юнак.<p>Як розвивалися події далі, пам’ятає погано. Згадує тільки, після укусу рука одразу почала розпухати та сильно пекти, а як подавати першу допомогу, не знав ніхто. Замість того, щоб відсмоктувати отруту, він її ковтав.<p>Він - другий пацієнт <b>Бородянської райлікарні,</b> хто постраждав від укусу змії цього року. Маленьке містечко ця цифра уже насторожує. Лікарі бідкаються, плазунів стає дедалі більше, а пацієнти недугу переносять щораз гірше, бо так і не знають, що робити в таких ситуаціях.<p>"Якщо немає ран в роті, постаратися відсмоктати отруту, мобілізувати руку, накласти холод і в лікарню", - розповідає Василь Пищик, завідувач відділення реанімації Бородянської райлікарні.<p><b><i>Змій уже бачили в лісах, біля озер, в парках та навіть біля будинків. І все це - в межах міста.</b></i><p>З цим і пов'язують коливання їх кількості, розповідає співробітник Інституту зоології Тетяна Котенко, що все життя досліджує плазунів. Вона говорить, гадюка ніколи не нападає перша. На це її провокує тільки людина. Вичищення території - не єдина користь від них.<p>На даний момент в Україні немає антидотів. Торік обговорювались питання запуску виготовлення протиотрутної сироватки, та так нічого і не вирішили.<p>Заспокоюють себе єдиним - за останні десять років жодна людина в Україні від укусу змії не померла.<p><i>За матеріалами ТСН</i> Чемпіони України ростуть у Бородянці http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/05/13/chempioni_ukraini_ro_2867.html Wed, 13 May 2009 23:37:19 +0300 Новини У дитинстві беруть початок усі рекорди, що їх здійснюють відомі чемпіони і рекордсмени, прославляючи Україну на світовій арені. Тому дуже важливо вчасно помітити спортивний талант, виростити, виплекати його, загартувати й підтримувати на всіх етапах становлення. Саме цією, на перший погляд, рутинною роботою займається вже 26 років поспіль у Бородянському районі та прилеглих регіонах тренер з рукопашного бою Василь Семиряжко. Спокійно і врівноважено робить він свою непросту справу — вирощує із звичайних хлопчиків і дівчаток справжніх українських чемпіонів бойових мистецтв. <p>Ось і тепер із юніорського чемпіонату України з рукопашного бою, що проходив у містечку Коблево на Миколаївщині, представники Бородянщини привезли найвищі нагороди. Дванадцятирічний Ігор Позняк став чемпіоном України серед однолітків у категорії 50 кг. У цій же ваговій категорії серед одинадцятирічних перемогу здобув Юрій Ткачук. А його ровесник Микола Позняк виборов срібло у категорії до 40 кілограмів.<p>Цього разу до моря з'їхалися помірятися силою, спритністю й бійцівським духом спортсмени віком від 10 до 17 років з 18 областей України. П'яти юним вихованцям Василя Івановича, учасникам Бородянського спортивного клубу "Олімп" та "Фенікс", пощастило в числі 18 спортсменів представляти Київщину. Тож їх внесок у почесне п'яте місце, що посіла збірна на турнірі, на думку тренера, дуже вагомий і важливий.<p>Важко уявити собі зростання спортсмена без участі в змаганнях різного рівня. Щоб на заваді перемогам наших земляків не ставав банальний фінансовий фактор, їх вже протягом 10 років підтримує місцевий підприємець Юрій Прилипко. 90 % депутатів сільських і селищних рад Київщини не знають своїх прав і обов’язків – Правозахисна Група Київщини http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/05/08/90_deputativ_sil_s_k_2751.html Fri, 08 May 2009 13:06:50 +0300 Новини Аналізуючи нашу діяльність за останні 5 років, я можу впевнено сказати, що 90% депутатів сільських і селищних рад не знають своїх прав, обов’язків і основних законів необхідних їм для функціонування. Звідси випливають абсолютно абсурдні рішення, які потім скасовуються у судах. Це звичайно, якщо такі подання до судів були. В багатьох випадках такі незаконні рішення стосуються земельних махінацій, тому зацікавлені бізнесмени забезпечують захист у судах такого беззаконня. Наша команда неодноразово стикалась з такими випадками. Звичайно, це ускладнює процес відміни незаконних рішень. Страждають громади, у яких крадеться земля при безпосередній участі депутатського корпусу. Контроль з боку правоохоронців у цій царині фактично відсутній. Прокуратура, на моє глибоке переконання, не справляється зі своїми прямими обов’язками. <p>Самі ж депутати потребують серйозних навчань по базовим речам, які їм необхідно знати, оскільки частина таких протизаконних рішень проштовхується із-за незнання законів з боку депутатів. Відповідно не знаючи законів, народні обранці не можуть передбачити наслідки своїх діянь. На жаль, районні ради, які б мали забезпечити проведення таких навчань не зацікавлені у цьому, оскільки самі приймають участь у розбазарюванні землі. <p>У містах ситуація зі знанням чинного законодавства дещо краща. Хоча, як не прикро визнавати, питання корупції цей факт не вирішує. Все одно потрібен жорсткий контроль. У першу чергу з боку правоохоронних органів, далі – правозахисників і громади безпосередньо.<p><b>Юрій Кравець</b>, <i>керівник Правозахисної Групи Київщини</i><p> Добрі починання матимуть продовження http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/04/23/dobri_pochinannja_ma_2506.html Thu, 23 Apr 2009 21:25:56 +0300 Новини У Бородянському районі упродовж чотирьох років триває реалізація програми з реформування медичної галузі. За цей час переобладнано 10 ФАПів у медичні амбулаторії загальної практики сімейної медицини. У п'яти стаціонарних відділеннях здійснено капітальні ремонти, які перетворили 30-річне приміщення у лікарню європейського зразка: від будівлі старі стіни тільки й залишилися. І ось чергова приємна новина: відремонтоване приймальне відділення райлікарні напередодні Великодніх свят прийняло перших хворих. — Чотири роки тому мало хто вірив у те, що навіть половина із запланованих робіт буде виконана, — говорить головний лікар Бородянської ЦРЛ Анатолій Лук'яненко. — За кошти місцевої влади, інвесторів всі сподівання і надії вдалося втілити у життя. На черзі — ремонт поліклінічного корпусу, на який необхідно понад п'ять мільйонів гривень.<p>За словами Анатолія Трохимовича, реконструкція приймального відділення тривала з серпня місяця. Лікарі, середній медичний персонал під час відкриття відремонтованого відділення майже в один голос заявляли: всі роботи зробили як для себе вдома.<p>Звісно, у період кризи найбільша проблема, що впливала на темпи робіт, була фінансова. Але знайшлися благодійники, які віднаходили по кілька десятків тисяч гривень, аби завершити роботи. Скажімо, один із спонсорів, Павло Остапченко, надав необхідні кошти для завершення робіт, вікна і двері.<p>Пандус, дзвінок, камери відеоспостереження, оглядова, УЗД-кабінет, травмпункт, фізкабінет, кабінет масажу — все сяє чистотою, новизною: здається, саме зараз лікарня розпочинає заново писати біографію.<p>Про важливість ритмічної роботи цього відділення відомо всім, хто хоча б один раз звертався за допомогою у лікарню. За рік через нього проходить понад 7 тисяч пацієнтів. На сьогодні відділення забезпечене необхідним медичним обладнанням та виробами медпризначення для надання планової та ургентної допомоги.<p>Відкриття приймального відділення співпало у часі із ще однією приємною подією: на території лікарні запрацювала аптека, де реалізуються ліки на 30% дешевше, аніж у інших, що у райцентрі. Директор ТОВ "Першоцвіт" Тамара Кондрашова та її партнер Валерій Михайлищук — лікарі, а тому розуміють усі проблеми, що існують у галузі. Аптека розмістилася в одній з кімнат прального відділення.<p>У районі добрі справи будуть мати продовження. У цьому — жодного сумніву. <p></i>Вікторія ЛЯХОВЕЦЬ, <p>за матеріалами "Київської правди"<i><p> Новому хлопцю колишньої дівчини - 11 куль! http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/04/22/novomu_hloptsju_koli_2467.html Wed, 22 Apr 2009 16:15:07 +0300 Новини У Бородянському районі відмова дівчини штовхнула хлопця на злочин. Майже місяць він підстерігав на нового кавалера колишньої дівчини. Нарешті дочекався і 11 разів вистрілив в нього... 16-річний Олександр повернувся додому приблизно опівночі. Він працював офіціантом в місцевому кафе, недалеко від будинку. Зазвичай, коли приходив додому, звав маму. На цей раз увійшов мовчки.<p>Лілія Матвійчик, мати потерпілого: «Він зайшов тихенько. Зняв куртку і повісив її. Потім пішов у ванну кімнату. Я бачу, стіни в крові. Він намагався у ванні змити кров, але не вийшло. Око майже витекло. Він сів на диван і впав».<p>Мама хлопця подумала, що її сина побили. Але лікарі сказали, що це вогнепальні поранення. У дворі міліціонери знайшли 11 гільз.<p>Лілія Матвійчик: «Він полюбив дівчину на своїй роботі. У неї був хлопець. Він не міг пережити, як це його кинули, а вона зустрічається з Сашею. Він сказав, ти ще у мене отримаєш».<p>Оперативники відразу перевірили цю інформацію. Припущення матері підтвердилися.<p>Олександр Шаповалов, керівник Бородянського РВ міліції: «Був затриманий житель селища Клавдієво, який признався у скоєному злочині. Він розповів, що зібрав сигнальний пістолет іноземного виробництва, щоб той стріляв патронами. Застосував зброю на ґрунті ревнощів».<p>Затриманий у всьому признався. Розповів, що добре вивчив маршрут жертви. Засідку влаштував біля будинку.<p>Біля каштана невідомий чекав Олександра. Коли вони порівнялися, зловмисник впритул розстріляв хлопця. Поранений впав на землю. Але злочинець не припиняв, ще кілька разів вистрілив в потилицю.<p>У Бородянській лікарні батькам порадили готуватися до гіршого. Мовляв, з такими пораненнями не видужують. Але рідня не залишала надії і навіть викликала приватних медиків, щоб ті перевезли потерпілого в Київський інститут нейрохірургії.<p>Георгій Кеворков, головний дитячий нейрохірург міста Києва: «Говорити про прогноз сьогодні складно, тому що травма дуже серйозна. Відкриті проникаючі в порожнину мозку, порожнину черепа, пошкодження множинні, у нього поразки життєво важливих структур мозку. Було пошкоджено і видалене око. І якби ми не надали серйозну хірургічну допомогу в перший годинник, безумовно, тут був би сумний прогноз».<p>Поки лікарі ведуть боротьбу за життя Олександра, в Немішаєво говорять, що головного підозрюваного відпустили. Ходять чутки, що його визнають неосудним. У міліції цю інформацію спростовують.<p>Лілія Матвійчик: «Моя дитина лежить у важкому стані, а він їсть паску і пасхальні яйця. Я цього не розумію».<p>Олександр Шаповалов, керівник Бородянського РВ міліції: «Зловмисник затриманий. Ми подали документи на арешт, порушили кримінальну справу».<p>Слідчі тепер чекають результатів експертизи. Правоохоронці настроєні рішуче: вони навіть можуть перекваліфіковувати справу в замах на вбивство. Тоді підозрюваного чекатиме жорсткіше покарання. <p> Ліси - "зона особливої уваги" рятувальників http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/04/16/lisi_zona_osoblivoi__2376.html Thu, 16 Apr 2009 14:54:14 +0300 Новини 14 квітня у Бородянському районі проходили навчання з керівним складом щодо дій при виникненні надзвичайної ситуації, пов’язаної з великою лісовою пожежею. В навчаннях приймали участь - працівники ГУ МНС України в Київській області, лісничі Київського, Клавдієвського, Макарівського лісгоспів, фахівці Української державної бази авіаційної охорони лісів та Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби МНС України. За тактичним задумом лісова пожежа виникла поблизу села Хмільна Бородянського району. Сильним вітром вогонь переноситься на насадження Плахотнянського лісництва, що в Клавдієвському лісгоспі, а потім і в Макарівський лісгосп. Існує загроза загоряння дачних будиночків біля села Хмільна. Для ліквідації умовної пожежі залучаються підрозділи Бородянського, Макарівського районів, Ірпінської зони, аварійно-рятувальний загін. Моделюються дії представників кожної з задіяних служб, та взаємодія між ними, адже минулорічний досвід масштабних пожеж в багатьох областях України свідчить, що самостійно ні працівники лісового господарства, ні рятувальники впоратись з цією проблемою не можуть, і тільки об’єднання зусиль може призвести до позитивних результатів. Проблема лісових пожеж для столичної області стоїть дуже гостро, адже тільки протягом минулого року їх виникло 373. Вогнем знищено та пошкоджено лісові масиви на загальній площі майже 90 га. І тільки завдяки вчасному реагуванню та професіоналізму 275 чоловік особового складу, які 17 раз були задіяні на гасінні осередків загоряння вдалось уникнути масштабних лісових пожеж. <p><i>Начальник управління рятувальних сил <p>полковник служби ЦЗ <p>Костянтин Сухецький</i><p> Біда у Новому Заліссі: смітники http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/04/14/bida_u_novomu_zaliss_2307.html Tue, 14 Apr 2009 09:23:04 +0300 Новини <font color="red">ДАЙТЕ «ГОЛУБОМУ» ЧОТИРИ КОНТЕЙНЕРИ... </font><p>Минувши засмічену околицю Києва, їдемо у бік <b>Бородянки</b>. Їдемо із гордістю у душі за чисту Київщину, бо вздовж траси на десятки кілометрів поблизу доріг і у недалеких соснових лісах та перелісках досить таки чисто. <p> Але: стоп! На декілька стихійних сміттєзвалищ натрапили на околиці села <b>Нове Залісся Бородянського району</b>. Вони були у ліску неподалік вулиць Азовської і Сімферопольської, а також недалеко від місцевого ставка, який у народі за чистоту його вод отримав назву "Голубе озеро". Варто сказати, що на цей ставок вже не один рік з'їжджаються влітку відпочити і скупатися у його прохолоді чимало мешканців Бородянського та сусідніх районів, а також і багато киян. Тобто у ставка є популярність хорошої місцини для відпочинку. Але чи ж не дивно "пробиратися" до нього через згадані стихійні сміттєзвалища, які справа рук окремих мешканців села? Проте піди таких — спіймай! Якби ж то хоч одного покарати... Та довкіллю вони шкодять потай, мабуть, добре пам'ятаючи, що як не спійманий, то не злодій. Друге питання: відпочиваючі з усіх-усюд на озері після себе також залишають чимало сміття — склобій, пластикові пляшки, паперові відходи, а ще залишки їжі. Купка до купки — і вже берег ставу за літо стає наче вигрібна яма... <p>Більшість мешканців пакують сміття у мішки, ще якусь тару і чекають, коли можна це все завантажити у спецмашину для вивезення на полігон. Але, на жаль, є такі, яким десь "свербить", якщо не нашкодять довкіллю. Мабуть, час вживати до таких більш суворих заходів, аніж прості людські розмови про те, що сосновий ліс поряд, гарний став — це не "чуже", а благо для села, всіх його мешканців, надто молоді, дітей, яким треба рости здоровими і не серед смітників.