http://vartainfo.com.ua http://vartainfo.com.ua/money/2010/03/16/janukovich_doruchiv__6461.html Tue, 16 Mar 2010 11:09:37 +0300 Новини Президент України Віктор Янукович під час зустрічі з прем’єр-міністром Миколою Азаровим "дав уряду тридцять днів для того, щоб в країні був бюджет". Про це йдеться у повідомленні, розміщеному на офіційному сайті президента. Водночас не уточнюється, чи за цей термін державний бюджет має бути підготовлений і поданий на розгляд парламенту, чи ж ухвалений Верховною Радою. Янукович наголосив під час зустрічі, що "соціальні виплати – це невідкладна справа, яка має бути відображена в бюджеті". <p>Президент також обговорив з керівником уряду термінові заходи, які вживаються на виконання указу про попередження можливих затоплень територій. <p>"Тепер, коли ще мороз надворі, ми повинні зробити все для допомоги людям під час повеней, яких, згідно з прогнозами, не вдасться уникнути в кількох регіонах", – сказав Янукович. <p>Президент особливо наголосив на захисті літніх людей, хворих та дітей. "Ми повинні визначити точки найбільшого ризику і мати чіткий та конкретний план дій у кожній з них", – зазначив він. <p>Азаров поінформував президента про перші результати внутрішнього аудиту – про стан справ у Державному казначействі, Пенсійному фонді. <p>Також Янукович "отримав запевнення від керівника уряду, що зарплати і пенсії бюджетникам будуть виплачені вчасно і в повному обсязі". <p>На зустрічі йшлося про допомогу, яку держава повинна надати селянам під час весняно-польових робіт. Зокрема, президент наголосив на важливості надання фермерам дешевих кредитів. <p>Янукович дав доручення про підготовку до міжнародного аудиту в Україні. Як відомо, 12 березня президент ініціював міжнародну перевірку використання урядом Юлії Тимошенко міжнародних кредитів, а також ресурсів резервного і стабілізаційного фондів. <p>Янукович наголосив на необхідності перевірки і використання урядом коштів щодо кредитів, а також ресурсів резервного і стабілізаційного фонду. <p>"Здійснено небувалі за масштабами зовнішні запозичення. Напрями використання витрачених грошей всіляко приховувалися від суспільства", - зазначив він в п'ятницю під час координаційної наради керівників правоохоронних органів в Генеральній прокуратурі. <p>Як повідомлялося, 11 березня Азаров заявив, що найголовніше завдання на сьогодні – розробити й ухвалити реалістичний бюджет. Він наголосив, що ухвалення бюджету розблокує вирішення багатьох інших питань, а також підготовку до Євро-2012. Він підкреслив, що не потрібно забувати, що третина місцевих бюджетів "дотаційні більше як на 90%". <p>Прем'єр запевнив, що 11 квітня новий уряд подасть до Верховної Ради проект державного бюджету на 2010 рік. Він наголосив, що на розробку проекту держбюджету новому уряду потрібен один місяць. <p>"Сьогодні 11 березня, і тому 11 квітня бюджет буде внесений", – сказав він і додав, що програма діяльності уряду буде представлена на розгляд Верховної Ради одночасно з проектом державного бюджету на 2010 рік. <p>Також Азаров доручив міністру фінансів невідкладно розпочати розробку збалансованого і реалістичного проекту бюджету-2010. http://vartainfo.com.ua/money/2010/02/12/ukrainskaja_ekonomik_6207.html Fri, 12 Feb 2010 21:33:09 +0300 Новини Шокирующую информацию о состоянии украинских финансов озвучил сегодня глава Счетной палаты Украины Валентин Симоненко. По его данным, Украина фактически находится в состоянии технического дефолта.<p> <p>"По состоянию на 1 января текущего года на едином казначейской счете (ЕКС) был 1,7 млрд грн ($210 млн), а сумма обязательств казначейства составляла 25,4 млрд грн ($3,1 млрд). Прошел месяц. Сумма на ЕКС стала 2,4-2,5 млрд грн ($300-310 млн), а обязательства выросли до 28,3 млрд грн ($3,51 млрд). Сегодня казначейство и наша финансовая система находятся в техническом дефолте", - сказал Симоненко.<p>Глава украинской Счетной палаты также назвал причины такого положения вещей. По его словам, технический дефолт вызван "незаконным" кредитованием "Нафтогаза" и финансированием пенсионного фонда. Все это осуществлялось в ручном режиме, в обход закона о бюджете. По информации Валентина Симоненко, большая часть бюджетных средств в 2009 г. проводилась вручную, что привело к полному разрушению системы управления финансовыми ресурсами.<p>По итогам 2009 г. дефицит украинского бюджета составил 34 млрд гривен ($4,2 млрд), или 3,4% ВВП страны. Здесь Счетная палата не согласна с Минфином, который подсчитал, что дефицит составил только 20 млрд гривен или 2% ВВП. "Наши расчеты показывают, что дефицит общего фонда госбюджета превысил допустимый законом в 2 раза. И реальный дефицит составляет не 20 млрд грн, как заявлял Минфин, а 34 млрд грн, и по отношению к ВВП он составляет 3,4%", - заявил Симоненко. По его словам, бюджет на 2009 г. не был выполнен ни по одному показателю. http://vartainfo.com.ua/money/2010/02/10/_dolar_pochav_rosti__6174.html Wed, 10 Feb 2010 23:22:41 +0300 Новини "Зелений", якому прогнозували заміну на п’єдесталі резервної валюти, на світових майданчиках починає впевнено зростати. Головна причина - не такі хороші, як прогнозували аналітики, та все ж позитивні новини про економіку США. У січні рівень безробіття у Штатах знизився на 0,3 в.п. і становив 9,7%, а зарплата зросла на 0,2% у порівнянні з попереднім місяцем і на 2% - у порівнянні з січнем 2009 року. Такі дані стали своєрідною світовою сенсацією. Експерти, яким так довго бракувало американського позитиву, вже завмерли в очікуванні другої хвилі кризи у цій країні. Але той, хто спровокував першу, зумів продемонструвати відновлення працездатності. <b>Ідеї ФРС щодо відновлення економіки</b> <p>Важливу роль у цьому відіграла й ФРС, яка має намір зробити жорсткішою кредитну політику. Переобраний на другий термін голова Федеральної резервної системи США Бен Бернанке представить комітету фінансових послуг Конгресу нову стратегію, основні принципи якої досі не розголошувалися. Зрозуміло одне - попереду перехід від підтримки до відновлення економіки, вирішиться доля кредитних ставок - від іпотечних і короткочасних позик до депозитних. <p>З грудня 2008 року ФРС підтримує основну ставку на рівні 0-0,25%. Ставка за понаднормативними банківськими депозитами була введена у жовтні 2008 року, зараз ФРС платить банкам 0,25%. "Якби ФРС вирішила підвищити цю ставку (щоб знизити ліквідність), це призвело б до подорожчання кредитів і зниження попиту на них", - відзначає президент Федерального резервного банку Нью-Йорка Вільям Дадлі. <p>З 1 лютого ФРС, як і планувалося, згорнула п’ять програм із насичення ринку ліквідністю, зокрема, покупку корпоративних векселів, допомогу компаніям - дилерам облігацій та іноземним центробанкам. Наприкінці березня ФРС планує припинити покупку інструментів, забезпечених іпотечними кредитами, в агентств Fannie Mae і Freddie Mac. Термін дії решти антикризових програм закінчиться наприкінці червня. Завершення програм означає, що фінансова криза залишилася позаду, відзначає віце-президент MF Global Дон Галант. <p><b>Європа не відмовила у "допомозі"</b><p>"Підтримали" долар і бюджетні проблеми у єврозоні. Скептики прогнозують низку дефолтів у ЄС. Один із претендентів - Греція. Щоправда, на саміті в Канаді міністри фінансів "сімки" намагалися довести, що зменшити дефіцит бюджету країна зуміє і без допомоги МВФ, проте, вочевидь, їх аргументи видалися непереконливими для світового ринку. Як наслідок, G7 відмовилася публікувати валютні курси і переключилася на процедуру штрафів за невиконання банками своїх зобов’язань під час отримання держкредитів. До речі, останнє нововведення теж спантеличило аналітиків - чи вдасться в умовах все ще "живої" кризи приборкати фінансистів?.. <p>Проблем, звичайно, перелічено чимало, але вони не змогли втримати євро від падіння. Від початку тижня долар упевнено зміцнюється. У вівторок, 9 лютого, на міжнародному ринку ціни на валютну пару євро-долар підвищилися до 1,3719/1,3721 дол./євро (8 лютого - 1,3704/1,3706 дол./євро). Виріс "зелений" і на азіатських торгах. <p>Відреагувало на всі ці події й золото. Як зауважив перший заступник голови правління "Брокбізнесбанку" Володимир Скідан, падіння європейської валюти спонукало інвесторів до переведення своїх активів у вигідніший на сьогодні фінансовий інструмент - долар, що стало причиною падіння цін на золото. Але ж цей дорогоцінний метал останнім часом ледве встигав бити цінові рекорди. <p><b>Український варіант сценарію</b> <p>Не залишився осторонь і український міжбанк. Торги 9 лютого, як і 8-го, відкрилися тривалим зростанням котирування, що не припиняється й досі - 8,0620/8,0830 грн./дол. <p>Щоправда, чимало експертів пророкують зміцнення гривні у 2010-му на тлі очікуваного притоку з-за кордону українських фінансів та інвестицій. Не останню роль відіграє і політичний фактор. Хоча курс гривні до світових валют під час нинішньої президентської кампанії був на диво штильовим. Особливо якщо пригадати шалені валютні сплески і суворі заходи Нацбанку для втримання курсу після минулих виборів 2004 року (тоді у деяких східних областях готівковий долар зашкалював за 9 грн., тоді як офіційний курс був на рівні 5,3 грн./дол.). З одного боку, президентські перегони добігають кінця, з іншого - хто його знає... Та й зміна керівництва країни внесе свої корективи, як і криза, яка ніяк не вщухає. До цього можна додати невизначеність ситуації з бюджетом, борги з відшкодування ПДВ і виплати зарплат, щомісячні розрахунки за "шаровий" російський газ, погашення зовнішніх позик і багато іншого... І якщо стосовно світової економіки період визначеності, не кажучи про стабільність, на думку аналітиків, настане ще не скоро, то прогнозувати ситуацію в Україні, яка "розвивається", - марна справа... <p><b>Олена Бистрицька</b> http://vartainfo.com.ua/money/2010/01/17/neruhomist_perebuvae_6008.html Sun, 17 Jan 2010 20:05:51 +0300 Новини 2009 рік був катастрофічним для українського ринку нерухомості. За даними Мін'юсту, кількість операцій купівлі-продажу з початку року зменшилася на 77%. <p>Рік приніс прикрості ріелторам і забудовникам, але і не виправдав очікувань покупців. Ціна квадратних метрів у порівнянні з 2008 роком знизилася мало. Чи можна розраховувати на те, що 2010-й зрушить ринок з мертвої точки. Прогнози на розвиток подій на ринку нерухомості на 2010 рік вельми суперечливі. Українцям обіцяють і обвал вартості житла до літа, і відродження сектора. Але істина, як повелося, посередині - значних змін, як до кращого, так і до гіршого, чекати не доводиться. <p>Банківська криза і відсутність іпотечних грошей поставили український ринок нерухомості на грань виживання. Продавалося лише житло і лише на вторинці. У цій тенденції є і позитивні моменти - з ринку повністю пішли спекулянти. Квартири і будинки купували лише для власного користування. 2009 рік ознаменувався значним зниженням вартості квадратного метра. За оцінкою Союзу фахівців з нерухомості, ціни впали на 20% в порівнянні з 2008-м. Найнижчими ціни на житло були в березні. Тоді мінімальна вартість столичної однокімнатної квартири складала $30 тис. Але на цьому позитив, мабуть, закінчується. Всупереч чеканням, подальшого зниження цін не сталося. Більше того, до серпня реальні ціни зросли на 11% й відтоді тримаються на приблизно одному рівні. <p>Гірші справи в секторі комерційної нерухомості. Ціни на покупку офісних приміщень впали в рази, квадратний метр продавався за рекордні 10 грн. Якщо в докризові роки комерційна нерухомість коштувала дорожче житлової, то зараз вона поступається їй за ціною в два рази. Зазнав кардинальних змін і ринок оренди. Якщо в 2008-му правила диктували орендодавці, то в нинішньому році бал правлять квартиронаймачі. Особливо це стосується столиці й основних мегаполісів: криза відправила по місцю прописки сотні орендарів з невеликих міст і сіл. У другій половині 2009 року на одного квартиронаймача в Києві припадало 5-7 квартир. Місячна вартість оренди однокімнатної столичної квартири економ-класу до кінця грудня складає 2500-3200 грн. <p>Майбутнє українського ринку нерухомості буде цілковито залежати від стану справ у фінансовому секторі. Враховуючи той факт, що НБУ заборонив видавати валютні кредити, в сектор необхідно залучити значну кількість гривневих ресурсів. <p>Після мертвого сезону на початку 2009 року, влітку банки почали помалу видавати іпотечні кредити. Але вони, як і раніше, дуже дороги і мало кому доступні. Середня кредитна ставка складає 30% річних, банки видають позики на придбання готового житла - тобто, кредитується лише вторинний ринок. "Дана тенденція, як і раніше, зумовлена тим, що банки вважають за краще надавати кредити “вибірково” - пропонувати позичальникам найменш ризиковані, з точки зору банку, кредитні продукти", - пояснила ситуацію інтернет-газеті „СЕЙЧАС“ заступник голови правління „Брокбізнесбанку“ Наталія Синявська. Фінансові установи приділяють велику увагу платоспроможності клієнта. „Банки в основному дають кредит лише на два роки, при цьому офіційний дохід позичальника має бути EUR1000 і вище“, - розповів фінансовий директор компанії „Простобанк-консалтинг“ Олександр Сивих. <p>Фахівці ринку фінансів і нерухомості погоджуються на думці, що іпотека в масштабах, здатних вплинути на ринок, активізується не раніше ніж через два-три роки. Виконавчий директор Української будівельної асоціації Сергій Грабар налаштований найбільш песимістично. „Я вірю, що іпотека буде, але років через п'ять, не раніше“. <p>Нема кредитів - немає бізнесу. Поки іпотека не відновиться в докризовому обсязі, глобальних змін на ринку нерухомості не буде. 2010 рік обіцяє стабільну нерухомість: забудовникам нема на що будувати, потенційним домовласникам - нема за що купувати. У цій тенденції є свої мінуси - лічені одиниці будівель будуть здані в експлуатацію. Але є і позитивні сторони - ціни на нерухомість не виростуть. <p>Вартість житла і офісів почне збільшуватися не раніше 2011 року. Такий прогноз дав голова ради директорів Української будівельної асоціації Лев Парцхаладзе. „Зростання вартості можливе після того, коли відновиться довіра населення до ринку, коли населення зрозуміє, що інвестувати в нерухомість вигідно, ніж в депозити“, - вважає експерт. За прогнозами, єдині об'єкти, які матимуть попит в секторі нерухомості в 2010 році, - недорогі малогабаритні квартири вторинного ринку. http://vartainfo.com.ua/money/2009/12/24/bil_she_60_bankiv_pr_5936.html Thu, 24 Dec 2009 19:46:17 +0300 Новини Зараз в Україні на продаж виставлено більш ніж 60 банків, повідомила аналітик ФК "Фактор" Наталя Щербатюк. 2009 рік не приніс сплеску активності на ринок M&A (злиття і поглинання) у банківському секторі. Кількість і суми угод у цьому сегменті, які стабільно зростали в попередні роки, різко впали/ Якщо у 2007 році було зафіксовано 13 угод з купівлі банків на суму 4,3 млрд дол, то в 2009 році сталося дві помітні події. Російський "Внешэкономбанк" придбав 75% акцій "Промінвестбанку" (1,3 млрд грн), Європейський банк реконструкції і розвитку й німецький банк розвитку KfW викупили 30% акцій харківського "Мегабанку". <p>Крім того, кілька проблемних банків викупили українські інвестори. Наприклад, бізнесмен Андрій Оністрат придбав 48,3% акцій банку "Національний кредит". Суму цієї угоди експерти оцінили в 2,5–3 млн грн. За неофіційною інформацією, до середини листопада Оністрат уже володів близько 95% акцій банку, докупивши ще 47% акцій через пов’язаних із ним осіб. <p>Однак у 2010 році кількість угод із продажу банків може зрости. "Зараз на продаж виставлено більш як 60 банків, серед них є і середні й великі, але більша частина - дрібні кредитні установи. Процес купівлі-продажу банків активно відбуватиметься протягом усього 2010 року", - прогнозує Щербатюк. <p>З одного боку, власники фінзакладів уже не гнатимуться за прибутком, реалістично оцінюючи вартість активів. З іншого, у багатьох із них не буде іншого виходу, оскільки вони не зможуть зібрати гроші, необхідні для підтримки своїх дітищ. Зокрема, за оцінками міжнародного рейтингового агентства Fitch, зараз українським банкам необхідна додаткова капіталізація у розмірі близько 100 млрд грн. Така сума повинна дозволити їм покрити збитки від формування резервів і списання безнадійних боргів. <p>У ролі покупців банків наступного року виступатимуть насамперед українські інвестори. "На офшорних рахунках осіло близько 14 млрд дол. Бажаючих вкласти ці гроші в бізнес - достатньо. Купівля банку за невисоку ціну розглядається як вигідне вкладання. Серед потенційних покупців українських банків будуть і російські інвестори", - пояснює Щербатюк. <p>Переважатимуть угоди з консолідації українських банків. Менш стійкі фінзаклади будуть змушені зливатися із сильними гравцями, щоб уникнути державного втручання у вигляді тимчасової адміністрації НБУ й подальшої рекапіталізації з боку держави. Про плани щодо злиття заявив "Укрінбанк", що має намір об’єднатися із кременчуцьким "АвтоКрАЗБанком" і ще однією кредитною установою, назва якої поки не розголошується. Національний банк також підштовхує підопічних до злиття. <p>Проект змін до "Положення про особливості реорганізації банків за рішенням його власників" максимально спрощує процедуру злиття банків, знижуючи вимоги до їхнього статутного капіталу. Зокрема, регулятор планує скасувати норму про те, що сума статутних капіталів банків, що реорганізуються, повинна дорівнювати сумі капіталів банків-правонаступників, але не менше 10 млн євро. <p>Інтерес серйозних західних інвесторів до українського банківського сектору може активізуватися наприкінці 2010 - початку 2011 року. <p>Як повідомлялося, шість з шістнадцяти проблемних банків будуть врятовані потенційними інвесторами або старими власниками. Про це повідомив начальник управління кризового менеджменту НБУ Юрій Петров. "Національний кредит", "Володимирський", "Столиця", "Інпромбанк", "Західінкомбанк" та "Діалогбанк" - це ті банки, в яких програма фінансового оздоровлення виконується", - сказав він. Ці фінустанови зараз отримують фінансову підтримку від інвесторів або "старих" акціонерів. http://vartainfo.com.ua/money/2009/11/24/prokurori_kiivs_hini_5637.html Tue, 24 Nov 2009 21:36:34 +0300 Новини <b>Журналістське розслідування</b><br><p>Авторський колектив всесвітньовідомого академіка Віктора Трефілова розробив технологію виготовлення одноразових медичних інструментів. Але лікарні не отримали необхідної хворим продукції. Якось, ще п'ятнадцять років тому, українські чиновники захопились благородною метою підтримки вітчизняної науки і вчених. Було вирішено створити Державний фонд інновацій , який би вкладав кошти у перспективні вітчизняні наукові розробки.<p> <p>Першим інноваційним проектом новоствореного Держіннофонду стало виробництво вітчизняних одноразових медичних інструментів, які були у п’ять-шість разів дешевше імпортних.<p> <p>- Лікарям тоді край потрібні були вітчизняні атравматичні голки, одноразові шприци, шовні нитки, - згадує Володимир Сергєєв, директор Науково-дослідної лабораторії базальтової нитки при київському Інституті проблем матеріалознавства. – І ми вирішили створити сучасну вітчизняну технологію виготовлення одноразових медичних інструментів.<p> <p>- Володимир Петрович Сергєєв у 33 роки став лауреатом Державної премії СРСР в галузі ракетобудування. Потім були роки успішної роботи в Інституті матеріалознавства, співпраця із вченим зі світовим ім’ям, нині покійним Вітором Трефіловим, видатним організатором промисловості порошкової металургії Олексієм Большеченко. Корифеї української науки стали співавторами інноваційного проекту по виробництву одноразових медичних інструментів, керівником якого обрали Володимира Сергєєва, автора новітньої технології.<p> <p>При Інституті проблем матеріалознавства було створено науково-виробничу фірму «Ноосфера» для впровадження наукових розробок в промислове виробництво.<p> <p>- Мені не складно було взяти мільйон доларів кредиту у Держінофонді, - продовжує Володимир Петрович. – Адже фінансувався перший в історії України державний інноваційний проект, який край потрібний був для Міністерства охорони здоров’я. Тоді нам, вченим, були створені всі умови для успішної роботи.<p> <p>Для реалізації інноваційного проекту вчені в 1993 році створили закрите акціонерне товариство «Десна». Засновниками його стали лабораторія Сергєєва, Броварські заводи порошкової металургії і будівельних конструкції, УВС Київщини. Міліціонери Київщини співпрацювали із вченими, допомагали транспортом, будівельними матеріалами.<p> <p>Під Києвом, в селищі Калинівка Броварського району, було виділено під будівництво півтора гектари землі. За три роки тут виріс сучасний майновий комплекс із так званими «чистими» цехами, адмінкорпусом майже на дві тисячі квадратних метрів , гаражами, очисними спорудами із полями фільтрації, глибокою свердловиною та власною електропідстанцією.<p> <p>- Імпортна упаковка атравматичних голок коштує до 5 доларів, - продовжує Володимир Петрович. – Ми виготовляли такі ж самі за ціною менше долара.<p> <p>В 1997 році акціонери розрахувались за кредит, наданий Держіннофондом. Домовились із Кабміном і за спеціальною постановою в рахунок сплати боргу забезпечили на рік одноразовими атравматичними голками всі українські лікарні.<p> <p>Для успішного науковця і бізнесмена Сергєєва ніщо не передбачало майбутніх бід. Із кредитом розрахувався, виробництво налагодив, Все начеб-то в порядку - тільки працювати. Та не так склалось, як гадалось.<p> <p>- Як тільки розрахувались із Держіннофондом, одразу ж один із засновників ЗАТ «Десна» - броварське державне об’єднання «Теплицятехмонтаж» разом з Броварським ЗБК збирають щось на вигляд загальних зборів акціонерів, - зітхає Сергєєв. – В результаті чого науково-дослідну лабораторію та НПФ «Ноосферу» виключають із числа засновників товариства «Десна», а мене звільняють з посади директора… Акції підприємства, створеного вченими, переходять до нікому не відомого ТОВ НІМФА «Рідан».<p> <p>В результаті реорганізації ЗАТ «Десна» постраждали не тільки вчені.<p> <p>Перший інноваційний проект, який було реалізовано – чим могла пишатись держава - було знецінено і зруйновано. Унікальні виробничі приміщення використовуються як склади. Вкрай необхідна лікарням медична продукція до лікарень не дійшла.<p> <p>Натомість шахраями, а саме НІМФА «Рідан» був задіяний механізм незаконного привласнення створеного у Калинівці майнового комплексу, а потім і банкрутства створеного вченими підприємства. НІМФА «Рідан» отримало право розпоряджатись майже 75 відсотками статутного фонду новоствореного підприємства.<p> <p>- За шахраями тоді стояв колишній губернатор Київщини Анатолій Засуха, - пояснює Володимир Петрович. – Тому ця незаконна фінансова оборудка і стала можливою.<p> <p>Обурені вчені пішли до Президента НАНУ Бориса Патона і той звернувся з листом до тодішнього Президента країни Леоніда Кучми. Одночасно з позовом щодо неправомірних дій нового керівництва «Десни» вчені звернулись до суду і 10 січня 2000 року Арбітражний суд Черкаської області скасував незаконну перереєстрацію установчих документів ЗАТ «Десна».<p> <p>- Броварська райдержадміністрація виконала рішення суду і скасувала державну реєстрацію незаконних установчих документів, що повернуло право законних власників на управління товариством. Але всупереч рішення суду, рейдери захоплений об’єкт не повернули. Навпаки, зініціювали штучне банкрутство ЗАТ «Десна».<p> <p>- Врешті-решт, прокуратура Київської області в 2005 році порушила кримінальну справу по факту доведення ЗАТ «Десна» до банкрутства. За кримінальним кодексом України це злочин.<p> <p>- Але попри все це акціонери та законні власники ЗАТ «Десна», в тому числі і держава, не можуть розпочати виробництво вкрай необхідної медичної продукції. Охорона рейдерів не пускає власників на територію калинівського підприємства.<p> <p>У грудні 2008 року Постанова суду про банкрутство «Десни» була скасована. Але незважаючи на це, Броварське бюро технічної інвентаризації… переєструвало майовий комплекс у Калинівці на ТОВ МФК «Рідан-Інжинірінг». Власники НІМФА «Рідан» і МФК «Рідан Інжиніринг» - ті ж самі фізичні особи – Вишневська та Хейлумський.<p> <p>- Броварське БТІ незаконно переєструвало право власності на майновий комплекс ЗАТ «Десна» на користь МФК«Рідан-Інжинірінг», незважаючи на те, що комплекс був у податковій заставі і на нього було накладено арешт, - обурюється Сергєєв.<p> <p>Звернення Сергєєва до Броварської прокуратури про порушення кримінальної справи проти посадових осіб БТІ – Пащенко та Патрушевої стосовно незаконної реєстрації права власності Броварською міжрайонною прокуратурою ігнорується.<p> <p>Сьогодні Сергєєв знову судиться.<p> <p>- В прокуратуру Броварів і області ходжу як на роботу, – скаржиться<p>Володимир Петрович. – Тричі постанова прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи проти працівників БТІ була оскаржена. Але прокурори знову й знову безпідставно відмовляють у порушенні кримінальної справи проти рейдерів. Мабуть, інтереси рейдерів прокурорам ближчі, ніж законних акціонерів та держави.<p> <p>Олена ТАЛАЄВА, правозахисник http://vartainfo.com.ua/money/2009/11/17/_bezkoshtovna_medits_5539.html Tue, 17 Nov 2009 15:21:59 +0300 Новини З'явитися на світ стало дорожче. Подяки лікарям у столичних пологових будниках за рік зросли в середньому на 100 доларів. Причому, як стверджують мами, медики беруть винятково в зеленій валюті. <p>За словами киянки Юлії Шилової, її сестра рік тому народжувала на Червоному хуторі, у пологовому відділенні. Тоді лікар "коштував" $600, а акушерка - 150 гривень.<p>"Мені ж два місяці назад у тій же лікарні сказали заплатити $700 лікареві і 250 гривень - акушерці. Кажуть, криза, ціни ростуть. Причому лікарі беруть винятково в доларах, чоловік півдня бігав по обмінниках", - сказала Шилова. <p>Однак, у багатьох пологових будинках не перебирають і гривнями. За інформацією видання, крім цього, послуги анестезіолога будуть коштувати 100 гривень, окрема палата для мами і дитини 700-1000 гривень на добу, палата для двох мам - 500-700 гривень на добу, доба в реанімації - 150-400 гривень, благодійний внесок за кесарів розтин - 100-250 гривень.<p>Водночас пацієнти, щоб убезпечити себе, почали укладати з лікарями договори. З таким папірцем лікар чи медсестра відвідуватимуть породіллю стільки, скільки треба, а не один раз за весь час у лікарні.<p>"Я підписала з лікарем договір, у якому прописали, як часто я хочу його бачити у своїй палаті до і після пологів. Папір завірили в нотаріуса, але, природно, цифри в папері не прописували. Так робила і моя подруга, усі залишилися задоволені", - сказала молода мама Ганна Колотій. <p>Щоправда, вголос і усім цього не кажуть, мовляв, приходьте до головного лікаря, а там видно буде. <p>Про якісь "побори" у лікарнях говорити не люблять, кажуть, що в них діють благодійні внески.<p>"Нічого крім цього пацієнтки не платять. До речі, медикаменти в нас у пологовому теж безкоштовні", - сказала головний лікар пологового будинку №2 Тетяна Пехньо. <p>Альтернативи "поборам" у майбутніх батьків немає, оскільки пологи в приватній клініці коштуватимуть близько 16 тисяч гривень. <p>За словами заступника начальника головного управління охорони здоров'я Володимира Завгородній, з поборами в державних пологових будинках варто бороти. <p>"Якщо вас змушують платити, це кримінал. У такому випадку скаржтеся у call-центр 15-51 або у головне управління за телефоном 284-08-75. Але якщо у вас є бажання віддячити лікарю - то ваше право. У зв'язку з тим, що на побори скаржаться мало, видно, найчастіше це добра воля пацієнта", - сказав Завгородній. http://vartainfo.com.ua/money/2009/11/13/cherez_podorozhchann_5489.html Fri, 13 Nov 2009 13:04:54 +0300 Новини Різке подорожчання зрідженого газу може потягнути за собою підвищення цін на проїзд. Як відомо, багато таксистів поспішили переобладнати свої автомобілі на газ, тож тепер, щоб не працювати собі на збиток, їм доведеться компенсувати витрати за рахунок пасажирів.<p>За словами одного таксиста , ситуація дійсно непроста, адже кілька років ціни на блакитне паливо були досить низькими і водіїв переконували, що воно завжди буде вдвічі дешевшим за бензин. <p>"Нас жорстоко обдурили. Постачальники мають суперприбутки, а ми думаємо, як вижити", - скаржиться таксист і додає, що тарифи у 20-25 гривень незабаром можуть зникнути. <p>"Ті, хто їздить на бензині, беруть, як правило, мінімум 30-35 гривень. Ми возили дешевше: за 20-25. Імовірно, ціни доведеться зрівняти".<p>Тим часом про підвищення тарифів на проїзд в кінці листопада заговорили і власники маршруток, адже чимало й їхніх машин курсують містом з газовими балонами<p>Однак, за словами голови Асоціації перевізників Києва Валерія Липецького, необхідності підвищення цін немає, адже маршрутчики, які працюють на газі, як правило, використовують не зріджений, а метан, який подорожчав не так істотно.<p>"Хоча, звичайно, тим, хто використовував саме зріджений газ, не позаздриш", - сказав Липецький. http://vartainfo.com.ua/money/2009/11/10/komunal_na_energetik_5438.html Tue, 10 Nov 2009 11:25:04 +0300 Новини Комунальна теплоенергетика готується до зміни власників. Що приваблює бізнес в одній із найзбитковіших галузей української економіки?