<p>Втім, коли ж почистішає на околицях села? Як запевнив сільський голова: до Пасхи по всьому селу буде виметено і прибрано. А щодо стихійних сміттєзвалищ у ліску на околиці села, то буде просити навести тут лад "Агроліс" і місцеву районну дорожню службу. Свої міркування є і щодо ставка.<p>— Оскільки чи не піврайону користується ним влітку, — каже Валентин Миколайович, — то цілком справедливо буде, якщо за рахунок коштів із районного бюджету закуплять і встановлять поблизу ставка чотири контейнери, а також забезпечать вивіз із них сміття. У сільраді на це коштів немає, бо по селу ще треба вирішити доволі питань з благоустрою, в тому числі продовжити роботи з зовнішнього освітлення вулиць, з ямкового ремонту заасфальтованих доріг. Тому на недавній нараді у райдержадміністрації, де розглядалось питання благоустрою населених пунктів, я цю думку і висловив у присутності керівників району, їхніх заступників, сільських голів з інших сіл. Сподіваюсь, що мене в цій пропозиції підтримають. <p>А якщо ні? Втім, оскільки проблема села із стихійними сміттєзвалищами переросла місцеву, якщо село давно вже завдяки "Голубому озеру" стало своєрідною районною "здравницею", то, хочеться так думати, район і місцева сільська влада вже цього року знайдуть можливості як Нове Залісся у всіх відношеннях, надто по його лісистих мальовничих околицях, зробити чистим та охайним, доглянутим.<p><i>За матеріалами Київської правди</i> Мешканці цілого будинку потерпають від нападків на сусіда-бізнесмена http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/04/10/meshkantsi_tsilogo_b_2237.html Fri, 10 Apr 2009 14:07:27 +0300 Новини Кримінальні розбірки повертаються. Це на собі відчули сусіди немішаєвського бізнесмена, що живуть на Київщині. Серед ночі в під’їзді їхнього будинку хтось висадив у повітря дві каністри з бензином. Сусідів, очевидно, як і батьків не обирають. Мешканців цього будинку із сусідом не пощастило. Місцевому бізнесмену цієї осені підпалили джип, вже через кілька місяців у його квартиру через вікно закинули невеличку саморобну бомбу, а сьогодні вночі підірвали дві каністри з бензином у під’їзді, де він живе. <p>Сусіди вибухонебезпечного бізнесмена таким кримінальним війнам уже навіть не дивуються, сприймають їх як належне. <p><i>Сусід: «Ну, кинули каністру, взорвали. Пройдіть, подивіться». </i><p>О п’ятій ночі Сергій відчув, що жарко стає. Як добіг до дверей, побачив – ті перекосилися від полум’я, а вогонь палає просто в коридорі його квартири. <p><i>Сергій, постраждалий сусід: «Да, сгорел счетчик. Потому что огонь был полностью. – Вогонь отак сюди зайшов? – Да, я могу вот даже кепочку снять, показать, как я обгорел». </i><p>Під звуки пожежі ще й стріляли з пістолетів – кажуть місцеві мешканці. Хто такий і чим займається цей таємничий сусід-бізнесмен - у під`їзді розповідають неохоче. Кажуть одне - мабуть добре він комусь насолив, якщо вже втретє таке коїться. <p><i><p>Сергій, постраждалий сусід: «Температура була така, шо лопнув стеклопакет. Я сам займаюсь металопластиковими вікнами, і якби це було неправильно запаковане вікно, то він би або так лопнув, або так, а це – от температури. От був ше карниз, також лопнув». </i><p>Нині у дворі його називають героєм. Тепер Ігор із гордістю показує, як цієї ночі своїм вогнегасником під’їзд урятував. <p><i>Ігор Тушинський, мешканець Немішаєвого: «А я вот пару тройку дней назад повесил, он стоял вон там, видите. Заскочил бегом, вырвал чеку и бегом. Он углекислотный, можно тушить, шоб током не ударило. И так сбил пламя, люди ж в окна выглядывали, не могли спуститься». </i><p>Уже тепер сусіди підраховують збитки. Під’їзд двоповерхового будинку згорів ущент. <p><i>Руслан Лаврухін, постраждалий сусід: «Сами переделывали проводку, никого не ждали. И вот так сгорело. Просто жалко». </i><p>Дві гумові кулі відправили бізнесмена в лікарню. Міліціянти й самі не раді таким бандитським розбіркам просто в себе під носом. Обіцяють розібратися – з ким же не поділився горе-бізнесмен. <p><i>Олександр Шаповал, керівник Бородянського РВ міліції: «На даний час розглядаються версії, проводяться оперативно-розшукові заходи. Одна із версій – підприємницька діяльність. Це найбільш вірогідно» </i><p> Бородянка стала концлагерем для собак http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/04/01/borodjanka_stala_kon_1962.html Wed, 01 Apr 2009 14:13:46 +0300 Новини В Бородянке 280 собак. Из тех, кого хозяева сдали "за ненадобностью", 60 процентов – бойцовских и охранных пород. Действительно, экономическая ситуация в стране сейчас тяжелая. Когда десятки тысяч людей теряют работу и заработок, кажется, не время жалеть животных. Но от утраты сострадания к четвероногим друзьям один шаг до равнодушия к людям. <b>ОПОСТЫЛЕВШИЕ ДРУЗЬЯ И БЕЗРОДНЫЕ УЗНИКИ </b><p>Пускают в приют всех, только спрашивают документы. Таков порядок. Запах нечистот поражает уже в дверях. От многоголосого лая закладывает уши. Внутри царит полумрак. Четыре отделения: посредине коридор, по сторонам за решетками собаки. Бездомные наглые попрошайки, запуганные обитатели помоек, ставшие ненужными породистые домашние любимцы, жаждущие общения ласковые собаки и агрессивные лохматые псы – здесь собраны все представители собачьего мира.<p>Сейчас в Бородянке 280 собак. Из тех, кого хозяева сдали "за ненадобностью", 60 процентов – бойцовских и охранных пород. Именно они больше всего радуются посетителям. <p>Оказавшись здесь, все животные испытывают шок. Некоторые заболевают. Если собака контактная – ее подлечат при возможности. Если пес боится людей или агрессивен, этой проблемы могут не заметить.<p>Кормят животных кашей. В смеси круп видны кости и перемолотая рыба – это некондиционные продукты из супермаркетов. Все собаки вначале худеют. Которые приспособятся – останутся жить. Маленькие собачки и щенки обычно погибают. <p>Летние вольеры – местные карцеры. Стока нет, и животные порой неделями ходят по лужам из собственной мочи. Люди подходят раз в день, приносят кашу и воду. Здесь много диких и агрессивных собак. Работать с ними тяжело, забирать их не хотят, а усыпить нельзя. Вот и живут эти странные существа – упершись взглядом в забор, дрожа и слушая вопли друг друга. И сходят с ума…<p><b>УЖЕ НЕ ЖИВОДЕРНЯ, НО ВСЕ ЕЩЕ ТЮРЬМА</b><p>Приют в Бородянке существует 8 лет. Первые годы в рассчитанных на 250 собак вольерах содержалось до 600 животных. Отсутствие ветеринарной помощи и жестокое отношение персонала к собакам снискали заведению славу концлагеря для животных. Если за пойманной собакой через десять дней никто не приходил, несчастное животное ждала мучительная получасовая агония и смерть.<p>– Собакам кололи препарат дитилин, который блокирует дыхание, – говорят в приюте. – Они испытывали дикую боль и постепенно задыхались, находясь в сознании. <p>Под давлением общественности в ноябре 2006 года в приюте открыли доступ волонтерам. Те принялись чистить авгиевы конюшни (слой нечистот в вольерах достигал 10 см!), которые представляли опасность не только для здоровья животных, но и персонала. Кроме того, волонтеры начали подкармливать собак и искать им новых хозяев. <p>В июне 2007 года заместитель столичного мэра Ирэна Кильчицкая заявила, что берет на контроль решение проблемы бездомных животных. Ведь приют – коммунальное предприятие и находится на городском балансе. Но ситуация к лучшему так и не изменилась. За исключением того, что теперь сюда беспрепятственно и в любое время могли приходить волонтеры.<p>В ноябре 2007 года стартовала программа стерилизации, и собак перестали убивать. Их ловили, стерилизовали, надевали красные ошейники и выпускали на волю – такова мировая практика. Большая часть операций проводилась за деньги волонтеров, часть – на средства приюта. <p><b>ДОБРОВОЛЬЦЫ ПРОТИВ НАДЗИРАТЕЛЕЙ</b><p>Персонал заведения не ждал зоозащитников с распростертыми объятиями. Тех, кто привык приходить в приют как на необременительную службу, раздражали лишние хлопоты. Других, усвоивших методы садизма при прежнем руководстве, приводила в негодование сама мысль, что в запуганных и дрожащих тварях есть живая душа.<p>– Мы заставляли персонал работать и были им как кость в горле, – рассказала Анна Горынина. – Лечить собак, чистить клетки, выводить животных на прогулки – это прямая обязанность этих людей. Но они ничего не хотели делать!<p>У старожилов приюта своя правда.<p>– На словах многие собак жалеют, – делится работница приюта Светлана. – А работать за 1400 грн. в месяц никто не спешит. Кстати, нам еще за февраль зарплату не дали.<p>За год зоозащитникам удалось найти новых хозяев для 132 собак. Некоторых животных волонтеры забрали к себе домой.<p>– Два года назад я впервые приехала в Бородянку, – рассказала Алина Гавриленко. – Хвостатые смертники встретили меня лаем. Каждый из них надеялся обратить мое внимание на себя. Они словно говорили мне: "Помоги мне спастись! Ведь я ничего не сделал плохого. Моя единственная вина в том, что кому-то не понравилось соседство со мной…"<p>Алина шла мимо океана тоски, боли и страха. Собаки смотрели на нее сквозь прутья решетки. С каждым шагом у Алины замерзал кусочек души. Забрать всех невозможно. Но как из ста собак выбрать одну? Как решить: кому жить, а кому умирать? Вдруг взгляд девушки встретился с парой зелено-карих глаз маленькой дворняги.<p>– В тот день я никого так и не выбрала – вспоминает Алина. – А потом долго не могла найти себе места. Собака с пронзительным взглядом снилась мне по ночам! Поговорив с мужем, я решила забрать ее домой. Теперь у нее есть имя – Филя. И я не могу представить свою жизнь без своего четвероногого друга.<p><b>СОБАКИ УМЕЮТ ПЛАКАТЬ</b><p>Как же попадают псы в приют? Иногда собака оказывается на улице после смерти хозяина. С одним из таких бедолаг я и столкнулась в квартире Анны Горыниной. Дворняжку Артурчика с примесью пинчера сдали в Бородянку родственники умершего. А молодой кобелек так тяжело пережил смерть своего друга, что заболел.<p>– У него были проблемы с поджелудочной и печенью, начался кровавый понос, он отказывался есть, – говорит Анна. – Собака буквально таяла на глазах. Но мы ее подлечили.<p>Еще одна категория обитателей концлагеря для собак – обычные уличные бродяжки.<p>С помощью защитников животных такие собаки нередко находят себе хозяев. Например, чистопородного "дворянина" Макса, рожденного на стройке в Позняках, хотели пристроить охранять территорию какого-то склада. Но у пса оказался такой чудный характер, что его забрали в семью. Теперь он кроме хозяина с хозяйкой охраняет еще двоих детей и кошку.<p>Непростая судьба выпала и ротвейлерше Кэрри. Десять лет она жила счастливо. А потом сын хозяина женился, и в семье стали ждать появления малыша. Кэрри тоже ждала – ведь любимые хозяева так счастливы. Но тут у кого-то из домочадцев зародилась мысль: а вдруг Кэрри обрушит свою радость на новорожденного? Вдруг случайно укусит ребенка? Так участь Кэрри была решена. Ее сдали в приют. Вдобавок снабдили характеристикой – не контактная и злая. Ротвейлершу заперли в вольере. Гулять не водили, общаться с ней было некому. Собака затосковала, огонь в глазах погас. Однажды волонтеры взяли Кэрри на прогулку. И она оказалась совершенно послушной, ласковой и благодарной. С тех пор она каждое утро с нетерпением ждала прихода волонтеров. А с наступлением холодов Светлана, одна из активисток, решила утеплить ротвейлершу.<p>– Я надела на Кэрри свитер и подшивала его, чтобы не болтался. Я уговаривала ее немного потерпеть, а она сидела смирнехонько и изо всех сил прижималась своей башкой ко мне и лизала мне лицо, – рассказывает Светлана. – Представляете, она плакала! Кэрри до сих пор в приюте. И очень ждет своего хозяина… Но шансов дождаться своего друга у Кэрри немного. Если в ближайшее время ситуация в приюте кардинально не изменится, может быть принято решение убивать собак.<p>– Я вступила в должность два месяца назад, – говорит директор приюта Ольга Дроздова. – Но мне уже ясно, что бюджета на нужды приюта не хватает. Еда для животных пока есть, а вот персоналу платить нечем.<p>Действительно, экономическая ситуация в стране сейчас тяжелая. Когда десятки тысяч людей теряют работу и заработок, кажется, не время жалеть животных. Но от утраты сострадания к четвероногим друзьям один шаг до равнодушия к людям.<p><b>ОТ АВТОРА</b><p>Сочувствие в последнее время стало чем-то рудиментарным и даже предосудительным. Кризис… И значит, нужно выстоять любой ценой. Можно не замечать стариков, забыть о больных и слабых. А о каких-то собаках вообще нечего думать. Отвратительный запах зверинцев. Несчастные бездомные собаки….<p>Имеет ли смысл говорить о ханжестве? Вроде бы да. Ведь я за защиту собак, но домой вряд ли возьму это несчастное дрожащее и откровенно некрасивое создание. Да, жалко, но пусть оно будет не у меня, не рядом. Как же совместить сострадание и желание отодвинуться? Вот 10 гривен на приют отдать не пожалею. Особенно если их не сопрут. Но ведь украдут. Значит, не дам. Где выход? Может, приют в Бородянке вообще прикрыть? Там всего 300 собак, а в городе бродит не менее 30 тысяч бездомных "друзей человека".<p>Приют не решает проблемы. Причина глубже и проще. Она в нас. Собаки – не люди, их предать не стыдно. Отношение к ним – как лакмусовая бумага: выявляет пороки людей. Это показатель морального здоровья общества, его способности не только выжить, но и измениться к лучшему.<p>Умение сострадать – гарантия, что мы еще не окончательно истребили в себе человечность, это обещание оставаться людьми. Что делать? Да хоть что-то! Даже маленькое действие дороже самых прекрасных слов.<p>Но мы уже привыкли принимать готовые решения, стали потребителями технологий. Когда скажут, тогда и сделаем. Кстати, разница между словами "потреблять" и "истреблять" не так уж велика...<p><b>НА ЗАМЕТКУ</b><p>Все желающие помочь могут позвонить по тел. (044) 432-08-11, 432-87-33 или приехать в Бородянку. С собой обязательно иметь удостоверение личности. Собакам требуется корм и общение. Если вам некуда забрать собаку, вы можете оставить ее в приюте и стать ее попечителем.<p>По вопросам волонтерства обращаться по телефону 8-063-953-46-37.<p><b>ОСОБОЕ МНЕНИЕ </b><p>– Я считаю, что бездомных собак на улицах Киева быть не должно, – сообщила Анна Горынина, заместитель директора КП "Приют для животных". – Их нужно усыпить. Но только эвтаназия должна быть гуманной. Собака не должна мучиться.<p>– А разве стерилизация не решает проблемы?<p>– Ну что это за жизнь для собаки? Летом они изнывают от жажды, зимой замерзают от холода и почти непрерывно страдают от голода. Люди в лучшем случае обходят их стороной, в худшем – гоняют и бьют. Средняя продолжительность жизни бездомной собаки 2-3 года. Разве это нормально? А в приюте им тоже не намного лучше, хотя и гарантирована миска каши. Собаки – существа особые, им хочется быть с человеком и любить своего хозяина. Ни у одного другого животного такого нет.<p><i>Марианна ВАРШАВСКАЯ, Фото автора.</i><p> Коли почують медиків? http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/03/30/koli_pochujut_mediki_1975.html Mon, 30 Mar 2009 12:43:08 +0300 Новини На календарі квітня чимало професійних, релігійних дат. Та є серед них особлива, що вже 23 роки поспіль "одягає" 26 число у чорну траурну хустку — річниця аварії на ЧАЕС.<p>Понад п'ять тисяч осіб було евакуйовано в <b>Бородянський район</b> із зони лиха. Зазнали впливу радіації і жителі цього краю, а тому і донині існує проблема на його території, що пов'язана із внутрішнім опроміненням через споживання населенням продукції, що вирощується на забрудненій території.<p>Сьогодні ми запросили до розмови <b><i>головного лікаря Бородянської центральної районної лікарні Анатолія Лук'Яненка</b></i>, аби поговорити про стан здоров'я населення одного з поліських районів.<p>— Медики щороку фіксують погіршення здоров'я як у дорослого населення, так і серед підлітків, дітей, — розпочав розмову Анатолій Трохимович. — Понад 45 тисяч жителів району перебувають на обліку в лікувально-профілактичних закладах.<p>Поширеність усіх хвороб серед дорослого населення становить 20,0040 випадків на 10 тисяч при середньообласному 18739,1 випадків, тобто перевищує середньообласний показник на 7%. У порівнянні з 1986 роком кількість хворих серед дорослого населення зросла в 2,4 раза. Із обстежених ліквідаторів хворими є 99,6%, серед евакуйованих хворих 95,1%, проживаючого населення — 78,2% хворих. <p><b>Смертність дорослого населення у районі перевищує середньообласний показник на 19 відсотків</b>. Постійний медичний нагляд, удосконалення методів та методик діагностики та лікування зумовило зниження показників дитячої смертності.<p>Відмічається високий рівень захворюваності на онкологічну патологію, який становить 37,9 на 10 тис. населення. Якщо за 10 років до аварії в районі було зареєстровано 1463 онкохворих, то в наступні 10 років (1986-1995) вже 2069 (на 41,5% більше), а в період з 1997 по 2008 рік — 2259 хворих, що означає зростання на 54,4 відсотка в порівнянні з доаварійним періодом. <p><i>— Хвороби яких органів фіксуються частіше? </i><p>— Найпоширенішими є хвороби шлунково-кишкового тракту, гінекологічні хвороби, органів дихання, молочної залози, сечовивідної системи. Найбільший рівень захворюваності зафіксовано в <b>Мирчі та Пісківці</b>.<p><i>— А як ви охарактеризуєте стан здоров'я дітей? </i><p>— За останні 10 років загальна захворюваність дітей зросла на 31 відсоток і становила у 2008 році 1715,7 на 1000 постраждалих дітей, тобто майже 2 хвороби на кожну постраждалу дитину.<p>У структурі захворюваності дитячого населення перше місце займають хвороби органів дихання, друге місце — хвороби шкіри, третє — хвороби органів травлення. <p>При цьому необхідно зазначити, що структура захворюваності дітей в районі суттєво відрізняється від обласної. Скажімо, хвороби органів травлення серед дітей Київської області зменшились на 7,8% і займають лише п'яте місце, в той час як у нашому районі — третє.<p><i>— Що призводить до цього? </i><p>— За даними районної санепідемстанції, в харчуванні дошкільнят району переважає вуглеводний компонент, спостерігається значне зменшення споживання дітьми продуктів, багатих білками тваринного походження (м'яса, риби, яєць, молока, сиру) та збільшення споживання дешевих продуктів, таких як картопля, хліб, цукор.<p>При аналізі харчування школярів виявлено, що норми харчування дітей значно занижені і не відповідають існуючій постанові Кабінету Міністрів України "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".<p>У структурі захворюваності підлітків домінують хвороби органів дихання. Це досить тривожний факт, враховуючи, що Україна фактично знаходиться на порозі епідемії туберкульозу, а серед злоякісних новоутворень одне з перших місць посідають пухлини органів дихання.<p>Раннє тютюнопаління, вільний продаж підліткам цигарок стають звичним явищем.<p><i>— Питання профілактики розвитку раку щитовидної залози теж у числі пріоритетних? </i><p>— Воно і не сходить з порядку денного уже не один рік, адже серед осіб, які проживають на забрудненій території, відмічається дефіцит йоду. Це в повній мірі стосується і Бородянського району.<p>Існує державна програма заміни джерел надходження йоду в організм і захисту населення (особливо дітей) від формування дефіциту йоду через вживання йодованої солі.<p>Дефіцит йоду є надзвичайно важливою проблемою здоров'я дітей, оскільки він призводить до відставання в інтелектуальному розвитку, а також може в подальшому призвести до прискорення розвитку раку щитовидної залози.<p><i>— А яке здоров'я у тих, хто у 1986-му переселився у район? </i><p>— Негативний вплив малих доз радіації простежується на стані здоров'я переселеного (евакуйованого) населення. Для цієї категорії мешканців району характерні захворювання серцево-судинної системи, астено-невротичні стани, онкологічні захворювання. Смертність серед евакуйованого населення на 15 відсотків вища за середню по району. Основні причини смерті — інфаркт міокарда, тромбоемболії, злоякісні новоутворення.<p> У структурі основних причин первинної інвалідності серед дорослих перше місце посідають злоякісні новоутворення, друге — хвороби системи кровообігу, третє — травми. Серед дітей на першому місці — вроджені вади і аномалії розвитку, на другому місці — онкологічні захворювання (лейкоз).<p>Порушення здоров'я, інвалідність та смертність у постраждалих пов'язані із впливом іонізуючого випромінення та психологічного стресу, зміни умов життя, соціальними факторами.<p><i>— А як складається ситуація з оздоровленням постраждалого населення? </i><p>— Медичними установами району проводиться планова робота з оздоровлення. Оздоровлено 80,4 відсотка дорослих та 99,8% дітей від запланованого торік показника. Значна частина дітей проходить оздоровлення через відділ освіти та відділ сім'ї та молоді РДА.<p>Уже у нинішньому році оздоровлено 25 дітей, в тому числі 8 дітей за межами області.<p><i>— Вчасно виявлену хворобу простіше здолати. Без сучасного обладнання про ранню діагностику і говорити нічого. </i><p> — Відсутність сучасної діагностичної апаратури, а саме: колоноскопа, цистоскопа, ендоскопа, пересувного флюорографа, не дає можливості обстежити населення в повному обсязі та виявити у пацієнтів патологію своєчасно і на ранніх стадіях розвитку хвороби. Практично відсутні лікувальна фізіотерапевтична апаратура, яка не поновлювалася уже більше 30 років.<p>Здійснюються планові виїзди жіночої та дитячої консультацій. При районній поліклініці організована виїзна лікарська бригада в складі невропатолога, хірурга, гінеколога, клінічного лаборанта, спеціаліста з функціональної діагностики.<p> Медикаментозне забезпечення потерпілого населення в амбулаторних умовах здійснюється через внутрішньолікарняну аптеку. У 2008 р. для забезпечення чорнобильського населення ліками через Головне управління охорони здоров'я отримано лікарських засобів на суму 1 млн. 94 тис. грн. Організовано 6 кіосків по видачі ліків амбулаторним хворим у <b>Тетереві, Клавдієвому, Немішаєвому, Бабинцях, Козинцях, Луб'янці. </b><p><i>— Потерпає, мабуть, медична галузь району і від нестачі лікарів, середнього медичного персоналу? </i><p>— Це питання потребує вирішення вже не один рік. Скажімо, у районній поліклініці відсутні 12 спеціалістів. Серед загальної кількості лікарів 24 відсотки — пенсійного віку, що вже завтра позначиться на кадрових питаннях. А у сільській місцевості ситуація ще більш критична: чотири медамбулаторії функціонують без лікарів. 38 лікарів та 40 середніх медпрацівників потребують вирішення житлових проблем.<p>З розумінням до проблем медицини ставляться сільські голови <b>Блиставиці, Озер, Дружні, Нового Залісся, Майданівки, Пилиповичів. </b>Тут проведені капітальні ремонти в амбулаторіях загальної практики сімейної медицини та ФАПах, а у Пилиповичах збудовано житло для лікаря.<p>* * *<p>Незабаром ще одну трагічну сторінку календаря перегорне життя. І недорахуємося ми серед живих багатьох ліквідаторів, евакуйованих і тих, хто проживає на забруднених мирним атомом територіях. Чорнобильське лихо і надалі проростає у селах і містах погіршенням здоров'я дітей і дорослих. Медики не одне десятиліття б'ють на сполох. Але, здається, їхні голоси не чують. Існує низка "чому?" і "коли?", які так і залишаються без відповідей. У цій справі відкладати вирішення питань на "потім" неприпустимо, адже часто відлік часу іде не на роки, і навіть не на дні, а на хвилини…<p><i>Інтерв'ю вела Вікторія ЛЯХОВЕЦЬ</i><p> Юридичне волонтерство нині не в пошані http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/03/23/juridichne_volonters_1813.html Mon, 23 Mar 2009 17:03:37 +0300 Новини Питання знання своїх прав і, відповідно, чинного законодавства є як ніколи актуальним сьогодні. Щодня ми піддаємося впливу хамства у магазинах, шахрайства в органах державної влади, тиску банків і т.д. До кого звернутись? Можна до адвокатів, але де взяти на них гроші? А за «просто так» ніхто не хоче допомагати. Альтруїсти-правозахисники зараз є дефіцитом. На терені Київщини функціонує фактично одна-єдина команда однодумців правозахисників, яка об’єдналась і створила <b>ПРАВОЗАХИСНУ ГРУПУ КИЇВЩИНИ</b>. Очолює групу юристів <b><i>ЮРІЙ ГРИГОРОВИЧ КРАВЕЦЬ</b></i>. <B>Юріє Григоровичу, коли і як з’явилась думка просто так допомагати людям?</B><p>З'явилась така думка дуже давно, а от втілювати її у життя почали 5 років тому. На зламі часів (у 2003 році) потрібно було вибирати: сидіти і чекати поки все само собою станеться або брати ініціативу у свої руки і працювати. Маючи фах політолога-правознавця і море енергії, я почав діяти.<p><b>Що саме ви маєте на увазі під словом діяти?</b><p>Наближались президентські вибори і, відповідно, мій вибір на той час був – Ющенко В.А. Очолював два виборчих штаби – Броварський міський і районний. Пізніше став довіреною особою по всьому округу №98. Відповідно, допомога людям стала моїм основним заняттям. Після виборів пропрацював трохи менше року в Броварській районній адміністрації – заступником голови. Намагався на своєму місці створити всі умови для ефективної роботи працівників РДА і, звичайно, захистити права жителів Броварського району.<p>Не змирився з хамством і злодійськими замашками Діденка і пішов за власним бажанням. <p>Захист прав громад став самоціллю.<p><b>Наскільки я зрозуміла, фахівці ПГК (Правозахисна Група Київщини) працюють по всій області?</b><p>Ми намагаємося. Проблеми існують у всіх регіонах. По мірі звернень наша команда виїжджає в той чи інший район чи місто. За останні роки вдалося допомогти понад 3000 громадянам. І це без перебільшення. А якщо враховувати те, що в багатьох випадках наша команда допомогла зняти зі своїх посад злодіїв і шахраїв, то від цього виграли цілі села. У випадку з головою Броварської РДА Діденком – виграв цілий район. Близько 70% матеріалів зібраних нами зараз використовується у справі. Це результат 3 річної боротьби. Безпосередньо зараз, працюємо по Вишневому, Боярці, Обухову. Звернення від людей надходять з більшості районів області і навіть з Києва.<p><b>З якими проблемами найчастіше доводиться стикатись?</b><p>Дуже багато зловживань у земельній і соціальній галузі. Земля шаленими темпами крадеться тисячами гектарами, а райони, міста і села від цього не мають нічого. Мільярди гривень осідають у кишенях владних ділків. Багато питань виникає у зв’язку з перевищенням або невиконанням своїх службових обов’язків з боку посадовців. Останнім часом багато звертається постраждалих від будівельних афер. Звичайно, ми не відмовляємо людям і у простих речах, на зразок складення скарги, залагодження шлюбних конфліктів в юридичній площині і т.д. До речі, допомога у такому тонкому питанні, як шлюб, може врятувати психіку дитини. А це є дуже важливим для нас. <p><b>Скільки юристів зараз працює у вашій Групі?</b><p>Зараз працює 12 фахових юристів. <p><b>Справляєтесь?</b><p>Знаєте, рук і голів не вистачає. Звернень все більшає. <i>На жаль, юридичне волонтерство нині не в пошані</i>. Звичайно, простіше помахати прапором, крикнути декілька простих гасел, зробити вигляд, що переймаєшся проблемами людей, а потім хапнути свій шмат грошей за мовчання і зникнути. Так працює частина, так званих, правозахисників. Але працювати щоденно і методично майже ніхто не хоче. Ми завжди раді нових членам нашої команди. Це справжні патріоти. <p>Дуже допомагають нам наші прихильники, яких по області досить таки багато. За це їм велика подяка. <p><b>Якщо всі працюють безкоштовно, то за що ви існуєте?</b><p>Кожен з нас, крім нашої правозахисної діяльності, заробляє гроші. Всі по різному. Хто юридичним ремеслом, а хто й ні. <p><b>Юріє Григоровичу, знаю, що ви практикуєте доводити справи до кінця. Крім судів, у разі потреби, піднімаєте людей на акції протестів. Зараз плануєте якісь радикальні заходи?</b><p>Ви правильно сказали, у разі потреби. Тобто, протест - це захід, який використовується тільки у крайньому разі. Коли судові інстанції або вищі державні органи влади не реагують на крик відчаю людей. Тоді, для привернення уваги громадськості нам доводиться піднімати людей. Досвіду і у цій царині вистачає. <p>Зараз нічого такого не плануємо. Єдине над чим працюємо – це проведення виїзних прийомів у селах Київської області. Плануємо почати у другій половині квітня і проводити прийоми до липня. Щотижня - 2 села в одному районі.<p><b>Якщо не секрет, у яких саме районах відбудуться ці заходи?