<p>Наближення опалювального сезону-2009 багато підприємств комунальної теплоенергетики чекали затамувавши подих - борги за газ обчислюються мільйонами, а гроші взяти на їх погашення ніде. Шляхи відступу відрізують ініціативи Кабміну позбавити місцеві ради в 2010 р. субвенцій на покриття різниці між тарифами на тепло і собівартістю його виробництва. І тому учасники ринку щосили обговорюють, кому дістанеться комунальна теплоенергетика в 2010-му. <p><b>Каламутна вода </b><p>90% учасників ринку теплоенергетики на сьогодні - це комунальні підприємства. На приватників припадають мізерні 10%. В основному, вони сконцентровані в Київській і Харківській областях. Як правило, це невеликі компанії, які, за словами учасників ринку, перебувають під контролем місцевих чиновників. Втім, документально довести цей зв'язок практично нереально. <p>Із представників великого бізнесу у сфері ТКЕ вже присутні Сергій Тарута (корпорація "ІСД"), Костянтин Григоришин, а також Ринат Ахметов. Із закордонних гравців варто відзначити американську компанію Contour Global, яка орендує ТЕЦ Краматорська. Втім, деякі оглядачі приписують контроль над цим активом також головному акціонерові СКМ. <p>Гарантований попит на послуги, стійкі фінансові потоки, монопольне становище і слабкий контроль з боку держави над адекватністю і якістю наданих послуг - ось що стимулює деяких бізнесменів уважніше придивлятися до сфери ТКЕ; у 2008-му населення заплатило за тепло майже 6,5 млрд грн. Обсяг надходжень за рахунок підвищення тарифу повсякчас зростає. За даними Держкомстату України, за дев'ять місяців цього року населення за централізоване опалення і гарячу воду заплатило підприємствам тепломереж 6,4 млрд грн. За оцінками учасників ринку, його обсяг складає близько 50 млрд грн. <p>"Інвестори кружляють зараз над підприємствами ТКЕ як бджоли над гречкою. Ця галузь має великі можливості для ефективного вкладення коштів, - вважає Павло Качур, виконавчий директор Альянсу "Нова енергія", екс-міністр будівництва і ЖКГ. - Але інвестор хоче мати гарантію впливу на керованість процесом і прозорі правила гри щодо тарифної політики. Якщо ми забезпечимо ці дві речі, то інвестор прийде". <p>Проте далеко не всі зацікавлені в створенні прозорих умов. На ринку вже достатньо прикладів, коли приватник приходив не для тривалої роботи, а для швидкого вирішення своїх інтересів. <p>"Представники компаній, пов'язані з постачаннями природного газу, брали в оренду підприємства ТКЕ, що мали великі борги за газ (нині борги перед "Газ України" складають близько 2,7 млрд грн). Вони просто перекачували гроші з підприємства на покриття газових боргів, видавлювали всі соки, але нічого не вкладали в розвиток системи. Подібне відбувалося в багатьох містах і областях", - розповів представник приватної компанії, який побажав залишитися неназваним. <p>Сьогодні сектор ТКЕ старанно завуальований. Реальна вартість і собівартість послуги - це таємниця за сімома замками, розкривати яку не зацікавлені ні виробники, ні постачальники тепла, ні місцеві органи влади, які затверджують тарифи. Квадратний метр як одиниця виміру тепла допомагає заплутати розрахунки. Набагато простіше було б обчислювати спожиту теплову енергію в гігакалоріях, для чого потрібно встановити лічильники на кожен житловий будинок. Але підприємствам ТКЕ це невигідно, оскільки в тарифах закладені втрати тепла в теплотрасах, що деколи досягають 50%, списувати які не буде на кого. <p>"В цьому секторі є достатньо можливостей для заробітку, бо точно невідомо, скільки енергії надходить у тепломережі, скільки реально доходить до споживача, скільки продається. Виробники тепла заробляють і за рахунок зменшення стандартів - ніхто ніколи не перевіряв калорійність газу, який ТЕЦ подають на підприємства тепломереж. Окрім цього, дуже багато списується на втрати в мережі, інколи до 60%", - сказав Геннадій Рябцев, заступник директора НТЦ "Психея". <p>Деякі експерти інтерес приватників пов'язують з можливістю доступу до бюджетних коштів. "Приватників приваблює великий фінансовий потік. Він відкриває можливість пограти грошима - розмістити на депозитах або банально вкрасти. Якщо почнеться масштабна кампанія заходження приватного капіталу в галузь, то дуже ймовірно, що туди спрямуються десятки невідомих, створених спеціально "під покупку" фірм, афілійованих з місцевою бюрократією", - вважає джерело в парламентському комітеті з питань ПЕК. <p><b>Концесійний підхід </b><p>Для охочих увійти до сектора українське законодавство пропонує не дуже великий вибір: концесію, управління або оренду. Приватизацію, так само як і банкрутство підприємств ТКЕ, в МінЖКГ не вітають. У вересні цього року Кабмін своїм розпорядженням затвердив Концепцію розвитку державно-приватного партнерства в ЖКГ, яка повинна визначити шляхи розвитку системи і забезпечити її адаптацію до ринкових умов. <p>"На роботу в Україні можуть зважитися лічені одиниці - ті, хто має прикриття на державному рівні для гарантованого отримання прибутку. Приватний капітал не поспішає в ТКЕ, тому що в цій галузі немає прозорих умов роботи, там повністю збереглися "совкові" принципи роботи, посилені корумпованістю сфери, - вважає Віталій Яковенко, голова Асоціації теплотехнічних компаній України. - За рідкісним винятком випадки участі приватного капіталу в сфері носять скандальний характер, тому бізнес вважає за краще залишатися осторонь. Пропонована концесія в українському законодавстві настільки криво виписана, що інтересу у цивілізованого бізнесу не викликає". <p>В Україні працює тільки один концесіонер в комунальній теплоенергетиці - литовська компанія "Енергія" в м. Артемівську (Донецька обл.). Міська влада була змушена шукати інвестора, бо на той час підприємство теплових мереж міста перебувало в податковій заставі через борги перед "Нафтогазом", а коштів на їх погашення в міськбюджеті не було. За результатами міжнародного конкурсу, в якому взяли участь дві литовські компанії, в 2007 р. тепломережі узяла в концесію на 40 років "Енергія". <p>За два роки їх роботи значного покращення якості послуг городяни не відчули, але міська влада співпрацею задоволена. Щорічний концесійний платіж до місцевого бюджету за використання майна громади складає 0,5 млн грн. За умовами договору, тариф залишається незмінним, якщо не змінюються його складові. Зараз він економічно обґрунтований і в ньому передбачена рентабельність до 10%. Інвестори проводять заміну теплотрас, модернізацію котельних, установку нових котлів. <p>"Цього року в модернізацію системи концесіонер вклав понад 13 млн грн. Для міста ця співпраця вигідна, особливо за відсутності фінансування ЖКГ з держбюджету, - говорить Сергій Гончаров, перший заступник мера м. Артемівська. - Концесія - це цікава форма співпраці. Але депутатів не просто переконати в тому, що ми не позбавляємо місто власності і, віддаючи підприємство в концесію, не продаємо його". <p>Концесія як варіант співпраці зацікавила багато муніципалітетів, що перебувають в не менш складних умовах. Перші півроку вони буквально брали в облогу мерію Артемівська. Проте після двох років Артемівськ залишається єдиним містом, в теплокомуненерго якого працює концесіонер. <p>Нинішні керівники підприємств ТКЕ вважають, що в концесії та оренді підприємств теплової енергетики не зацікавлені самі інвестори. "Я дуже сумніваюся, що хтось із бізнесменів зважиться вкладати в тепломережі. Наприклад, наше підприємство купує воду за 3 грн., а продає за тарифом, в якому ціна води закладена на рівні 1,1 грн.", - розповідає Олександр Семченко, заступник генерального директора підприємства "Донецькміськтепломережа". - Бізнесмени прийшли заробити, але зробити це чесно і легально зараз неможливо. Я не бачу комерційного сенсу для юридичної особи вкладатися в тепломережі". <p>Учасники ринку кажуть, що литовці вже й не раді входженню на наш ринок. Але наскільки це відповідає дійсності, дізнатися безпосередньо у директора створеного ТОВ "Артемівськ-Енергія" Альбертоса Валанчіуса "ВД" не вдалося - спілкуватися з кореспондентом він відмовився і на відправлений запит не відповів. <p>"В концесію і в оренду необхідно віддавати ті підприємства комунальної галузі, на яких працює неефективний менеджмент, не проводиться технічне переоснащення, реконструкція, модернізація застарілого, неефективного обладнання, які призвели б до енергозбереження, забезпечили підвищення надійності і якості послуг, що надавалися, - вважає Оксана Коршак, директор КП "Броваритеплоенергомережа". - Прихід концесіонера, безумовно, призведе до підвищення тарифів до рівня економічно обґрунтованих, але в той же час якщо в результаті заходів щодо енергозбереження знизяться витрати, то, відповідно, зменшиться сума, яку оплачує споживач". <p><b>Прихований інтерес </b><p>Більшість приватників, які працюють в ТКЕ, на сьогодні не володіють великим обсягом обігових коштів і не здатні самостійно профінансувати масштабні капіталовкладення в реконструкцію або модернізацію систем. Модернізація мереж - задоволення не з дешевих - 1 м магістральної труби коштує 6-7 тис. грн., а мереж - кілометри. У місцевих бюджетах коштів на них просто немає, а держава фінансувати розвиток тепломереж, що перебувають у оренді у приватника, відмовляється. У Житомирі та області був досвід передачі підприємств тепломереж в оренду приватним компаніям і розірвання договорів з ними заради отримання державного фінансування. <p>"При розподілі держбюджетних коштів на реконструкцію теплокомуненерго підприємства, які перебували в оренді або управлінні, не потрапляли в програми державного фінансування. Пояснювалося таке явище тим, що це вже буде фінансування приватної компанії, - вважає Володимир Дебой, заступник губернатора Житомирської області. - Але в сьогоднішніх умовах орендар самостійно, лише за рахунок своєї рентабельності не може фінансувати капвкладення в розвиток мереж. В результаті депутати місцевих рад були змушені приймати рішення про розірвання договору оренди, щоб в підприємство можна було влити державні кошти". <p>Для входження капіталу в галузь ЖКГ, на думку учасників ринку і експертів, необхідна реформа. "Давно зріє ідея створення регулятора на кшталт НКРЕ, який би займався визначенням тарифів у сфері ЖКГ, - розповідає Сергій Тітенко, член парламентського комітету з питань ПЕК. <p>Інтерес до ТКЕ зараз проявляє як вітчизняний, так і іноземний бізнес з різних сфер: банки, корпорації, які працюють у сфері теплогенерації, виробники обладнання та матеріалів, що постачають енергію в організації. Серед них є і великі промпідприємства, які планують заощадити власні витрати і заробити на продажі надлишкового тепла населенню. <p>"Я думаю, що прийдуть бізнес-групи, які мають досвід роботи з ТЕЦ, можливо, облгазами, обленерго. Тобто ті, хто має досвід роботи в суміжних сферах з постачання населенню тих чи інших енергоносіїв або комунальних послуг", - переконаний Роман Сторожев, президент Асоціації газових трейдерів України. <p>Як тільки ця сфера стане цікавою ваговитим гравцям, умови роботи в ній можуть швидко змінитися. У великого бізнесу достатньо лобістів у ВР для введення вигідних їм умов роботи. У сьогоднішній ситуації висока вірогідність того, що ринок ТКЕ спіткає доля обленерго - і їх власники за рахунок комуненерго розширять свої сфери впливу. <p><b>А як у них? </b><p>Росія. У 2003 році в Росії була створена компанія "АТ "Російські комунальні системи" (РКС) для роботи в секторі ЖКГ. До первинного складу інвесторів, що планували вкласти в розвиток галузі близько $500 млн, окрім РАТ "ЄЕС" і ВАТ "Газпром", ввійшли "Інтеррос", "Ренова", "Євразхолдинг", "Кузбассразрезуголь", банк "Єврофінанс". У 2005 році найбільший приватний оператор у сфері ЖКГ спрацював з прибутком - 54,6 млн руб. в порівнянні зі збитком 974,9 млн руб. в 2004-му. Проте в травні 2008 року РАТ "ЄЕС Росії" продало РКС "КЕС-холдингу" Віктора Вексельберга. Зараз оперативне управління здійснює російська ФПГ "Ренова", підконтрольна бізнесменові. <p>Литва. Переломним для литовських підприємств теплокомуненерго став 1997 р., коли парламент Литви прийняв закон про реорганізацію і відділення теплового сектора від "Литовголовенерго" - і передачу його муніципалітетам. Того ж року вирішено й питання регулювання цін: всі теплопостачальні підприємства і тепломережі мали затверджувати тарифи в створеній в тому ж 1997 р. комісії з регулювання цін. У 2000 р. були підписані перші договори оренди об'єктів ЦТ в малих і середніх містах. У 2001 р. у Вільнюсі в конкурсі на здачу тепломереж в оренду на 15 років французька компанія Dalkia виграла у шведської компанії Sydkraft, пообіцявши інвестувати в розвиток господарства понад $100 млн. Крім того, Dalkia зобов'язалася утримувати тарифи на стабільному рівні, змінюючи їх лише внаслідок інфляції та зростання світових цін на паливо (договір був укладений в 2002 р.). Зараз більше 45% ринку ЦТ Литви належить цій компанії. <p>Польща. Одна з перших країн колишнього соцтабору, яка змінила підхід в управлінні сферою ЖКГ. Для чого на базі наявних активів ТКЕ були створені акціонерні товариства, 100% акцій яких закріплено за муніципалітетами. Саме вони здійснюють оперативне управління. <p><b>Віддам у хороші руки </b><p>Борг ТКЕ перед компанією "Газ України" за спожитий газ склав більше 2,51 млрд грн. Для поліпшення ситуації уряд доручив відразу декільком відомствам розробити програму кредитування підприємств теплокомуненерго для закупівлі природного газу у НАК "Нафтогаз Україні". <p>Відповідно до проекту постанови, яку найближчим часом розгляне на засіданні уряду, роль кредитора відведена Ощадбанку під заставу майна підприємств ТКЕ. Таким чином "Нафтогаз", в разі непогашення боргу за спожитий газ (а те, що такий виникне, учасники ринку сумнівів не мають, особливо на тлі відсутності субвенцій у проекті бюджету на 2010 р.), зможе претендувати на розподільні мережі ТКЕ. Крім того, на початку жовтня Кабмін почав передачу декількох ТЕЦ на баланс "Нафтогазу": Лисичанську, Зуєвську, Донецьку, Криворізьку, а також електростанції, які були на балансі ДП "Кримські генеруючі системи". В середині жовтня також було опубліковано постанову КМУ, відповідно до якої статутний фонд НАК "Нафтогаз Україні" поповнювався 100% акцій п'яти ТЕЦ, які раніше входили до управління НАК "Енергетична компанія України": Дніпродзержинської, Херсонської, Миколаївської, Одеської та Харківської ТЕЦ-5. <p>Павло Качур: "49% українських підприємств ТКЕ треба виставити на аукціон" <p>Виконавчий директор Альянсу "Нова енергія", екс-міністр будівництва і ЖКГ вважає, що комунальна теплоенергетика може бути прибутковим бізнесом навіть при нинішніх тарифах. <p>Наскільки цікава сьогодні комунальна теплоенергетика для приватного капіталу? <p>- Увійти до монопольного сектора, де кожен споживач - постійний, це вже дуже привабливо з економічної точки зору для інвестора. Інший, не менш важливий чинник, полягає в тому, що сектор комунальної теплоенергетики в технічному плані настільки запущений, що навіть мінімальні вкладення можуть дати хороший економічний ефект. Вкладаючи гроші в модернізацію, бізнес може працювати і отримувати прибуток навіть за нинішніх тарифних розцінок. Оскільки в Україні тарифи формулюються за принципом "витрати +", приватний капітал, що працює з нижчими витратами, може отримати конкурентну перевагу перед тими ж КП: знижені тарифи. Можу з досвіду сказати, що в більшості випадків період окупності проектів ТКЕ не перевищує п'яти років. Зростання цін на енергоносії призводить до того, що проекти в ТКЕ дуже швидко окупаються. <p>Вже зараз до ТКЕ цікавість виявляють міжнародні компанії. Зокрема, через наш Альянс робила запит достатньо відома на ринку теплопостачання французька фірма DALCI, яка працює в декількох країнах і хоче увійти на наш ринок. <p>На яких умовах вони хочуть працювати в Україні? <p>- Вони хочуть увійти на ринок як власники котельного господарства і орендарі тепломереж в одному з мікрорайонів міста з центральним опаленням, щоб у майбутньому можна було оцінити якість їх послуг порівняно з традиційною, комунальною системою. Важливо, що французи згодні працювати при нинішніх тарифах і при цьому зобов'язалися провести модернізацію тепломереж, вдосконалити або побудувати нові котельні. Як правило, інвестори готові надавати повний комплекс послуг, навіть збір платежів готові взяти на себе. <p>Чи не буде місцева влада перешкоджати приходу інвесторів? <p>- Мери в більшості випадків зацікавлені вирішити проблему, тим більше - не вкладаючи коштів з міськбюджету. А на нижчому рівні реакція неоднозначна. Насамперед це профільні управління виконавчих комітетів, які, вірогідно, мають відстоювати інтереси територіальної общини, - а насправді перетворилися на лобістів ТКЕ в місцевих органах влади. По-друге, це самі підприємства ТКЕ, які мають монопольне право на видачу технічних умов для можливих конкурентів. Відкрито ніхто не висловлюється проти приходу потенційних конкурентів, але приховане небажання видно неозброєним оком. Прихід приватного власника невигідний насамперед тим, хто вважає КП своїм власним бізнесом. Такі люди керуються власною вигодою, і нічим більше. <p>Як можна було б, на ваш погляд, "розвести" інтереси комунальників і бізнесу? <p>- Я б пропонував залишити мережі в комунальній власності, а генерацію тепла - віддати приватникам. Думаю, це значно прискорить модернізацію котельних і прихід до ринкових цін у цьому секторі. Потрібно також законодавчо дати право бізнесу входити в структуру КП. У Польщі багато прикладів, коли спочатку інвесторам віддали 49% ринку теплоенергетики, а 51% залишили в комунальній власності міста. Але через п'ять років продали і їх, побачивши ефективність роботи. Я пропоную 49% українських підприємств ТКЕ виставити на аукціон і ввести бізнес в структуру підприємства, щоб він, таким чином, зміг контролювати свої гроші. <p>Що заважає приватному капіталу увійти до теплоенергетики? <p>- Якщо коротко, то три речі: монополія на послугу, комунальна форма власності підприємств ТКЕ і заполітизована система затвердження тарифів. Перш ніж увійти до сектора теплоенергетики, приватний капітал повинен мати відповіді на ключові питання: чия це буде власність, які принципи тарифної політики, які терміни робіт? Тобто приватному капіталу потрібні чіткі і прозорі правила гри на ринку. <p>Олексій Кучеренко: "У ТКЕ зараз відбувається те ж, що відбувалося з обленерго" <p>Міністр з питань ЖКГ вважає, що для неефективних підприємств ТКЕ порятунком стане прихід приватного капіталу, який у майбутньому і стане рушійною силою реформ в галузі. <p>Розмови про збитковість підприємств ТКЕ і їхню близькість до банкрутства помітно почастішали. Чи не готується хтось придбати ці підприємства за викидними цінами? <p>- В ТКЕ зараз відбувається те ж, що відбувалося з обленерго в 1997-98 рр., коли під гаслом псевдозбитковості почалася масова приватизація - і дві третини пакетів цих компаній були розкуплені за безцінь. Зате пізніше склалися правила гри, і обленерго зараз чітко і своєчасно розраховуються з енергоринком. <p>Для підприємств ТКЕ, які працюють неефективно, прихід приватного капіталу - це вихід. І чим швидше прийде сюди бізнес - я б не назвав їх інвесторами, швидше представниками приватних компаній, що управляють, - тим краще. <p>Як комунальну теплоенергетику зробити привабливішою для інвесторів? <p>- Якщо ми хочемо у сфері теплоенергетики створити ринкові відносини, то нам необхідний державний регулятор, який буде максимально деполітизований і визначатиме правила гри. А крім того, систему тарифоутворення необхідно зробити прозорою і зрозумілою. Адже тариф повинен покривати собівартість і мати інвестиційну складову. <p>Які кроки робить міністерство, щоб вирішити ці питання? <p>- Ми зараз працюємо над впровадженням повсюдного обліку теплової енергії. Також міністерство підготувало проекти нормативно-правових актів, якими ми пропонуємо захистити третього учасника ринку - постачальника газу. Адже нинішні неплатежі шкодять і економіці країни, і "Нафтогазу Україні". Залишилося тільки, щоб депутати ці норми прийняли. <p>Чимало бізнесменів готові інвестувати в ТКЕ, якщо тепломережі будуть у їхній власності. Ви - прихильник того, щоб тепломережі залишалися в комунальній власності? <p>- Тепломережі можна віддавати в концесію, але оскільки вони є суб'єктами природних монополій, то повинні залишатися в муніципальній власності. А котельні можна передавати в приватну власність. Чим більше буде постачальників тепла, тим краще для галузі. Наше завдання - створити серед них конкуренцію, і тоді споживач сам вибиратиме собі постачальника тепла відповідно до якості послуг, що надаються. <p>Хто гальмує прихід приватників в ТКЕ? <p>- Основне гальмо - муніципалітети, які намагаються зберегти статус ефективного власника. Приватні котельні, що працюють сьогодні, вже показали, що в ТКЕ можна вести вигідний бізнес. Вони за ефективністю роботи набагато випереджають муніципальні котельні. <p>А у МінЖКГ є механізми впливу на місцеву владу? <p>- Законодавча база не дає можливості центральній владі впливати на місцеву. Я вважаю, що це неправильно, бо лише за цей рік з казни направили близько 30 млрд грн. муніципалітетам на фінансування ЖКГ: для забезпечення низької ціни на газ більше 10 млрд грн. виділили дотацій "Нафтогазу", 2 млрд грн. - на компенсацію різниці в тарифах; окрім цього, з держбюджету оплачуються субсидії, старі борги. Держава виділяє мільярди, але не має права впливати на галузь. <p>Для кого з інвесторів сектор ТКЕ може бути цікавий? <p>- Зараз, на хвилі фінансової кризи і політичних скандалів, ніхто із західних інвесторів не захоче прийти в українську теплоенергетику. Вони пропонують технічні рішення, але не інвестиції. Теплоенергетикою може зацікавитися український капітал, представники якого, можливо, і не працювали раніше в комунальному секторі. ЖКГ приваблює тим, що, незалежно від кризи, люди все одно платитимуть за послуги - це гарантований стійкий потік грошей. <p>Роман Сторожев: "Інвестиції в ТКЕ можуть бути цікаві бізнес-групам, що мають досвід роботи з ТЕЦ, облгазами і обленерго" <p>Президент Асоціації газотрейдерів України вважає: для того, щоб залучити інвесторів до ТКЕ, уряду необхідно докорінним чином міняти існуючу систему відносин у галузі й підхід до визначення тарифів. <p>У місцевої влади в 2010-му не буде коштів для покриття різниці в тарифах на тепло. Чи не вважаєте ви, що уряд вирішив зняти з себе відповідальність? <p>- Питання тарифів і діяльності ТКЕ є пріоритетом і прямим завданням місцевої влади. Це нормальна практика в Європі. У нас же це питання централізоване, що, як я вважаю, неправильно. <p>Перехресне субсидування і відшкодування різниці в тарифах з бюджету серед всього іншого призвело до тінізації цього виду бізнесу. Адже у всьому світі постачання комунальних послуг населенню є прибутковим, престижним бізнесом. <p>Наскільки ця сфера цікава для приватників і як ситуація з ініціативою уряду щодо залучення в галузь приватного капіталу розвиватиметься? <p>- На прикладі ТЕЦ, більшість з яких перебуває в приватних руках або здані в оренду: вони почали працювати від цього не гірше, а краще. Якщо знайдуться бізнесмени, які готові вкласти гроші в ТКЕ, в ці зношені мережі, то це можна вважати хорошим сигналом. Після приходу приватників навряд чи ситуація зміниться кардинально і швидко. У будь-якому випадку на зміни знадобиться не менше року. <p>Я думаю, що до кінця опалювального сезону у ТКЕ знову будуть перетікаючі заборгованості за спожитий газ, як це відбувається вже десять років. Ті підприємства, які контролюються НАК "Нафтогаз України", матимуть кращі результати, бо й рахунки у них контролюються одним суб'єктом. У тих, хто перебуває в управлінні місцевої влади, рівень розрахунків буде гіршим. В той же час ніхто не піде на відключення ТКЕ від постачань природного газу для виробництва тепла для населення. <p>Наскільки привабливими для інвесторів залишаться ТКЕ, якщо не дотуватимуться з держбюджету? <p>- Насправді гроші "безпосередньо" не виділяються з держбюджету. Відбуваються взаємозаліки між держпідприємствами. Тому говорити про те, що можна добратися до бюджетних грошей через систему заліків, немає сенсу. <p>А сенс в тому, що постачання енергоносіїв, комунальних послуг величезній кількості споживачів - перспективний бізнес. Це є готові мережі продажу цих послуг, і, якщо розглядати цей бізнес щодо міст, фактично монопольне становище в тому чи іншому населеному пункті. Тому, з погляду бізнесу, такі проекти дуже цікаві. Ось тільки потрібно змінити структуру роботи цих підприємств. <p>Хто може бути більше зацікавлений у збереженні чинної системи тарифоутворення, - влада на місцях чи гравці ринку? Або ж непрозорість встановлення собівартості послуг насправді влаштовує і тих, і інших? <p>- Я думаю, що ситуація з тарифоутворенням, що склалася зараз, не влаштовує вже нікого. Ми з року в рік бачимо повторення однієї й тієї ж ситуації. Можливо, є якісь тіньові схеми, можливо, частково гроші розкрадаються. Але вже є розуміння того, що вся система працює неправильно. <p>Кому, на ваш погляд, з вітчизняних бізнесменів можуть бути цікаві підприємства ТКЕ? <p>- Я думаю, що це будуть бізнес-групи, що мають досвід роботи з ТЕЦ, можливо, облгазами, обленерго (зараз бізнес у цих сферах мають Ринат Ахметов, Костянтин Григоришин, Дмитро Фірташ, Григорій Суркіс, Ігор Коломойський). Тобто ті, хто має досвід роботи в суміжних сферах з постачання населенню тих чи інших енергоносіїв або комунальних послуг. Чи будуть ці групи наближені до місцевих рад - у кожному окремому випадку потрібно дивитися конкретно. <p>Наталія Ковалевська, Севгіль Мусаєва http://vartainfo.com.ua/money/2009/11/05/rodovid_bank_pochne__5358.html Thu, 05 Nov 2009 14:45:44 +0300 Новини З другої половини листопада банк також почне реєстрацію вкладників Укрпромбанка в електронній черзі для здобуття депозитного вкладу. <p> Про це повідомляється на новоствореному веб-сайті Родовід Банку для клієнтів Укрпромбанку.<p>"Отримати свій депозит і відсотки з нього можна буде з другої половини листопада 2009 року", - говориться в повідомленні. <p>З другої половини листопада банк також почне реєстрацію вкладників Укрпромбанка в електронній черзі для здобуття депозитного вкладу. <p>Переведення зобов'язань із вкладів фізичних осіб в державний банк передбачений спільною постановою Кабінету міністрів і Національного банку України від 7 жовтня 2009 №1133. <p>Як повідомлялось із посиланням на дані НБУ, до Родовід Банку переводяться зобов'язання перед вкладниками на суму близько 5,6 млрд грн. <p>Вкладниками Укрпромбанку є 461 тис. фізосіб. Тимчасова адміністрація діє в ньому з січня-2009. <p>Нацбанк України 15 жовтня продовжив мораторій на задоволення вимог кредиторів в Родовід Банку у зв'язку з переведенням до цієї кредитно-фінансової установи зобов'язань вкладників з проблемного Укрпромбанку. <p>Згідно з даними Нацбанку, на 1 липня 2009 року за розміром загальних активів Укрпромбанк займав 18-е місце (9,47 млрд грн.) серед 184 банків, що діяли в країні. <p>Родовід Банк на початок липня 2009 року за розміром загальних активів займав 23-е місце (8,73 млрд грн.). http://vartainfo.com.ua/money/2009/10/23/stolitsa_v_kol_tse_k_5247.html Fri, 23 Oct 2009 18:40:57 +0300 Новини <b>Боярка, Вишневое, Переявлав-Хмельницкий…</b><p>В минувший понедельник в мэрии Боярки было полно милиции – в служебном кабинете по подозрению во взяточничестве «схватили» 35-летнего городского голову – Тараса Добривского. Это третий мэр Киевской области, который за два месяца попал в поле зрения правоохранителей. Если верить департаменту по связям с общественностью МВД, Киевская область по количеству взяточников–«миллионеров» держит первое место в Украине, соревнуясь за это сомнительное первенство только с Николаевской областью и Крымом. Что в принципе и логично: земля в нашей области дорогая, и уж никак не дешевле даже самых престижных приморских территорий.<p>Но вот что удивительно: вокруг столицы милиция с завидной регулярностью ловит и судит взяточников (конечно, не без исключений: в Бориспольском районе прокуратура закрыла дело против одного сельского головы, несмотря на задокументированный факт взятки). А вот сам Киев выглядит в плане коррупции девственно чистым, словно некий образец честности и неподкупности. <p>В Киеве практически нет ни одного крупного городского чиновника, пойманного на горячем. Разве что в Святошинском районе по одним сведениям за взятку задержали заместителя председателя райадминистрации, но по другим – уже отпустили. Когда рядом со столицей председатели сельсоветов берут деньги миллионами, то и в столице тоже должны совершаться подобные же сделки, только с суммами на порядок выше. Не трудно предположить, что именно их размер определяет столь вялое выявление коррупционеров в самом Киеве в сравнении с небольшими селами вокруг.<p>Ведь проблема заключается отнюдь не в том, что имена столичных взяточников неизвестны. Они известны слишком хорошо, их имена постоянно у всех на устах – и именно в известности и кроется корень неистребимости коррупции в украинской столице.