</b><p>Не секрет. Броварський, Києво-Святошинський, Васильківський, Вишгородський, Бородянський, Бориспільський, Переяслав-Хмельницький, Баришівський, Обухівський, Васильківський, Білоцерківський, Фастівський. 12 тижнів - 12 районів, 24 села. У разі, якщо з інших районів ми почуємо сигнал SOS, то виїдемо і туди. <p>Люди в селах дуже потребують кваліфікованої юридичної допомоги. При чому набагато більше ніж у містах. <p><b>Що б ви хотіли сказати нашим читачам?</b><p>Не так сказати, як закликати допомагати людям, не чекаючи віддачі. Якщо у вас є час і бажання, підключайтесь. Неважливо, чи маєте ви юридичну освіту, нічия допомога не буде зайвою. Телефонуйте -<b> 8-067-406-95-98</b><p><b>І останнє питання. Ваша діяльність завжди, як кажуть, на грані фолу. Маю на увазі, що незадоволених вами шахраїв вистачає. Не боїтесь за свою безпеку?</b><p>Немає коли боятись. Багато роботи.<p><b>Дякую за плідну розмову.</b><p><i>Розмову вела<b> Наталка Бурмас </i></b><p> В НАСТУПНІ ДЕКІЛЬКА РОКІВ, АГРАРНІ РАЙОНИ ВРЯТУЮТЬ КИЇВСЬКУ ОБЛАСТЬ http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/03/15/v_nastupni_dekil_ka__1576.html Sun, 15 Mar 2009 11:39:01 +0300 Новини Настає зоряний час сільськогосподарських районів. Причина цьому дуже проста. Промисловість переживає серйозну кризу, будівельна галузь – лягла і навряд чи підніметься ще зо два роки. Нерухомість, яка кормила чимало людей у пристоличних регіонах – стала не актуальною. Інвестори, налякані нестабільністю у державі, тікають з України, виводячи з держави при цьому всі свої ресурси. Тобто, всі золоті карти, які отримали міста і райони, що знаходяться під Києвом – биті. Для людей, у яких немає грошей не стоїть питання купівлі майна, чи то купівлі взагалі чогось нового. Всі намагаються перебитися старими запасами. Доношують старий одяг і взуття, працюють на не модифікованих комп’ютерах, відмовляються від запланованого ремонту і т.д. Єдиною незмінною і незамінною одиницею споживання для мешканців Київщини (і всієї України) залишається їжа. А вона, як відомо у готовому вигляді ніде не росте ( крім овочів і фруктів). Більше того, потребує колосальних трудових вкладень. Київщина опинилась у ситуації, коли райони, на які раніше влада дивилася, як на другорядні, тепер можуть стати основним локомотивом області. <p><b>Кагарличчина, Володарщина, Бородянщина, Ставищанські, Таращанські і Рокитнянські краї, Згурівка і Яготин</b> - і решта районів, пріоритетом для яких було і є ведення сільського господарства – в наступні декілька років врятують наш регіон від зубожіння. Переконаний, що зараз підуть туди немалі кошти. Як державні, так і інвестиційні залучення. <p>Люди їдять. І без цього не можуть існувати. І яка б криза не накривала світ, аграрії потрібні завжди. Але потрібні пам’ятати, що вони потребують допомоги. Вкрай необхідно згадати, що Україна – аграрна держава. От тільки селяни – далеко не самий авторитетний клас у нашій державі. Можливо, жахлива криза, принесе свої позитивні плоди і Київщина-аграрна відродиться. Колись ми могли прогодувати третину світу, то невже не прогодуємо самі себе!!!<p><i>P.S. Міські жителі, втомившись від безрезультатних пошуків роботи, йдуть працювати до землі, розуміючи перспективу цього заняття. </i><p><b>Олексій Заремба</b>,<i> для ВАРТИ</i> <p> НЕМІШАЄВЕ – СЕЛИЩЕ КОНТРАСТІВ! НЕ ВІРИТЕ? http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/03/06/nemisha_ve_selis_he__1395.html Fri, 06 Mar 2009 16:36:59 +0300 Новини Немішаєве – селище контрастів! Сумніваєтесь? А дарма! Щоб переконатись, спробуйте дістатись центру селища на авто. Ні – ні, не лякайтесь, до залізничного вокзалу ви дістанетесь без особливих складнощів. Ви не зможете не помітити, нову будівлю вокзалу, оновлений перон, будівництво яких вже майже завершене,… але… Але ось вам захотілося переїхати до іншої частини селища, розділеного залізничною колією. Ну звичайно, - тут ніяких проблем, – дорога від вокзалу легко доведе вас до залізничного переїзду. Саме з цього моменту, так підступно та неочікувано, вас підстерігають контрасти. Уявімо ситуацію, коли вам не пощастило і переїзд виявився закритим. Про це вам скажуть сигнали симофора – звукові і світлові. Без сумніву, ви поважаєте правила дорожнього руху і будете очікувати дозволу на проїзд. Непомітно спливає хвилина, друга, третя, …аж поки плин часу стає для вас все помітнішим. Ви нервуєте, спостерігаючи як водії – екстремали не витримують і починають переїжджати колію не дочекавшись дозволу. Вам теж хочеться натиснути педаль газу…Але, стоп, не забувайте, - ви поважаєте правила дорожнього руху! Зрештою спостерігаєте як в сторону Києва повільно просувається електричка. Нарешті проїхала і … знову стоп, – з Києва проходить товарняк. Вже пройшов. Симофор замовк. Ви вмикаєте двигун, повільно тиснете на газ, починаєте рушати і… стоп! Симофор знову прокинувся і відчайдушно заволав, пропускаючи до столиці швидкісний пасажирський поїзд. Ваше чекання винагороджене – вам дозволено їхати. Спрямовуєте авто на переїзд, передні колеса вже майже на коліях і …. Стоп! Яма! Так, звичайнісінька яма, що розтягнулася прямо посеред переїзду. Мов голки у їжака з неї стирчать шматки арматури. Об`їжджати слід обережно, щоб не залишитись без коліс і не з`їхати на самісіньку колію. Не хвилюйтесь – якщо ви вправний еквілібрист та ще й з міцними нервами, ви більш – менш спокійно подолаєте переїзд. На прощання вам помахають розхитані деревяні балки з – під коліс вашого авта. Переїхали? Тепер пригальмуйте. Ще раз помилуйтесь новим вокзалом та пероном. Немішаєве – селище контрастів! Ну хіба ви не згодні!?<p><i>Саме в такій дещо алегоричній формі я хотів поділитися з вами, дорогі читачі, однією з багатьох проблем нашого селища. Ми, жителі селища, все ж не полишаємо надії на те, що ця проблема не залишиться без уваги місцевої влади та керівництва залізниці – тоді однією проблемою в житті Немішаєва стане менше.<p>Олександр Огинський</i><p> Бородянка перезимує. А що далі? http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/03/01/borodjanka_perezimue_1394.html Sun, 01 Mar 2009 16:32:50 +0300 Новини Нещодавно до Бородянки завітали мер канадського міста Портредж ла Прері Кен Бреннан та економічний директор муніципалітету, українець за походженням Дін Яремчук. Це містечко із провінції Манітоба має багато спільного із райцентром на Київщині. Майже таке ж за кількістю населення, його жителі займаються вирощуванням картоплі та овочів. Однак, на жаль, умови життя та прибутки у бородянців і жителів міста Портредж – різні. Річний бюджет канадського міста складає 34 мільйони доларів, а Бородянки – 5 мільйонів гривень. Середня річна заробітна плата одного працюючого в канадському місті – 45 тисяч доларів, а лікаря чи вчителя з Бородянки – трохи більше двох тисяч «зелених». Та найбільше здивувало зарубіжних гостей, коли їм повідомив голова селищної ради Володимир Завгородній, що в райцентрі узимку можливе відключення осель та багатоповерхівок від тепла. Як кажуть, догосподарювалися…<p>Початок опалювального сезону в Бородянці начебто не віщував нічого поганого. Борги за газ в населених пунктах району, здається, були завжди: тисячні суми тягнуться ще з початку 90-х, тому до них і не ставились як до чогось незвичайного. Район невеликий, тому борги не зашкалювали — до мільйонів справа не доходила. Успішно була проведена реконструкція котельні. Та й кінець осені — початок зими балували бородянців, як і всіх жителів Київщини, незвично погожими днями. Тому здавалося — все нормально, хвилюватися нічого.<p>Але от… Днями зранку з хвилюючим монологом по місцевому радіо виступив голова Бородянської селищної ради Володимир Завгородній. Він повідомив, що борги жителів райцентру по сплаті за опалення сягнули близько двох мільйонів гривень і якщо ці кошти не будуть проплачені, то Бородянку відключать від подачі тепла. Тобто, Алчевськ буде зроблено свідомо.<p>Мер селища також повідомив, що на черговій сесії Бородянської селищної ради народні обранці прийняли рішення з підвищити тарифи на газ у райцентрі на 25 відсотків. Такий новорічний подарунок зробили депутати своїм односельцям.<p>Найбільше «зраділи» цьому рішенню ті, хто регулярно платить за комунальні послуги і немає боргів. Вони говорять, що логіки в цьому «подарунку» не має ніякої. Мовляв, хто не платив і далі не платитиме, адже який толк, коли він заплатить 300 гривень із шести чи десятитисячного боргу. Тільки «засвітиться» і викине гроші на вітер. А ті, котрі регулярно платили перестануть це робити, бо теж немає сенсу віддавати кошти «за того парня», якому як з гуся вода.<p>Одні радять відключати боржників від мережі. Однак в багатоповерхівках це не можливо зробити, оскільки труби йдуть по стояках будинку. Інші – подавати на суд. Як показала практика – це теж малоефективно. Фактично має борг кожна квартира, де не проведене індивідуальне опалення. Відтак, місцеве підприємство «Тепловодопостачання» судитиметься із більшістю жителів райцентру…<p>Тож радіти, як бачите, немає чому, бо загроза відключення реальна, як ніколи.<p>Минулий опалювальний сезон населені пункти району, у тому числі й Бородянка, теж завершили із значним боргом. Але потім дуже допомогла постанова уряду №440, яка передбачала компенсацію різниці між реальною вартістю теплоносія і тарифом. Таким чином, шляхом клірингових розрахунків левову частку боргу вдалося погасити. Цьогорічний опалювальний сезон розпочався у районі із невеликим боргом. І це, порівняно з іншими населеними пунктами області давав можливість посадовим особам та й жителям Бородянщини спокійно спати. Та буквально за останні місяць-півтора борг зріс шаленими темпами. Чому ж так сталося?<p>Адже ще зовсім недавно районна влада рапортувала, що населення у серпні за житлово-комунальні послуги сплатило майже стовідсоткову вартість. У райцентрі, одному із перших на Київщині, не лише в лікарнях та школах, а й в будинках, було включене тепло.<p>Однак, на тому казка закінчилася. Почалась економічна криза, яку в Бородянському районі болісно відчули вже у вересні, коли почали «пробуксовувати» по виконанню планових завдань найбільші підприємства – ВАТ «Борекс», «Алюпол», «Електромашкомплект», Тетерівський та Клавдіївський лісгоспзаги. Доходи багатьох жителів різко знизилися. Не дивно, що люди почали економити. І передусім на тому, за що можна не заплатити відразу. Багато хто робив так і раніше. І – виходило. Сподівалися, що вийде й цього разу. Та ні – по селищу цифра заборгованості населення за теплопостачання сягнула критичної межі.<p>Місцевим жителям влада радить у разі необхідності звертатися до районного відділу субсидій управління праці та соціального захисту населення для оформлення державної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг. А органам місцевого самоврядування ще раз нагадує: забезпечення стабільного опалювального сезону, контроль за своєчасною оплатою спожитих енергоносіїв і житлово-комунальних послуг – це ваш найголовніший обов’язок на цей момент.<p>Але який може бути контроль у того ж виконавчого комітету селищної ради, коли голова Володимир Завгородній зізнався, що на рахунку місцевої влади зараз нуль коштів і навіть немає чим заплатити за пальне, щоб посипати вулиці піском, чи розгребти їх від снігу. Тож прийнято місцевими депутатами єдино «правильне» рішення – підвищити тарифи. А там - будь-що буде…<p><i>Микола Китаєв</i><p> Проблеми села Хутір Гай в Бородянському районі нікого не хвилюють http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/02/20/problemi_sela_hutir__801.html Fri, 20 Feb 2009 16:48:26 +0300 Новини Занедбалося село Хутір Гай та його жителі. А все через низку недоліків, з якими можна зустрітися, відвідавши цей віддалений населений пункт в Бородянському районі.<p>Якщо читачі зараз роздратовано скажуть: „А в кого їх нема, цих проблем?”, - то вони будуть праві. Дуже багато в районі сіл, до розвитку яких у голів селищних і сільських рад найчастіше немає ніякого діла. Не можна стверджувати, що керівництво зовсім нічого не робить для своїх односельчан, але ця турбота мало кому помітна.<p> Прикладом може виступити мальовниче село, розташоване за 10 хвилин їзди автомобілем від Бородянки. Дуже спокійно жителям Хутору Гаю перебувати там, адже буяння природи, яка знаходиться скрізь, куди не поглянеш, налаштовує їх на мирний лад, на роздуми, на труд. Прекрасно, коли людина працює, коли віддає свої сили на створення предметів праці та сама організовує і поповнює свій капітал. Але ж ми живемо не в кам’яний вік! Отож, перейдемо до самої суті цікавої ситуації, яка склалася в даному селі.<p>Якщо направлятися дорогою в хутір, зверніть увагу на правий бік, де простягається метрів на 100-200 звалище сміття. Його сюди звозять звідусіль: з села Дружня, з Чорнобильського селища, навіть з села Загальці, або ж просто, мимо проїжджаючи. Вже кілька разів яма засипалася, але звичка викидати його туди, у людей залишилася. Жителі села Хутір Гай пропонують здійснити кардинальні дії: поставити високу огорожу, направити співробітників державних комунальних служб контролювати стан біля даної території, ввести штрафи за порушення правил збереження екологічно чистого навколишнього природного середовища, та інші заходи, які б призвели до ліквідації звалища назавжди.<p>Отож, їдемо далі. Поля, які широко розкидані навколо села, зовсім запустіли. Вони відведені „під пар” три-чотири роки тому. За цей період чого тільки не бачили жителі села. Бездомні собаки, що гуляють та нападають на прохожих, „наступ” кротів навесні з полів на городи людей, навіть пожежа, що трапилась в цьому році в період, коли спалювалась трава. Загорілася дерев’яна прибудова однієї із сімей, яку вдалося погасити та врятувати їхній житловий будинок. На питання: „Чому не контролювали процес спалювання стерна?, - в сільській Загалецькій раді тільки знизували плечима і адекватної відповіді ніхто не давав. Голова сільської ради навіть не намагався виправдати свій вчинок. А, як усім відомо, незнання законів не звільняє від відповідальності. Тому, заподіяння шкоди майну третіх осіб певними діями або бездіянням, повинно забезпечити притягнення відповідальних співробітників державних органів до повної відповідальності.<p>В’їхавши в село, взору гостей відкривається заасфальтована дорога, з обох боків якої затишно стоять будівлі. Чистота території наповнює радістю серце. Одразу відчувається, що люди люблять село та хочуть жити комфортно. Однак, реалії буденності не завжди співпадають з нашими бажаннями. Що мається на увазі? Наприклад, до цього часу не проведено газового оснащення будинків, хоча силами та коштами жителів села зроблено деякі зусилля в цьому напрямку: створено громадська організація „Зелений гай”, оформлено державний акт на проведення газу 12 сім’ям, знайдено виконавця даних послуг, проведено багато бесід з головами Загалецької та Бородянської рад на включення в кошторис витрат на прокладання газової труби по селу. Однак, все марно. А голова Бородянської селищної ради дає в газету рекламу, що роботи проводяться. Шановні читачі, це не відповідає дійсності.<p>Ще хуторянці стикаються щодня з проблемою відсутності магазину в селі. В даний населений пункт навіть не завозять продукти першої необхідності: хліб, крупи, муку тощо. Звернення до приватних підприємців здійснювати дані послуги не дали позитивних результатів.<p>Отож, краса мальовничого куточку показує зовсім інші картини зблизька, зсередини. Надія жителів ще тліє на фоні безнадійної ситуації, тому вони і надалі будуть намагатися досягти покращених умов проживання через державні органи.<p> НА БОРОДЯНЩИНІ ПРОБЛЕМА НАРКОМАНІЇ НАБИРАЄ ОБЕРТІВ http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/02/15/na_borodjans_hini_pr_1017.html Sun, 15 Feb 2009 16:47:02 +0300 Новини На сьогодні в Україні немає жодного регіону, який би вирізнявся низьким рівнем наркотичної залежності населення. Так, за останні п’ять років кількість осіб, які знаходяться на медичному обліку як споживачі наркотиків, зросла майже в 1,5 рази. Якщо у 2002 р. на обліку перебувало 109 тис. таких осіб, то станом на 2007 р. - понад 170 тис. Серед них 60% (102 тис. осіб) - з діагнозом «наркоманія». Крім того, на сьогоднішній день серед осіб, які перебувають на обліку, - 5,2 тисячі неповнолітніх. Всього за рік кількість виявлених незаконних лабораторій по виготовленню наркотичних речовин зросла зі 195 у 2006 р. до 239 у 2007 р. Кількість вилученої наркосировини збільшилась із 7,5 тон у 2006 р. до 22 тон у 2007 р. У середньому, по Україні на кожні 10 тис. населення припадає 34 споживача наркотиків. Найбільша поширеність на 10 тис. населення спостерігається в Автономній Республіці Крим - 45 наркоспоживачів, у Херсонській області - 58, Луганській - 59, Дніпропетровській - 60, Миколаївській - 61.<p>Продовжують збільшуватись обсяги контрабандного надходження наркотичних засобів на територію України. Набирає негативного резонансу проникнення наркотиків із суто кримінального середовища в ігровий і видовищний бізнес, а також до місць масового проведення дозвілля. Завезені контрабандним шляхом, вони реалізуються, як правило, в студентських гуртожитках, нічних клубах, барах, казино, де найчастіше постійними відвідувачами є молодь. На окремих об’єктах шоу-бізнесу та розваг наркотичні засоби можна придбати без особливих перешкод. Виявлено випадки, коли наркотики розповсюджували навіть працівники зазначених закладів.<p>На жаль, проблема наркоманії торкнулася і Київської області, зокрема <b>Бородянського району</b>. Мало того, з 2002 р. на Бородянщині процвітає й безпосередньо наркобізнес, який набирає шалених обертів. Неодноразові звернення мешканців району до працівників міліції залишаються непомітними. Як не сумно констатувати, але відомо, що найбільш поширеними місцями збуту наркотичних засобів є <b>смт Підківка, с. Дружня та Пилиповичі.</b><p>Основний продаж наркотиків контролюють представники циганських меншин, а наше високоповажне керівництво міліції береже і дбає циган, водночас видаючи дозволи на отримання вогнепальної зброї, адже «ширка» - товар в ціні, тому його потрібно охороняти, чого наркоторговці і добиваються… За достовірними даними, товарообіг наркотичних засобів доходить до 15 млн грн - наприклад, у Пісківці беруть 25 грн за один шприц, у Бородянці - 35 грн. Тож неважко порахувати, скільки цієї мерзенної отрути виробляється у нашому районі... <p>Ситуація, яка склалася в Бородянському районі та в Україні в цілому із незаконним обігом наркотичних засобів, зобов’язує і потребує постійного пошуку нових шляхів протидії наркоманії та наркозбуту, визначення найбільш ефективних заходів до скорочення попиту та пропозиції на наркотичні засоби, а також вироблення стратегічних напрямків подальшої діяльності. Тому особливо актуальним залишається на сьогодні посилення відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Проте, на превеликий жаль, до сьогодні невідомо, хто, коли і як здійснить заходи щодо подолання цієї жахливої проблеми...<p><i>Іван Здвиженський </i><p> Економічна криза порушила всі плани http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/02/12/ekonomichna_kriza_po_279.html Thu, 12 Feb 2009 17:08:44 +0300 Новини Актуальною темою для обміркування є питання складної економічної ситуації на ринку в Україні. Криза торкнулася всіх аспектів життя співвітчизників. Затягнула ланцюжок на шиї українців безперебірливо, в т.ч. і в Бородянці. Як повідомили в державній податковій інспекції Бородянського району, за останній місяць зросла заборгованість перед бюджетом по податкам і зборам, особливо (на 40%) з податку з доходів найманих працівників. А це говорить багато про що.<p>Збільшення боргу з даного виду податку спричинено зменшенням виплат з заробітної плати на підприємствах та організаціях. Робітники, службовці, приватні підприємці неспроможні здійснювати перерахування суми оплати праці найманим особам навіть в розмірі їхнього окладу, не говорячи вже про надбавки і премії.<p>Доходи великих товариств і підприємств району, таких як Тетерівлісгосп, ПМК-6, Клавдієводержлісгосп знизилися майже вдвоє. А це спричинює зростання безробіття. З пришвидшенням темпів збільшення кількості зареєстрованих в Державному центрі зайнятості в подальшому може виникнути ймовірність неспроможності виплати в повному розмірі допомоги по безробіттю.<p>Ситуація масового скорочення кадрів торкнулася і Бородянського екскаваторного заводу, де робітники змушені брати відпустку за власний рахунок на 5 днів, а потім ще на один місяць. Ніхто не дає їм гарантії, що з наступного року звільнення припиняться. Люди залишаються без засобів для існування. Зниження ж купівельної спроможності веде за собою скорочення виручки в магазинах, на ринках. Українці економлять на всьому. <p>В бюджетних організаціях та банківських установах виникла необхідність зменшити витратну частину балансу на 20%. Основною статтею, яку можна „урізати”, стала 580 „Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці”. Тобто, працівники державних структур та комерційних підприємств не побачать надбавок і премій до окладу. Багато хто із приватних підприємців, які використовують найману працю, „прикриваючись” економічною кризою, йдуть на негарний вчинок: не виплачують заробітної плати взагалі.<p>Але це ще не всі складнощі, з якими зустрілись жителі України. Нові штрафи за порушення правил дорожнього руху сильно вдарили по гаманцю водіїв та їхніх сімей. Але, як-то кажуть, боротися зі „шкідниками” треба жорсткими методами. І це дає свої позитивні результати: поповнилась держана казна і зменшився відсоток смертності на дорогах.<p>Планування прибуткової частини бюджету змушує державу піти на внесення змін до законодавчих актів. Невдовзі зросте плата за оренду землі. Тому невигідно буде орендувати і навіть здавати в оренду території.<p>І навіть курс іноземної валюти важко утримати на одному рівні.<p>В такій ситуації залишається лише одне: оптимістично дивитися на дану ситуацію та вірити, що гарні часи коли-небудь настануть.<p> Банки тероризують невинних людей http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/02/10/banki_terorizujut_ne_520.html Tue, 10 Feb 2009 18:45:27 +0300 Новини Вже не від першого мешканця Бородянки я чую скарги на працівників різних банків. То із самих банків, то з Агентства з питань боргів та банкрутства доносяться дзвінки, де неприємний голос „людини-робота” говорить, що ти маєш борг за кредит і тобі необхідно сплатити його протягом певного часу. Після таких новин починаєш перебирати в голові, хто із знайомих чи близьких міг взяти кредит і записати твій номер у пункті „контактний телефон”, або ж починаєш думати, що з твоєю пам’яттю не все у порядку, що ти раптово забув про кредит, який ти оформив, чи то місяць назад, чи біс його знає коли, на купівлю вже давно бажаних великого просторого холодильника, чи супермодного плазмового телевізору... Проте виявляється, що твоя пам’ять тебе не підводить, а твої друзі таким чином „не підклали тобі свиню”, не повідомивши і не з’ясувавши це з тобою. Тоді ти телефонуєш у довідкову службу банку, де тебе не дуже хочуть слухати, і неодноразово повторюєш, що кредиту не брав і не маєш жодного уявлення, звідки вони взяли твій номер. Але після цього дзвінки не припиняються і ти змушений їхати в центральний офіс банку. І що є цікавим, перевіривши у відділеннях банку по даним паспорту, виявляється, що за вами боргу не має, та й ніякого кредиту ви не оформлювали. А через деякий час дзвінки повторюються, та й листи з банку надходять, мов погасіть кредит, дайте номер договору про укладення кредиту тощо. Фантастика...<p>І якщо ж у банку беруть кредит, чому одразу не перевіряють, що дійсно номер телефону, який вказав клієнт, являється його. Чому ж не спрацьовує служба, яка саме і займається перевіркою щодо правдивості інформації клієнтів, які беруть кредит? Чому мають бути винні ті люди, які тільки мріють про цей кредит?<p>Небагатьом таким „боржникам” допомагає їх терплячість, і вони собі катаються до офісів банку та виправдовуються перед працівниками таких установ, що не мають ніякого відношення до кредитів. А більшість із них звертаються до юристів для консультації, як поводитись у даній ситуації, або навіть подають звернення до районної прокуратури з проханням розібратись і допомогти у вирішенні проблеми. <p>Але ж терпіти можна до певного часу, а потім може здійнятись справжня буря. Ось тоді і буде видно, хто з наших земляків на що гаразд... Адже ми так любимо захищати самих себе та свої права!<p>Отож, захищайтесь, шановні!<p><b><i>Діана Пісенна</b></i><p> Хочемо цілодобові магазини! http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/02/09/hochemo_tsilodobovi__7.html Mon, 09 Feb 2009 11:21:03 +0300 Новини Часто таке трапляється, коли приходять гості або приїжджають навідатись родичі. І тут - гуляй душа! Вариться картопля, кришаться салати, жаряться котлетки... А потім - лунають улюблені пісні, а веселощі продовжуються, доки ніч настає. Ніби ще й гуляти хочеться, а тут - закінчилося їство, а душа бажає свята! Ось тут і постає Проблема. У Бородянці магазини, найдовше, працюють до 22.00-23.00. Решта зачиняються вже о 20.00. Що ж робити мешканцям? Адже через подібну неприємність геть не хочеться виглядати непривітним, недружелюбним, неввічливим, негостинним хазяїном... Залишається - запрошувати друзів у місцеві бари та ресторани, витрачати шалену кількість грошей і насолоджуватися "сучасною" музикою, що схожа на монотонний стукіт колес потягу чи скрегіт скла, перебиватися зовсім не домашньою кухнею та дихати задимленим приміщенням. Погодьтесь - не дуже приємна картина!<p>При цьому, існує багато міст, селищ і навіть сіл, де є значна кількість цілодобових магазинчиків. І повірте - це неймовірно зручно! Хіба вам самим інколи не хочеться серед ночі мінеральної води чи пляшку холодного пива? Різні бувають ситуації - тут і мови немає. І мати у містечку цілодобовий магазин - це по-європейськи правильно. Адже ми впевнено крокуємо у Європу! То що ж заважає місцевим підприємцям відкрити такий магазин? Влада? Податки? Чи є для цього ще якісь перешкоди?..<p>З таким питанням наша газета звернулась до Олександра Борисовича Марченка, одного з місцевих підприємців. Ось його коментар: "Для відкриття цілодобових магазинів необхідні додаткові кошти - щоб збільшити кількість позмінних продавців, щоб впровадити охорону торгівельного закладу та його території. І взагалі: цілодобові магазини - дуже небезпечна справа, адже незахищеними виявляються і персонал магазину, і його споживачі. А особисто для мене - цілодобовий магазин не є вигідним".<p>Отже, доки підприємці назбирають кошти для справи або ж коли це для них стане вигідним, ми будемо закуповувати необхідні продукти харчування та напої одразу на тиждень або ж на місяць. Багатії ми з вами!<p>А я одне скажу: хоч би швидше і до нашої Бородянки прийшла цивілізація і вона європеїзувалась… Хочеться, щоб все було під рукою, а таке питання, як забезпечення населення продуктами у будь-який час, не ставало великою проблемою, і щоб у кожній оселі стіл ломився смакотою, хазяїва з радістю приймали гостей, рідних та знайомих і не боялися виглядати непривітними або жадібними. ЛОЗУНГ ЖИТТЯ: „ВСЕ ДЛЯ ДІТЕЙ!” ОДНАК НЕ ВСЕ Є ДЛЯ ДІТЕЙ http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/02/08/lozung_zhittja_vse_d_392.html Sun, 08 Feb 2009 17:50:12 +0300 Новини Мабуть багато хто пам’ятає, що були колись такі часи в Бородянці, коли молоді мами з дітьми ходити до кафе на морозиво, булочки з повидлом, сік. Однак зараз немає жодного доступного закладу, оформленого у відповідному дитячому стилі. Навіть дивно, чому ж наші підприємці про цей аспект життя не думають? Адже ж самі колись були в такій ситуації, коли хочеться вирватися з дому. Хоч і з дитиною, однак кудись піти. Навіть якщо погода зіпсувалась. Головне, щоб було де провести час з малечею, зі знайомими, з друзями, з такими ж мамами, як самі.<p>Під час інтерв’ю з одним із власників бородянських кафе-ресторанів вияснилось, що дана думка вже давно визріває в бізнесовому плані. Виявляється, що тут роль грає не так фінансово-витратна сторона, як низький рівень знання даного ринку послуг. Для вивчення цього питання необхідно ознайомитися з витратами, що будуть виникати в процесі організації місця для кафе, закупівлею продукції для коктейлів, пиріжків, рекламою щодо наявності такого місця в Бородянці, розробкою святкових заходів для маленьких жителів селища та району, найманням вихователів для догляду за дітьми тощо. І ще раз переконуємо себе, що головне в житті бажання та налаштування на хвилю успіху в будь-яких починаннях.