<p>20 сентября в Вишневом при получении взятки был задержан первый заместитель городского председателя Владимир Стужук. За 5 млн грн были обещаны преференции при выделении 10 га земли под строительство коммерческого центра. Уже 28 сентября УБОП при получении «благодарности» за выделение 13 га земли задержал мэра Переяслав-Хмельницкого Ивана Якименко. Мы разбирались: что стоит за крестовым походом против мздоимцев.<p>В Боярке утверждают, что самой взятки, помеченной специальной краской, мэр в руках не держал. Не поймали «на горячем» и почтальона, который якобы ему мзду заносил. В официальном сообщении от пресс-службы ГУБОП МВД утверждают – на днях к правоохранителям обратился некий «простой гражданин», который пожаловался на мэра-вымогателя. Жалобщик заявлял, что просил законным путем выделить ему земельный участок, но Добривский якобы потребовал за «позитивное» решение вопроса – $26 тыс. <p>– Деньги передавали через посредника на нейтральной территории в Боярке. Сам городской голова там не присутствовал, – говорит Сергей Федченко, начальник пресс-службы ГУБОП МВД Украины. – Знакомый мэру города человек взял деньги и сразу же был схвачен. Позже задержали и главу Боярки на его рабочем месте – пока на 72 часа. Будет ли он арестован – решит суд. У нас есть информация, что посредник постоянно общался с мэром по телефону, обсуждал детали получения денег. Цена вопроса этой взятки – несколько земельных участков в Боярке площадью около 1, 5 га. По ч. 3 ст. 368 «Взятка в особо крупном размере» ему грозит до 12 лет тюрьмы. <p>В горсовете Боярки вчера нам подтвердили, что в кабинете мэра был обыск, но ничего противозаконного не нашли, да и выемку документов не проводили. <p>– После задержания городского головы в мэрию посыпались звонки жителей – люди выражают Тарасу Григорьевичу поддержку, – говорит и. о. мэра Михаил Резник. – Вообще, по результатам последнего независимого соцопроса Добривскому доверяют почти 70% населения Боярки (всего городок насчитывает более 35 тыс.). Мы уверены, что задержание мэра – это личная месть. Когда кое-кому не удалось «порешать» свои вопросы с помощью мзды, он решил представить мэра вымогателем. <p><b>Цифры</b><p>145, 2 тыс. грн – сегодня средняя сумма взятки у чиновников по Украине. Это почти на 20% больше, чем в прошлом году. <p>128 фактов взяточничества среди госслужащих зафиксировано за 9 месяцев 2009 года. Среди топ-задержанных – зам главы Госавиаслужбы Украины, зам начальника МЧС Луганщины, заместитель руководителя государственной экологической инспекции Киевской области. <p>Источник: пресс-служба ГУБОП МВД Украины<p><b>Есть версия</b><p>Область зачищают перед выборами<p>Источник в Киевском облсовете прокомментировал массовую поимку высокопоставленных чиновников в районах.<p>– Сейчас идет борьба за нейтральных мэров, которые админресурсом и своим личным выбором могут повлиять на результаты президентских выборов в районах. Это может быть справедливо для Переяслав-Хмельницкого и Боярки. В Вишневом немного другая история: если дело дошло до массовых выступлений в городе, то о популярности мэра и его заместителя говорить не приходится. Показательное избавление киевского сателлита от таких «правителей» тоже может пойти в копилку кого-то из кандидатов.<p><b>Как это делается в Киеве</b><p>Депутаты за одну сессию зарабатывают $10 млн <p>Недавно Леонид Михайлович во всеуслышанье заявил в пятничном ток-шоу Шустера, что место в Киевсовет стоило для депутатов дороже, чем в ВР – $5 млн. Это же как надо голосовать, чтобы «отбить» эти деньги за время пятилетнего срока! <p>Мы уже писали: по неофициальным подсчетам, общая сумма «неофициального заработка» депутатов Киевсовета и чиновников за одну только сессию в 2006-2007 годах составляла $10 млн и выше. По подсчетам Блока Кличко, на сессии 1 октября 2007 года только земли было роздано на $10 млрд! На последние две сессии, по подсчетам, выносились вопросы на общую сумму $200 млн.<p><i>Автор: Андрей ТКАЧ, Николай ПОЛИЩУК</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/10/14/s_ho_podorozhchae_bi_5169.html Wed, 14 Oct 2009 21:25:27 +0300 Новини Не встигли українці звикнути до збільшених до середини літа майже на третину цін на варену ковбасу, як через три місяці аналогічну "висоту" взяли цінники курячих яєць. Єдине, що радувало око, так це зниження вартості овочів і фруктів. На жаль, з вересня зійде "нанівець" і цей привід для оптимізму. <b>А вони біжать, біжать, біжать…</b> <p>Як і прогнозувалося, в липні-вересні найбільше подешевшали: картопля - на 27,3%, рис - 4,7% і м'ясо птиці - на 3,1%. Аж до початку вересня знижувалися ціни і на молочні продукти. Так, в роздробі звичайне молоко в пакетах за період з 30 липня по 30 вересня подешевшало на 1,5%, сметана - на 1,0%. Стабільністю відрізнялися і ціни на вершкове масло (зростання в липні-вересні всього на 0,1%), притому що цей продукт в першому півріччі 2009-го через явний дефіцит дорожчав стрімкими темпами. Але, схоже, після недовгого перепочинку виробники і продавці знов готові включитися в цінову гонку. <p>В другій половині вересня в Україні вже почало дорожчати пакетоване молоко, що багато в чому зумовлено сезонним чинником - зниженням надоїв в осінньо-зимовий період. Як наслідок, пропозиція сировини знижується, а з нею - зростають і закупівельні ціни. На даний момент зростання ледве помітне, проте вже до середини жовтня тенденція посилиться, а максимальних обертів вона набере до кінця року. Якщо на початку жовтня пакетоване молоко коштувало в роздробі в середньому 4 грн./л, то за прогнозами Василя Вінтоняка, директора консалтингової компанії "Інфагро", до січня воно подорожчає на 20%. Природно, що слідом вгору спрямуються ціни на масло: продукт, що продається нерозфасованим, до кінця року досягне позначок 50-55 грн./кг. Але рекордсменом зростання виявляться сири, ціни на яких в роздробі, за прогнозами експерта, досягнуть 55-60 грн./кг (російський, голландський) проти сьогоднішніх 35-43 грн./кг. А через все той же сезонний чинник подорожчають і курячі яйця, які тільки в третій декаді вересня додали в ціні 2,0%. <p>З більшою часткою ймовірності можна прогнозувати подальше дорожчання хліба і макаронних виробів. Незважаючи на досить хороший урожай зерна, пекарі поступово піднімають ціни на свій продукт. Традиційно вони пояснюють свої дії необхідністю заміни застарілого устаткування, низькими зарплатами працівників, зростанням цін на інші складові собівартості хліба (природний газ, цукор і так далі). Наприклад, за три місяці середня ціна на хліб з борошна вищого ґатунку піднялася на 1,0%, першого сорту - на 1,2%, а житньо-пшеничний хліб - на 0,6%. Аналогічна тенденція відзначалася по вермішелі - продукт подорожчав на 0,9%. Притому що середня ціна на борошно не мінялася. <p>Плавно зростатимуть ціни і на крупи, хіба що за винятком рису. Хорошим урожаєм гречки Україна цього року похвалитися не може: як наслідок, найпопулярніша в країні крупа за 30 червня-30 вересня вже подорожчала в роздробі в середньому на 1,1%. Не варто розраховувати і на здешевлення соняшникової олії: у поточному році Україна збере насіння соняшнику менше, ніж в попередньому. <p>Хоча сезон консервації добігає кінця, але цінники на цукор не поспішають повертатися до минулих, нижчих позначок. Швидше, навпаки: тільки у третій декаді вересня продукт подорожчав на 2,4% (за липень-вересень - на 14,2%). Ну а якщо прогнози щодо урожаю цукрового буряку, як, втім, і стосовно більшості сільськогосподарських культур, що вирощуються в країні, оптимізму не додають, то не треба бути провидцем, щоб зрозуміти: цукор дорожчатиме. <p>Найтяжче доведеться вегетаріанцям: за прогнозом Федора Рибалка, фахівця з розвитку бізнесу "Проекту розвитку свіжого плодоовочевого сектора в Україні" IFC, найпопулярніші овочі подорожчають на 20-30%. Якщо зараз картопля в Києві в роздробі коштує приблизно 2,70 грн./кг, то до кінця грудня ціна зросте до 3,60 грн./кг. Капуста білокачанна подорожчає з 2,60 до 3,50 грн./кг, морква - з 4,80 до 6,50 грн./кг, цибуля - з 3,50 до 4,70 грн./кг. Вирощених в країні овочів недостатньо для задоволення місцевого попиту, та й у поточному році їх менше, ніж в 2008-му (наприклад, очікується, що цибулі виробники зберуть на 20-30% менше, ніж в попередньому сезоні). При цьому ціни на внутрішньому ринку все ще низькі для того, щоб наситити його за рахунок імпортної продукції. Цим дисбалансом якраз і пояснює свої прогнози пан Рибалко. <p>Зростання цін очікується і на вітчизняні яблука. "До кінця року на ринку з'являться пізні сорти яблук, які дорожчі від продукції, яка зараз продається, - сказав Андрій Ярмак, незалежний експерт аграрного ринку. - Як наслідок, до кінця року вони подорожчають на 25-30%". Заміною можуть традиційно стати банани, яких подорожчання не торкнеться. "Якщо не буде ніяких катаклізмів, то ціни на них залишаться на нинішньому рівні", - прогнозує Андрій Ярмак. <p>Підсолодити життя (правда, за умови адекватних дій НБУ в справі курсоутворення) зможуть імпортери цитрусових. За прогнозами Федора Рибалка, покупцям варто орієнтуватися на ціни минулої зими: мандарини - 15 грн./кг, апельсини - 13,50 грн./кг. "Цієї зими на руку споживачам зіграє той факт, що роздрібні мережі почали краще розраховуватися з постачальниками фруктів, - відзначає експерт. - Як наслідок, імпортери закладають в ціни менший ризик неповернення коштів, ніж це було рік тому". <p><b>Закрутити гайки </b><p>Передбачаючи масове подорожчання продуктів харчування, Кабмін вирішив діяти в звичній для нього манері - посилити контроль над регулюванням ринків. В кінці вересня уряд запропонував переписати Закон, що діяв з 1990 року, "Про ціни і ціноутворення", про що і повідомив депутатів у вигляді відповідного законопроекту. Суть нововведень зводиться до розширення заходів, до яких виконавча влада може вдатися на благо суспільства. <p>Наприклад, увести регульовані ціни на товари, які "чинять визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також товари, які мають істотну соціальну значущість". Перелік згаданих товарів не є вичерпним, а його наповнення уряд пропонує віднести до своєї ж компетенції. Ну а якщо знадобиться, то уряд може ціни і заморозити. Чи допоможе це споживачам зберегти вміст своїх гаманців - експерти сумніваються. <p>"Цей законопроект можна оцінити як однозначно негативний, - стверджує Олексій Блінов, економіст Astrum Investment Management. - Як правило, адміністративне регулювання цін українським урядом призводило до мінімального ефекту або навіть до зворотного: ажіотажу на ринку". Але, на його думку, законопроект має всі шанси бути прийнятим, адже серед виборців досить популярна теза про те, що "ціни необхідно стримувати, необхідно навести лад з постійно зростаючими цінами". <p>Та на цьому незграбні дії чиновників не закінчуються. Уряд так і не зміг допустити в липні-вересні імпорт цукру-сирцю із сплатою пільгового, 2%-го, митного збору. Зав'язнувши в бюрократичних процедурах, чиновники упустили можливість ввезення цукру іноземного виробника за нижчими цінами, ніж зараз вони складаються в світі. За даними консалтингової компанії ААА, на початку червня на Нью-Йоркській біржі цукор-сирець торгувався на позначці близько $340 за тонну. Але вже в кінці вересня ціна перевалила за позначку в $500 за тонну. Ввізши влітку трохи більше 260 тис. тонн цукру по пільговій ставці й заклавши його в держрезерв або Аграрний фонд, уряд міг би з легкістю дати фору будь-якому спекулянтові. При цьому не почувши ні слова критики на свою адресу: адже чиновники діяли б згідно з законами ринкової економіки. <p>Але вийшло інакше. В результаті новий сезон принесе домогосподаркам новий головний біль. "В Україні в сезоні 2009/2010 очікується чергове зниження виробництва і збільшення дефіциту цукру до 60-650 тис. тонн, які необхідно буде покривати за рахунок імпорту дорогого цукру-сирцю, - прогнозує Марія Колесник, начальник аналітичного відділу консалтингового агентства ААА. - В роздробі білий цукор буде досить дорогим і не опуститься нижче за позначку $0,75/кг, незважаючи на курс долара до гривні". <p>Крім того, через нездатність парламенту відновити роботу наступного року в Україні може різко подорожчати м'ясо. З початку 2010 року на українських агропродовольчих ринках буде заборонений продаж м'яса і молочних продуктів, вироблених у приватних господарствах населення. Восени поточного року до Верховної Ради надійшло декілька законопроектів, якими пропонується перенести заборону на п'ять років, - на 2015 рік. При цьому комітет Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин навіть встиг рекомендувати народним депутатам прийняти один з таких документів. Проте якщо робота Верховної Ради так і не буде розблокована до кінця року, парламентарі не зможуть перенести дію заборони. <p>"Неприйняття законопроекту про відстрочення мораторію, швидше за все, викличе зростання цін на м'ясо", - прогнозує Микола Присяжнюк, голова комітету Верховної Ради з питаннях аграрної політики і земельних відносин. Як наслідок, зростання цін збільшить привабливість імпорту м'яса. В той же час продажу продукту, виробленого в господарствах населення, перенесуться на стихійні ринки. "Виробник втратить в ціні, оскільки він продаватиме свій товар не на ринку, а "з-під поли", - констатує Микола Присяжнюк. - Споживач же втратить через зростання цін на імпортну продукцію". <p><b>Працюй - не працюй </b><p>Парадоксально, але і працюючий парламент може виступити каталізатором зростання цін. У останні дні в парламенті активно обговорюється інформація про швидке внесення до Верховної Ради законопроекту про скасування експортного мита на насіння соняшнику. <p>"Сьогодні кандидати в президенти йдуть за голосами виборців на село, йдуть задобрити селян, - пояснює причини такої можливої ініціативи Микола Присяжнюк. - Одним з таких способів є скасування мита. Маю побоювання, що в нинішній ситуації всі політичні сили можуть проголосувати за цей законопроект". Набирання чинності даної новації зіграє на руку виробникам насіння соняшнику, оскільки змусить переробників підвищити закупівельні ціни. Правда, це практично неминуче позначиться на кінцевих споживачах, оскільки виростуть ціни на бутильовану олію. <p>Неспроможність вітчизняної державної машини працювати на попередження зростання цін залишається з основних причин інфляції. Ввізши вчасно необхідний обсяг цукру з-за кордону, чиновники не допустили б стрімкого подорожчання продукту. Якщо нардепи не відстрочать вступ мораторію на продаж м'яса і молока на ринках, уряд і парламентарі знов наступлять на ті ж граблі. Втім, граблі в Україні, на жаль, мають властивість бити по лобі зовсім не тих, хто на них наступає. <p><i>Василь Марочканич, директор ДП "Шувар продукт": </i><p>- Через великі борги цього року багато аграріїв посіяли менше цибулі, ніж у минулому. Як наслідок: він вже подорожчав з серпня в два рази - до 3,00 грн./кг. Також менше посаджено буряку, моркви, мало отримано якісної картоплі. Після Нового року буряк і морква подорожчають в два рази, картопля - на 50%. <p>Дорожчатимуть через прив'язку до нестабільного курсу долара цитрусові й виноград. Дешевші українські яблука закінчаться через два місяці, а ціни на польські в роздробі складуть 4-5 грн./кг. <p>На мою думку, основна проблема подорожчання овочів і фруктів криється в тому, що в Україні немає чіткого планування вирощування овочів. Кожен фермер висаджує що хоче, виходячи з того, на чому найбільше заробив торік. <p>Якби в нас було планування виробництва, як це є у всьому цивілізованому світі, до якого Україна прагне, то ми уникнули б цих хаотичних стрибків цін на овочі та фрукти. <p><i>Василь Бугель, комерційний директор компанії "Дніпро-Захід" (дистрибуція продуктів харчування): </i><p>- За останній місяць яловичина і свинина подорожчали на 5%. Це пояснюється девальвацією гривні, а також вибором квот, встановлених для ввезення м'яса в країну. Зараз багато продукції стоїть на кордоні в очікуванні моменту, коли Мінекономіки визначить додаткові квоти на імпорт м'яса. У жовтні-листопаді, за моїми прогнозами, подорожчання в роздробі (яловичина, свинина, ковбаси - прим. "ВД") складе близько 7%. Але вже перед Новим роком варто чекати серйозного спекулятивного стрибка - на рівні 15-20%. Проте в супермаркетах ціна більш ніж на 10-20% не підніметься. <p>В той же час ціни на м'ясо птиці не мають мінятися. Це пов'язано з тим, що виробники продукції (ТМ "Гаврилівські курчата" і "Наша Ряба") мають свої сировинні потужності для виробництва кормів. <p>Якщо буде стабільним валютний курс, не дорожчатиме і риба. В той же час виросли ціни на сири: за останній місяць вони подорожчали на 20%. Це зумовлено двома причинами. По-перше, браком сирого молока. По-друге, активним експортом до Росії і Казахстану. <p><i>Володимир Яворський: "До новорічних свят ціни піднімуться" </i><p>Голова "Асоціації виробників і постачальників" вважає, що основним чинником для визначення цін на продукти харчування виступатиме курс гривні по відношенню до провідних світових валют. <p><b>Що буде з цінами на продукти харчування до кінця року? </b><p>- Оскільки багато сировини для виробництва продуктів харчування Україна імпортує, то ціни залежатимуть і від стабільності курсу гривні до долара. Визначальним чинником є і рівень оплати роздрібними мережами за поставлений товар. Якщо раніше постачальники могли дозволити собі без втрат працювати з відстроченням в два місяці, то зараз таке відстрочення змушує їх збільшувати ціни на 2-3%. Звичайно, якби у нас була впевненість в тому, що всі рітейлори працюють стабільно, то ми не перекладали б ризики на покупця. Але, на жаль, рівень довіри до мереж падає: багато постачальників взагалі припинили співпрацю з деякими проблемними роздрібними мережами. <p><b>Минулої зими багато імпортерів для зниження ризиків курсових коливань частенько закладали в ціну продукції, що поставлялася, досить високий курс, мало не 15 грн. за долар. За яким курсом зараз працюють оператори? </b><p>- Для зниження ризиків додають приблизно 3-4% до поточного міжбанківського курсу. Але все залежить від термінів отримання оплати за відвантажений товар. Якщо це більше місяця, то курс вищий. <p><b>Ви кажете, що ціни на вітчизняні продукти харчування залишатимуться стабільними, але те ж українське молоко вже почало дорожчати. </b><p>- Молочний сегмент, як правило, незалежно від курсу, дорожчає до зими. Пов'язано це зі зменшенням пропозиції сировини. <p>До того ж взимку українці більше, ніж влітку і восени, споживають молочних продуктів. За останній місяць ціни на цю продукцію виросли приблизно на 15%. <p><b>Що відбувається в близькій до молочного сегменту м'ясній галузі?</b> <p>- Тут також все залежатиме від ціни на імпорт, оскільки вітчизняного м'яса не вистачає: від 10 до 30% в цьому сегменті припадає на іноземну продукцію. <p><b>За прогнозом експертів, у 2009 році в Україні варто чекати зниження урожаю тієї ж гречки. Можливо, це призведе до подорожчання гречаної крупи. За вашим прогнозом, чи варто чекати зростання цін на крупи до кінця року? </b><p>- Я думаю, що до Нового року ціни на крупи будуть стабільними. До кінця жовтня українці споживають ще дуже багато свіжих овочів, фруктів. Це знижує попит на крупи і, відповідно, немає підстави для зростання цін на них. Можливо, на початку наступного року вони підуть вгору. <p><b>В такому випадку що відбуватиметься з цінами на овочі і фрукти? </b><p>- Ціни на них вже помалу піднімаються. На сьогоднішній день багато підприємців розуміють, що цей вид бізнесу перспективний. До того ж він працює не з валютою, а з гривнею. Як наслідок - ризиків менше. <p><b>Якою є ситуація з цінами на хліб і хлібобулочні вироби? </b><p>- Соціальний хліб не дорожчатиме. В той же час на елітний хліб виробники поступово піднімають ціни. З цією метою вони використовують різні приводи, наприклад, нові назви, застосування нових добавок тощо. <p><b>Крім економічних чинників, які причини можуть також вплинути на зростання цін на продукти харчування? </b><p>- Попереду, в грудні-січні, у нас свята. Багато виробників у цей період піднімають ціни. Це відбувається щороку напередодні новорічних свят. Наприклад, з початку грудня завжди дещо піднімалися ціни на м'ясні вироби. <p><i>Олег Юхновський: "У 2010 році ми зіткнемося з дефіцитом цукру, вершкового масла і м’яса" </i><p>Президент "Союзу виробників харчової промисловості України" вважає, що після президентських виборів уряд зможе адекватніше оцінювати ситуацію з цінами на продовольчих ринках. <p><b>Уряд виступає за підсилення контролю над цінами, оформивши свої пропозиції у вигляді нової редакції Закону "Про ціни і ціноутворення". Наскільки такий підхід ефективний? </b><p>- Уряд пропонує концептуально змінити підходи державної політики у сфері ціноутворення. Зокрема, розширити контроль над ціноутворенням, включивши в сферу моніторингу не лише магазини, супермаркети, але і вартість продукції, що реалізовується фізичними особами, наприклад, торговцями на ринку. <p>Чиновники хочуть наділити себе правом вводити мораторій на ціни. Але і досі відповідне обмеження вводила тільки Верховна Рада, і то щодо вартості послуг ЖКГ. Проте ще в 2000 році це рішення Конституційний суд визнав незаконним. <p>При цьому повноваження держоргану з контролю над цінами істотно розширюються. На мою думку, у нього їх буде більше, ніж у податкової адміністрації. Не здивуюся, якщо в результаті буде створена якась структура на зразок державної цінової адміністрації або цінової поліції. <p><b>В чому конкретно виражається розширення повноважень? </b><p>- Серед іншого такий орган отримає право виїмки документів, проведення позапланової перевірки, виклику фізичних осіб-підприємців для надання свідчень тощо. <p><b>До яких наслідків може призвести прийняття цього законопроекту? </b><p>- В разі застосування його норм, безумовно, зупиняться і збанкрутують деякі підприємства, а можливо, й галузі. Ні до чого хорошого, крім дефіциту продуктів харчування, це не призведе. Який інвестор піде до України, якщо йому вказують, якою має бути ціна, націнка, рентабельність?! Судячи з законопроекту, якщо через обмеження підприємець зазнає збитків, то влада їх компенсує. Але коли?! <p><b>За допомогою яких ринкових інструментів уряд міг би ефективно регулювати ціни на продовольство? </b><p>- Уряд має достатній арсенал інструментів і механізмів для попередження цінових стрибків. Узяти той же Аграрний фонд, який, згідно з чинним законодавством, зараз, в період виробництва, повинен активно проводити закупівлю цукру, щоб надалі запобігти ціновим коливанням на цьому ринку. Крім того, в нинішніх умовах уряд міг би надати деякі преференції виробникам, зокрема пільгові кредити для поповнення обігових коштів і так далі. Що у свою чергу стимулюватиме виробництво і сприятиме зниженню цін на продовольчому ринку. <p><b>Чи можна чекати до президентських виборів чергових продовольчих криз? </b><p>- Я не бачу нових проблем, які могли б спровокувати кризу на тому чи іншому ринку, всі вони відомі й носять хронічний характер. Можу однозначно сказати, що наступного року буде дефіцит цукру, вершкового масла й істотна нестача м'ясної продукції. Вже зараз більше 30% ринку м'яса заміщається імпортом. <p><b>Що буде з цінами після президентських виборів? </b><p>- Я щиро сподіваюся, що всі обмеження в ціноутворенні певною мірою носять передвиборний популістський характер. Після їх завершення, сподіваюся, влада вдаватиметься до ринкових методів регулювання економіки, а вся ця кампанія з обмеження прав виробників самостійно встановлювати ціни зійде нанівець. <p><i>Дмитро Уляницький</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/10/04/ukrains_kij_pokupets_4978.html Sun, 04 Oct 2009 13:16:58 +0300 Новини Сім мільйонів двісті тисяч українців хоча б раз протягом місяця користуються інтернетом. Такі результати чергового серпневого дослідження українського "населення" інтернету, яке провела компанія "Gemius Ukraine". У порівнянні ж із серпнем минулого року кількість користувачів у нашій країні зросла майже на мільйон, повідомив виконавчий директор компанії Дмитро Лисюк. Але кризові явища змінили аудиторію інтернету не лише кількісно, а й якісно. Насамперед фахівці зазначають, що значно поменшала кількість молоді, яка користується інтернетом, тобто студентів. На зміну їм прийшло старше покоління, яке все більше опановує та користується глобальною мережею. <p>Так, серед користувачів інтернету є навіть люди, старші за 55 років. Їх частка, щоправда, маленька і становить лишень 3%, але показник цей постійно збільшується, запевняють експерти. Немало українців звертаються ща допомогою до інтернету у віці 45 - 54 роки (12%). А ось найбільш активна група користувачів - люди у віці 25 - 34 роки. <p>До речі, чоловіки в інтернеті орієнтуються набагато краще, ніж жінки. Так, слабка стать накліпала 36% всіх переглянутих веб-сторінок, а сильна - відвідала 64% всіх відкритих сайтів. <p>За словами експертів, чомусь у більшості українців склалося враження, що інтернетом в основному користуються безробітні, тобто люди без постійного стабільного заробітку. Наприклад, учні та студенти. Організатори дослідження вирішили спростувати такий стереотип, довідавшись у своїх респондентів, чи є в них постійна робота. Виявилося, що 67% користувачів мають постійну зайнятість. <p>"Більш того, чим вищі в людини прибутки, чим більше вік і вище соціальний статус, тим активніше він користується інтернетом і проводить там більше часу", - зазначає Лисюк. <p>Така тенденція характерна і при дослідженні купівельної активності українців у мережі інтернет. Попит на найбільш популярні товари, які замовляють через інтернет (це побутова техніка, електроніка, а також книги та диски), не лише не знизився з початком кризи, а й навіть трохи зріс (на 4%). <p>Тут переважно постаралися керівники та фахівці. У цих групах кількість покупців перевищує кількість тих, хто не купує через інтернет. Інші ж категорії (офісні працівники, менеджери тощо) є не такими активними у здійсненні покупок - серед них більше тих, хто нічого не купує, ніж тих, що зважилися на покупку. <p>Часто користувачі глобальної мережі нарікають на надмірність реклами на відвідуваних сайтах. Але лише кожний 10-й готовий платити за доступ до сайтів, тільки б там не було реклами. А більшість все ж розуміє, що це плата за можливість безкоштовно користуватися необхідними сайтами. <p>Ще одна цікава тенденція - у кризові часи значне число українців почало економити на інтернеті. Але відмовитися від нього повністю не змогли - просто зараз ті, в кого немає доступу до всесвітньої павутини, вже не так активно відвідують інтернет-клуби, а намагаються скористатися інтернетом у своїх родичів або знайомих безкоштовно. <p>До Речi <p>Подібні дослідження періодично проводяться й у Росії. Останні з них засвідчують, що росіянам інтернет понад усе потрібен для пошуку нової інформації та спілкування. І лише кожний третій росіянин користуються інтернетом для роботи, ще 14% за допомогою нього стежать за новинами, подіями, погодою, а також розважаються та проводять дозвілля, 12% використовують його для навчання, 9% - для листування. <p>Рідше мережею користуються для здійснення покупок он-лайн і з метою "вбити час" (2 і 1% відповідно). Це при тому, що до послуг всесвітньої павутини вдається приблизно кожний третій росіянин. Найбільш популярними серед інтернет-користувачів Росії є такі сервіси для спілкування, як електронна пошта та соціальні мережі - ними користуються 79 і 76% відповідно. Дещо менш запитаними є сервіси миттєвих повідомлень (53%), форуми (49%) та чати (43%).