<p>Під час розмов зі знайомими, з молодими мамами, з жінками, що гуляють з дітьми вулицями Бородянки, вдалося вияснити, що дане кафе дуже необхідне. Воно буде користуватися попитом, якщо вартість морозива, соків, фруктових коктейлів буде приблизно прирівнюється до магазинної ціни. Також дуже зацікавила перспектива можливих дитячих програм, конкурсів, змагань в таких закладах, які б розвивали дитячий розум, їхню комунікабельність та грайливість.<p>Якщо поглянути на фото, то видно, що є територія, де директор даного закладу має можливість прибудувати „дитячий ресторан”. Але це поки що мрії. <p>Ще одним місцем, яке пару років тому користувалося популярністю у батьків, було кафе „Гол” по вулиці Паркова. Саме тут часто влаштовувалися „посиденьки” сімей та куштувалося різнобарвне морозиво. Привабливим кафе було ще й тому, що поряд можна побачити дитячий ігровий майданчик, організований коштами приватного підприємця Марченко О.Б. На жаль, нині кафе зовсім не схоже на дитяче…<p>Тож, тепер видно, що переваг багато для того, щоб влаштувати мальовничі дитячі кафе, головне – мати бажання і можливості.<p>Ще хочеться додати для роздумів власникам кафе-ресторанів: період, коли молода мама знаходиться в декретній відпустці, становить не менше 3-х років. За даний час вона точно буде відвідувати з дітьми такі місця неодноразово, ще й знайомих приведе. Тому, прибутковість даної справи очевидна.<p><b><i>Потап Мрійник</b></i> <p> ДІАГНОЗ: НЕМОЖЛИВО ВЛАШТУВАТИСЬ У ДИТСАДОК http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/02/02/diagnoz_nemozhlivo_v_193.html Mon, 02 Feb 2009 17:28:03 +0300 Новини Для покращення демографічної ситуації в Україні держава зробила один важливий стимулюючий крок – збільшила суму матеріальної допомоги при народженні дитини. Це певною мірою збільшило народжуваність, у т.ч. і в Бородянці. Але водночас жителі стикаються з іншою проблемою, яка є прямим наслідком збільшеної соцдопомоги і яку необхідно вирішувати на рівні керівництва смт. Бородянка: дитсадочки переповнені і фізично не можуть брати ще більшу кількість дітей. Як повідомили працівники діючих дитячих садків, таких як „Буратіно”, „Колосок” та „Казка”, кількість місць обмежена настільки, що багатьох дітей не приймають в групи, навіть коли заяву подали одразу після народження немовляти, тобто за 2,5 – 3 роки до дати „вступу”. Кількість дітей на одного вихователя становить більше 15 чоловік. Групи складаються навіть з 20 і 30 вихованців. Така чисельність може призвести до заниження контролю за непосидючими і допитливими дітьми. Травми серйозного характеру батьки розцінюватимуть як безвідповідальне відношення працівників дитсадків до своїх робочих обов’язків. Хоча в даних установах присутність медичних робітників не гарантує безпеку дитини. Щоб слова не були порожніми, повідомляю, що були в цьому році такі випадки в одному з діючих дитсадків смт. Бородянка. Проблему батькам довелося вирішувати через суд, тому що співробітник дитячого закладу заперечував свою провину.<p>На питання, чи фінансуються дитсадки, ми отримали відповідь, що матеріальна допомога надходить частково. А тому для влаштування дитини на виховання у дитсадочок необхідно вносити певну щомісячну плату - хоч і невелику, проте з кишені батьків. Кошти витрачаються на необхідні папір-олівці-пластилін, миючі засоби, мило та туалетний папір, елементарну медичну аптечку тощо. <p>Батьки не сперечаються з даними правилами та щомісячно виділяють відповідну суму заради комфортного життя своїх любих діток, однак такі операції з фінансування повинні здійснюватися з місцевого бюджету. Куди ж направляються кошти? Хто це контролює? Питання залишається без відповіді.<p>Так, опитування молодих батьків дало теми для роздумів. Наприклад, при похолоданні в осінній період, в таких дитячих установах починаються часті захворювання немовлят і більш дорослих дітей. Пропозиція встановити власну котельню жителі Бородянки сприйняли на “Ура!”. Це дійсно вирішило б проблему, але все ще залишається питання фінансування таких заходів.<p>Звичайно, є і гарні сторони у перебуванні на вихованні в дитсадках. Їх навіть більше, ніж поганих. Але ж про недоліки треба говорити та усувати їх.<p>Мало того, оскільки два дитсадки («Сонечко» і «Теремок») закрилися, то інші три дитячі заклади зовсім переповнені. Чому ж місцевою владою нічого не вирішується упродовж такого довгого часу? Переговори батьків із владою селища не мають жодного результату – у чому причина? До кого тим нещасним молодим, що вирішили народити дитину, звертатися, аби нарешті вирішити ці питання і приділити увагу іншим своїм турботам – роботі, здоров’ю, підтриманню родинного вогника?<p>Залишається так багато невирішених завдань у даній сфері, які потребують залучення коштів чи з місцевого бюджету, чи від інвесторів. Якщо не любов до дітей, то хоча б звичайний громадянський обов’язок має стимулювати місцевих керівників забезпечити маленьких громадян України елементарним – законним місцем у дитячому садочку. <p> Житло на вторинному ринку за півроку подешевшає в 2 рази, а на первинному — на 30—40%. Сплячі «супутники» прокинуться на дні http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/02/01/zhitlo_na_vtorinnomu_662.html Sun, 01 Feb 2009 14:53:18 +0300 Новини Здешевлення житла в містах-сателітах йде із запізненням в порівнянні з Києвом. Але, на думку експертів, обвал цін накриє і передмістя.<p> <p><b>«ВТОРИННИЙ РИНОК»</b>. Здивувало, що аналогічні за якістю квартири в Броварах, Борисполі, Вишгороді у продажу — за тими ж цінами, що в столиці. Звідки такі апетити?<p> «Там продавці ще «сплять», — вважає директор АН «АТЛАНТ-А» Олексій Холмецкий. — А «прокинутися» доведеться, оскільки платоспроможного попиту на передмістя майже немає. Реально операції укладаються удвічі дешевше проти заявлених цін. Через півроку, якщо ситуація в економіці не покращає, банки не відновлять видачу іпотечних кредитів і не понизять відсотки по ним, вартість житла на вторинному ринку впаде ще мінімум в 2 рази».<p> <p>«На дешевше, ніж в Києві, житло в передмістях був високий попит, ось продавці і «закушались»: їм доведеться поступатися, — пояснює директор АН «Європейський союз нерухомості» Ірина Смирнова. — Гадаю, до весни ціни знизяться на 50%». «Попит є тільки на квартири в 2 рази дешевші середньо ринкових: в основному їх продають ті, хто не справився з виплатою іпотеки, — констатує директор бюро нерухомості «Стимул» Ірина Сбітна. — Хто хоче швидко продати, скине стільки ж. Цікаво, що повернувся «бартер»: 1-кімнатні з доплатою міняють на 2-кімнатні».<p> <p>Як бачимо, експерти готують зниження цін на нерухомість в 2 рази — і це дуже вірогідний прогноз. Адже цей ринок жив перш за все за рахунок кредитування, а воно зараз «померло». Банкам ніде узяти гроші на пожвавлення іпотеки: отримуючи дешеві зарубіжні кредити на 1—2 роки, вони давали людям позики на 10—30 років, а зараз за рахунок платежів громадян не можуть розраховуватися із Заходом — не те що видавати нові позики. Отже до кінця весни—початку літа вартість житла в містах-супутниках впаде до рівня 2000-го року: однокімнатні підуть по $15-20 тис., «двушки» — по $25 тис., трикімнатні — по $30 тис.».<p> <p><b>«ПЕРВИННИЙ РИНОК»</b>. Характерно, що номінальні ціни на нове житло в передмістях забудовники з початку кризи майже не змінили, різниця — плюс-мінус 100—300 грн./кв. м. Аргумент, що в доларах ціни впали на 70%, не гріє, бо майже всі ми маємо зарплати в нацвалюті. Правда, більшість забудовників дають знижки в 10—20% за умови 100%-ої передоплати, але це не приваблює: продажів у них майже немає. Чи підуть вони в цих умовах на серйозне здешевлення? Думки експертів розділилися.<p> <p>«Будівельники сподіваються, що вступить в силу закон про підтримку з держбюджету завершення будинків з готовністю 75%, при цьому рентабельність у забудовників повинна бути не вище 15%, і більшість на це підуть, лише б закінчити будинки і зберегти своє реноме, — говорить глава інвествідділу компанії «Новобудова» Дмитро Колісник.— Тоді знижувати ціни на квартири їм не доведеться».<p> <p>Дозволимо засумніватися: і в держбюджеті навряд чи знайдуться гроші на підтримку будівельників, і за сьогоднішніми цінами житло без кредитування небагато зможуть купити — доведеться здешевлювати. З цим згоден і незалежний аналітик Ярослав Цуканов: «Доведеться забудовникам ціни скинути, причому на 30—40% вже в першому півріччі. Для них повинно стати «червоним прапорцем» засилля на вторинному ринку міст-супутників квартир у вже готових нових будинках, часто — з ремонтом. Як правило, вони стоять стільки ж, а то і дешевше, ніж «метри» в ще не закінчених новобудовах. Такі квартири виставляють спекулянти, що сподівалися заробити на перепродажі, а зараз прагнучі хоч би повернути вкладені гроші, а також ті, хто не потягнув іпотечні кредити».<p> <p>«Чинників для пожвавлення попиту немає: продовжаться звільнення, урізування зарплат, кредити не видають, — говорить управляючий партнер консалтингової компанії «Діалог-класик» Артем Новіков.— І якщо будматеріали і робсила подешевшали на 30%, то на стільки ж і будівельники повинні понизити вартість квартир».<p> <p><b>РЕЙТИНГ НАЙДЕШЕВШИХ КВАРТИР</b><p> <p>Ми підшукали найдешевші «хатини» і переконалися, що тут перш за все спрацьовує віддаленість від Києва, потім метраж, поверх і стан квартири. Притому виторгуєте ще $2—7 тисячі, якщо ви приходите з наявною ВКВ і готові внести заставу.<p> <p><b>1-КІМНАТНІ</b><p> <p>$25 тис. Бородянка, 5/5-пов., 23/15/5 кв. м<p>$27 тис. Бориспіль, 1/9- пов., 22/14/5 кв. м<p>$28 тис. Вишгород, 1/5- пов., 21/13/4,5 кв. м<p> <p><b>2-КІМНАТНІ</b><p> <p>$30 тис. Гостомель, 3/5- пов., 54/40/10 кв. м<p>$32 тис. Бровари, 5/5- пов., 48/30/6,5 кв. м<p>$43 тис. Боярка, Киево-Свят. р-н, 5/5- пов., 48/30/6,5 кв. м<p> <p><b>3--КІМНАТНІ</b><p> <p>$50 тис. Бориспіль, 8/9-пов., 69/45/14 кв. м<p>$52 тис. Ірпінь, Киево-Свят. р-н, 1/9-пов., 68/45/13 кв. м<p>$55 тис. Бородянка, 5/5-пов., 67/40/9 кв. м<p> <p><b>ОРЕНДА — ТІЛЬКИ В ГРИВНЯХ, ПРИЧОМУ ЦІНИ ВПАДУТЬ ЩЕ НА 10—50%</b><p> <p>Услід за здешевленням квартир на вторинному ринку в містах-супутниках знижуються ціни на знімне житло. Цікаво, що, на відміну від столиці, де оренда в основному номінується у ВКВ, передмістя практично повністю перейшло на гривні. Ми з'ясували, що традиційно самі затребувані квартири — однокімнатні — в найближчих передмістях (Бровари, Вишгород, Бориспіль) пропонують по 1500—2000 грн.<p> <p>По поточному курсу наявного долара в $/8,5 грн. це $170—230, тобто оренда такого житла в середньому всього на чверть дешевше, ніж в Києві. Чи не багато хочуть власники і скільки ще готові поступитися? Адже постояльців із-за кризи у них буде все менше. Ось що думають рієлтори.<p> <p>«Зараз здаються тільки найдешевші квартири, — відзначає брокер АН «Спарта» Валентина Омеленко. — Основний контингент — «заробітчани»-будівельники з регіонів, що знімали таке житло, виїхали: для них немає роботи. Це викликало різке падіння попиту, але, оскільки вартість комунпослуг в передмістях росте, господарі квартир скинуть на оренді максимум 200 грн., тобто до 1300—1800 за однокімнатну.<p> <p>«Хто з приїжджих регіоналів не витримав конкуренції, ті вже виїхали додому, а інші утримаються і продовжать знімати житло, — вважає Олексій Холмецький. — Квартири майже не продаються, тому все більше їх здають, але вартість оренди вже наблизилася до мінімуму. Господарям немає сенсу знижувати плату більш ніж на 10%, тобто на 150—200 грн., інакше вони не компенсують витрати на подальший ремонт після проживання орендарів».<p> <p>Іншої думки Ірина Смирнова: «Багато продавців квартир, зіткнувшись з відсутністю покупців, зняли об'єкти з реалізації і перейшли на здачу в оренду. Вичікують, поки стабілізується курс долара, повернеться іпотека і можна буде продати без демпінгу. Результат: пропозиція знімного житла в 2—3 рази перевищує попит. І люди здаватимуть у будь-якому випадку: не знімуть у них по 1500—2000 грн., пустять орендарів і по 1000 грн., лише б вижити і почекати до кращих часів».<p> <p>Найймовірніше, що однокімнатні в найближчих передмістях почнуть здавати і по 1000 грн., інакше вони простоюватимуть «за безкоштовно». Адже пожвавлення економіки в 1-му півріччі чекати не варто, скорочення-звільнення продовжаться, і претендентів знімного житла буде все менше.<p> У Бородянці рейдерство - в пошані?! http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/01/26/u_borodjantsi_rejder_8.html Mon, 26 Jan 2009 11:23:40 +0300 Новини Колись, у 1984 р., на околиці Бородянки виріс виробничий комплекс - база тресту "Поліськсільбуд" з комплектації об'єктів будівництва матеріалами та конструкціями. П'ятигектарна земельна ділянка була виділена тресту під будівництво виробничої бази ще в 1981 р. - у постійне користування, рішенням виконкому Київської обласної Ради народних депутатів. За короткий час УПТК (за цією абревіатурою базу знають усі бородянці) стала своєрідною візиткою райцентру. Сюди за комплектуючими приїжджали десятки машин зі всіх куточків України…<p><b>Своїми силами!</b><p>У системі Міністерства сільського будівництва тодішньої республіки комплекс виробничої бази тресту "Поліськсільбуд" був показовий своїми передовими методами комплектації сільського будівництва, високоякісними матеріалами та конструкціями. У 1988 р. на виробничій базі УПТК був проведений всесоюзний семінар, присвячений передовим методам організації сільського будівництва.<p>За півтора десятка років будівельники тресту "Поліськсільбуд", які, безперечно, найактивніше користувалися комплектацією власної бази, залишили після себе десятки житлових будинків, чимало шкіл, дитячих садків, лікарень, ферм, декілька заводів по переробці сільськогосподарської продукції тощо. До речі, значну роботу працівниками тресту провели й по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Таким чином, північна частина Київської області справлялася із сільським будівництвом своїми силами…<p>Проте успіхам будівельників тресту "Поліськсільбуд" не судилося розвиватися такими швидкими темпами далі. Масштабна перебудова залишила не лише їх, а й всю будівельну галузь без фінансування та необхідного обсягу робіт. З метою залишити колектив, завантажити людей та зберегти виробничі споруди тресту "Поліськсільбуд", керівництво організації прийняло нелегке рішення: на власній базі зробити декілька будівельних колективів, щоб максимально завантажувати будівельників хоча б якоюсь роботою.<p>"І це нам всередині 1990-х таки вдалося зробити, - розповідає керуючий ТзОВ "Поліськсільбуд" (правонаступник тресту) Анатолій Свірський. - Також було приватизоване і майно комплексу виробничої бази, яке згодом розділили між працівниками тресту". Отже, УПТК продовжувало виконувати свої функції.<p><b>Бий своїх, щоб чужаки не лізли…</b><p>Однак не так давно країну захлеснула хвиля рейдерських атак. Дістали ці щупальця і виробничий комплекс бази. Без відома ТОВ "Поліськсільбуд" та декількох відповідних організацій (власників майна комплексу) всередині виробничої бази вилучаються земельні ділянки сторонніми організаціями (ТОВ "Тітаненерго, Бородянська селищна рада), які насправді не являються власниками майна на цьому комплексі. <p>Найдивніше, що рейдерством зайнялася саме виконавча влада (місцева селищна рада), яка, навпаки, мала б усіма зусиллями зберегти виробництво, що діє на її території. А подібне захоплення землі на території бази УПТК погрожує взагалі паралізувати діяльність діючих виробничих цехів - залишити їх без під'їздів, інженерних комунікацій, пожежних та санітарних розривів тощо.<p>Постає питання: з якою метою державні службовці Бородянського району вчинили такі дії? <p>Найактивнішими учасниками рейдерства стали, тепер уже колишні, голова земельної комісії району М.І. Міль та начальник відділу земельних ресурсів І.С. Бульбанюк. Мабуть, теж не державну вигоду переслідує при цьому і голова Бородянської селищної ради В. Завгородній. Адже навіщо Бородянській селищній раді земля всередині(!) комплексу УПТК, якщо їхньої власності там немає? Чому оформлена документація по вилученню земельних ділянок так пильно приховується від власників майна комплексу? Чи мають право районні службовці своїми "розчерками пера" скасовувати рішення Київської обласної ради про виділення в постійне користування землі тресту "Поліськсільбуд" і передавати її стороннім організаціям?<p><b>Вони - нікому не потрібні?!</b><p>"На наші звернення до прокуратури та райдержадміністрації з метою розібратися зі згаданими правопорушеннями відповідь не надійшла до цих пір, - скрушно каже керуючий ТзОВ "Поліськсільбуд". - Може, ваша газета допоможе: наприклад, статтю прочитають можновладці району і відмінять своє незаконне рішення...".<p>Варто також додати, що зараз аналогічними методами вилучається земля, виділена в 1994 р. Клавдієво-Тарасівською селищною радою в постійне користування господарській асоціації малих підприємств - для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу. При цьому не компенсувалися навіть витрати за викуплені будівлі! Виходить, колишній голова цієї селищної ради В.В. Зелінський розпорядився чужим майном як своїм…<p>Раніше районне керівництво піклувалося про нарощування потужностей своїх будівельних організацій, сприяло розширенню їхніх виробничих баз, а ось теперішньому керівництву, на жаль, місцеві будівельні організації не потрібні. Вони не тільки не допомагають, а іноді, як бачимо, сприяють знищенню й того, що таким тяжким шляхом створено раніше… ПРОДУКТИ В МАГАЗИНАХ: ЛАСКАВО ПРОСИМО НА ОТРУЄННЯ! http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/01/17/produkti_v_magazinah_190.html Sat, 17 Jan 2009 17:24:43 +0300 Новини Якість у місцевих бородянських магазинах на 50% не відповідає нормам санітарної гігієни та правам споживачів. Це стосується не лише великих супермаркетів, але й мінімаркетів. Така ж ситуація спостерігається і в малих кіосках, ларьках, магазинчиках. І оскільки власники таких установ та самі продавці менш за все бажають мати збитки у своєму бізнесі, їхня корисливість робить свою чорну справу: як норма, виставляються на продаж продукти харчування із закінченим терміном придатності, які можуть призвести до великих проблем, адже ризику отруєнню підлягають не тільки дорослі, а й діти. У таких магазинах не соромляться торгувати зіпсованими йогуртами, сирками, м’ясом, сиром тощо. Хліб - і той твердий, який не соромно викладати на полиці, а ціна ж при цьому залишається незмінною. І найтрагічніше, що при відсутності у містечку кращого люди змушені купувати те, що є - черствий хліб, смердючу ковбасу, пліснявий шоколад і подібне.<p>Незалежні експерти, свідки, а насамперед жертви таких продуктів харчування в Бородянці навели нерадісні дані. Найчастіше зіпсованим трапляється плавлений сир, шоколадні цукерки в коробках, дитячі йогурти (особливо з начинкою), фасоване куряче м’ясо, ковбаса, твердий сир… Тож, звертайте увагу на дату упаковки та термін придатності!<p>Ми спробували дізнатися, як саме наші місцеві державні органи збираються боротися з даною проблемою: а ніяк! Жителі Бородянки та району навіть не можуть прояснити, до кого з даною проблемою звертатися. Адже ні в Держадміністрації, ні в податковій інспекції не дали конкретної та зрозумілої відповіді, де та за якими координатами шукати співробітників відділу захисту прав споживачів. Точно ясно - не в Бородянці. Проте, за державними законами, така інформація має міститись у каталогах, телефонних довідниках чи довідкових службах району, а також бути доступною у приймальнях усіх державних структур.<p>Сподіваємося, що до небезпечної ситуації та скарг жителів прислухаються керівні органи смт Бородянка, адже випадків отруєння неякісними продуктами у містечку все більшає, що може призвести до соціальної катастрофи у районі. До того ж, мова йдеться саме про їжу – найголовнішу та найважливішу умову для нормального проживання людей у населеному пункті області. Коли станеться щось дійсно жахливе та непередбачене – полетять голови насамперед у державних керівників, а постраждають – люди. Державні службовці повинні негайно щось робити у цьому напрямку – бо час не чекає, і у Бородянці назріває біда...<p> НАРОДНІ ТАЛАНТИ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАБУТТЮ http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/01/16/narodni_talanti_ne_p_192.html Fri, 16 Jan 2009 17:27:39 +0300 Новини Немає заперечень, що останнім часом наша Бородянка наблизилася до життя столичного мегаполісу. Змінила свій вигляд центральна вулиця селища, немалі кошти вкладено в реконструкцію площі ім. Т.Г.Шевченка. Майже всі урочисті події відбуваються за участю столичних артистів. Воно й добре – витратив гроші, зате професійні артисти порадували своїм мистецтвом… Чому ж тоді в пам’яті зберігаються спогади, а в потаємних куточках душі виникає потреба бачити, спілкуватися та отримувати насолоду від місцевих талантів, які не за гроші, а за покликом власного серця колись радували односельчан своїм мистецтвом?<p>Можливо, теплота, з якою сприймали глядачі місцевих аматорів сцени, була викликана тим, що самодіяльні артисти жили і трудилися поряд із ними, пересічними громадянами, їх знали як професіоналів своєї справи. А любов до пісні, танцю, художнього слова – то від Бога і за покликом душі, а в гривнях чи доларах воно не вимірюється. Тому й збирався повний зал глядачів у Палаці культури, щоб насолодитися народним співом ансамблів і послухати гумористичні твори у виконанні артистів. Її задушевність, професіоналізм у володінні сценічною мовою могли б створити конкуренцію багатьом дипломованим ведучим столичних сцен. <p>Окремо хочеться згадати і про народний аматорський колектив «Криниченька», який з 1994 року був візитною карткою Бородянки. Плеяда спеціалістів приклала чимало зусиль, щоб створити професійний колектив народної пісні і вивести його майстерність не тільки на районний, обласний, а й на державний рівень. Водночас хочеться висловити слова подяки й художньому керівнику аматорського колективу «Криниченька» Сергію Миколайовичу Слебу, а також музичному керівнику (нині покійному) Анатолію Вікторовичу Бородаю, сценаристу програм Єлизаветі Іванівні Кихтенко, керівнику хореографічної групи Тетяні Миколаївні Молодцевій. Велика глядацька подяка й колишньому начальнику райфінвідділу Ігорю Павловичу Хорощаку, який у скрутні 1990-ті роки відшукав можливість оплатити пошиття сценічних костюмів для колективу, ескізи яких були розроблені згідно місцевого колориту.<p>Ансамблю «Криниченька» заслужено присвоєно почесне звання «народний», адже дух народного мистецтва навіть не криниченькою, а глибоководною рікою линув до глядачів на кожному концерті. Цей колектив створювався не в кращі (щодо фінансування галузі культури) часи і радував своїх шанувальників не за винагороду, а за ідею популяризації народного мистецтва. Прихильники народної пісні були впевнені, що талановитий колектив матиме довге життя. Проте обставини склалися так, що не з доброї волі учасників ансамбль призупинив свою творчу діяльність і вже шість років не радує бородянців своїм співом. Однак і сьогодні багато з нас пам’ятають учасників ансамблю «Криниченька» поіменно і висловлює їм глибоку шану.<p>Мудреці запевняють, що історія розвивається за принципом спіралі. Сподіваємось, що сьогоднішня глибока, як нас переконують, економічна криза сколихне деяких відповідальних працівників, і вони перестануть лише з трибуни говорити про любов до народного мистецтва, а й здійснять реальні кроки щодо повернення до глядачів незаслужено забутих місцевих талантів.<p> "Сміттєве містечко" створюємо ми самі! http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/01/14/_smitteve_mistechko__10.html Wed, 14 Jan 2009 11:28:10 +0300 Новини Частенько мальовнича Бородянка нагадує справжнє сміттєзвалище. Особливо після того, як увечері молодь зустріне друзів і вип'є по бляшанці пива, дорослі "відсвяткують" кінець робочого дня та вдосталь наспілкуються з кумами, а двірники (зранку) ще не встигнуть прибрати безліч пляшок, обгорток та пачок від цигарок. Ось тоді, дійсно, ввижається, що десь із сусідніх сіл під'їхали кілька сміттєвих машин і вивалили весь цей бруд просто на вулиці селища… Йдучи чудовою осінньою вулицею, так хочеться ковтнути "Живчик", скуштувати "Баунті" або ж похрустіти чіпсами чи сухариками. Також, попід ставочками та по скверах годинами прогулюються господарі із собачками та граються безліч дітлахів, а місцеві рибалки, у перервах між закиданням вудочки, з'їдають старанно приготований турботливою дружиною бутерброд. <p>Проте (як і завжди!), коли у всіх них закінчується взяте із собою їство, поряд немає жодної сміттєвої урни. І ані поблизу, ані за 10 метрів, ані пройшовши довгих 5 хвилин, вони так її і не побачать. По всій Бородянці вони стоять, мабуть, лише біля кількох магазинчиків. І все. <p>Чому б їх не поставити вздовж всієї вул. Леніна, навколо ставків та біля кожного магазину? Менталітет українця не дозволяє йому донести сміття додому у кишенях. То що ж робити? Перед прогулянкою брати із собою кілька пакетів, а потім тягнути все це до свого будинку? Смішно і безглуздо.<p>А куди звернутись для вирішення проблеми - нема жодного уявлення. Підприємцям це непотрібно: вони рідко гуляють вулицями і насолоджуються "кіосковими смакотами". В ЖКП теж нема на це часу, у них безліч роботи: вранці, наприклад, а потім і ввечері працівники смакують напої навпіл з цигарками біля свого "офісу" - які там можуть бути урни чи смітники в їхніх планах? Прохати селищну раду сприяти розв'язанню сміттєвої проблеми - дохла справа: впродовж року вони відбиватимуться черговими "відписками" та "листами". Залишається довірити вирішення проблеми членам будинкових комітетів та любителям прогулянок у чистоті.<p>Невже в оселях кожного з нас робиться те саме, що і надворі? Ми не любимо чистоту?! Наші діти дихають оцим сміттям! І кожного дня чи не набридає нам "милуватися" сміттєвими краєвидами замість спостерігати чистенькі вулиці, прозорі ставочки та затишні сквери? Коли ми навчимось цінувати й любити природу? Сміття - це виключно людський фактор. Може, вже час його, нарешті, зменшити? Радість та безпека мешканців - з розряду фантастики http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/01/12/radist_ta_bezpeka_me_9.html Mon, 12 Jan 2009 11:24:59 +0300 Новини Кожен із нас, звичайно, любить красу, затишок, порядок, чистоту, а особливо там, де ми постійно буваємо і проводимо найбільше часу. І ми з вами таки дочекалися, що один із визначних куточків нашої Батьківщини - стави, що знаходяться біля центральної вул.Леніна та простягаються вздовж вул.Паркової - нарешті спустили та намірилися очистити. Проте пройшло вже майже 2 місяці, як вони спущені, а сміття у ньому, чомусь, помножується... Чи то сподіваються на заморозки, щоб стало можливим пробратися усередину, чи, як то кажуть, чекають "погоди з моря" - справа застигла!<p>Добре, що воду спустили: люди тепер в очікуванні, коли по берегах наведеться лад. Але ж про міри безпеки ніхто, проте, і не подумав! Нагадаємо: навколо ставів знаходиться чудовий сквер, де прогулюються мамусі з дітьми та колясками, вигулюють своїх улюбленців-песиків дбайливі хазяї, люди похилого віку найчастіше саме тут дихають свіжим повітрям… А стави - вони нічим не огороджені: і тому дуже часто допитливі підлітки чи їхні менші друзі, або ж нишпорки-собачки спускаються до ставів у пошуках "пригод" - яскравих цікавинок, смачних шматочків, незвичних предметів. І трапитися з ними може все, що завгодно (хоча б не зурочити!) - зламані ноги-руки, порізані пальці чи лапи, виштрикнуті очі чи вуха… При цьому найстрашніше, що доки ми дійсно не станемо свідками першого нещасного випадку, до цього нікому не буде діла! <p>Взагалі: наш сквер - чудове місце для мирних розваг та здорового відпочинку, то чому б його не покращити та не удосконалити? Наприклад, сконструювати красиву огорожу понад ставами, встановити турніки та різноманітні спортивні споруди? <p>А чому б не поставити у цьому скверику лавки та столики, де мами змогли б спокійно спостерігати за дітками, чи декілька каруселей та гойдалок, на які б дітвора звертала свою увагу перш за все? <p>Або, наприклад, чому б не прибрати "пивнуху", де з ранку до ночі "відпочивають" численні любителі випити? Вона ж знаходиться у цьому самому мальовничому сквері, біля затишних ставів, а її "резиденти" повсякчас засмічують територію доріжок та береги ставків! До речі, той невеликий ігровий майданчик, що нині знаходиться обіч "пивнухи", теж став місцем для пияцтва та відпочинку "не зовсім тверезих" чоловіків. Навіть вдень туди не можна привести дитину та спокійно погуляти на свіжому повітрі - місце "зайняте", і неважко здогадатись, ким...