<p><i>Тетяна Мамалига</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/09/30/bez_kvartiri_bez_gro_4920.html Wed, 30 Sep 2009 09:06:53 +0300 Новини В Україні своєрідним синонімом поняття квартирного шахрайства є "Еліта-центр". Однак якщо через сумнозвісну популярність до інвесторів "Еліта-центру" представники влади виявляють хоча б співчуття, то решта жертв — постраждалих від менш відомих, проте таких же нечесних забудовників — залишається зі своїми проблемами наодинці... Нещодавно на українсько-російському кордоні затримано головного фігуранта квартирної афери в Києві, колишнього керівника ТОВ "Стабіл" пана Гринюка. Засновники цього товариства, попередньо вивівши кошти інвесторів, "несподівано" продали свої частки компанії іншим особам. А нове керівництво згодом повідомило інвесторам, що бізнес збанкрутував, залучених коштів немає й тому реалізація проекту, під який бралися кошти, може не розпочатися зовсім. Хоча повернути вкладені кошти все ж зобов’язалося... <p>За таким сценарієм була розіграна історія з будівництвом по вулиці Єреванській, 18-а в Солом’янському районі Києва. Кошти на проект залучалися ТОВ "Стабіл", яким за дорученням керував пан Гринюк, а генеральним підрядником, згідно з договором підряду на капітальне будівництво, було ТОВ "Укркоксохіммонтаж", засновником якого був той же Гринюк. Будівництво відбувалося на замовлення Служби безпеки України на орендованій нею ділянці. <p>Щодо перипетій ошуканих інвесторів 23 березня 2008 року. Пройшло трохи більше півтора року, але винні не покарані. Інвестори ж не отримали ані квартири, ані своїх грошей. І все, що вони можуть — писати листи до правоохоронних органів з проханням пришвидшити розслідування справи. Так, 34 пайовики з таким проханням вже зверталися до генпрокурора Олександра Медведька, прокурора Києва Євгена Блажівського, міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка та керівника київської міліції Віталія Яреми. <p>Нагадаємо, що кримінальна справа стосовно шахрайства була порушена прокуратурою Шевченківського району столиці в 2006 році. На сьогодні допитано потерпілих, засновників, інших свідків, затримано одного із колишніх керівників ТОВ "Стабіл", якого раніше оголосили в розшук. <p>Водночас ошукані інвестори стверджують, що справа рухається занадто мляво. Причина тому — за затриманим "стоять" дуже впливові особи, в тому числі й з правоохоронних органів та СБУ, які "намагатимуться всіляко чинити тиск на органи слідства та судові органи з тим, щоб звільнити його з-під варти та дати можливість залишити межі України". Тож інвестори ТОВ "Стабіл" просять керівників ГПУ, МВС та судів взяти зазначену кримінальну справу на особистий контроль, притягнути винних до відповідальності та змусити відшкодувати заподіяну ними шкоду. <p>Нещодавно президент "Київміськбуду" Петро Шилюк повідомив, що в найближчих планах холдингової компанії — збудувати житло для постраждалих від "Еліти-центру". На декількох майданчиках уже навіть ведуться роботи. Натомість інвестори ТОВ "Стабіл" констатують, що їх залишили напризволяще. Хоча СБУ півтора року тому пообіцяла допомогти, але наголошувала при цьому, що така допомога не належить до її компетенції. <p>Тепер же Служба безпеки України відгороджується від своїх заяв, констатують "Дню" ошукані інвестори. Хоча для останніх саме ім’я СБУ свого часу й виступало гарантією. "Генеральним замовником у будівництві на Єреванській було СБУ. От ми й купилися, думали, що ніхто нас не ошукає, раз у частці є така інституція. Та тепер бачимо, що то було не так. На всі наші численні листи до Служби безпеки України нам відповідають: ми перед вами ніяких зобов’язань не маємо, треба було думати, куди вкладаєте свої гроші", — ділиться своїми проблемами ошуканий інвестор ТОВ "Стабіл", пенсіонерка Людмила Шестак. Проблема в тому, що ТОВ "Стабіл" залучило кошти фізичних осіб у сумі понад 17 мільйонів гривень без отримання відповідної ліцензії та реєстрації товариства як фінансової установи. Тож з формально юридичної точки зору в СБУ праві. Хоча чи не сама служба знайшла такого забудовника, тим самим ставши в очах людей по суті співучасником афери? Від такої правди ошуканим вкладникам не легше, а розслідування кримінальної справи не прискорюється... <p>Однак виявляється, що коли й будують, проблем в людей менше не стає. На сьогодні в експлуатацію здаються будинки без каналізаційної системи і в стані придатності для життя на 70 — 80%. <p>"Я в 2008 році купила квартиру на Бориспільській, 6. Будинок мали добудувати до грудня 2008 року. Та акт передачі в експлуатацію був підписаний в Бюро технічної інвентаризації (БТІ) міста Києва лише в лютому цього року. У моїй квартирі, наприклад, ще й до сьогодні не засклений балкон, жодного підвіконника немає, у стінах дірки. Каналізацію провели лише два тижні тому. На нашій же житловій площадці в декількох квартирах ще й до цих пір немає електромережі. Як БТІ могло передати такий будинок в експлуатацію — дивина", — розповіла власниця квартири в новобудові Олена. <p>На численні звернення до підприємства "Укрреставрація", а саме воно веде цей житловий проект, громадянам пропонують спочатку підписати акт про прийом квартири, а потім написати заяву про недоліки. Незавершені будівельні роботи фірма обіцяє доробити пізніше. <p>БТІ ж на звернення обурених власників квартир на Бориспільській, 6 відписує, що огляд вони провели, а свідоцтва на право власності на житло в цьому будинку "Укрреставрація" ще не замовляла. Газета "День" намагалася отримати коментар представників "Укрреставрації", але, на жаль, після першої переадресації секретаря жоден телефон підприємства нам не відповів. <p><i>Алла Дубровик</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/09/24/vpershe_v_ukraini_fi_4848.html Thu, 24 Sep 2009 13:24:42 +0300 Новини В Харкові прецедент - з людини списали 300 тисяч гривень боргу, себто офіційно звільнили від кредитного тягаря. Це підтвердило рішення харківського господарчого суду. Мало хто знає, що процедуру банкрутства можна запустити щодо кожного з нас, але до кризи відповідна стаття закону була незапитана. Харківська пенсіонерка зітхнула з полегшенням, тепер вона нікому нічого не винна. Тетяна Осипова - перша в Україні фізична особа-банкрут.<p>Її історія почалася минулого літа з виходу на пенсію. Викладач коледжу Тетяна Осипова придбала в кредит офісне приміщення, аби потім його здавати в оренду. Вкласти гроші порадили знайомі, мовляв, буде щомісяця непоганий додаток до пенсії.<p>Та криза внесла корективи і здавати приміщення сталаво все менш прибутково. Сплачувати кредит із власної кишені пенсіонерка не могла. А продаж офісу, каже директор консультаційного центру з питань банкрутства Анатолій Родзинський, все одно нічого не вирішував. Його ціна взимку стрімко впала, і стала втричі меншою за суму, яку Тетяна Осипова мала повернути банку.<p>Нагадаємо, єдина умова, для людини, яка як харківська пенсіонерка, хоче збанкрутувати — треба бути приватним підприємцем. Оформитися, як підприємець можливо і напередодні самого визнання банкрутства.<p>В банківській асоціації розповідають: під час процедури людина втрачає все майно, не лише те, що було під заставою. Тому назвати банкрутство найкращим виходом важко. Таке підходить лише тим, в кого немає зареєстрованих на власне ім'я ані квартири, ані машини.<p><embed src="http://tsn.ua/bin/player/embed.php/163288" type="application/x-shockwave-flash" width="420" height="376" allowfullscreen="true" allowscriptaccess="always"></embed> http://vartainfo.com.ua/money/2009/09/14/vijna_za_zemlju_klan_4695.html Mon, 14 Sep 2009 12:04:36 +0300 Новини <i>В Київській області лише за останні півтора місяця спіймали на гарячому трьох чиновників. Зокрема, 3 вересня повідомили про затримання працівниками СБУ голови Порадівської сільради Васильківського району. 61-річний чоловік за відведення під приватне будівництво 0,23 га вимагав і отримав 290 тис. грн хабара.</i> Понад 4,1 млрд грн втратила громада Києва внаслідок оборудок міської влади із землею в 2007–2008 роках та І півріччі 2009-го, йдеться у звіті Головного контрольно-ревізійного управління України. За цей період у власності приватних осіб та комерційних структур опинилося понад 2,5 тис. га столичної землі, з яких лише 233,4 га було продано. Тобто понад 2,25 тис. га відійшло бізнесменам за не зовсім, м’яко кажучи, зрозумілими схемами. <p> <p>Відхід у тінь найдорожчих у країні земельних ділянок у Києві та Київській області останні півроку відбувався на тлі посилення боротьби правоохоронців із «земельним дерибаном». Принаймні повідомлення в ЗМІ про затримання хабарників лунають дедалі частіше.<p><b>ТРОЯН У СТОЛИЧНІЙ МЕРІЇ</b><p>Увечері 15 серпня в стінах Київської міської державної адміністрації панувало легке збудження, клерки тихенько хихотіли та обмінювалися загадковими посмішками: до мерії завітав УБОЗ (Управління боротьби з організованою злочинністю). Оперативники попрямували до кабінету заступника начальника Управління дозвільної документації та організаційно-правових питань Романа Трояна, де знайшли $16 тис. купюрами, на яких за особливого освітлення можна було прочитати слово «хабар».<p>Господар кабінету, в минулому, до речі, успішний донецький бізнесмен і лідер київського осередку Союзу молоді регіонів (молодіжне крило Партії регіонів), відчув себе зле й потрапив до шпиталю. Як повідомив наступного дня начальник Центрального антикорупційного бюро ГУБОЗ Вадим Лашук, чиновник отримував гроші за підготовку та затвердження проекту відведення земельної ділянки. Причому $16 тис. були останнім «траншем» за його «послуги» (загальної суми не називають).<p>Джерела в КМДА стверджують, що мова йде про кілька гектарів затишного соснового лісу в Дарницькому районі столиці. За тиждень-два до візиту міліціонерів кабінетами відділів Управління дозвільної документації бігав юнак-кур’єр зі стосом контрольних проектів. «Контрольний проект означає: не підпишеш – звільнять, навіть коли він передбачає, що вирубають парк чи збудують хмарочос на плавучих ґрунтах, – пояснює Тижню один із працівників управління (зі зрозумілих причин імені його не називаємо). – Звісно, аби не втратити роботу, ми все підписуємо, але, щоб не потрапити до в’язниці, із застереженнями: мовляв, ось тут є недоліки, усунувши які проект можна втілити. Та маю сумнів, що на наші застереження хтось звертає увагу».<p>Контрольні проекти в столичній мерії з’являються не так уже й часто – двічі на місяць, але стосами до 100 штук. «Часто це заяви від студентів на відведення ділянки у 10 соток, – розповідає співрозмовник Тижня. – У них вказані різні імена й паспортні дані, але написані вони однією рукою». Не виключено, що паспортні дані підставних прохачів чиновники КМДА отримують у деканаті одного зі столичних вишів.<p>Після рейду борців з оргзлочинністю до кабінету Трояна контрольні проекти в київській мерії зникли. Та клерки міськадміністрації переконані, що ненадовго.<p><b>ДРІБНІ МУХИ</b><p>11 кримінальних справ порушила прокуратура Києва у сфері земельних відносин за минулі півроку. В Київській області лише за останні півтора місяця спіймали на гарячому трьох чиновників. Зокрема, 3 вересня повідомили про затримання працівниками СБУ голови Порадівської сільради Васильківського району. 61-річний чоловік за відведення під приватне будівництво 0,23 га вимагав і отримав 290 тис. грн хабара.<p>Понад 1 млн грн за 0,5 га під будівництво котеджів на схилах Дніпра вимагала голова однієї з сільрад Бориспільського району. Її затримали оперативники Служби безпеки під час отримання частини хабара.<p>Найбільший хабар – 4,575 млн грн – перехопила міліція спільно з працівниками Генпрокуратури в Баришівці. Голова сільради вимагала таку суму за виділення 9 га для ведення індивідуального садівництва.<p>«Шарль Луї де Монтеск’є (французький письменник, правник і філософ. – Ред.) колись казав: «Закон – це павутиння: великі мухи пробиваються на волю, дрібні – застрягають», – зауважує Юрій Кармазін, народний депутат від НУ–НС. – Останні арешти, на мій погляд, є безсистемними – арештовують хабарників, які не працюють комплексно під чиїмось «дахом». Відповідно зростання чисельності викритих корупціонерів – не більше ніж збіг обставин та чисел. Найголовніше – скільки справ дійде до суду й скільки посадовців отримає реальне покарання».<p>Як писав Тиждень, високопосадовці практично ніколи не беруть хабара у руки – «винагорода» мандрує до них через ланцюжок посередників. Кінцевий замовник земельної ділянки може навіть не знати, який саме чиновник насправді ухвалював потрібне рішення. Відповідно застрягти в тенетах правоохоронців можуть лише «дрібні мухи», які вирішують питання хабародавців особисто.<p>Тож не дивно, що за останні кілька років під слідство потрапив лише один впливовий чиновник, причетний до землі, – колишній голова Державного комітету земельних ресурсів Володимир Воєводін. Наприкінці лютого цього року його справу скеровано до суду. Щоправда, Воєводіна звинувачують не в злочинних оборудках із землею, а в тому, що він «підробляв документи, перевищував свої службові повноваження, внаслідок чого мали місце незаконні призначення та звільнення з посад службовців територіальних підрозділів Держкомзему».<p>Крім того, правоохоронці подекуди самі опиняються в епіцентрі земельних скандалів, утім, без жодних правових наслідків. Зокрема, заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін будує маєток у Пущі-Водиці, курортному районі в межах столиці, на ділянці, отриманій, м’яко кажучи, трішки незаконно. Принаймні так зазначено у висновку комісії з питань правопорядку Київради.<p><b>ФАКТОР ВИБОРІВ</b><p>Активізація боротьби із «земельним дерибаном» чи її видимість не може бути пов’язана з чимось іншим, ніж наближенням виборів президента країни. «Таке посилення боротьби з хабарниками спостерігається і в Криму, Донецькій області, західних регіонах, – каже Володимир Жмуцький, експерт із земельних питань Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. – Ситуація в цій сфері дійшла до ручки, і це розуміють виборці, а вибори вже зовсім скоро. Але хоч би чим це пояснювали, тенденція досить приємна та корисна».<p>«У Київській області як ніколи жорстко зійшлися інтереси президента і Юлії Тимошенко, – додає Андрій Мішин, директор Інституту стратегічної політики. – Віра Ульянченко (голова Секретаріату президента. – Ред.) посилила свої позиції до рівня, коли може давати неформальні (але від того не менш дієві) вказівки правоохоронним структурам, передусім стосовно чиновників від БЮТ. Натомість бютівці, спираючись на Кабмін, намагаються давати відсіч. Арешти – верхівка айсберга боротьби між двома могутніми фінансово-політичними угрупованнями. Не варто забувати про Партію регіонів, яка давно вже скуповує землі на Київщині. Тож маємо вибухову суміш інтересів та конфліктів».<p>У таборі біло-сердешних версію Мішина заперечують. «Ці арешти є свідченням того, що уряд Тимошенко бореться з хабарниками всіх мастей, – запевняє народний депутат від БЮТ Валерій Писаренко. – Причому за останній час найгучніші затримання сталися з людьми з вертикалі президента, а не Юлії Володимирівни. Наприклад, затримали голову Броварської РДА, який отримав хабар у кілька десятків мільйонів доларів, а також кількох голів сільських рад, які, підкреслюю, жодного стосунку до БЮТ не мали».<p>«Важливою проблемою є постійні зміни керівництва Держкомзему протягом останніх років, – продовжує Володимир Жмуцький. – За 18 років незалежності поміняли дев’ять голів цієї структури, з них тільки четверо мали вищу фахову землевпорядну освіту. Проте коли раніше вони працювали по 5–6 років, тепер їх міняють щороку. При цьому вони навіть не встигають зрозуміти, що ж таке землевпорядкування, не те що навести якийсь лад у цій галузі. Тож не можуть вони боротися з тим, чого не знають. Ця вся катавасія з призначеннями розпочалася під час першої прем’єрської каденції Віктора Януковича у 2004 році. А з кожним керівником приходять нові голови обласних управлінь. А ті, своєю чергою, міняють районних. Плюс 30–40% центрального апарату. Але ж землевпорядкування – це досить складна технічно бюрократична процедура».<p>«Після того як навесні 2005 року було звільнено 18 тисяч чиновників, пов’язаних із «клятим кучмівським режимом», на їхнє місце прийшли непрофесійні люди, які мріяли на нових посадах якомога швидше вирішити свої фінансові проблеми, – додає Андрій Мішин. – Вони прийшли як «каліфи на годину», тож своє фінансове становище намагалися поліпшувати якомога швидше, бо розуміли, що часу в них обмаль. Фактично у владі з’явилася нова досить негідна формація державних бюрократів. Проте чиновника дуже легко призначити, та вельми складно – без революції – прибрати».<p>Утім, не варто сподіватися на виправлення ситуації після чергової зміни влади наступного року. В оточенні кожного з «прохідних» претендентів на посаду глави держави вдосталь не лише охочих погріти руки на земельних оборудках, а й досвідчених у цій справі людей.<p><b>ВІЙНА ЗА ЗЕМЛЮ<p>Літо 2009-го, київський фронт</b><p>18 червня. <p>До порядку денного сесії Київради було внесено 91 проект рішень про передачу землі в зелених зонах столиці – понад <p>9 га, всупереч мораторію на внесення змін до Генплану забудови.<p>2 липня. Чергова сутичка на Пейзажній алеї – між представниками комерційних структур та членами гаражного кооперативу «Пейзажний». Конфлікт триває вже три роки.<p>7 липня. <p>Суд задовольнив позов прокуратури міста про визнання недійсним рішення Київської міської ради щодо передачі ТОВ «Будівельна компанія «Щедро» в оренду на 10 років 15,23 га.<p>9 липня.<p>Київрада відхилила протест заступника прокурора Києва від 6 листопада 2008 року на рішення міськради про передачу ТОВ «Будівник» в оренду 114 га.<p>17 липня.<p>Прокуратура Києва винесла розпорядження, яким вимагає терміново припинити дію дозволу на виконання будівельних робіт на ділянці, що входить до буферної зони національного заповідника «Софія Київська».<p>5 серпня.<p>Прокуратура Києва подала до суду чотири позови про скасування рішень Київради щодо виділення 0,40 га біля пам’ятника «Батьківщина-мати». Ділянка належить до буферної зони Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. <p><b>АТАКА НА ЗЕМЛЮ - ЯК ЇЙ ПРОТИСТОЯТИ</b><p>Як діє корупційна схема відведення земельних ділянок, і на яких етапах правоохоронці могли б її зламати.<p>Після проходження цього етапу повернути ділянку у власність громади/держави буде надто складно – навіть за наявності припису прокуратури чи ухвали суду місцеву раду неможливо примусити скасувати незаконне рішення; ділянка де-юре може кілька разів змінити власника.<p><i>*Вказані лише ключові елементи бюрократичної машини й етапи ухвалення рішень.<p>**Може бути як чиновником місцевого органу влади чи депутатом місцевої ради, так і родичем або діловим партнером депутата чи чиновника.<p>*** Якщо посередник посідає високі щаблі в органі влади, його арешт загальмує роботу корупційної схеми на тривалий час.<p>**** Схилити до співпраці рядових клерків, завдяки їм відстежувати підозрілі рішення і готувати реагування на них.</i><p>Андрій Лаврик, Богдан Буткевич http://vartainfo.com.ua/money/2009/09/11/rozvesti_na_krediti_4653.html Fri, 11 Sep 2009 08:04:05 +0300 Новини Незважаючи на трильйони доларів, улиті у світову фінансову систему, банки як і раніше неохоче кредитують реальну економіку. Можливо, керівникам центробанків доведеться піти за прикладом шведських колег, які першими у світі ввели негативну ставку за депозитами комерційних банків у ЦБ. Тепер шведські банки повинні доплачувати центральному банку 0,25% річних за розміщення резервів на його депозитах. <p><b>Піонери </b><p>На настільки неординарний захід шведський Ріксбанк змусило небажання банків видавати кредити реальному сектору і споживачам. У ЦБ сподіваються змусити банки збільшити обсяги кредитування або переводити кошти в державні облігації або корпоративні бонди з високим кредитним рейтингом, стимулюючи зниження їхньої прибутковості та ринкових процентних ставок. <p>Введення негативної ставки за депозитами разом зі зниженням ставки РЕПО до рекордного мінімуму 0,25% дало ринку потужний сигнал про те, що банк Швеції має намір тримати ставки біля нуля доти, поки в економіці не почнеться стійке відновлення. <p>У цієї ініціативи шведського центробанку є як прихильники, так і опоненти. Останні стверджують, що пропонована програма кредитування підприємств здатна стимулювати виробництво, але вона не вирішить проблему споживання. Підприємства, що активізувалися за рахунок фінансових уливань, будуть працювати в основному "на склад". <p>У підсумку економічне становище учасників ринку може не тільки не покращитися, але і призвести до зростання поганих боргів. До того ж в умовах кризи різко підсилюється невпевненість бізнес-співтовариства в завтрашньому дні, у зв'язку із чим частина кредитів буде реалізована зовсім нецільовим способом. <p>І все-таки більшість експертів вважають, що негативні ставки скоріше дестимулюють комерційні банки зберігати готівку на рахунках у центральному банку і примусять до прийняття ризиків кредитування. <p><b>Послідовники </b><p>Шведи першими зважилися ввести негативні ставки. Однак якщо влада інших країн побачить, що ця стратегія ефективна, вона може піти шведським досвідом. Про те, що монетарна влада Британії розглядає таку ймовірність, натякав і глава Банку Англії Мервін Кінг. "Рішення залежить від того, чи будуть банки направляти надані їм кошти на кредитування фізичних та юридичних осіб. <p>Якщо цього не відбудеться, Банк Англії може застосувати негативну процентну ставку. По суті, це штраф для банків, що відмовляються кредитувати", - заявив він в інтерв'ю британській The Financial Times. З березня до кінця липня депозити комерційних банків у Банку Англії виросли в п'ять разів - з 31 млрд. фунтів стерлінгів до 152 млрд. фунтів. <p>Інші провідні центробанки поки не виявляють бажання іти за прикладом Швеції, хоча, наприклад, у єврозоні обсяги кредитування компаній падають із лютого. Голова Європейського центробанку Жан-Клод Тріше привселюдно закликав банки збільшити кредитування. Проблема, щоправда, і в тому, що попит на кредити падає, а компанії намагаються позбутися від боргів. <p>Із загрозою "пастки ліквідності" сьогодні зіштовхується і українська економіка. Про те, що гроші надовго затримуються в банківській системі і не надходять у реальну економіку, висловлювався і глава Національного банку України. Банки мають великі обсяги надлишкової ліквідності і щодня розміщують не менше, ніж 200 млн. грн. як депозити в НБУ, під ставку, що найчастіше становить 4-8% річних. <p>Однак банкіри поки не готові активно кредитувати через підвищені ризики неповернення. Навіть у випадку жорсткості умов розміщення коштів банки, швидше за все, намагатимуться знайти альтернативний спосіб вкладення грошей, що гарантує їхню відносну схоронність, перенаправивши капітал у більш дохідні активи - міжбанківський ринок або вкладення в держоблігації. <p><i>Олена Мошенець</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/09/03/kogo_nakroet_vtoraja_4525.html Thu, 03 Sep 2009 08:18:08 +0300 Новини Временное летнее затишье на банковском фронте похоже входит в предгрозовую фазу. Аналитики говорили о втором витке кризиса еще в начале лета, но первые факторы, на то указывающие, проявляются только сейчас. Продолжающаяся жесткая регуляция со стороны НБУ сковала большинство активов коммерческих банков на своих счетах. Как следствие – банковский сектор захлебывается от недостатка ресурсов. Говорить о том, что финансовый кризис закончился, пока нет ни малейших причин. Есть еще очень много факторов, негативно влияющих на развитие экономики. Но главный из них – нарастающие проблемы в финансовом секторе, особенно в банковском его сегменте. «Я бы выделил из этих факторов рост проблемных кредитов, выданных банками (порядка 86% доходов банкам приносят платежи заемщиков по кредитам), нестабильность валютного курса (наша инвестиционная группа прогнозирует ослабление курса до 9,2 грн./$), продолжающуюся политическую нестабильность в стране и газовый вопрос», – говорит Константин Степанов, руководитель аналитического департамента инвестиционной группы «Сократ».<p>Политику и газ оставим пока в стороне, этим темам на страницах было уделено немало внимания. Сконцентрируемся на финансовом аспекте. Если говорить о таких финансовых направлениях, как инвестиционный или страховой бизнес, то он уже «лежит» давно. Однако <b>базовые финансы, коммерческий банкинг, удерживается на плаву исключительно благодаря управлению в ручном режиме со стороны регуляторов – НБУ и частично правительства. </b><p>В первом полугодии банковская система показала огромные убытки, которые превысили 14 млрд. грн. Убыточность банков была вызвана ухудшением экономической ситуации в стране в целом, а также ограниченной возможностью заниматься нормальным бизнесом.<p>Однако нельзя игнорировать и тот факт, что многие банки сейчас столкнулись с проблемой неэффективности использования своих активов. Это является результатом как не взвешенной политики развития региональной сети (еще год назад банки покупали недвижимость по баснословным ценам), так и чрезмерной регуляции банковской системы в целом. Последнее утверждение касается именно НБУ, так как своей непоследовательной политикой на протяжении нескольких лет, он практически загнал банки в угол. Сейчас такими же «деревянными» методами он пытается спасти то, что сам же и предопределил в прошлом.<p>Бесконтрольное потребительское кредитование раздуло кредитные портфели банков до невозможного уровня. Но <b>с началом кризиса НБУ «взвинтил» нормативы, регулирующие соотношение выданных кредитов и сумм резервирования под них (деньги, сохраняющиеся на счетах НБУ).</b><p>Повышение норм обязательного резерва проходило в несколько этапов. Таким образом, банки лишились своих ресурсов для осуществления своей прямой работы – кредитование экономики и населения, то есть нас с вами. Попросту говоря, банкам связали руки.<p>«Мы ожидаем продолжения роста убытков в системе, их объем будет зависеть от курса гривны, а также от количества обанкроченных предприятий (заемщиков банков), и от того сколько «качественных» компаний обанкротится, поскольку они просто не смогут получить кредит для того, чтобы остаться наплаву», – говорит Йозеф Сикела, председатель правления ОАО «Эрсте Банк».<p>Отсутствие свободных денег поставило банки на колени, но во второй половине весны и в начале лета депозитные программы начали привлекать клиентов – люди снова понесли деньги в банковские учреждения. Однако со второй половины лета банки начали сворачивать и этот вид направления. Сначала банки просто понижали процент доходности. Сейчас тенденция несколько замедлилась. <p><b>С 20 июля по 31 августа размер средней ставки по вкладам физлиц сроком до 6 месяцев вырос на 0,25% годовых (до 19,75% годовых), до 9 месяцев – на 0,35% годовых (до 19,6% годовых). </b><p>При этом, правда, не изменилась средняя ставка по вложениям на 1 и 3 месяца – 17,5% и 19% годовых, соответственно. Но самое главное, что банки пошли на снижение доходности по вложениям до 12 месяцев: с 21,15% до 20,5% годовых. То есть, привлечение денег снова переориентировалось с долгосрочных периодов на более короткие. Это значит, что нестабильность в системе растет, а банки, таким образом, не хотят брать на себя ответственность за отдаленное будущее, так как сами в нем не уверенны. <p>Примечательно, что банки, активно наращивавшие количество депозитных предложений на протяжении всего лета, но теперь идет значительное их сокращение. Только с 20 июля по 31 августа свернули множество программ: количество предложений населению сократилось с 12063 до 11565. Как водиться, большинство программ посвящено гривне – 4237, на втором месте доллар (3831), третьем – евро (3588). Создается парадоксальная ситуация - даже если вы и захотите доверить деньги в столь неспокойное время банку – вам просто могут указать на дверь.<p><b>Состояние банковской системы неутешительно – НБУ ждет вторую волну кризиса. По прогнозам она может начаться с резкого увеличения числа проблемных активов, то есть, количества выданных кредитов не обеспеченных резервами в Центральном банке. </b><p>«Сейчас банки чтобы не подпадать под дополнительное резервирование приукрашивают качество имеющихся активов», - говорит Олег Швец, исполнительный директор инвестиционной компании Phoenix Capital. Такими действиями банки, с одной стороны, пытаются как можно меньше связать денег на счетах НБУ (ведь в таком случае они не могут ими распоряжаться), но с другой, в случае если население снова потянется забирать свои сбережения, это прямой путь к банкротству. <p>Если посмотреть статистику по крупнейшим банкам, то данные по потенциально проблемным активам объективно подают только 3–4 банка и это, как правило, не ниже чем 40% от общего объема активов по каждому банку. А если банк, который находится в предбанкротном состоянии, показывает уровень ниже, возникает вопрос: откуда у него проблемы? Это может быть только в одном случае, если у банка один основной заемщик (крупное предприятие), доля которого в кредитном портфеле превышает возможные нормативы, и который сам находится на грани банкротства. Учитывая то, что таких банков намного больше, чем 4, становится ясно, что НБУ стремится иметь рычаги влияния, чтобы максимально оперативно поставить банк под свой прямой контроль.<p><b>Нацбанк готовится к возможным проблемам. </b><p>Явным подтверждением тому есть проект постановления НБУ №369, расширяющий возможности НБУ по введению в банках временной администрации. Если смотреть по сути документа, то НБУ в очередной раз усиливает рычаги воздействия на банки. Под перечень причин возможного введения временной администрации в банки согласно этому документу сейчас подпадают 80% украинских банков.<p>Ухудшение ситуации скажется на уровне благосостояния населения. Но в тоже время, кризис предоставляет шанс переосмыслить свои затраты, что, вероятней всего, многие рядовые граждане уже сделали. Если говорить о банковских вкладах, то тут рекомендуется переложить депозит из небольших банков в несколько государственных или крупнейшие иностранные банки. Желательно суммы вкладов распределить таким образом, чтобы они не превышали 150 тыс. грн. Это та сумма, которая гарантируется к возврату государством.<p><b>Если говорить о дальнейшем развитии кризиса, то он может продолжить свое развитие по двум сценариям. </b><p>Первый, оптимистический, предполагает, что усугубления ситуации в экономике и финансовой системе происходить не будет. Второй, пессимистический: в год избрания президента страна может оказаться в тяжелой экономической ситуации с большим количеством внутренних банкротств предприятий, падением производства, ростом внешнего долга и усилением внутренней социальной напряженности.<p><b>Максим НЕЧИПОРЕНКО</b><p> http://vartainfo.com.ua/money/2009/08/31/ukraina_zaminit_svoi_4484.html Mon, 31 Aug 2009 09:46:25 +0300 Новини Україна має намір замінити російський газ своїм вугіллям, пише Михайло Калмацький.<p>Україна розвиватиме свою вугільну промисловість для того, щоб скоротити закупівлі природного газу, заявила в суботу прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. За її словами, завдяки новій енергетичній політиці вже наступного року Київ купить у Росії вдвічі менше газу, ніж планувалося спочатку. Нашій країні це невигідно, але вплинути на ситуацію навряд чи буде можливо. На думку експертів, навіть штрафи, які Москва має право вимагати за недобір газу, навряд чи буде пред'явлено до оплати. <p>Схема скорочення закупівель газу, за словами українського прем'єра, виглядає таким чином: "Якщо ми в 2007 році купували 53 млрд. куб. м газу, то в цьому році взяли вже 33, а на наступний рік будемо брати 27". Кілька днів тому пані Тимошенко вже заявляла про те, що Київ веде переговори про можливість скорочення обсягів закупівлі російського газу в 2010 році до 25 млрд. кубів. Нагадаємо, що, згідно з контрактом, підписаним двома сторонами, Україна в 2010 році повинна закупити в Росії 52 млрд. кубометрів газу на рік, причому 80% цього обсягу - обов'язково. Цього року Київ зобов'язаний купити понад 40 млрд. кубів, причому невиконання цих обсягів загрожує штрафними санкціями. Проте українська сторона чітко заявила, що закупить тільки 33 млрд. <p>На думку експертів, навіть штрафи, які Москва має право вимагати за недобір газу, навряд чи буде пред'явлено до оплати <p>Заступник голови НП Координатор ринку газу Володимир Фейгін пояснює зниження поставок газу в Україну кризою місцевої промисловості. "Впала металургія, і впало виробництво мінеральних добрив. Це дві основні статті українського експорту, і вони ж пов'язані з високим споживанням природного газу, - повідомив він НИ. - Однак у мене є серйозні сумніви, що можливо і далі так різко знижувати споживання газу, основне споживання якого в Україні припадає не на електростанції. Те ж населення погодиться палити вугіллям, лише якщо ситуація стане зовсім поганою", - зауважив експерт. За його словами, почин Києва навряд чи буде схвалено і його західними сусідами. "Для країн ЄС таке рішення просто неприйнятне. Вони хочуть скоротити викиди вуглекислого газу в атмосферу і вже розподілили між собою квоти. А використання вугілля відіб'ється на екології", - зауважив пан Фейгін. <p>Заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін вважає, що Україна йде на такий крок не від доброго життя. "Газ зручніший, але якщо грошей немає, напевно, краще споживати власне вугілля, - зауважив він НИ. - Думаю, тут немає злісної політики стосовно Росії". За словами експерта, заяву пані Тимошенко можна розуміти як прогноз подальшого зниження промвиробництва в Україні. "Вугіллям газ замінити можна, але це вимагає значної роботи і великих капіталовкладень. Котельні, які працюють на газі, треба буде переробляти під вугілля. Крім того, є хімічні виробництва, де газ використовується не як паливо, а як вихідний продукт, і тут його замінити не можна". <p>На думку Володимира Фейгіна, якщо Україна все ж таки удвічі знизить закупівлю газу в Росії, втрати нашої країни будуть не настільки великими. "У нас існував певний баланс - ми закуповували газ у Центральній Азії і приблизно той же об'єм відправляли в Україну. Саме тому, коли газ Центральної Азії почав дорожчати, зросла вартість "блакитного палива" і для Києва, - пояснив експерт. - Наші доходи в ці поставки не настільки великі. Бюджету країни взагалі мало що дістається, а Газпром отримує, по суті, лише доходи від транспортування". <p>Незважаючи на те, що Україна не виконала контрактних зобов'язань щодо закупівлі російського газу, Москва поки не висуває Києву штрафних санкцій за недобір "блакитного палива" <p>Незважаючи на те, що Україна не виконала контрактних зобов'язань щодо закупівлі російського газу, Москва поки не висуває Києву штрафних санкцій за недобір "блакитного палива". Пані Тимошенко висловила впевненість, що штрафів взагалі не буде. "Ніяких питань немає - скільки беремо, за стільки платимо, і з огляду на кризу, ніхто нікому не пред'являє штрафних санкцій", - пояснила вона. Пан Фейгін вважає, що питання штрафів ще буде підніматися в ході переговорів, але цілком можливо, що ніяких санкцій не буде. Росія теж може не виконати обумовлену мінімальну квоту з транзиту газу через Україну, оскільки європейці скоротили закупівлі нашого газу. Володимир Жарихін вважає, що Росія може пробачити Україні цей штраф, щоб не ускладнювати і без того непрості відносини. "Всі розуміють, що, якщо ми заганяємо Україну в глухий кут, вона перекриває заслінку і влаштовує чергову газову кризу Європі", - зауважив експерт. http://vartainfo.com.ua/money/2009/08/26/posadi_jaki_koshtuju_4420.html Wed, 26 Aug 2009 15:55:05 +0300 Новини Ми маємо позірне уявлення, скільки отримують члени Кабміну та нардепи. І хоча цифри, що оприлюднюються, мають стільки ж схожості з їх зарплатами, як замацана репродукція - з оригіналом, та все ж можемо оперувати хоча б якимось цифрами. Як-от 14 тисячами гривень, які вже рік як фігурують у якості нардепівської зарплати, і ще стільки ж - на забезпечення діяльності парламентарія та зарплату його помічникам консультантам. Однак інформація, яка ніколи в Україні офіційно не оприлюднювалися - це розмір заробітньої плати керівництва державних підприємств і державних банків. Віддаючи данину природній цікавості, запитаємо самих себе: а чи маємо ми юридичне право знати, які цифри стоять у зарплатній відомості керівників Нафтогазу, Укрзалізниці, Укртелекому, Енергоатому, Ощадбанку - і, віднедавна, Родовіду, Укргазбанку та банку "Київ"? Чи не межує це з копирсанням у чужій білизні? <p><b>Уповноважений у справах зарплати </b><p>Здоровий глузд підказує, що платники податків мають право знати, які зарплати у людей, що поставлені розпоряджатися суспільними активами вартістю в мільярди гривень. І ці активи не є чужою білизною. Однак здоровий глузд не є вимогою, прописаною в Законі про Бюджет та Господарському та Бюджетному кодексах. <p>Однак останні події, коли держави по всьому світу кинулися на порятунок приватного сектору, додав цій природній цікавості нових правничих аргументів на користь оприлюднення цієї інформації. <p>Ось американці. Вони сприймали урядову допомогу напівзбанкрутілим банкам, страховим та автомобільним компаніям як вимушену необхідність - до тих пір, поки преса не оприлюднила подробиці багатомільйонних бонусів, що були виплачені топ-менеджменту AIG - страхового гіганта, чиє захоплення ризиковими фінансовими операціями поставило компанію на край прірви. Допоки гроші вливалися в фірми - американці мимоволі погоджувалися. Однак коли отримувачами державної допомоги стали конкретні особи, до того ж заможні - обуренню американців не було меж. Розгорілася, і досі палає, справжня дискусія. Платники податків, урядовці і конгресмени не добирають слів, щоби висловити свою лють від того, що мільйони бюджетних коштів опинилися на банківських рахунках і без того мільйонерів. <p>Адміністрація Обами врешті-решт була вимушена запровадити посаду спеціального уповноваженого з питань зарплати на тих підприємствах і в тих банках, що вижили завдяки державній допомозі і все ще мають повернути борги державі - бюджетові чи центробанку в особі Федеральної Резервної Системи. Тепер вони вимушені погоджувати із Кеннетом Фейрбергом ("царем з питань компенсації", як його називають у тамтешніх мас-медіа) розмір зарплати та бонусів своїх високопосадовців. <p><b>Розмір зарплати у рекапіталізованих банках - для службового користування? </b><p>Американці, швидше за все, дадуть собі раду. Однак хіба це питання не є актуальним також для України? Уряд рятує банки коштами платників податків - як теперішніх, так і майбутніх. Адже чимало з цих коштів запозичається, і розраховуватимуться за ними вже наші діти. Насьогодні в "Родовід", Укргазбанк та банк "Київ" влито вже дев`ять з половиною мільярдів гривень, а далі - буде. Нагадаємо, що стелю державної участі в рекапіталізації проблемних банків в цьогорічному бюджеті визначено в 44 млрд. грн., а Мінфіну до того ж надано право перевищувати цю планку у разі потреби, не питаючи на те дозволу Верховної Ради. <p>А 18,6 млрд. грн., шо були влиті цього літа у діряві засіки Нафтогазу, знову ж таки у вигляді казначейських облігацій? <p>Державні підприємства - то сінекура для ставлеників політичних сил. Часом очільництво таким підприємством вартує дорожче, аніж депутатський мандат, якого, трапляється, навіть складають заради цього. Квадратики призначень на ці посади неодмінно фігурують у матриці розподілу посад. Задля доступу до ресурсу державного підприємства приєднуються до коаліції, або підносять їй набої, якщо їй своїх не вистачає. В проекті угоди ПРіБЮТ, кажуть, фігурувало взаємне зобов`язання утримуватися від зціжування коштів підприємств на партійні потреби. <p>Звісно, розмір зарплати відіграє надцяту роль серед стимулів, що кличуть до керма держпідприємства. І все ж це не позбавляє нас права знати, як саме розпоряджаються державними активами, в т. ч. і багатомільярдними бюджетними дотаціями, державні підприємства та державні банки. Платники податків мають право бути поінформованими про основні витрати цих юридичних осіб, в т. ч і про фонд заробітньої плати в цілому, і про розмір заробітньої плати їх керівників. Варто було би оприлюднювати контракти, що з ними укладаються. <p>До речі - у відповідності до розпорядження Кабміну №837-р від 17 липня "Про додаткові заходи щодо мобілізації доходів бюджету у другому півріччі 2009 року" уряд мав отримати до 10 серпня ц.р. "пропозиції про звільнення з посад керівників підприємст державного сектору економіки, що мають станом на 1 серпня 2009 р. податковий борг". Чи розпорядження уряду ігнорується, чи податковий борг у державному секторі економіки визбираний до крихти антикризовими діями уряду?! <p><b>Якщо не в Бюджетний Кодекс, то в передвиборчу програму </b><p>15 вересня нардепи отримають два товстелезні томи проекту бюджету на 2010 рік, в якому буде чимало корисної і не дуже інформації. Чого там не знайти, так це кошторисів державних монополій. Новий Бюджетний кодекс, заветований Президентом, такої вимоги також не передбачає. <p>Залишається сподіватися, що хтось із кандидатів у Президенти запише це до своєї передвиборчої програми. <p><b>Станіслав Голубенко</b> http://vartainfo.com.ua/money/2009/08/18/jakoju_bude_rozumna__4323.html Tue, 18 Aug 2009 12:22:28 +0300 Новини Як і передбачала більшість аналітиків, ближче до осені гривня поступово, проте впевнено, девальвує. І якщо різкі її стрибки відносно валюти (як нещодавні, так і минулих осені-зими) багато експертів пов’язували з фінансовими махінаціями чи панікою серед населення, то нинішнє "просідання" гривні вже відкрито приписують стану економіки. Як заявив нещодавно на прес-конференції керівник Групи радників голови НБУ Валерій Литвицький, курс національної валюти - це дзеркало економіки. Тож, за словами Литвицького, нема чого на дзеркало сваритися, коли в самих "самі знаєте, що"... <p>Втім, де гарантія, що падати гривні знову не "допоможуть", і вона буде пропорційно залежати від економічного здоров’я країни? Адже, хоч і не спринтерська, проте доволі цілеспрямована девальвація національної валюти, яка підігріває панічні настрої населення, що через гіркий досвід вже не довіряє гривні, так і знову заохочує до різного роду валютних маніпуляцій. Про них, до речі, суспільству розповідали після кожного потрясіння гривні, однак про покарання за подібні речі поки не чути. <p>У четвер на міжбанку торги доларом США відкрилися наступними котируваннями - 8,1835/8,2105, до 12:00 ціни зросли до 8,2240/8,2470. На час закриття торгів цінові рівні встановилися на наступних значеннях - 8,2415/8,2645 гривня/долар. А в п’ятницю на міжбанківському валютному ринку торги доларом відкрилися зростанням котирувань - 8,3630/8,4065 гривня/долар. І хоч до 10 гривень за долар, як це було 17-18 грудня 2008 року, залишився запас, але не такий уже й великий. <p>"За нашими оцінками, до кінця серпня ціна продажу готівкового долара буде на рівні 8,30-8,40 гривні. Ціна продажу готівкового євро до кінця місяця буде знаходитися в діапазоні 11,90-12,00 гривні, - прогнозує "Дню" керівник інформаційно-аналітичного центру "FOREX CLUB" Микола Івченко, констатуючи, - по факту, йде поступове знецінення національної валюти". <p>Але, незважаючи на це, експерт не радить панікувати й бігти до обмінників, щоб скупити дорогі долари. Якщо ж валюта потрібна на закордонний відпочинок чи дійсно на поїздку, тоді купуйте. Але не факт, що у обмінному пункті вам продадуть скільки бажаєте. Велику кількість валюти без особливих проблем (до 300 тисяч доларів) можна купити у нелегальних валютних дилерів, зазначає Івченко. "Але особисто я тримаю всі свої гроші в національній валюті й намагаюся витрачати їх на купівлю товарів та на відпочинок", - розповідає він "Дню". Проте, якщо мова йде не про витрати, а про заощадження, у "FOREX CLUB" рекомендують вкладати гроші в гривню, долар та євро рівними частинами. <p>На думку Івченка, "гірки" на внутрішньому валютному ринку продовжуватимуться, як мінімум, до весни 2010 року. Періоди злету долара змінюватимуться періодами активних валютних інтервенцій зі сторони НБУ і зниженням вартості валюти. Але реальна зміна висхідного тренду по долару в Україні на низхідний почнеться лише з кінця 2010 - початку 2011 року, коли істотно покращиться світова кон’юнктура. <p>Ерік Найман, фінансовий експерт: - Цього року слід очікувати поступового руху курсу гривні вгору, а не пікоподібного. У 2008 році драйвером зростання стало масове зняття людьми депозитів та їхня конвертація в долари. Це й спровокувало різке підвищення попиту на долари. Сьогодні хто хотів, той вже обміняв. Тому різкого коливання курсу не буде. <p>Стабілізувати валютну ситуацію дуже допомагають нацбанківські інтервенції... Однак тільки інтервенцій не достатньо для приборкання ситуації, адже головні фактори девальвації знаходяться поза зоною дії НБУ. Головним фактором руху курсу гривні буде бюджет. Якщо в бюджеті дірка, то це неодмінно позначиться на курсі. Емісія дотична до питання курсу, але, за великим рахунком, винна не стільки вона, скільки порочність розподілення бюджетних грошей. Вони не йдуть у реальну економіку, а розкрадаються. <p>Хто має валютні кредити, тому раджу погашати їх зараз, використовуючи відповідні валютні аукціони НБУ. А решті населення зараз не варто нервувати. Курсова стабільність повернеться у 2010 році. До якого показника - залежить від того, як високо зараз злетить гривня. Якщо обмежимося 10 гривнями за долар, то у 2010 році спустимося на рівень 7,5-8 гривень. <p>Віктор Лисицький, економіст <p>Ситуацію потрібно оцінювати з двох ракурсів: аналізуючи стратегію розвитку економіки та те, що реально зроблено. У світі криза вже минає. А наша економіка, як була неконкурентною, такою і лишилася. Якщо українська металургія до сих пір виробляє метал зразка XIX століття, то ми й почуватимемося погано. А тепер - щодо стратегії. Якби була правильна стратегія економічного розвитку країни, то не було б таких істерик із купівлею долара. Починаючи з 1996 року, гривня девальвувала по відношенню до долара вчетверо. Але практика девальвації передбачає паралельне проведення структурних реформ в економіці. А їх як не було, так і немає. До всього цього додається недовіра населення до влади: люди не розуміють дії та логіку вчинків української влади. Саме через це вони роблять дурницю, міняючи зараз гривню на долар. Якщо процес триватиме й далі, то буде і 15, і 20 гривень за долар. Тільки українці купують валюту, коли вона зростає в ціні. Ну, подумайте, хто купує товар, коли він дорожчає? Навпаки, потрібно почекати, доки його вартість зменшиться - і тоді купувати. А у нас усе навпаки... <p><b>Олексій Савицький, Наталія Білоусова</b> http://vartainfo.com.ua/money/2009/08/11/vam_tol_ko_kazhetsja_4220.html Tue, 11 Aug 2009 14:49:59 +0300 Новини Правительство национализирует еще 15 банков, пообещала вчера премьер, находясь в Боярке. Эксперты подтверждают: денег, чтобы удовлетворить всех вкладчиков проблемных банков, в бюджете хватит. Но если это произойдет, инфляции и подорожания доллара не избежать. Среди банков, которые обещает национализировать премьер, и «Надра». Оттуда киевлянка Инна Сергийчук уже полгода пытается вернуть свой депозит, срок которого истек еще в феврале. Из банка Инна получает не деньги, а письма, сообщает ua-banker.com.<p>Инна подала на банк в суд. Но рассмотрение дела назначено аж за четыре месяца со дня подачи заявления и неизвестно сколько будет длиться. Тем временем деньги на банковском счете обесценивает инфляция, жалуется женщина. Сегодняшнее заявление Тимошенко, которая уже через два месяца вряд национализирует «Надра» и вкладчики заберут свои деньги, для Инны – радостная новость.<p>Инна Сергийчук, вкладчица банка «Надра»:<p>Надежда возникает. Все-таки хочется верить, что наши депутаты и представители власти найдут какое-то законодательство и горе-банкиры будут нести ответственность. И всем вкладчикам, я надеюсь, что все-таки вернут деньги.<p>Оппонентка премьера – теневой министр экономики Ирина Акимова – успокаивает. Радоваться нечему. Говорит: процесс национализации – волокитное дело, может затянуть возвращение денег, потому что предусматривает продолжительные переговоры с владельцами банков. Если бы финансовая помощь поступила от правительства раньше и на других, более мягких условиях, о кризисе в банковском секторе уже начали бы забывать.<p>Ирина Акимова, министр экономики оппозиционного теневого правительства:<p>Чего ждала Украина? Чтобы начать процесс рекапитализации…Где уже давно сделали – в США уже банки возвращают деньги.<p>Если же правительство будет действовать согласно обещаниям и быстро насытит проблемные банки деньгами для расчетов со вкладчиками, возникнет другая проблема – говорит независимый эксперт с экономики Игорь Бураковский. Рост курса доллара и инфляция.<p>Игорь Бураковский, эксперт по вопросам экономики:<p>Не можна робити, що так гроші ідуть на споживчий ринок. Треба враховувати, що в людей скоротилася зарплата, ясно, що частина цих грошей буде використана на споживання.<p>На сегодня, чтобы вернуть деньги всем вкладчикам проблемных банков, правительству понадобится 27 миллиардов гривен. Эти деньги в бюджете есть, говорит Бураковский. Однако какие именно банки их получают – премьер пока не сказала. http://vartainfo.com.ua/money/2009/07/30/nedvizhimost_chto_mo_4082.html Thu, 30 Jul 2009 19:52:56 +0300 Новини Львиная доля потенциальных покупателей недвижимости имеют в кармане порядка $40 тыс. Журналисты разбирались, на что рассчитывают покупатели и смогут ли они вдохнуть жизнь в рынок недвижимости <b>Купить сложно, но можно </b><p>Рынок вторички "качает". Вслед за резким падением цен на недвижимость в конце прошлого года, что было связано с паникой продавцов и резким ростом курса доллара, в мае-июне наблюдалась прямо противоположная ситуация. <p>В этот период квартиры в столице и области подорожали в среднем на $3-5 тыс., а их владельцы отказались предоставлять потенциальным покупателям существенные скидки в размере $5-10 тыс. <p>Директор отдела агентских услуг компании "Ситикон" Эдуарда Бразас рассказывает, что в их агентство сейчас очень часто обращаются с просьбой подобрать жилье по цене до $40 тыс. Аналогичные запросы чаще всего встречаются в рубрике "Куплю" профильных изданий и Интернет-порталов. <p>По мнению Эдуарда Бразаса, сейчас приобрести в столице жилье по цене до $40 тыс. довольно сложно, такие предложения появляются крайне редко. Однако именно на такую стоимость рассчитывает большинство потенциальных покупателей. <p>Аналогичного мнения придерживается и директор по маркетингу консалтинговой компании SV Development Владимир Степенко, по словам которого, самые дешевые предложения, которые сейчас попадают в базы столичных агентств недвижимости, стартуют с $42-43 тыс. <p>За эти средства потенциальный покупатель может рассчитывать на две категории жилья: гостинки площадью 22-27 кв. м, расположенные в отдаленных районах города Киева, либо на квартиры в хрущевках на первых или последних этажах пятиэтажек. Причем, данные объекты продаются в короткие сроки. <p>"Сейчас выстроилась очередь за подобными квартирами, поэтому большинство из них уходят в течение нескольких дней и не успевают попасть в открытые объявления", - подчеркивает Владимир Степенко. <p>Несмотря на пессимизм риэлторов, найти жилье в столице за эту цену можно. Эдуард Бразас рекомендует потенциальному покупателю постоянно мониторить предложения, которые появляются на специализированных сайтах и газетах, а также расклеивать объявления в тех районах, где покупателю хотелось бы поселиться. <p><b>Выбор под Киевом больше </b><p>Чуть лучше ситуация в Киевской области. По словам Владимира Степенко, за $40 тыс. под Киевом можно без проблем приобрести полноценную однокомнатную квартиру. Наиболее привлекательные цены, которые вплотную приблизились к отметке $1 тыс. за кв. м, предлагаются в Обухове, Броварах и Ирпене. <p>К примеру, в первом из вышеперечисленных городов сейчас реально приобрести однокомнатную квартиру площадью 35 кв. м. за $35 тыс. в новом доме (что называется, "после строителей"). В Броварах на ул. Олимпийской появилось предложение по продаже жилья 33 кв. м за $33 тыс. В Ирпене новострой на ул. Рыльского площадью 40 кв. м ждет своего владельца, продаваясь за $38 тыс. <p>В Борисполе жилье чуть дороже. Самую недорогую гостинку на ул. Февральского площадью 23 кв. м можно купить за $34 тыс., большая по площади квартира в 30 кв.м. на ул. Фурманова обойдется в $39 тыс., а на ул. Бабкина полноценную квартиру (36 кв. м) можно приобрести за $40 тыс. Альтернативой Борисполю является Макаров, где на ул. Проектной единичку площадью 34 кв. м можно реально купить за $40 тыс. <p>Самыми дорогими по-прежнему остаются Вишневое и Вышгород. В последнем из их них, гостинка площадью 24 кв. м продается за $38 тыс., тогда как более габаритная единичка в 33 кв. м в районе Демидов будет стоить уже $40 тыс. Относительно дорогим остается Вишневое, где за $40 тыс. сейчас предлагается большое количество гостинок. К примеру, за эту цену можно приобрести жилье на ул. Жовтневой площадью 24 кв. м. <p>Специалисты отмечают, что установленные продавцами цены не окончательные и, учитывая превышение предложения над спросом, многие покупатели активно торгуются. Причем, если в столице львиная доля продавцов (за исключением тех, кому нужно продать жилье "на вчера") в процессе торга готовы сбрасывать $1-2 тыс, то в области владельцы недвижимости более щедрые и готовы уступить до $5 тыс. <p><b>Жилье дорожать не будет</b> <p>Большинство экспертов не берутся прогнозировать дальнейшее развитие событий на вторичном рынке недвижимости. По мнению исполнительного директора компании Real Estate Solutions Андрея Борща, до начала осени жилье дорожать не будет. <p>"Этот период традиционно считается мертвым сезоном, когда деловая активность падает, и многие продавцы и покупатели отправляются на отдых", - отмечает он в комментарии. В связи с этим можно предположить, что количество квартир, которые продавцам нужно по различным причинам срочно реализовать, будет расти. <p>Владимир Степенко прогнозирует, что если сильных курсовых колебаний не будет, то стоимость квартир на вторичном рынке недвижимости существенно не изменится. Зато, если в ближайшие полгода экономическая ситуация в стране не улучшится: банкиры не станут выдавать ипотечные кредиты под относительно невысокие процентные ставки и украинцам не начнут повышать заработные платы, то недвижимость может снова существенно подешеветь. Причем, исходя из сложившейся ситуации, в ближайшие несколько лет такой сценарий развития событий вполне возможен. <p>Таким образом, сейчас цена на жилье все быстрее приближается к той, на которую рассчитывает большинство покупателей. А, значит, можно прогнозировать существенное оживление рынка недвижимости уже ближе к осени - очевидно, тогда большинство предложений будут удовлетворять имеющийся спрос. <p>Мнения <p><i>Эдуард Бразас, директор отдела агентских услуг компании "Ситикон": </i><p>- Покупателю, который хочет приобрести дешевое жилье, нужно быть очень внимательным. Дело в том, что именно в этом сегменте наиболее часты случаи мошенничества или недобросовестного поведения продавцов. Например, одна из распространенных схем выглядит примерно так: физическое лицо арендует жилье на длительный период, а впоследствии, подделав документы, продает его. <p>Также случаются продажи квартир социально неблагополучных граждан, у которых обманным путем отобрали документами. При этом цена на объект, как правило, устанавливается ниже среднерыночной и создается определенный ажиотаж из желающих купить эту недвижимость с целью не дать клиенту время на раздумья и анализ ситуации. Все риски в таких случаях несет покупатель, который может потерять и деньги, и квартиру. <p>Чтобы уменьшить связанные с покупкой жилья риски я рекомендую вместе с продавцом лично присутствовать при выдаче справок в ЖЕКе и БТИ, постараться узнать там при этом максимум информации, а также не приобретать квартиры, продающиеся по доверенности. Также рекомендую подписывать с продавцом нотариально заверенный предварительный договор, что, правда, обойдется в 1% от суммы задатка. <p>К сожалению, ни агентство недвижимости, ни кто-то еще не может на 100% гарантировать чистоту сделки. Однако, как показывает практика, большинство афер проходят без участия агентств, когда договор заключается напрямую между покупателями и продавцами. <p><i>Андрей Борщ, исполнительный директор компании Real Estate Solutions: </i><p>- Я провел исследования в качестве покупателя, в кармане которого не более $40 тыс., и изучил предложения целого ряда печатных изданий и специализированных Интеренет-порталов. В итоге, я нашел сразу около 30 предложений, которые можно было бы рассмотреть. Причем, львиная доля этих квартир появилась на досках объявления в течение последних несколько дней, максимум недели. <p>Правда, к цене следует добавить и дополнительные затраты при покупке жилья: <p>услуги агентства – 3-5% (в зависимости от ситуации оплачивает одна из сторон сделки);<p>госпошлина (услуги нотариуса) – 1% от стоимости сделки (как правило платит продавец);<p>сбор в пенсионный фонд - 1% от стоимости сделки (как правило платит покупатель);<p>справки, необходимые для регистрации договора купли-продажи – порядка 1000 - 1500 грн. (как правило делится приблизительно поровну между продавцом и покупателем)<p>регистрация в БТИ – порядка 100 грн (платит продавец).