<p>Нещодавно ми дізналися, що стави здані в оренду. Планується приведення до ладу берегів і всієї території водоймищ, передбачені їхнє очищення та озеленення, у недалекому майбутньому - збудують розважальний комплекс навколо одного зі ставів, "запустять" катамарани, а в інший став заселять рибу - такий собі справжній рай для завзятих рибалок. <p>Але ж коли ці дива мають статись - на жаль, невідомо... І зважаючи на те, що впродовж кількох десятиліть для малюків, їхніх батьків та бабусів-дідусів нічого не робиться, у різноманітті їхнього відпочинку нічого не змінюється на краще, а наївних мешканців щомісяця годують обіцянками - всі оті плани дійсно виглядають фантастичними... Повіримо знову? «АРОМАТИ» ПІД’ЇЗДІВ БОРОДЯНКИ http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/01/03/_aromati_pid_izdiv_b_189.html Sat, 03 Jan 2009 16:00:30 +0300 Новини Жодного року не було так погано з підвалами по вулиці Паркова в будинках №№ 1, 2, 4, 7, 9. Вони повністю заповнені каналізаційними стоками! Складається таке враження, що усі служби, включаючи селищну раду, кинули на свавілля долі ці об’єкти і не бажають застосувати жодних мір щодо приведення їх у належний стан, а житлово-комунальні службі вже не відповідають за приміщення даного типу. Санітарний стан - на рівні епідеміологічного порогу, проте санепідемстанція - мовчить. І жодної справи стосовно наявної ситуації - в екологічної служби. Каналізаційні стоки вже поглинає переповнена ними земля, і куди далі вони розповсюджуються підземними водами – невідомо. Оплата за стоки складає приблизно 5 гривень за куб. Недивно, що заборгованість за подібне «обслуговування» буде зростати.<p>З іншого боку, ЖКП все це покладає на мешканців, які не вміють, за словами держслужбовців, користуватися каналізацією. Але протягом перших 5 років її експлуатації такого безладу не спостерігалось, а згодом мережа почала старіти, засмічуватись – відповідних заходів не було: протягом багатьох років не виконувались навіть планові профілактичні роботи! «Спеціалісти» довели каналізаційне устаткування до сьогоднішнього аварійного стану і опустили руки.<p>Але ж народ продовжує сплачувати податки та неабиякі тарифи за обслуговування! Звичайно ж, із застосуванням лічильників та збільшенням тарифів витрачання води значно зменшилось (люди економлять), гарячої води так і немає, купатися мешканці стали рідше - тому стоки стали густішими, промиваються переважно холодною водою і у недостатній кількості – ось і засмічуються зливи частіше. Ситуація гіршає з кожним днем! Проте служби для того і створені, щоб жити не лише сьогоднішнім, але і майбутнім…<p>Ми, мешканці Бородянки, звертаємось до керівництва району із проханням: провести обстеження підвалів, скласти акти із залученням жителів будинків та народних депутатів, прийняти ці документи як поштовх до дій і найближчим часом виправити аварійне становище.<p>Із нетерпінням чекатимемо на ваші рішення, а перебіг подій освітлюватиметься у віснику.<p> "Обдиралівка" на місці, або хочеш бути багатим - йди працювати водієм http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2009/01/03/_obdiralivka_na_mist_6.html Sat, 03 Jan 2009 11:19:39 +0300 Новини Ще з 6-ої, а то й раніше, години ранку автобусні зупинки заповнені людьми, адже багато мешканців Бородянки прямують на роботу в сторону Києва. Щоб вчасно приїхати на роботу чи не запізнитись на електричку (не кожен може собі дозволити 9 грн в один бік на маршрутку!), необхідно вийти з дому на…30-40 хвилин раніше. Адже весь цей час можна простояти на зупинці в очікуванні автобусу… По-перше, в таку годину-пік автобуси їздять не часто, тому повністю "напхані" людьми, наче вони гумові! По-друге, зупиняються вони майже на кожній зупинці - щоб забрати усіх пасажирів, вони ж - "живі гроші". По-третє, водії беруть з кожного по 1,5 грн, при цьому користуючись метаном у якості пальна, який, у свою чергу, коштує лише трохи більше 2 грн за літр. <p>Зробимо певні розрахунки… Отже, відстань від, наприклад, будинку-інтернату до залізничного вокзалу, яку долають кожного дня ці автобуси, складає 10 км, і один автобус для цього витрачає 3 л палива. Нехай, в середньому, вартість метану складає 2,5 грн за літр. Відповідно, в один бік маршруту витрачається 7,5 грн. Один автобус може "утрамбувати" (а так воно і відбувається!) 50-60 осіб (не мало!). Отже, за один рейс водій автобусу має 75 грн (це якщо взяти мінімальну кількість людей). Цікаво, на що йдуть решта грошей?! На заробітну платню водіям? То вони вже повинні були стати хоч і не міліонерами, але кілька престижних авто вже купити точно! Може, їх витрачають на податки? Але ж чим більше прибуток, тим більший відсоток податків. Не думаю, що така справа була б вигідною власникам автобусів.<p>А київські "колеги" теж не відстали від бородянських водіїв. З підвищенням цін на паливо, відповідно, підвищились ціни й за проїзд. Проте, на сьогоднішній день ціна на паливо знову впала, а ціни за проїзд не змінилися. То що ж тоді виходить: підвищення цін на паливо насправді не було основним поштовхом на підвищення цін за проїзд?! Навіщо ж так нахабно і несправедливо дурити народ?<p>А яке при цьому "обслуговування"?! Наприклад, 24 жовтня о 12.40 (зауважу - не в годину-пік!) на зупинці "Бородянка-Київ" повільно заповнювалась маршрутка у рейс на столицю. Невдовзі водій почав збирати гроші за проїзд. Моя знайома пред'явила чорнобильське посвідчення І категорії, яке дає право на безкоштовний проїзд. Але водій відповів, що "їхня фірма не надає такої послуги". Тому жінці довелось оплатити повну суму. Далі - ще огидніше: людей, що прямували до селища Клавдієве, водій попросив…звільнити місця та їхати стоячи (у салоні були ще вільні місця!), пояснивши: право на місце мають лише ті пасажири, які прямують до Києва. По дорозі маршрутка набилася повністю, навіть деякі пасажири їхали до Києва таки стоячи. <p>…А ввечері від тієї жіночки я дізналась, що, повертаючись додому, вона їхала безкоштовно. Виявилось, що в іншій маршрутці пільги вже діяли! Отже, кожен з таких водіїв живе і діє за власним розсудом? НОВИЙ РІК НА НОСІ: НУДЬГУ ОБИРАЄМО ЧИ СВЯТКОВУ ФЕЄРІЮ? http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2008/12/28/novij_rik_na_nosi_nu_194.html Sun, 28 Dec 2008 17:28:49 +0300 Новини Як то кажуть, готуй сані влітку, а воза - взимку. От і у жителів Бородянки та району вже починає визрівати план за місяць-півтора наперед. Ні, мова не про роботу в полі, не про оранку. Йдеться про святкування одного з найбажаніших свят у календарному році: про Новий рік. Про свято, коли робочому люду держава дарує кілька вихідних днів поспіль. А та частина населення, яка навіть у цей день і святкову ніч працює, все одно встигає здійснити безліч справ по роботі, а також накрити стіл, покликати інших колег, придумати тости, влаштувати розіграші... Із такими працівниками все ясно: в них вільний час організований, компанія дружна, їжа смачна. А що, скажіть, робити всім тим, хто в Новорічну ніч та й наступні день-два будуть перебуватимуть вдома? Особливо, коли «Олів’є» вже з’їдено, шампанське випито, а душа ще бажає свята!<p>Тут є кілька варіантів. Задушити чи приструнити свою душу і лягти спати під телевізійні розважальні концерти або ж «взяти ноги в руки», підняти всю рідню, всіх друзів та йти на вулицю гуляти: в сніжки позмагатися та паралельно ліпити снігову бабу. Це якщо буде сніг… Сніговий покрив на поверхні землі залежить від погоди. Тут ніяких образ, якщо природа поскупиться. А от танці, музика, феєрверки – це все залежить від нас, від людей, а особливо від тих, хто в даний час має бути на роботі та організовувати там чесному і натрудженому люду танці, музику, феєрверки. А можна і концерт підготувати, змагання, конкурси. <p>Однак у Бородянці. Чомусь, подібної радісної новорічної атмосфери не побачиш. Навіть вже не згадати, коли останній раз наші діти в новорічну ніч бачили «живих» Діда Мороза та Снігуроньку! Опитування жителів Бородянки та Бородянського району свідчать, що із 100% населення 10% будуть працювати згідно графіку, 30% відпочиватимуть вдома, 30% - розважатимуться за межами своєї оселі, 30% - планують доповнити свято концертом на вулиці, навіть дітей ладні з собою взяти.<p>Так ось, шановний Директоре нашого великого, такого необхідного, але малозадіяного Будинку культури ім. Т.Шевченка: ми, жителі міста, дуже хочемо свята! Так недоречно, що ви настільки переживаєте за клумби та дерева біля місця вашої роботи, що через таку «турботу» відкидаєте 30% потенційних новорічних гостей із дітьми до тих 30%, які нудьгуватимуть вдома. Проте вихід завжди є! Головне - мати бажання піти назустріч своїм співгромадянам і зробити для них Свято, тим паче усе воно – по ваших можливостях. Згадайте чудове й незабутнє свято, яке нам влаштував голова СР на День Бородянки! Ви спроможні зробити ще гарніше та цікавіше. І не забувайте: як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш.<p> Київський притулок для собак в Бородянці очолив гуманніший директор http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2008/12/19/kiivs_kij_pritulok_d_221.html Fri, 19 Dec 2008 17:43:17 +0300 Новини Собаки в Бородянці містилися в жахливих умовах<p>Міська влада змінила директора притулку для собак в Бородянці. Чиновники обіцяють, що новий начальник - гуманніший, ніж попередник.<p> Притулок давно заслужив погану славу у захисників фауни. Його співробітники навіть не приховували те, що собак не вигулювали, містили в антисанітарних умовах, погано годували і вбивали найдешевшою отрутою, від якої тварини перед смертю довго мучилися.<p>Влада послухала прохання громадських організацій і вирішили поміняти "негуманного" директора.<p>Київська міська державна адміністрація 18 грудня провела відкритий конкурс на заміщення вакантної посади директора комунального підприємства Притулок для тварин. Причому при виборі нового директора чиновники використовували детектор брехні.<p>Новим начальником стала приватний підприємець Ольга Дроздова, повідомила президент організації SOS Тамара Тарнавська.<p>Дроздова хоче скоротити 58 співробітників, які сидять в Києві, далеко від собак, і нічого не роблять, заявила Тарнавська.<p>Зараз в клітках притулку 350 собак. На їх гідний зміст не вистачає 5 млн. грн., які виділив міськбюджет. Для порівняння, не муніципальному притулку в Пироговому і майже двом тисячам його вихованців вистачає 500 тис. грн.<p> Побережіть серце матері, або як на україні "новини" робляться… http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2008/12/19/poberezhit_sertse_ma_11.html Fri, 19 Dec 2008 11:29:31 +0300 Новини Нещодавно у тижневику "Борекс Інформ" (від 11 жовтня 2008 р.) ми прочитали замітку (її нібито записали зі слів служби 02), яка викликала в нас превелике обурення! Там йшлося про страшний випадок, трагедію однієї з родин нашого селища - вбивство юного хлопця. І все б нічого, але ж містечко наше - невелике, всі один одного знають, і хоча в замітці не було вказано прізвищ, неважко було здогадатись, про кого таки йшла мова. Там же коментувалося, що хлопець "перебував на наркообліку". Чи під час підготовки матеріалу хоч хтось у тижневику перевірив ці безглузді дані?!..<p>Мало того, про трагедію у Бородянці вже писала раніше місцева газета "Вперед". Стаття розповідала, що недавно у місті трагічно пішов із життя зовсім молодий хлопець, який щойно заснував власну сім'ю, почав ростити маленького сина, а все життя у нього тільки починалось. Описувалися й події, яки призвели до трагедії: біля ігрових автоматів сталася бійка, у якій поранено дівчину, чоловіка, а молодого хлопця вбито.<p>Тепер - наш коментар. <p>…Батько загиблого юнака пропрацював на заводі більшу частину свого життя. І повірте: дуже гірко й боляче було йому читати оцю "замітку" у газеті, яку всі знають, особливо її абсурдні коментарі. <p>…Із матір'ю хлопця взагалі біда: біль і щем й досі розривають її серце через втрату своєї дитини. "Замітка", брехлива та поверхнева, аж ніяк не допомогла загоїти страшну рану! <p>…Маленький синочок загиблого юнака весь час запитує у бабусі: коли вже тато повернеться з відрядження, і просить зателефонувати йому, адже хлопчик дуже скучив за ним. Як після такої огидної "замітки" дивитимуться на дитину сусіди?! <p>…Для дружини померлого, молодої вдови, погасло життєве світло: у неї раптом не стало коханого чоловіка, а у її дитинки - батька... Як може журналіст коментувати подібну трагедію такою цинічною, гидотною "заміткою"?! <p>Про ту страшну ніч нехай роблять висновки судді! Ніхто не має жодного права забирати життя в іншої людини, - чому про це не написано у "замітці"? Мало того, що факти наведено брехливі, так ще й у якому скептичному форматі! Отака мерзотна гонитва за дешевими сенсаціями не тільки розтрощує життя і до того розбитої вщент родини, а ще й підміняє уявною історією - реальну, страшну, трагічну… Посоромтеся, люди! БОРОДЯНЧАНИ ВШАНОВУЮТЬ ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В КИЄВІ http://vartainfo.com.ua/gazeta/borodyanka/article/2008/12/05/borodjanchani_vshano_191.html Fri, 05 Dec 2008 17:26:34 +0300 Новини 22 листопада делегація від Бородянського району відвідала столицю України для вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. В акції взяли участь Глави багатьох іноземних країн, Президент України В.Ющенко з дружиною Катериною, Прем’єр-міністр України Ю.Тимошенко, представники центральних органів виконавчої влади України, Верховної Ради, громадські та культурні діячі, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, свідки Великого Голоду та представники багатьох областей України. Після освячення Меморіального символу «Свічка пам’яті», яке провів Митрополит Київський і всієї України Володимир, Президент та інші учасники церемонії поставили свічки до монументу. Віктор Ющенко виступив із зверненням до Українського народу, після чого було оголошено загальнонаціональну Хвилину мовчання. У Залі пам’яті Меморіалу Президент запалив Незгасиму свічку – власне, цим і розпочалася цьогорічна Всеукраїнська акція «Засвіти свічку!». Свічки пам’яті біля меморіалу запалили усі учасники пам’ятних заходів - як символ скорботи та вшанування мільйонів наших загиблих співвітчизників. Також поминальні свічі запалювались на Михайлівській площі у Києві, по всій Україні та в деяких країнах світу, де живуть українці.