<p> http://vartainfo.com.ua/money/2009/07/28/_naftogaz_vimagae_zh_4021.html Tue, 28 Jul 2009 10:42:07 +0300 Новини Багаторічне штучне стримування цін на газ для кінцевих споживачів при неухильному зростанні цін на його закупівлю зробили свою справу: НАК "Нафтогаз України" більше не може розплачуватися з постачальниками. Після відмови Росії кредитувати компанію Олега Дубини, єдиним виходом залишається залучення позики від європейських кредиторів. Однак вони готові позичити кошти лише в тому випадку, якщо будуть упевнені в платоспроможності НАКу. <b>Гроші закінчилися </b><p>Серйозні фінансові проблеми в "Нафтогазу" виникли в середині квітня, коли Україна почала підготовку до майбутнього опалювального сезону. Вона вимагає щомісячного накачування в газові сховища близько 3 млрд куб. м блакитного палива. Дотепер підтримувати платоспроможність компанії вдавалося за рахунок залучення мільярдних кредитів. За даними Рахункової палати, заборгованість "Нафтогазу" за кредитами перевищує 35 млрд грн. Поточного року йому буде потрібно 17,5 млрд грн. тільки на погашення і обслуговування раніше позичених коштів. Нещодавно уряд затвердив рішення щодо збільшення статутного фонду НАК "Нафтогаз України" на 18,6 млрд грн. (до 24 164,714 млн грн.). <p>На цю суму Міністерство фінансів погодилося випустити ОВДП спеціально під викуп їх Нацбанком. Отримані кошти підуть на збільшення стабфонда держбюджету, а відтіля - на капіталізацію компанії. І за рахунок цього вона може сплатити борг перед Ощадбанком. Ще одним джерелом коштів для НАКу була передоплата "Газпромом" послуг із транзиту блакитного палива в Європу. Однак російський газовий монополіст уже заявив про те, що більше не має наміру використовувати цю схему розрахунків, оскільки вона суперечить положенням контракту "Про обсяги і умови транзиту газу на період з 2009 по 2019 роки". <p>Відповідно до цього документа ставка на прокачування російського газу нашою територією наступного року буде відома тільки наприкінці 2009 р., оскільки вона прив'язана до ціни газу для України. <p>"Ми оплатили транзит нашого газу в Європу українським партнерам до початку 2010 року. По суті це кредит в обсязі $2,2 млрд. Надалі у взаєминах з Україною ми будемо виходити з того, що всі сторони повинні неухильно виконувати підписані в січні контракти", - зазначив російський прем'єр Володимир Путін. Ресурсу вітчизняних держбанків і бюджету явно недостатньо, щоб задовольнити фінансові запити "Нафтогазу". Тому уряду знову доводиться йти із протягненою рукою на Захід. <p>"Зараз у "Нафтогазу" недостатньо власних коштів, щоб повністю розрахуватися за газ, необхідний для внутрішнього споживання (близько 21 млрд куб. ред.). Тому українська сторона просить представників країн європейського співтовариства про допомогу в отриманні кредиту від міжнародних фінансових організацій і установ на загальну суму $4,2 млрд", - повідомив заступник глави НАК "Нафтогаз України" Ігор Діденко. Представники Єврокомісії, попередньо порадившись із потенційними кредиторами, обнадіяли уряд: Європа готова позичити кошти, але тільки після того, як Україна проведе масштабні реформи вітчизняного газового сектору, які дозволять підвищити платоспроможність потенційного позичальника. <p><b>Домашнє завдання </b><p>Висунуті Брюсселем умови не нові: установлення жорсткого контролю над витратою коштів "Нафтогазу" і також збільшення його доходів. Для цього Україна повинна скласти чіткий графік підвищення цін на газ внутрішнього видобутку до рівня цін імпортованого блакитного палива. Виконання цього зобов'язання найболючіше вдарить по населенню. Оскільки весь газ, що добувається нами, (близько 20 млрд куб. м/рік) спалює ця група споживачів. Але це дозволить "Нафтогазу" заробити сотні мільйонів гривень, тоді як зараз продаж газу приватним споживачам має нульову рентабельність. <p>Крім цього Київ повинен ужити аналогічних заходів і щодо ціни на газ для підприємств комунальної теплоенергетики. Реалізація цього завдання скоротить витрати компанії Олега Дубини на мільярди гривень. Сьогодні НАК закуповує газ в "Газпрому" по $198 за 1 тис. кубометрів (більш ніж 1,5 тис. грн.), а продає його українським теплокомуненерго приблизно по 600 грн./тис. куб. м (без урахування ПДВ і витрат на транспортування). Якщо врахувати, що щорічно ТКЕ споживає близько 13 млрд кубів газу, то збиток компанії Олега Дубини від цієї діяльності зараз становить більше 11 млрд грн. на рік. <p>Щоб самі комунальники не опинилися на мілині, Європа вимагає підвищити ціни на їхні послуги. Зараз це питання стосується компетенції місцевих рад. Тому, щоб поставити це питання під контроль, ЄС пропонує змінити механізм установлення тарифів. "Є два варіанти. Перший: надання права встановлювати і регулювати тарифи облдержадміністраціям. Другий: залишити його за місцевими органами виконавчої влади, але зобов'язати їх розраховувати плату за комунальні послуги за спеціальною формулою, що враховує зміну ціни на імпортований Україною газ", - зазначається в заяві Єврокомісії. <p>Крім вищевказаних реформ, європейці вимагають від Києва підвищити платіжну дисципліну комунальників, створивши централізовану систему збору грошей, що надходять від кінцевих споживачів. Відтіля гроші автоматично будуть розподілятися між теплокомуненерго (за надані послуги) і НАКом (за поставлений комунальникам газ). <p>Діюча дотепер схема (коли споживачі теплової енергії оплачують послуги ТКЕ, а ті у свою чергу переводять кошти "Газу України" як розрахунки за спожите блакитне паливо) призвела до того, що на кінець березня загальна заборгованість підприємств комунальної теплоенергетики перед ДК "Газ України" за спожитий протягом 2008-2009 р. газ перевищила 5 млрд грн. Крім того, європейці пропонують наділити "Нафтогаз" довгостроковими повноваженнями на використання трубопровідної інфраструктури (замість поточних умов, відповідно до яких НАКу необхідно укладати договір на використання ГТС щорічно). <p>Головна ж вимога: реструктуризувати компанію Олега Дубини, надавши незалежність її "донькам" - "Укртрансгазу" і "Укргазвидобуванню". Нагадаємо, що аналогічні умови Європа висунула Україні в березні: тільки у випадку їхнього виконання Київ міг розраховувати на отримання кредиту під модернізацію газотранспортної системи. Турбота європейців про добробут "Нафтогазу" цілком логічна: компанія повинна показати свою можливість обслуговувати майбутні кредити. <p><b>Кабмін пішов на поступки </b><p>Фінансовий стан "Нафтогазу" настільки жалюгідний, що Юлія Тимошенко зважилася на безпрецедентний крок. В умовах передвиборної кампанії, яка практично стартувала, вона, на шкоду своєму іміджу захисниці простих українців, наважилася на підвищення цін на газ (до речі, аналогічну умову висунув Україні й МВФ для отримання чергового траншу кредиту stand by). 18 липня офіційно оприлюднене розпорядження Кабміну №795 "Про затвердження плану заходів на 2009 рік щодо стабілізації фінансового стану НАК "Нафтогаз України", яким НКРЕ рекомендовано з 1 жовтня переглянути ціни на газ для населення "з метою приведення їх до економічно обґрунтованого рівня, що включає в повному обсязі інвестиційну складову для нарощування власного видобутку газу". <p>Крім того, у липні-серпні Нацкомісія разом з Мінпаливенерго повинні надати уряду графік підвищення цін на блакитне паливо для теплокомуненерго. Відомства спрацювали оперативно: вже з 1 вересня на 20% зросте вартість газу для населення, а з 1 жовтня - для теплопостачальних підприємств. <p>Трохи раніше Кабмін змінив і схему розрахунків комунальників з "Нафтогазом". 22 червня внесені виправлення в його постанову №1082 від 3 грудня 2008 р. "Питання вдосконалення схем розрахунків за використану електроенергію і природний газ", згідно з яким підприємства теплової комунальної енергетики до 22 липня повинні були відкрити спецрахунки в Ощадбанку. З них гроші, які надходять від споживачів, будуть автоматично списуватися на користь НАКу в рахунок оплати за поставлений газ. Відкритим залишається лише питання щодо реструктуризації "Нафтогазу". <p>Очікується, що остаточне рішення щодо виділення кредиту європейці приймуть до середини серпня (на цей час запланована чергова нарада за участю представників Єврокомісії та міжнародних фінансових організацій). Якщо Київ отримає позитивну відповідь, то можна не сумніватися, що "Нафтогаз України" моментально використає ці кошти для формування максимально можливих резервів газу. Адже в третьому-четвертому кварталах поточного року ціна на імпортне блакитне паливо для України буде максимально привабливою (у межах $198-210/тис. куб. м), тоді як уже з наступного року прогнозується її зростання до більш ніж $290/тис. кубів. <p><b>Дмитро Рясной</b> http://vartainfo.com.ua/money/2009/07/24/bankrutstvo_naftogaz_3988.html Fri, 24 Jul 2009 16:34:38 +0300 Новини Якщо держава таки протисне рішення про ліквідацію, то настає найцікавіше: зникають будь-які правові підстави для поставок газу в Україну. І виникає ситуація, типова для всіх останніх газових воєн: перекривання труби і взаємне очікування, хто зірветься першим: "Газпром" чи український уряд? Банкрутство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на сторінках преси поступово перетворюється із страшилки на своєрідну панацею, що порятує країну від кабальних контрактів на поставку газу.<p>Завдання даного матеріалу - показати всі позитивні і негативні наслідки обох варіантів: банкрутства НАК або подальшої чинності нинішніх контрактів, виконання яких протягом останніх місяців може призвести до витрати валютних резервів НБУ.<p>Обговорювана вітчизняними експертами концепція банкрутства "Нафтогазу" зазвичай передбачає таку схему: звернення Кабміну до Вищого господарського суду щодо неможливості виконання зобов'язань НАКу перед партнерами.<p>У ході ліквідаційної процедури, перш за все, мають бути виведені захищені законодавством активи - нафто- та газопроводи, виплачені всі зарплати.<p>Наступний крок - погашення зобов'язань перед зовнішніми кредиторами, а потім - перед внутрішніми.<p>Таким чином, залишків коштів має вистачити на те, щоб задовольнити "Газпром" і європейських кредиторів.<p>Без грошей можуть залишитися лише державні Ощадбанк та Укрексімбанк - найбільші нинішні кредитори НАКу. Можливо, вони залишаться ними навіть після збільшення статутного фонду державного монополіста.<p>В результаті, діючі контракти на постачання та транзит газу виявляться автоматично скасованими і можна буде взятися за укладання нових. Укласти їх "Газпром" зможе з новою юридичною особою, в управління якої, імовірно, і буде переведено трубопроводи.<p><b>Що заважає ліквідувати "Нафтогаз"</b><p>Найперша перепона для такого сценарію - законодавча. Як зазначає голова Національної правової палати Володимир Гошовський, звернення до суду щодо порушення справи про банкрутство НАКу, згідно з законодавством, неможливе.<p>"Це означає, що Кабмін у межах своїх повноважень повинен завжди вживати необхідних заходів щодо запобігання банкрутству компанії. Тому розмови про банкрутство є недоречними та політичними", - пояснює він.<p>За його словами, у випадках, які для будь-яких інших компаній означають початок банкрутства, Кабмін стосовно державних енергетичних компаній проводить досудову санацію - систему заходів з відновлення платоспроможності боржника. Причому дати НАКу кошти в процесі санації може як Кабмін, так і інший інвестор.<p>"Останні події - збільшення статутного фонду "Нафтогазу" - можна назвати досудовою санацією. Однак обсяг державних коштів для неї встановлюється законом про державний бюджет. А от у разі залучення коштів недержавного кредитора жодних змін у законодавство вносити не потрібно", - вважає юрист.<p>Отже, банкрутство НАКу повинна "освятити" Верховна рада. Без цього воно неможливе не тільки з ініціативи Каміну, але й навіть за зверненням зовнішніх кредиторів. А в нинішньому складі парламенту це навряд чи можливо.<p>Блок Юлії Тимошенко не бажає визнавати діючі контракти провальними і, таким чином, втрачати образ ефективного переговірника. Пропрезидентські сили також не сприймають сценаріїв банкрутства, оскільки сильно переймаються міжнародним іміджем України, якому таке банкрутство, без сумніву, зашкодить.<p>"Якщо б ми у такий спосіб відмовилися від одних газових контрактів, то таким же чином могли б відмовитися від інших контрактів і зобов'язань. Наскільки це буде поважно для нашої репутації - ще треба додатково аналізувати", - говорить керівник Національної правової палати.<p>З тієї ж причини не можна залишити без виплат нікого, крім державних банків. А ще, зазначає Гошовський, кредитори додатково захищені законодавством. "Вони можуть звернутися з позовами до уряду, який не провів ефективної санації. І борги тоді ляжуть на державу", - пояснює експерт.<p>Відмовитися від таких претензій можуть хіба що держбанки. Окрім того, не будуть сплачені борги перед держбюджетом, які сформувалися через відстрочку із сплати податків.<p>"Ще можуть постраждати зовнішні зобов'язання перед такими компаніями, як RosUkrEnergo. Вона, я думаю, не мовчатиме, і це буде єдиний гравець, борги перед яким залишаться під питанням", - робить висновок юрист.<p><b>Крізь хащі до розриву контрактів</b><p>Початок процедури банкрутства зовсім не означає автоматичного вирішення усіх питань з газовими контрактами, адже ліквідація оголошується лише після того, як встановлено, що санація підприємства не задовольнить вимог усіх кредиторів.<p>Згідно з законодавством, сама по собі неплатоспроможність НАКу ще не є підставою для припинення дії контрактів. Тобто тривають довгі судові слухання, під час яких газ треба закуповувати, як і раніше. Тимчасом зацікавлені сторони, такі, як "Газпром", можуть впливати на розвиток справи.<p>Ще взимку преса писала, що російська компанія готується спровокувати банкрутство НАКу, однак після укладання контрактів від 19 січня стало очевидно, що їй такий сценарій не вигідний, і не лише через загрозу зриву цих угод.<p>"Банкрутство - це розділення "Нафтогазу" за напрямками діяльності. Це європейський сценарій, який був запропонований Україні в Брюсселі і який не сподобався російській стороні", - додає один з учасників газового ринку.<p>Цю думку підтверджує старший фінансовий аналітик інвесткомпанії Astrum Сергій Фурса. "Можлива ліквідація "Нафтогазу" буде спрямована на розділення функцій транзиту і реалізації газу, як того вимагають представники ЄС. У випадку ліквідації НАКу такі компанії будуть створені в той же день", - зазначає він.<p>Отже, слухання в суді можуть тривати довго. В цей час формується комітет кредиторів, який може відмовитися від ліквідації і наполягати на санації.<p>Хоча більшість у ньому матимуть, звісно, державні банки, проте потрапити туди мають шанс і такі екзотичні структури, як "Укргаз-Енерго". Зараз ця компанія знаходиться у процедурі ліквідації, однак претендує на повернення коштів від свого співзасновника - "Нафтогазу".<p>Якщо ж держава таки протисне рішення про ліквідацію, то настає найцікавіше: зникають будь-які правові підстави для поставок газу в Україну. І виникає ситуація, типова для всіх останніх газових воєн: перекривання труби і взаємне очікування, хто зірветься першим і погодиться на чужі умови: "Газпром" чи український уряд?<p>Згідно з оцінками експертів, перевести ГТС на баланс нового підприємства можна досить швидко, тому суб'єкт для ведення переговорів та укладання контрактів існуватиме вже на початку конфлікту. Однак уже зараз очевидно, що росіяни можуть відмовитися від співпраці з ним і наполягати на іншому контрагенті.<p>Це може бути приватна компанія, аналог RosUkrEnergo, або ж "дочка" російського монополіста компанія "Газпром-Збут". Цю думку підтверджує й російський експерт, директор міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко.<p>"В умовах дефолту можливі пропозиції про прямі поставки газу українським підприємствам. Адже неодноразово піднімалося питання, як так виходить, що "Нафтогаз" реалізує паливо лише на умовах передоплати, але багато підприємств, у тому числі з групи "Індустріальний союз Донбасу", мають перед НАКом борги. У випадку прямих поставок такі питання не виникатимуть", - припустив Мінченко.<p>Разом з тим, аналітик Dragon Capital Ольга Сливінська зазначає, що рішення про доступ іноземців на внутрішній ринок - повністю в руках української влади.<p>"Зараз "Нафтогаз" - єдиний імпортер блакитного палива в Україну, і "Газпром-Збут" може купувати газ тільки у НАКа. Якщо створять нову компанію з управління газовими активами, то, швидше за все, таке право передадуть їй", - вважає вона.<p>За оцінками Мінченка, сама лише загроза банкрутства не стане дієвим засобом впливу на "Газпром", який до останнього наполягатиме на дотриманні діючих угод. А постановку питання руба - перегляд контрактів або банкрутство - експерт вважає шантажем. Він не вірить, що хтось з нинішніх політиків може до нього вдатися.<p>Російський аналітик також не вірить у те, що причиною сумного фінансового стану "Нафтогазу" можуть бути діючі контракти. Саме тому він не бачить для такого "шантажу" економічних підстав.<p>"Враховуючи подарунки на зразок 11 мільярдів кубів газу RosUkrEnergo, взагалі незрозуміло, чому у "Нафтогаза" виникли фінансові проблеми. Треба займатися енергозберігаючими проектами, інакше це неефективне господарювання всередині країни. Чому за це мають платити інші?" - запитує Мінченко.<p><b>Борги "Нафтогазу"</b><p>Окрім заборгованості західним кредиторам, НАК останнім часом встиг набрати позик у державних банків. Загалом, на початок липня 2009 року боргові зобов'язання "Нафтогазу" перед кредиторами - банківськими установами становлять понад 38 мільярдів гривень.<p>Заборгованість перед українськими банками - Ощадбанком, Промінвестбанком, Альфа-Банком та Укрексімбанком - складає 25 мільярдів гривень.<p>Банкам-нерезидентам - Standard Bank London limited, Standard Bank PLC, Depfa Investment Bank Limited, Credit Suisse International, Linton Capital Ltd та Parbeck Capital Ltd монополіст заборгував 13 мільярдів гривень.<p>До кінця 2009 року "Нафтогазу" необхідно виплатити 22 мільярди гривень, з яких 18,7 мільярда - кредити державним банкам, а також 3,9 мільярда гривень, або 500 мільйонів доларів, - погашення єврооблігацій.<p>За словами аналітиків, сьогодні єврооблігації торгуються з 7-9-відсотковим дисконтом та 47-60-відсотковою дохідністю до погашення, що свідчить про високий ризик інвестицій у ці папері.<p>"Заборгованість перед держбанками, скоріш за все, буде рефінансована, тому основною задачею стане погашення євробондів", - припустив аналітик Dragon Capital Денис Саква.<p><b>"Шлейф" банкрутства в економіці</b><p>І санація, і ліквідація "Нафтогазу" неодмінно призведуть до реструктуризації компанії. Зокрема, дочірні фірми - "Укртрансгаз", "Укртранснафта", "Газ України" та "Укргазвидобування" будуть перетворені у самостійні підприємства.<p>Останні два, з метою отримання коштів на виплату боргів, згодом можуть бути повністю або частково продані. Така ж доля чекає і на частки "Нафтогазу" в "Укрнафті" та "Укртатнафті".<p>Причому умови конкурсу, а отже, і його результат будуть залежати від того, кого Вищий господарський суд призначить ліквідатором НАКу. Імовірно, за цю посаду боротимуться всі нинішні акціонери згаданих компаній.<p>З іншого боку, при підготовці "Нафтогазу" до банкрутства уряд може почати виводити з його власності особливо ласі активи. Тож якщо невдовзі якесь із згаданих підприємств передадуть, наприклад, у пряме управління Мінпаливенерго, можна буде впевнено чекати банкрутства.<p>Так само потужно ліквідація "Нафтогазу" вплине на фінансовий стан державних банків, якщо вони втратять позичені НАКу кошти. За оцінками деяких експертів, це може спричинити навіть суверенний дефолт України.<p>"Український уряд зараз друкує гроші і бере кредити, а як їх віддавати - незрозуміло. Тому імовірність дефолту у разі банкрутства досить велика", - зазначає Мінченко.<p>Під час задоволення прав вимог кредиторів, у першу чергу, погашатимуться вимоги, забезпечені заставою, а це майже всі кредити, отримані "Нафтогазом", окрім взятих у держбанках.<p>"Якщо ж вимоги держбанків будуть проігноровані, це призведе до погіршення банківських нормативів. Але оскільки кредити Ощадбанку, видані "Нафтогазу", самі виступають заставою для НБУ з наданого рефінансування, то у випадку банкрутства НАКу, застава - кредити газового монополіста - перейде до НБУ", - відзначив Саква.<p>Нарешті, треба розглянути варіант, коли державі не вдасться вплинути на комітет кредиторів. Коли він з якоїсь причини відхилить пропозицію про ліквідацію і наполягатиме на пошуку стратегічного інвестора, який отримає контроль над реорганізованим підприємством.<p>"Якщо це буде якийсь російський інвестор, то він зможе домовитися з російською стороною не про скасування цих контрактів, а про їх можливий перегляд. Тобто про те, що не вдалося зробити нинішньому уряду. Питання у тому, якою економічною ціною це буде досягнуто", - міркує Гошовський.<p>Однак Мінченко в такому розвитку подій сумнівається.<p>"А у що, власне, інвестувати? Трубою "Нафтогаз" не володіє, він нею тільки управляє. До кінцевих споживачів мають доступ міськ- і облгази. Я не впевнений, що "Газпром" буде зацікавлений у тому, щоб у когось разом з українським урядом ці підприємства відбирати", - сумнівається він.<p>Проте одне з джерел, наближених до "Газпрому", підкреслило у коментарі "Економічній правді", що причиною відмови від інвестування насправді може бути, скоріше, складний фінансовий стан російської компанії.<p>"Найбільш вірогідний сценарій - це якесь коло інвесторів. Тобто "Газпром" піде не сам по собі, а разом із західними банками. Хоча принципово це нічого не змінить", - зауважив експерт.<p>Таким чином, ліквідація "Нафтогазу" може допомогти позбутися нинішніх контрактів на поставку газу. Однак реалізація цього сценарію матиме безліч перепон, а також розбалансує економіку та зовнішньополітичні стосунки.<p>"Економічна правда" направила офіційні запити до НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" з проханням прокоментувати можливі сценарії розвитку подій. Російський монополіст відмовився від будь-яких коментарів на цю тему. У "Нафтогазі" обіцяли надати відповідь, однак її "Економічна правда" чекає вже третій тиждень.<p>У другій частині, присвяченій "небанкрутству" "Нафтогазу", читайте про те, з якими труднощами зіткнуться НАК та держава, намагаючись утримати фінансову стійкість газового монополіста. http://vartainfo.com.ua/money/2009/07/23/minfinu_ne_hochut_po_3966.html Thu, 23 Jul 2009 09:30:15 +0300 Новини "Уряд збожеволів. Це перше, що спало мені на думку, коли я побачив, з якою прибутковістю Мінфін розміщує ОВДП", - так прокоментував аукціон з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) керівник одного з банків. На первинному аукціоні з розміщення ОВДП Міністерство фінансів значно підвищило прибутковість держпаперів. Максимальна прибутковість ОВДП з терміном обігу 33 місяці склала 29%, а для 12-місячних облігацій - 27,5% річних. <p>Вперше уряд "накрутив" ставки вище 25% на позачерговому аукціоні 15 липня (річні ОВДП пропонувалися зі ставкою 27,5%), однак у цьому розміщенні взяв участь тільки один інвестор, і більшість аналітиків зауважили, що цей аукціон мав штучний характер. У той же час до середини липня Мінфін пропонував держоблігації із прибутковістю, яка не перевищує 22,5%. <p>Фінансисти стверджують, що 29% - це максимальна прибутковість, під яку уряд позичає гроші, за останні 10-11 років. <p>Всі експерти солідарні, що така небачена щедрість уряду викликана гострою нестачею грошей. "Кабміну зараз дуже потрібні кошти, і Мінфін намагається будь-якими способами залучити гроші на покриття дефіциту бюджету. А внутрішні запозичення - це один з нечисленних зараз способів", - розповідає виконавчий директор "CASE Україна" Дмитро Боярчук. <p>За його розрахунками, дохідна частина бюджету за 6 місяців 2009 року скоротилася порівняно з аналогічним показником минулого року на 10-15%, у той час як видаткова частина, навпаки, збільшилася на 3-5%. Дефіцит держбюджету в 2009 році, за прогнозами Світового банку, складе 6% від ВВП (близько 57 млрд. грн.). Українські макроекономісти ще більш песимістичні. "Дефіцит держбюджету під кінець року може перевищити 10%", - вважає Дмитро Боярчук. <p><b>Заважають валютні ризики </b><p>Втім, інвестори і банкіри не дуже сильно заклопотані проблемами державного бюджету і не поспішають позичати гроші уряду на тривалий термін навіть під 29% річних. На аукціоні, який відбувся 20 липня, було розміщено ОВДП із терміном обігу 33 місяці всього на 24,5 млн. грн., а 12-місячних паперів - на 15,8 млн. грн. <p>Більшу популярність отримали "короткі" ОВДП. Папери з погашенням у жовтні цього року і максимальною прибутковістю 21% були продані на суму 359,2 млн. грн. "Попит на "довгі" ОВДП традиційно формують іноземні інвестори, а вони не купують ці папери, тому що існуючий значний ризик девальвації гривні здатний нівелювати високу прибутковість", - пояснює провідний аналітик інвесткомпанії Astrum Investment Management Сергій Фурса. <p><b>Уряду не вірять </b><p>Експерти відзначають, що значно знизився попит з боку вітчизняних банків і на "короткі" папери з погашенням цього року. Так, якщо на одному аукціоні на початку липня уряду вдавалося розмістити тримісячні ОВДП на суму 800-900 млн. грн., то на останньому аукціоні попит зменшився в 2,5 рази. При цьому ліквідність банківської системи залишається на досить високому рівні - на 20 липня залишки на коррахунках банків перевищували 24,4 млрд. грн. <p>Аналітики пов'язують різке скорочення попиту зі зростаючою недовірою банкірів до того, що Кабмін вчасно виконає свої зобов'язання. "Протягом останніх декількох місяців Мінфін активно розміщував ОВДП із погашенням у жовтні-листопаді цього року. Імовірність того, що Мінфін не виконає свої зобов'язання щодо викупу коротких паперів, дуже велика. На ринку є думка, що уряд буде в наказовому порядку лонгувати ці папери", - розповідає Сергій Фурса. <p>Не виключають такий сценарій розвитку і банкіри. "Ощадбанк не зможе нескінченно викуповувати ОВДП в уряду і під їхню заставу рефінансуватися в НБУ. У держбанків і так уже всі нормативи по швах тріщать. Тому я не виключаю, що НБУ на прохання уряду буде "рекомендувати" недержавним банкам, у яких у портфелі є ОВДП із погашенням в 2009 році, погодитися на їхню пролонгацію", - зазначив заступник голови одного з банків. <p>Держбюджетом на 2009 рік передбачене розміщення ОВДП на суму 26 млрд. грн. (без урахування 44 млрд. на докапіталізацію банків). У цей час Мінфіну вдалося розмістити ОВДП на суму 10,2 млрд. грн. (39% від запланованого обсягу). Основним покупцем цих паперів у першій половині року були держбанки (в основному Ощадбанк). Для того щоб зацікавити недержавні банки, у середині травня Мінфін підвищив прибутковість ОВДП на 5-7 п. п. - до 20-22,5%. <p><b>Борис Давиденко</b> http://vartainfo.com.ua/money/2009/07/15/nove_zoloto_svitu_3881.html Wed, 15 Jul 2009 13:41:46 +0300 Новини Золотий запас - "подушка безпеки" не тільки для держав: сьогодні експерти радять купувати золото як стратегічні інвестиції і самим інвесторам. Але чи залишиться воно в доступній для огляду перспективі "сейфом" для заощаджень? Коли гроші, цінні папери і тому подібні віртуальні цінності усе більше втрачають у вартості та більше не вважаються надійними активами, попит на золото зростає з кожним днем. Воно стало головною інвестиційною ідеєю 2009 року. Зараз ціна трійської унції жовтого металу поки коливається в межах $920-940. І отут не треба бути наймудрішим, щоб зметикувати, що саме він буде залишатися найтихішою гаванню в найближчий і посткризовий час. <p>Це, до речі, підтверджують і рейтинги найбільших компаній світу, що складаються з урахуванням їхньої ринкової вартості. Взяти, приміром, рейтинг The Financial Times. Серед всіх підприємств гірничо-металургійної галузі суттєво піднятися зуміли тільки золотовидобувні компанії. Золотовидобувники опинилися в списку найбільших компаній Європи. Серед фірм, що видобувають дорогоцінний метал у цій частини світу, пальма першості в російського "Полюса Золота" з капіталізацією, що перевищує $8,5 млрд. <p>Такий актив, як золото, уже показав найкращу стабільність до кризи. Опустившись у її розпал до ціни $700 за унцію, воно задоволено швидко відіграло падіння і сьогодні наближається до оцінки $1 тис. Хоча і цей рівень більшість експертів уважають песимістичним сценарієм. <p><b>Відчутне майбутнє </b><p>Прогнозування з використанням математичного моделювання показало, що цей метал до кінця року може подорожчати майже до $1,2 тис. за унцію. У прогнозах великих світових банків, за рідкісним винятком, цифри не перевищують $1 тис. за унцію - але це середня, а не максимальна ціна за рік. Середньорічна ціна на золото не відображає динаміки і не є достатньо репрезентативним показником. <p>Приміром, аналітики Erste Group уважають, що експансивна політика центральних банків і, як результат, рекордні обсяги випуску грошей, а також значне зростання державних боргів в усьому світі можуть зробити інфляцію справжньою проблемою в майбутньому. У сполученні з політикою майже нульових процентних ставок в усьому світі та зростанням критичного ставлення до долара США як до всесвітньої резервної валюти ця ситуація створює сприятливий ґрунт для зростання ціни на жовтий метал. "Ми бачимо вигідне співвідношення ризиків і прибутку для інвестицій у золото і розглядаємо поточну консолідацію як гарну можливість для купівлі цього дорогоцінного металу через вищі ціни на нього в середньостроковому і довгостроковому періоді. Ціна золота в 2009 році перевищить рівень $1 тис. за унцію, наша цільова ціна становить $1,3 тис.", - говорить аналітик міжнародних фондових ринків в Erste Group Рональд Штоферль. <p>У 1970-х роках існувало неписане правило про те, що принаймні одна п'ята активів повинна бути інвестована в жовтий дорогоцінний метал. У 1980 році золото і акції золотовидобувних компаній досягали 26% світових фінансових активів, сьогодні цей показник становить тільки 0,6%. Австрійці підрахували, що навіть за ціною $5 тис. за унцію тільки 3% світових активів будуть інвестовані в золото. Сьогодні експерти із золота в Erste Group рекомендують інвестувати від 5 до 10% своїх активів у коштовний метал. Він усе ще перебуває на ранній стадії зростання цін: довгостроковий ціновий прогноз - $2,3 тис. "Ми вважаємо, що ціна на золото буде зростати. Поки ми побачили тільки половину цього зростання, фаза найбільш стрімкого дорожчання ще попереду. Цикли збільшення цін на товари і коштовні метали будуть тривати дуже довго, щонайменше 15-20 років. Оскільки зростання почалося тільки в 2001 році, минула тільки половина його циклу. З огляду на це, цільова ціна в $2,3 до його кінця є як ніколи реалістичною", - підкреслюють аналітики Erste Group. <p>Банк Merrill Lynch також визнав, що деякі з його багатих клієнтів настільки стурбовані станом фінансової системи і ознаками політичної нестабільності в усьому світі, що наполягають на придбанні золотих злитків, а не похідних фінансових інструментів і "паперових" замінників. Інвестиційний директор американського банку Гарі Дуган заявив, що в настроях інвесторів помітні великі зміни. "Люди всерйоз стурбовані тим, який вигляд матиме наш світ у 2009 році. Дивно, скільки клієнтів надають перевагу фізичному золоту, а не біржовим індексним фондам. Ми припускаємо, що золото буде дорожчати, і в кінці року ціна трійської унції досягне $1150". <p>В Україні, на думку експертів, поки немає ажіотажного попиту на цей дорогоцінний метал. Причиною тому стала економічна ситуація, що вплинула на всі сфери промисловості в нашій країні. Насамперед спостерігається спад виробництва в компаній, що займаються виготовленням ювелірних виробів, які були змушені залишити ринок. Населення поки не дуже активно вкладає кошти в золото. <p>В Україні ціна на жовтий метал складається враховуючи європейські ціни, адже золото надходить до нас із Європи. І, на думку трейдерів, його ціна в найближчий місяць буде формуватися в основному зважаючи на рухи валютного ринку під час відсутності активного попиту на фізичному ринку металу. Цього тижня важливим фактором для долара можуть стати коментарі із приводу його ролі як світової резервної валюти за підсумками саміту лідерів G8, що відбувся минулого тижня. Зазвичай, ціна золота змінюється назад пропорційно коливанню курсу долара, оскільки чим вище курс американської валюти, тим менш доступним стає дорогоцінний метал для інвесторів за межами США. <p><b>Ризики </b><p>Але чи не ризикує і золото перетворитися на віртуальну реальність, у якусь "мильну бульку", аналогічну іпотечній, з якої й почалися поточні фінансові проблеми? Пропозиція дорогоцінного металу на ринку обмежена. На фундаменті реальної цінності будується фінансова піраміда з похідних інструментів - ті ж "металеві" рахунки, ф'ючерси на золото, нарешті, державні боргові зобов'язання, забезпечені золотовалютними резервами (ЗВР). Питання в тому, що відбудеться, якщо всі (або більшість) власники "золотих акцій" зажадають заміни віртуальних паперів реальним металом? Відповідь: нічого доброго. Вартість похідних значно перевищує ціну справжнього дорогоцінного металу, що зберігається в державних і приватних "засіках". Але і це далеко не все. <p>Сьогодні золото, як і будь-який інший мінеральний ресурс, використовується і в індустрії, як спосіб інвестування. Але що цікаво: попит на нього визначається на 61% потребами ювелірної та електронної промисловості. І поведінка ціни теж дуже просто передбачувана: у кризу ці індустрії знижують виробництво. Як не крути, а золоті прикраси, і дорогі гаджети в основному купуються на бонуси і дивіденди - ні тих, ні інших у кризу, зазвичай, не буває. 39% попиту дають інвестори-спекулянти. Коли інші ринки не пропонують можливостей для заробітку, людей залучають інвестиції в золото. Але в кризу зростає потреба в ліквідності, і жовтий метал починають продавати разом з іншими активами. А при перших ознаках пожвавлення інвестори масово "ідуть" з дорогоцінного металу, купуючи цікавіші активи. <p>Але головний підступ не в цьому, а в тому, що про наявні світові запаси дорогоцінного металу можна судити лише за офіційними даними. Незалежної перевірки, скільки золота перебуває у ЗВР, жодна держава не допускає. <p>І все-таки, на думку провідного спеціаліста з інвестицій London & Capital Ашока Ша, "фінансова нестабільність - основна причина для занепокоєння інвесторів". Із цим важко не погодитися: за оцінками МВФ, втрати світової фінансової системи від кризи складуть близько $2,2 трлн. Для порівняння: ще в жовтні 2008 року МВФ прогнозував цей показник на рівні $1,4 трлн. Ці втрати вже позначилися на провідних світових економіках і спровокували майже повну зупинку ринку кредитування. Намагаючись "розморозити" кредитні ринки, центробанки почали цикл зниження дисконтних ставок. Влада, у свою чергу, вкладає мільярди доларів у фінансові системи своїх країн у надії запобігти рецесії. <p>"У цьому зв'язку незабаром можна чекати різкого зростання світової інфляції. Природно, це буде сприяти зростанню цін на золото", - впевнений Ашока Ша. <p><b>Дмитро Ярош, В'ячеслав Мироненко</b> http://vartainfo.com.ua/money/2009/07/04/de_dno_abo_chi_cheka_3676.html Sat, 04 Jul 2009 11:54:27 +0300 Новини Вітчизняна економіка вийде із кризового стану не раніше, ніж через півтора року. Показники практично всіх галузей за рік значно просіли. Прогнози на майбутнє теж не радують. Україні доводиться лише чекати гарної погоди на зовнішніх ринках. <b>Погані новини </b><p>Криза в Україні, як мінімум, зупинилася, заявила недавно прем'єр Юлія Тимошенко на засіданні уряду. За даними Держкомстату, у промисловості в травні 2009 року відносно попереднього місяця намітилося невелике зростання - на 1,3%. Це гарні новини. <p>Погані новини в тому, що, за словами Тимошенко, Україні залишилося боротися із кризою не менше півтора року. Якщо взяти показники промислового виробництва за січень-травень цього року і порівняти їх із цифрами аналогічного торішнього періоду, то буде видно падіння на 31,9%. Інші макроекономічні показники, оприлюднені Держкомстатом, теж не блищать оптимізмом. <p>Експорт товарів скоротився в січні-квітні 2009-го на 36,6% (до аналогічного періоду минулого року), імпорт - на 46,4%, оборот роздрібної торгівлі - на 14,3%. Збитки українських підприємств за січень-квітень виросли в 2,6 рази, їх прибуток знизився на 12,4%, а загальний фінансовий результат (до оподатковування) погіршився на 77,6%. <p>Індекс споживчих цін з початку року збільшився на 7,6%, реальна зарплата українців навпаки скулилася на 8,1% у порівнянні із квітнем 2008, а заборгованість по ній на 1 червня 2009 досягла 1,5 мільярди гривень. <p>Гарна новина про зростання промвиробництва в травні, про яку повідомила прем'єр, при більш ретельному розгляді такою не здається. Статистика тільки за один місяць - ще не привід говорити про те, що економіка пішла в зростання, відзначають експерти компанії "Сократ". Порівнювати травень із квітнем некоректно, тому що в травні на один день більше, говорять вони. І якщо розглядати середньодобову зміну випуску продукції, то виявиться, що за середню добу в травні було випущено на 2% менше, ніж за середню добу у квітні. Крім цього, не варто забувати про сезонний фактор. <p><b>Локомотиви без тяги </b><p>За рік українська економіка сильно "здала". У більшості секторів показники річного падіння становлять від 21 до 53%. Суттєво скоротилися транспортні потоки усередині країни, завмерло будівництво - тільки за офіційними даними обсяг будівельних робіт у січні-травні 2009 зменшився на 55,3%. <p>У колишні роки головними локомотивами українського економічного зростання були експортні галузі: машинобудування, хімічна промисловість, металургія. Коли попит на світових ринках через кризу сильно зменшився, для них прийшли нелегкі часи. <p>Основними замовниками українського машинобудування були клієнти із країн СНД. Однак коли сусіди стали тугіше затягувати пояси і заморожувати інвестиційні проекти, це позначилося і на українцях. У результаті річний спад в українському машинобудуванні досяг 53%. <p>Найважчим кінець минулого року видався для "експортних чемпіонів" - металургійного комплексу та хімпрому. У металургії за рік (травень до травня) виробництво впало на 43,4%, у хімічній промисловості - на 33,1%. <p>Навіть активи олігархів, пов'язаних з металургією, у нинішньому році сильно подешевшали - в 3,6 рази. Не дивно, адже якщо в 1 кварталі минулого року металурги одержали 2,7 мільярда гривень прибутку, то в 1 кварталі нинішнього їхні збитки до сплати податків склали 2, 3 мільярди. <p>Металургійні заводи на початку 2009 року працювали не на повну потужність, але все-таки працювали і приносили дохід. За рахунок низької вартості сировини і пільг від Кабміну, українці одержують низьку собівартість металу, що дозволяє їм конкурувати на закордонних ринках. <p>Нагадаємо, у жовтні уряд увів пільги для хіміків і підприємств ГМК: заборонив підвищувати тарифи на залізничні перевезення, електроенергію, дав 12-процентну знижку на газ. Завдяки "транспортній знижці" металурги заощадили приблизно 150 мільйонів гривень, а з урахуванням знижок на електрику і газ собівартість їх продукції знизилася майже на 1 мільярд гривень. <p>Разом з тим, "Укрзалізниця", "Нафтогаз" і Мінпаливенерго недорахувалися прибутку. У цих відомствах вважають, що годувати одних за рахунок того, що іншіе залишаться голодними - неправильно. Однак днями уряд вирішив продовжити пільги металургам і хімікам до 1 жовтня 2009 року, щоб підтримати ці локомотиви промисловості, які дають левову частину промвиробництва і валютного виторгу. <p>Зараз українські металурги налаштовані оптимістично. Вони очікують зростання попиту в країнах Південно-Східної Азії, де уряди починають реалізацію великих інфраструктурних проектів. Підвищення цін на метал у Європі, на Близькому Сході та у Північній Африці також дозволить вітчизняним експортерам підвищити прибутки. <p>У хімпрому перспективи гірші: покупці їх продукції зіткнулися з нестачею оборотних і кредитних ресурсів. Подорожчання газу відбилося на собівартості і зробило продукцію вітчизняних хіміків неконкурентною на закордонних ринках. Найближчим часом ціни на добрива можуть упасти ще більше, і хімзаводи, не одержуючи прибутку, можуть зупинитися. <p><b>Раціональне зерно </b><p>Променем світла в темному царстві стали досягнення українських аграріїв. Виробництво сільгосппродукції в січні-травні 2009 року, у порівнянні з таким же періодом 2008, показало невелике зростання - на 2,3%. <p>Ситуація, що склалася на світових ринках (насамперед зернових) сприяє українським експортерам, а девальвація гривні зробила їхню продукцію ще більш привабливою в плані ціни. <p>Українські зернотрейдери мають гарні перспективи, вважають експерти. "Шанси України збільшити частку експорту у світовій кон'юнктурі дуже великі. Цього року країна експортувала вже близько 25 мільйонів тонн зерна, що становить приблизно 10% від усього світового експорту", - наводить "Инвестгазета" слова Юлії Носаль, аналітика ІГ "Сократ". <p>Цього року Україна може зібрати 40-43 мільйона тонн зерна та експортувати в 2009/2010 маркетинговому році 14-16 мільйонів тонн. У цьому випадку зернотрейдери зможуть заробити від 1,8 до 2,1 мільярда доларів, що більше від торішніх прибутків (1,4 мільярди доларів). <p>Інші галузі сільського господарства такими результатами похвалитися навряд чи зможуть. Тваринники постраждали від насичення українського ринку дешевим імпортним м'ясом. Через дешевий імпортний цукор можуть недорахуватися прибутку й українські цукрозаводчики, яким доведеться закривати виробничі потужності та скорочувати площу посівів цукрового буряка. Вітчизняним молочарям якість української сировини не дозволяє конкурувати на ринках Європи, тому цього року експорт молочної продукції може скоротитися на 15-20%. <p>Навіть при всіх позитивних досягненнях, сектор сільського господарства не зможе витягнути всю економіку і покрити втрати від зниження експорту в інших сферах. Так, частка сільгосппродукції в загальному обсязі експорту за 5 місяців 2009 року досягла 12,9%, тоді як чорні метали і металовироби склали майже 35% українського експорту цього року. <p><b>Фінансові труднощі </b><p>Гроші - це кров економіки, а банки - її кровоносна система. І із цією системою зараз не все в порядку. У травні збитки українських банків досягли 2,8 мільярда гривень. Головна причина - проблемні, неповернені кредити. За перші п'ять місяців 2009 року їх обсяг виріс більш ніж у два рази і досяг 36,4 мільярди гривень, тобто 4,9% від загального кредитного портфеля. <p>Це дані НБУ, а реальні цифри - ще більші, говорять експерти. Банки намагаються не показувати "негарні" кредити, адже під них доведеться "заморозити" більші резерви і, таким чином, знижувати прибуток. Наприклад в 1 кварталі у зв'язку зі зростанням проблемних кредитів банки сформували на 13,87 мільярда гривень нових резервів і зазнали збитків у розмірі 7 мільярдів гривень. <p>"Щоб не переводити позику у розряд проблемних, банки вдаються до різних способів, наприклад, до пролонгування кредитів і укладання нових кредитних договорів", - пояснює аналітик компанії Astrum Investment Management Ярослав Стецик. <p>Зараз банкам невигідно вилучати заставне майно боржників і продавати його, тому що вартість застав значно знизилася, а механізми продажу заставного майна далекі від досконалості. Згодом, втім, ситуація може змінитися. "Якість кредитів буде продовжувати погіршуватися до кінця 2009 року, і при сприятливому сценарії "проблемка" може досягти 15%, а у випадку чергового витка девальвації гривні - 20%", - цитує "Дело" Олександра Вікторова, аналітика інвесткомпанії "Галт енд Таггарт Сек’юрітіз". <p>У цій ситуації банкірам доведеться перетворювати неліквідний товар хоч у якісь гроші. <p><b>Похмурі прогнози </b><p>Під кінець року українську економіку чекає ще більший спад. Такі результати недавнього консенсус-прогнозу, у якому взяли участь фахівці 14 організацій: аналітики інвесткомпаній, співробітники дослідницьких інститутів і банків. <p>На їхню думку, ВВП України за результатами 2009 року впаде до 12,8%. Більшість макроекономічних прогнозів також погіршилися. Експерти очікують спаду в промисловості на 18%, у будівництві - на 35,5%, у торгівлі - на 17,5%, у сільському господарстві - на 5,1%. <p>Долар до осені подорожчає, але не дуже сильно - до 8,2 гривні за долар. А от шансів, що до кінця року промисловість відновиться - усе менше, підкреслюють аналітики. Обіцяє погіршити свої прогнози і МВФ. У кожному разі, українська економіка залишиться заручником ситуації на світових ринках. <p><b>Сергій Пасюта</b> http://vartainfo.com.ua/money/2009/06/22/natsbank_vzjav_depoz_3556.html Mon, 22 Jun 2009 14:35:41 +0300 Новини Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зможе повернути депозити вкладникам усіх ліквідованих банків. Нацбанк погодився кредитувати фонд у випадку, якщо його активів - зараз 4,5 млрд грн - буде недостатньо для повернення вкладів населення. Це заспокоїть вкладників невеликих банків, які можуть збанкрутувати, вважають експерти. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) зможе одержати від Нацбанку кредити на виплати депозитів вкладникам збанкрутілих банків. У постанові №308 "Про надання Нацбанком кредитів ФГВФО", яка набере чинності 27 червня, НБУ зобов'язався кредитувати фонд у трьох випадках: якщо загальна сума виплат фонду перевищує 80% його коштів; якщо фонд вичерпав фінансові можливості, монетизував усі свої активи; якщо фонд подав заявку в Мінфін про ліміт кредитування в десятиразовому розмірі надходжень від своїх учасників за перше півріччя для включення в проект бюджету на наступний рік. <p>ФГВФО одержав право брати кредити в Кабміну, НБУ, банків та іноземних кредиторів в 2002 році. Але до середини 2008 року існувала тільки схема кредитування фонду Кабміном. Восени Верховна рада дозволила Нацбанку прямо кредитувати фонд за обліковою ставкою (зараз - 11% річних). <p>Національний банк готовий надавати фонду кредити під заставу його майбутніх прибутків (у розмірі 80% суми забезпечення), держоблігацій (100%) і гарантій Кабміну (100%). Застава може бути однорідною, або змішаною, а ФГВФО має право дочасно погасити кредит НБУ. <p>Постанова не вказує максимальних термінів кредитування. У випадку невиконання фондом умов кредитування НБУ буде списувати кошти з рахунку фонду. <p>На 1 червня у ФГВФО було 4,579 млрд грн. "Без особливої потреби кредит фонду ніхто не дасть, це відбудеться, тільки якщо масово почнуть тріскатися банки, - сказав глава адміністративної ради фонду Василь Пасічник. - За нашими прогнозами, до кінця 2009 року фонд упорається з усіма проблемами сам". Чи зміняться тепер умови членства банків у фонді і суми їх регулярних відрахувань, у ФГВФО не знають. <p>З 15 банків з тимчасовою адміністрацією Кабмін уже вибрав для рекапіталізації "Київ", Родовід Банк і Укргазбанк. Депозити населення в банку "Надра" і Укрпромбанку до 1 квітня становили 15,9 млрд грн (в 3,5 рази більше від активів фонду), а в інших 10 проблемних банках - 3,83 млрд грн (83% активів фонду). "Жоден фонд у світі не має коштів для покриття абсолютно всіх депозитів банківської системи, - говорить Василь Пасічник. - Наш фонд адекватний, з банком 'Надра' і Укрпромбанком він не впорається, але перед ним таке завдання не стоїть". У банках III-IV груп населення розмістило 35 млрд грн, з них у банках без тимчасових адміністрацій - 29,67 млрд грн. <p>Право фонду отримати кредити для повернення вкладів - позитивна новина для системи, вважають експерти. "Це знак того, що будуть виплачуватися депозити всіх банків, які доведеться ліквідувати, тому що, можливо, грошей фонду всім не вистачить", - говорить голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук. <p>Таким чином, Нацбанк підтримає вкладників невеликих установ, які не можуть розраховувати на рекапіталізацію за рахунок держави. "Формально вливати кошти до фонду повинен Кабмін, але зараз у нього проблеми з виконанням держбюджету, тому можливість отримати кредит від Нацбанку може врятувати ситуацію, - впевнений економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. - Цей механізм розрахований на невеликі установи, тому що великі банки ніхто банкрутити не буде". <p>Джерела доходів ФГВФО <p>Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) має три основні джерела коштів: банки-учасники (постійні і тимчасові), Національний банк і Кабінет Міністрів. <p>Згідно зі ст. 21 закону "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб", банки перераховують фонду початкові, регулярні і спеціальні збори, пеню за несвоєчасну або неповну сплату зборів. НБУ на етапі створення фонду направив йому 20 млн грн. <p>Закон №639-VI від 31 жовтня 2008 року зобов'язав НБУ щорічно перераховувати до фонду перевищення кошторисних доходів над видатками в розмірі, установленому законом. У доходах держбюджету-2009 закладене одержання від Нацбанку 4,008 млрд грн (перевищення планових доходів над видатками). З них 1 млрд грн, згідно із законом про держбюджет, були направлені у ФГВФО у квітні. <p>Фонд може отримати прибутки від інвестування коштів у державні цінні папери і депозити НБУ, а також брати кредити в Кабміну, Нацбанку, банків та іноземних кредиторів. http://vartainfo.com.ua/money/2009/06/19/komu_banki_proponuju_3526.html Fri, 19 Jun 2009 13:34:44 +0300 Новини Після того, як Нацбанк затвердив 3 червня рекомендації щодо реструктуризації та конвертації валютних кредитів у гривню, комерційні банки почали активно переглядати пропозиції клієнтам. Адже за це їм надаються певні пільги від НБУ. Найпростіше домовитися про зміну умов кредитування тим, хто одержав іпотечний кредит або кредит під виробництво. <b>Умови реструктуризації </b><p>Постановою НБУ перше місце в черзі за пільгами відвели пересічним громадянам, що гасять іпотечні позики. "Нацбанк запропонував фінустановам реструктуризувати іпотечні кредити тільки тим позичальникам, які проживають у купленому житлі, розмір якого не перевищує 110 кв. м. Сума щомісячного платежу за кредитами, що підлягають реструктуризації, повинна бути більше 30% місячного доходу клієнта", - розповіла заступник голови правління банку "Хрещатик" Ірина Скирчук. <p>У рівень із іпотечними позичальниками йдуть підприємства, що займаються виробництвом продукції (будь-якої, без обмежень). Друге місце, згідно із критеріями центробанку, надається кредитам, оформленим фізособами на лікування або завершення будівництва, заборгованість за якими не перевищує 200 тис. грн., а виплати становлять більше 30% доходів позичальника. На третє місце відомство Володимира Стельмаха поставило всі інші банківські кредити. <p>Згідно з новим документом претендувати на реструктуризацію зможуть лише ті, хто оформив свої кредити до 1 жовтня 2008 р. Такі позики повинні класифікуватися банком не нижче класу В: вартість застави дозволяє погасити заборгованість за кредитом, а виплати за ним не перевищують 50-80% доходу позичальника. Стан обслуговування таких кредитів не може бути гіршим від рівня "гарний" або "слабкий": згідно з діючими нормативами, для фізосіб це позики із простроченнями 7-30 днів, юросіб - 7-90 днів. При цьому надавати відстрочки або перераховувати кредити дозволяється лише при наданні документів, які доводять, що клієнт не в змозі гасити заборгованість за графіком. <p>НБУ рекомендував комерційним банкам продовжувати первинний термін дії всього договору не довше, ніж на два роки, а погашення основного боргу (тіла кредиту) - не більше, ніж на рік. Одночасно регулятор порадив не стягувати із клієнтів плату за реструктуризацію кредитів, а також штрафи, пеню і неустойки, нараховані під час ухвалення рішення щодо конвертації або перерахування позики. НБУ має намір контролювати процес реструктуризації кредитів, а тому зажадав надавати йому інформацію про дану діяльність і до 7 вересня 2009 р. повністю розрахувати видатки банків за нею. <p><b>Переваги для банків </b><p>В обмін на дотримання всіх цих умов центробанк запропонував підопічним низку пільг. "Банки, що розпочали реструктуризацію кредитів, мають можливість збільшувати збитки на 6% на місяць. Тобто їм надається можливість розтягти в часі виконання нормативів НБУ. Вважаю, це дозволить фінустановам оптимізувати формування резервів, а тому буде для них вигідним", - відзначила Ірина Скирчук. <p>Також фінансистам дозволено підвищувати на один рівень категорію позичальників за переведеними у гривню або реструктуризованими кредитами, якщо обслуговування позик визначається як "гарне", а платежі по тілу позики і відсотків здійснюються не рідше разу на місяць. За підрахунками фінансистів, такий підхід дозволить їм зменшити обсяг обов'язкових резервів за кредитними операціями відразу на 10-15%. <p>"Тепер у плановій реструктуризації банки зацікавлені не менше, ніж самі клієнти", - доповнив його заступник голови правління БГ Банку Сергій Телєгін. Неофіційно фінансисти визнають, що правила перегляду діючих кредитних договорів, піднесені Нацбанком у вигляді рекомендацій, це ще і спроба приструнити банки, які в останні місяці особливо активно узялися за цей процес. <p>Фінансисти роблять різні прогнози щодо збільшення обсягу реструктуризації кредитів після набуття чинності новим документом Нацбанку. "У випадку збереження існуючих тенденцій в економіці ми очікуємо, що питома вага такої заборгованості цього року виросте до 25-30% портфеля корпоративних клієнтів і до 30-35% позик, наданих фізособам", - висловився за оптимістів Телєгін. Згідно з песимістичними прогнозами до кінця 2009 р. обсяг реструктуризованих кредитів у споживчому кредитуванні збільшиться до 40-45% позик, у кредитуванні юросіб - до 35-40%. http://vartainfo.com.ua/money/2009/06/15/jak_kradut_groshi_iz_3430.html Mon, 15 Jun 2009 18:01:55 +0300 Новини "Знімаючи гроші в банкоматі, необхідно переконатися, що ніхто не стоїть за спиною на відстані, що дозволяє побачити, який ви набираєте Pin-код", - говорить одне із чотирьох правил користування картками міжнародної платіжної системи VISA. Насправді картковим шахраям - кардерам - зовсім не обов'язково бачити карту клієнта або знати її Pin-код. "Підглядати через спину" - це доля аматорів. Потрібні дані із платіжної карти шахраї можуть зняти багатьма способами - від використання так званих банкоматних накладок і до зламу баз даних фінустанов. <p>"Якщо ми заходимо в базу банку, то бачимо всю інформацію, яка відома банку про власника карти і саму карту, аж до "кодових слів". Найчастіше - це дівоче прізвище матері, назвавши яке в колл-центрі, можна зняти ліміти з карти", - розповідає один з екс-керівників групи кардерів, на контакт із яким вийшов кореспондент газети "Дело". <p>Для цього виготовляється дублікат карти, так званий "білий пластик", на який записуються потрібні дані й за допомогою якого потім знімаються гроші. Так що навіть якщо платіжна карта буде порошитися в тумбочці, це не означає, що з неї не можуть знімати кошти. <p>Несанкціонованому зняттю коштів більш піддані карти з магнітною смугою і гібридні (магнітна смуга + чіп) платіжки, карти з мікропроцесором (чіпом) більш захищені. <p>"З них (карт із чипами) що-небудь украсти на порядок складніше, але поки вони масово почнуть випускатися, пройде років п'ять", - говорить колишній картковий шахрай. За даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем "ЕМА", на початок квітня 2009 року в Україні налічувалося трохи більше 30 мільйонів активних карт, з яких з мікропроцесорами - близько 7%. Випуск карт із чипом коштує банку в рази дорожче, ніж "смугастої" карти - це головне пояснення непопулярності чіпових карт. <p><b>Невловимі накладки </b><p>Одним з найпоширеніших інструментів злодійства інформації, а потім і коштів із платіжної карти, є так звана накладка (скіммер). Такі обладнання можуть накопичувати інформацію з карти, яка тільки що потрапила в банкомат, "знімати" дані з носіїв у банкоматах і миттєво пересилати їх за допомогою Sms-Повідомлень або Bluetooth. Деякі з них - масивні й легко пізнавані, деякі можуть бути й зовсім непомітними. Найпростіший скіммер коштує близько тисячі доларів, ціна найбільш "просунутих" доходить до 12 тисяч. <p>Виявити накладку досить важко, така знахідка для правоохоронних органів - це скоріше виключення із правил. Так, за даними асоціації "ЕМА", в 2007 році вдалося виявити одну накладку, в 2008-м - 8. Цього року, за даними Міністерства внутрішніх справ, міліція вже зняла 7 накладок. Такі успіхи з виявлення скіммерів не йдуть ні в яке порівняння з обсягами їх виробництва. <p>"Я знаю людину, яка торік виготовила 500 накладок і продала їх усі", - розповідає екс-кардер. Якщо навіть припустити, що більшість виготовлених обладнань пішла "на експорт", цифри говорять самі за себе. Та й виробництвом скіммерів в Україні займається не одна людина. <p>Проте, за словами кардерів, накладки вже йдуть в історію. "Банки почали добре дивитися за банкоматами, виставляють біля деяких охорону, свою або міліцейську, що ускладнює завдання", - говорить співрозмовник. <p><b>На черзі - поточні рахунки </b><p>Зараз шахраїв більше приваблює злодійство з поточних рахунків великих клієнтів банків, на яких перебувають мільйони доларів, а також атаки на процесингові центри. Приміром, нещодавно була зроблена атака кардерів на один з банків у Домініканській Республіці. " За 72 години з його рахунків пішло 20 мільйонів доларів", - говорить кардер. З рахунків, відкритих у цьому банку, гроші йшли на рахунки в різних країнах і відразу знімалася готівка. <p>В Україні таких випадків не було. "Тут поки побоюються займатися злодійством з поточних рахунків, але скоро перебояться і почнуть знімати", - прогнозує співрозмовник. За його словами, небезпека таких операцій полягає в тому, що необхідно створити ланцюжок компаній, за допомогою яких буде зніматися готівка з украдених коштів. <p>"Така схема небезпечна, її можна розкрити. І якщо виявиться, що компанія, з рахунків якої пішли гроші, належить якомусь впливовому олігархові, то відкупитися від нього, як можна відкупитися від міліції, не вийде", - пояснює шахрай. <p><b> З місця подій </b><p><i>Як "обробили" банкомат напроти столичної Опери </i><p>Один зі скіммерів (накладка на банкомат) був знятий 29 квітня цього року з банкомата банку "Старокиївський" за адресою вул. Володимирська, 51/53. В основний блок скіммера було вмонтовано мобільний телефон, який злочинці налаштували на передачу Sms-повідомлень на заданий номер. <p>"Накладка на блок читання магнітних карт ідеально збігалася за кольором з лицьовою панеллю банкомата. А накладка на цифрову клавіатуру здивувала професіоналів тим, що була розміщена на всю довжину нижньої частини лицьової панелі й повністю імітувала стандартну клавіатуру банкомата", - розповіли в прес-службі "Старокиївського". <p>Вартість цього обладнання правоохоронці оцінили в 3 тисячі доларів. Воно було розраховано на тривалу роботу, але практично відразу після установки його виявила служба безпеки банку. <p><b>Леся Войтицька</b> http://vartainfo.com.ua/money/2009/06/10/biznes_uvijshov_u_re_3363.html Wed, 10 Jun 2009 19:46:41 +0300 Новини Вітчизняний бізнес усе тугіше затягує пасок. Поточного року підприємства будуть заощаджувати на чому тільки можливо і усіляко підлещувати клієнтів, щоб стримати катастрофічне падіння обсягів продажів. Проте переважна більшість керівників упевнена, що вже наступного року ситуація зміниться на краще. Такі результати дослідження "Вплив економічної кризи на українські компанії", проведеного аудиторською компанією "Ернст енд Янг" разом з Європейською Бізнес Асоціацією. <b>Важковаговики ввійшли в ступор </b><p>Головний бич вітчизняних компаній у кризових умовах - падіння продажів. На цю проблему вказали 73% респондентів (у дослідженні, проведеному минулого місяця, взяли участь представники дрібних, середніх і великих підприємств основних секторів економіки). <p>"Підтвердженням цьому факту можуть слугувати і дані щодо падіння роздрібного товарообігу. На кінець квітня 2009 р. цей показник знизився на 8,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. А якщо порівнювати із середніми обсягами роздрібного товарообігу в липні-листопаді 2008 р. (22 млрд грн. на місяць), то падіння склало близько 19%", - констатує керівник інформаційно-аналітичного центру "Форекс клуб" Микола Івченко. Топові місця в рейтингу наболілих питань для бізнесу також зайняли зниження прибутковості і касової позиції (готівкових коштів). "Найбільше в результаті кризи постраждав збут підприємств металургії та машинобудування. Тотальне скорочення рівня витрат в українському діловому співтоваристві також призвело до різкого скорочення попиту на послуги з організації бізнесу, зокрема на рекламу. Ключова тенденція першого кварталу в українському діловому співтоваристві - пристосування бізнесу до роботи в нових умовах після економічного шоку: до нового обмінного курсу, до менших обсягів збуту", - констатує економіст компанії Astrum Investment Management Олексій Блінов. "Підприємства ГМК, хімпром, машинобудування впали значною мірою за рахунок зниження попиту на їхню продукцію на зовнішніх ринках. Девелопери постраждали внаслідок скорочення іпотечного кредитування і, як наслідок, зниження платоспроможного попиту на нерухомість. Скорочення в будівельній галузі спровокувало зменшення попиту на будматеріали", - доповнив колегу аналітик ІГ "Сократ" Михайло Сальников. <p>Закономірним наслідком падіння попиту стало швидке зниження обсягів виробництва більшістю компаній (на цю проблему звернули увагу 62% респондентів). На загальному песимістичному тлі порівняно благополучно виглядає лише невелика група підприємств (15%), що збільшили виробничі потужності. Ще приблизно чверті опитаних компаній удалося утримати обсяги виробництва на докризовому рівні. <p><b>Мазунчики кризи </b><p>На думку експертів, когорта щасливчиків, що збільшують обсяги, формується в основному за рахунок підприємств харчопрому. "Внутрішній попит на продукцію українських харчовиків практично не змінився. Адже продукти харчування споживачі купують за будь-яких обставин. Девальвація гривні виступила додатковим фактором, що стимулює продажі продукції цієї галузі: імпортні товари суттєво подорожчали, і багато українців змістили споживання убік вітчизняних товарів", - констатує Михайло Сальников. <p>Криза, що підкосила більшість галузей, створила сприятливий ґрунт для роботи алкогольної та тютюнової промисловості. Поточного року виробництво горілки виросло на 40%, сигарет - на 10%. Впалі в депресію українці активно потурають своїм шкідливим звичкам. <p>"Частково можна говорити, що стрес, викликаний кризою, стимулює споживання цих продуктів. Але не варто виключати і фактор заміщення споживання більш дорогих імпортних лікеро-горілчаних і тютюнових продуктів більш дешевими імпортними ж аналогами", - вважає Михайло Сальников. <p>Однією з небагатьох галузей, що показали зростання обсягів виробництва на початку поточного року, стало сільське господарство. <p>"Рекордний урожай минулого року створив гарні умови для українських аграріїв. За чотири місяці зростання виробництва продукції сільського господарства склало 2,1%. При цьому зберігаються високі обсяги експорту зерна і соняшникової олії", - відзначає аналітик інвестиційної компанії Phoenix Capital Андрій Нестерук. <p>Відсутність зовнішніх замовлень на продукцію металургів і хіміків звільнила інфраструктуру з обслуговування експортерів зерна. <p>"Завдяки скасуванню квот на експорт зернових з початку поточного маркетингового року (липень 2008 р.) наша країна поставила на зовнішні ринки 14 млн т зерна, що перекрило показник рекордного 2005- 2006 маркетингового року (12,5 млн т). Очікується, що цього року буде експортовано близько 25 млн т зерна", - говорить економіст інвесткомпанії Concorde Capital Андрій Пархоменко. <p><b>Країна невиправних оптимістів </b><p>Чекаючи кращих часів, підприємства починають переходити в режим економії: скорочують адміністративні видатки, витрати на маркетинг і збут, намагаються підвищити операційну ефективність. <p>"Більшість компаній продовжують адаптуватися до змін. Найбільш важливою характеристикою даного етапу є те, що криза змусила респондентів зосередитися на зниженні витрат шляхом скорочення виробничих потужностей і підвищення ефективності своєї діяльності", - відзначає Олексій Кредисов, керуючий партнер "Ернст енд Янг". <p>Але, мабуть, найпопулярнішим заходом для збалансування витрат підприємств як і раніше залишаються масові звільнення. За даними Держкомстату, за січень-квітень поточного року офіційний статус безробітних одержали 808,8 тис. українців. Хоча, як вважають експерти, пік звільнень уже пройдений. Згідно з офіційною статистикою рівень зареєстрованого безробіття до кінця квітня склав 2,9% працездатного населення, тоді як у березні цей показник становив 3,1%, у січні-лютому - 3,2%. <p>"За нашими розрахунками, зробленими за методикою Міжнародної організації праці, до кінця грудня кількість безробітних складе 13% працездатного населення (урядовий прогноз - 9%). На початку року прогноз був більш песимістичним - 15%, однак відновлення металургії та машинобудування, а також більше, ніж очікувалося, приховане безробіття (неоплачувані відпустки і три-чотириденні робочі тижні) дозволили нам поліпшити прогноз", - розповідає Андрій Нестерук. <p>Але, мабуть, найнесподіванішим результатом дослідження стали зроблені керівниками прогнози на майбутнє. Більше 60% респондентів переконані, що спад в економіці припиниться вже наступного року, понад 70% упевнені, що 2010 р. стане періодом її відновлення. Настільки райдужний настрій підприємців експерти почасти пов'язують із пожвавленням на ринку кредитування. <p>"Обсяги кредитів юридичним особам поступово відновлюються. У березні корпоративні клієнти одержали позик на 3,17 млрд грн., у квітні - на 1,36 млрд грн., у травні - на 3,66 млрд грн. Ситуація із кредитуванням підприємств буде поліпшуватися до кінця 2009 р.", - прогнозує Микола Івченко. <p>Зате споживачі товарів і послуг змогли отримати із кризи незаперечну вигоду. Голодні часи змусили підприємства згадати про клієнтів. За даними дослідження, в останні три місяці кількість компаній, що усвідомили важливість відносин із клієнтами, зросла на 20% (до 78%). При цьому понад половину з них задумалися про розробку і виведення на ринок нових продуктів і послуг (52%). <p><i>Петро Ручников</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/06/03/palivna_anomalija_3274.html Wed, 03 Jun 2009 17:00:23 +0300 Новини За останні роки був тільки один прецедент, коли вартість бензину стрімко виросла на тлі відносно спокійного нафтового тренду. Це трапилося в серпні 2005 року, коли ураган "Катріна" зруйнував американські нафтопереробні заводи. Сьогодні гаманцям автомобілістів загрожує нова стихія, але вже винятково ринкового характеру. Її наслідком стало те, що на європейському ринку ціна на бензин марки А-95 у квітні-травні злетіла з $480 до $620 за тонну. "Це 40%-е підвищення аномальне, оскільки нафта подорожчала тільки на чверть", - стверджує директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн і допускає, що, можливо, воно викликане початком автомобільного сезону і проблемами на нафтопереробних заводах США. <p>На коливання світових цін український ринок реагує завжди, хоча й із запізненням. Це пов'язано з тим, що вартість українського бензину через монополізацію ринку встановлюється відповідно до імпортних валютних цін, а не виходячи з витрат. <p>Тому при зростанні ціни на світових ринках вартість нафтопродуктів в Україні зростає, а при зниженні - залишається на колишньому рівні або знижується несуттєво, що іноді дозволяє підозрювати нафтотрейдерів у змові. Так, середня вартість бензину марки А-95 на вітчизняних АЗС за останній тиждень виросла з 5,79 грн. за літр до 5,95 грн. При цьому деякі брендові заправки підвищили ціни до 6,30 грн. Однак, оскільки сумарна частка їх присутності на ринку становить тільки 26%, вони не є для ринку показником. <p>Боротьба за справедливість <p>Розслідувати обґрунтованість нових цін вирішив Антимонопольний комітет України. Він уже оштрафував двох кримських нафтотрейдерів за антиконкурентні дії. Оператори встановили однакові роздрібні ціни на бензин, який реалізовувався на приватних АЗС, незважаючи на те, що мали різні закупівельні ціни. Однак розслідування АМКУ швидше за все обмежиться локальними діями, адже в Мінпаливенерго в чергову змову трейдерів всеукраїнського масштабу не вірять, тому ініціативу "полювання на відьом" не підтримують. <p>Аналітик ІГ "Сократ" Дмитро Хорошун також не бачить перспектив у сподіваннях АМКУ. "Співвідношення "роздріб в Україні/BRENT" наприкінці лютого було 2,56, а наприкінці травня склало всього 1,80. Виникає питання: якщо АМКУ зараз вважає ціни завищеними, чому він не діяв у першому кварталі", - говорить експерт. Думку колеги "по цеху" підтримує і аналітик ІК Astrum Investment Management Андрій Попович, який називає поточну ціну на паливо економічно обґрунтованою, оскільки Україна імпортує до 80% нафти для переробки на вітчизняних НПЗ і до 50% автомобільного палива для продажу в роздріб. <p>На тлі загального підвищення цін досить дивним виглядає тренд дизельного палива. Гендиректор ДП "Укрнафтохімпереробка" Володимир Ємелін відзначає факт його здешевлення і пояснює це тим, що станом на 1 травня залишків було на 30% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року. При цьому залишків бензину А-95 виявилося на 19% менше. Мало залишків, і нові надходження імпортного палива, що подорожчало, зробили вищою середньозважену ціну. Подальша динаміка, як вважає Ємелін, буде тяжіти до зростання, оскільки тренд світових цін указує на подальше підвищення, однак уже в серпні ціна впаде. Трапиться це після того, як "стеля" для А-95 у роздробі буде на рівні 6,42 грн. за літр, оскільки більш високої ціни вітчизняний споживач просто не витримає. <p>Нафтотрейдери називають минулий листопад "чорним". Через те, що уряд не зміг втримати обіцяний стабільний курс гривні, вони на валютній різниці втратили частину прибутку. Але сьогодні важливо, щоб зростання вартості палива на європейському ринку не стало для них приводом, щоб відігратися. Адже тоді "чорним" може стати і червень, але вже для споживачів. <p><b>Ігор Гошовський</b> http://vartainfo.com.ua/money/2009/05/28/get_plastik_3127.html Thu, 28 May 2009 10:08:42 +0300 Новини Українці вчаться обходитися без платіжних карт. Минулого тижня Нацбанк повідомив про третє поспіль скорочення емісії карток: за його даними, кількість хоча б раз використаних карт VISA і Mastercard у січні-березні зменшилося на 7,877 млн (до 30,699 млн шт.). Уперше обсяги випуску карток почали танути в четвертому кварталі 2008 р. - тоді вони скоротилися на 4,323 млн ( до 38,576 млн шт.), у квітні-червні - на 1,871 млн ( до 42,899 млн шт.). До цього банки демонстрували винятково позитивну динаміку: у першому півріччі 2008 р. в Україні кількість працюючого пластику виросла на 1,61 млн, а за 2007 р. - на 8,688 млн карт. <p>Рекордному зменшенню карткової емісії дають відразу кілька пояснень. Головне - негласний перехід підприємств, що довгі роки виплачували зарплати за допомогою карток, на готівку. <p>"Зменшення кількості активних карт особливо відчули банки, що працювали по зарплатних проектах. Зараз багато з колишніх клієнтів залишилися без роботи, та й самі підприємства усе активніше йдуть у тінь, тобто на готівкову видачу зарплат", - розповіла начальник сектору керування портфелем карткових продуктів OTP Bank Наталя Попко. На друге місце фінансисти ставлять зростання недовіри до банківської системи: багато клієнтів, побоюючись за свої кошти, спустошили карти і закрили рахунки. <p>Позначилося і уведення тимчасових адміністрацій в 15 фінустановах країни: Укрпромбанку, Родовід Банку, Трансбанку, Західінкомбанку, Одеса-Банку, Банку регіонального розвитку, а також у банках "Надра", "Київ", "Дністер", "Арма", "БІГ Енергія", "Причорномор'я", "Національний кредит", "Національний стандарт" і "Європейський". У міру згортання діяльності багатьох з них закривалися карткові рахунки їх клієнтів. <p>Не менш важлива причина - практично повне згортання карткового кредитування. "За нашою інформацією, кредитки продовжують випускати не більше семи банків. Але якщо фінансова ситуація стабілізується, то кредитування відновлять усі великі оператори карткового ринку - це близько 20 банків", - повідомила начальник керування розробки і супроводу карткових продуктів банку "Фінанси та Кредит" Світлана Попова. <p>" Багато банків були орієнтовані на видачу платіжних карт під споживчі кредити, а тепер вони зовсім припинили цю роботу. Ті ж, хто продовжує відкривати кредитні ліміти за новими картами, серйозно зменшили обсяги і посилили умови", - доповнив її заступник директора департаменту розвитку і підтримки платіжних карт БГ Банку Дмитро Астафуров. <p>"Обмежене залучення до користування кредитними картами клієнтів з вулиці", - погодився з ним і начальник керування організації карткових програм банку "Хрещатик" Сергій Головань. Середній розмір кредитного ліміту по зарплатних картах у першому кварталі був зменшений із чотирьох-п'яти до однієї-двох зарплат, по приватних картках класу VISA Electron і Cirrus Maestro - з 4-5 тис. грн. до 1,5-2,5 тис. грн., класу VISA Classic і Mastercard Mass - з 7-10 тис. грн. до 3,5-5 тис. грн. Одночасно підскочили розцінки на кредитки: якщо ще наприкінці 2008 р. можна було розраховувати на ставки на рівні 28-32% річних, то тепер вони рідко опускаються нижче 34-45%. Також при картковому кредитуванні, що завжди вважався бланковим, почали вимагати забезпечення. <p>"Наприклад, наш банк надав продукт, що припускає кредитування фізичних осіб під заставу депозиту, при цьому кредитний ліміт досягає 80% внеску", - розповів начальник відділу забезпечення реалізації загальнобанківських і регіональних проектів Ощадбанка Валерій Бочковський. <p>Найближчим часом фінансисти не очікують якого-небудь приросту кількості карт. Навіть навпаки, до кінця року прогнозується подальше скорочення емісії: на 2-3 млн одиниць за квартал. Очікується, що це буде відбуватися як за рахунок зменшення зарплатних, так і кредитних карток. Єдине, що може врятувати банки, - це розкручування депозитних карт. Щоб звернути увагу вкладників на можливості пластику, фінансисти вже почали робити їм привабливі пропозиції. <p>"Якщо раніше за залишком на рахунку налічувалося 1-3% річних, то тепер ставки досягають 18% (залежно від середньої суми залишку)", - повідомив Дмитро Астафуров. <p>У міру зменшення кількості пластику фінансисти прогнозують і скорочення кількості карткових операцій: згідно з нинішніми прогнозами в другому кварталі вони повинні зменшитися ще на 6-8%. За даними Нацбанку, кількість операцій із застосуванням платіжних карт у січні-березні скоротилася на 9% порівняно з аналогічним періодом 2008 р. ( до 135 млн). Припускають банкіри в другому кварталі й подальше зменшення кількості платіжних терміналів у торгово-сервісних точках: за різними оцінками, на 8-10%. Згідно зі статистикою НБУ за три перші місяці кількістьPOS-терміналів зменшилася на 9 тис. одиниць (до 108 тис. обладнань). <p>За словами фінансистів, у більшості випадків ініціаторами їх ліквідації в магазинах виступають торговці, яким в умовах зниження продажів не по кишені платити банкам комісійні за обслуговування карткових платежів (вони досягають 4-5% суми). <p><i>Тетяна Будиянська</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/05/22/naskil_ki_podorozhch_3008.html Fri, 22 May 2009 10:51:45 +0300 Новини Ціни на бензин на українських АЗС стрімко рушили вгору. Власники заправлень кивають на підвищення нафтових котирувань на світових ринках. Українські чиновники і експерти запевняють, що підстав для зростання цін немає, і обвинувачують у подорожчанні бензину спекулянтів. Незабаром ціни на паливо стабілізуються, говорять фахівці. <b>Весняний затишок</b><p>На початку травня погода на українському ринку палива була сприятливою. "Температура" цін залишалася комфортною і стабільною. Наприклад, з 30 квітня по 8 травня середні ціни на бензин і дизпаливо в роздробі практично не змінювалися. Бензин А-95 у середньому коштував 5,79-5,80 гривні за літр, літр А-92 продавали по 5,60 гривні, А-76 - по 5,18, літр дизпалива коштував 5,29-5,30 гривні за літр. <p>Відносний затишок на українському ринку на тлі підвищення світових цін на нафту фахівці пояснюють просто - свята. "Український роздріб через травневі свята не відреагував на подорожчання імпорту, який становить близько половини всіх споживаних у нас нафтопродуктів", - заявив минулого тижня газеті "Сьогодні" заступник директора НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев. <p>Під час травневих свят упав і попит на паливо, загальмувавши зростання цін, констатують учасники ринку. "За свята прокачування на заправленнях ще більше впали, оскільки на цей час завмирає споживання бізнес-сегментом. І тільки на курортних напрямках - у Криму і Херсоні - обсяги реалізації показали зростання", - цитують "Економічні відомості" слова комерційного директора мережі АЗС Віталія Леончука. <p>Тим часом у світі ціни на нафту з початку травня зростають. 13 травня вартість бареля "чорного золота" на Нью-йоркській товарній біржі подолали важливу оцінку в 60 доларів за барель. 20 травня ціна на барель нафти перевищила вже 62 долара. В ОПЕК відзначають, що таке зростання пов'язане лише з поліпшенням настрою інвесторів і не показує реального співвідношення попиту та пропозиції. <p>Однак нафтові рекорди поліпшили настрій і вітчизняних операторів ринку нафтопродуктів, і вони вирішили підвищити відпускні ціни. <p><b>Травнева гроза </b><p>Із другої декади травня бензин почав дорожчати. До понеділка, 18 травня, ціна за літр найпопулярнішого 95-го виросла на 10 копійок - до 5,98-6 гривень. А в другій половині дня в середу, 20 травня, на багатьох АЗС підскочила відразу на 30 копійок - до 6,18-6,28 гривні за літр. <p>За даними ресурсу Uapetrol.com, до 21 травня ціни українських АЗС на бензин марки A-95 перебували в діапазоні від 4,70 до 6,38 гривні за літр (у середньому - 5,93 гривні за літр). Вартість літра А-92 коливалася від 4,50 до 6,28 гривні при середньому значенні 5,93 гривні за літр. 98-й продавали в середньому по 6,76 гривні за літр при качані від 5,58 до 7,10 гривні за літр. Середній рівень цін на дизпаливо склав 5,28 гривні за літр при діапазоні від 4,40 до 5,59. <p>Власники мереж АЗС назвали традиційну причину подорожчання - зростання світових цін на нафту. "Якщо в березні за барель нафти просили 43 долара, то сьогодні він коштує близько 58 доларів. Аналогічна ситуація і в Україні - вартість бензину марки А95 у березні була на рівні ледве більше 6 тисяч гривень за тонну. Зараз же його заводи реалізовують за ціною близько 6,4 тисячі гривень", - заявив газеті "Діло" прес-секретар компанії "Концерн "Галнафтогаз" Олесь Прикордонний. <p><b>Фактори зростання </b><p>Поточне підвищення цін на бензин і дизпаливо експерти пояснюють декількома об'єктивними причинами. <p>По-перше, за словами Геннадія Рябцева, високооктановий бензин подорожчав у Європі більш ніж на 100 доларів за тонну, і це збільшило в ціні імпортовані в Україну партії нафтопродуктів. Однак, як підкреслюють у компанії UPECO, куплені за новими цінами нафтопродукти ще фізично не могли надійти в продаж на АЗС країни. Тому, на думку фахівців, українські оператори підвищили ціни "на виріст". <p>По-друге, на ціні бензинів і дизпалива могло позначитися подорожчання на 4-6% російської нафти, яку закупили на травень Лисичанський і Одеський НПЗ. <p>По-третє, на ціни могли вплинути і дії уряду. Справа в тому, що Міпаливенерго кожні 10 днів установлює рекомендований "ціновий коридор" для українських АЗС. Як відзначає заступник директора НТЦ "Психея", рекомендації чиновників завжди виявляються вищими, ніж ціни на ринку. <p>Нещодавно міністерство вирішило змінити формулу розрахунків цін на нафтопродукти. З неї зникне прив'язка до ціни палива, виробленого на українських НПЗ. <p>"Вартість нафтопродуктів, які роблять українські НПЗ, було вирішено не брати до уваги, оскільки вона змінюється щодня (тоді як європейська усереднена ціна так не стрибає) і спотворює вартість нафтопродуктів, яка розраховуються за формулою. Починаючи з 20 травня при розрахунках почнуть брати до уваги винятково ціни європейського ринку", - наводить "Ділова столиця" пояснення Мінпаливенерго. <p>Але виробництво нафтопродуктів на українських НПЗ обходиться дешевше, ніж у Європі. Тому виключення цієї змінної з формули і фактична прив'язка українських цін до європейських навряд чи потішить автолюбителів, говорять експерти. Наприклад, у травні оптова вартість бензину А-95 у Європі виросла приблизно на 20%. <p><b>Рука спекулянта </b><p>Разом з тим, експерти запевняють, що подальше подорожчання бензину безпідставне. Консалтингова компанія UPECO не бачить причин для зростання вартості нафтопродуктів, але при цьому не виключає спроб спекуляцій з боку операторів ринку. Заступник директора НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев також певен, що зростання цін на бензин не пояснюється об'єктивними факторами: "Скоріше, це справа рук спекулянтів, які прагнуть штучно пожвавити ринок". <p>За словами експертів, низка факторів сприяє зниженню ціни на паливо. <p>По-перше, на ринку нафтопродуктів немає дефіциту, у продавців є запаси палива, а попит на бензин і "солярку" скоротився. За даними компанії UPECO, за перші 2 декади травня в товарних резервуарах українських підприємств накопичено 44,5 тисячі тонн бензинів і 50 тисяч тонн ДТ, ще 61 тисяча тонн бензинів і 62 тисячі тонн дизеля були завезені через кордон. Цих запасів, на думку експертів, цілком достатньо для стабільного функціонування ринку. "Ми очікуємо, що в травні попит на нафтопродукти в Україні не тільки не виросте, але навіть скоротиться порівняно з показниками квітня у зв'язку із закінченням весняного циклу сільськогосподарських робіт", - говориться в повідомленні UPECO. <p>На зниження вартості палива повинна вплинути і стабілізація курсу гривні до долара США. " Є фактори, що сприяють зниженню цін, наприклад, стабілізація гривні", - наводить РБК-Україна слова заступника директора НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева. Сергій Куюн також уважає, що за рахунок зміцнення курсу гривні ціна на нафтопродукти в Україні не повинна зростати так, як у Європі. "Оскільки доля імпортних нафтопродуктів у роздрібних продажах в Україні перевищує 50%, "дешевий долар" компенсує травневе зростання вартості нафтопродуктів на світових майданчиках", - відзначають в UPECO. <p>На думку експертів, нового різкого подорожчання палива очікувати не варто, як мінімум, до кінця травня. У липні ціна на бензин і дизпаливо може трохи підскочити, коли в трейдерів закінчаться старі запаси, а на ринок надійдуть нафтопродукти, закуплені за новими європейськими цінами. <p>До кінця травня, відповідно новому "ціновому коридору" Мінпаливенерго, ціна на А-95 не повинна перевищувати 6,18 гривні за літр, А-92 - 5,93 гривні за літр, А-76 - 5,36 гривні за літр, а дизельного палива - 5,34 гривні за літр. <p><b>Сергій Пасюта</b> http://vartainfo.com.ua/money/2009/05/18/stel_mah_drazhnit_vk_2921.html Mon, 18 May 2009 14:41:52 +0300 Новини Правління Національного банку оголосило про скасування мораторію на дострокове вилучення вкладів з комерційних банків. Однак сьогодні вкладників, які звернуться в банки за своїми вкладами, швидше за все, чекатиме розчарування. <p>Експерти вважають, що чиновники НБУ намагаються вивчити реакцію населення на скасування мораторію і паралельно намагаються спровокувати чергову хвилюю зміцнення гривні. У п'ятницю ввечері комерційні банки одержали підписаний главою НБУ Володимиром Стельмахом текст змін в антикризовій постанові №413, що містила туманну заборону банкам достроково видавати вклади. З понеділка банкіри вже не можуть прикриватися другим пунктом цієї постанови, яка забороняє проводити дострокову виплату депозитів, і зобов'язані повертати своїм клієнтам вклади відповідно до вимог Цивільного кодексу - тобто за першої вимоги. <p>Формальною причиною скасування мораторію на дострокове розірвання депозитних вкладів один із чиновників НБУ в розмові з "ЕІ" назвав приплив депозитів приватних осіб у банки. У квітні обсяг депозитів фізичних осіб збільшився на 0,6% (з початку року зменшився на 10,7%), до 192,5 млрд. грн., що дозволило банкам відрапортувати про найменший показник відтоку коштів з початку року - 0,61%. "Намітилися чіткі тенденції для зміцнення курсу гривні, і ми знайшли можливим призупинити дію мораторію на дострокове розірвання вкладів",- повідомив чиновник. <p>Однак вкладникам ще рано починати перегони за своїми вкладами. У п'ятницю же глава НБУ Володимир Стельмах, який перебуває у Швейцарії, спростував скасування мораторію. Він заявив журналістам, що йому нічого не відомо про існування постанови щодо скасування мораторію на дострокове зняття коштів за депозитними договорами. Більше того, пан Стельмах спростував і сам факт підписання цієї постанови. "Думаю, вона не могла б вийти із НБУ без мого підпису. Ніхто нічого не скасовував",- сказав він журналістам. <p>За інформацією "ЭИ", глава НБУ змінив свою думку і відновив дію п. 2 постанови №413 після екстрених зустрічей з банкірами. Як розповів один з учасників останньої зустрічі, що відбулася в суботу, залишити чинним мораторій пана Стельмаха переконали цифри - за словами банкіра, картотека проблемних платежів у банківській системі зараз перевищує 8 млрд. грн. - майже половину від розміру кореспондентських рахунків комбанків. Крім того, більше 20 банків з першої тридцятки кредитно-фінансових установ не виконують норматив резервування на кореспондентському рахунку. <p>"Список банків, які розглядаються урядом на рекапіталізацію, збільшився до 16. На зустрічі пан Стельмах говорив, що державної допомоги можуть зажадати й інші найбільші банки (з першої десятки), а травень обіцяє бути дуже напруженим місяцем з погляду ліквідності", - говорить співрозмовник. <p>Крім того, банкіри переконали главу НБУ, що скасовувати мораторій до рекапіталізації комерційних банків безглуздо. "Спочатку необхідно зробити перший крок для відновлення довіри до системи - рекапіталізувати проблемні банки, і тільки після цього скасовувати мораторій. Інакше ми не доведемо вкладникам, що ситуація стабілізувалася", - говорить один з фінансистів. <p>Зважаючи на ці аргументи, глава НБУ відкликав своє рішення щодо скасування мораторію на дострокове розірвання вкладів. Можливо, у понеділок з'явиться лише уточнення, що мораторій не буде діяти на вклади, розміщені в банках із середини травня. <p>Однак початкова подача суспільству рішення у форматі повного скасування мораторію говорить про те, що чиновники центробанку хочуть довідатися реакцію суспільства на подібне рішення. "Думаю, найбільші банки обов'язково передадуть у Нацбанк відомості про кількість заявок на дострокове розірвання вкладів, які надійдуть від клієнтів", - говорить виконавчий директор ФГ "Консалтинг та Інвестиції" Дмитро Піддубний. Залежно від кількості таких заявок НБУ може змінити свою валютну політику - останнім часом сам пан Стельмах, а також декілька представників НБУ багаторазово повторювали про можливість подальшого зміцнення гривні. <p>Можливо, у НБУ очікують, що після скасування мораторію на дострокове розірвання вкладів вкладники, що перебувають під психологічним пресингом, масово почнуть знімати валютні вклади в гривню. "Так як готівкової гривні зараз катастрофічно не вистачає, найбільш реальною можливістю перекласти з валюти в гривню буде конвертація депозиту усередині банку (щоб не допустити відтоку коштів, банкіри будуть готові запропонувати курс покупки долара вище ринкового)", - говорить голова правління одного з великих банків. <p>Він очікує, що заповнити дефіцит гривні деякі банки можуть спробувати, продавши свої валютні запаси НБУ. На понеділок центробанк установив курс своїх інтервенцій на рівні 7,62-7,7 грн./$1. "Таким чином, Нацбанк істотно поповнить свої валютні резерви, однак населення ризикує бути ошуканим ще раз - тому що восени не виключена ще одна хвиля девальвації гривні", - говорить банкір. <p><i>Олександр Дубінський</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/05/13/ne_vihodjachi_z_tini_2806.html Wed, 13 May 2009 10:47:30 +0300 Новини Згідно з даними Мінекономіки, рівень тінізації вітчизняної економіки в 2008 р. досяг рекордної позначки, збільшившись за рік на 2,3% і склавши 31,1% ВВП. Тривала фінансова криза змусить бізнес ще ретельніше ховати свої доходи від держави. За прогнозами аналітиків, питома вага тіньових операцій в економіці до кінця року може досягти 40%. <i>Тінізувалися за всіма статтями </i><p>Тенденція зменшення тіньового сектора стабільно простежувалася з 2004 р. (тоді він становив 30,7%) аж до першого півріччя 2008 р., коли його рівень упав до 28%. Однак уже до січня 2009 р. обсяги тіньових операцій знову продемонстрували запаморочливе зростання. Досліджуючи стан економіки, у профільному міністерстві традиційно використовували кілька методів. <p>Найбільше збільшення тінізації - на 12% (до 38%) - було зафіксовано за допомогою монетарного методу підрахунку, що передбачає оцінку співвідношення готівка/банківські депозити. За даними НБУ, тільки в IV кварталі 2008 р. відтік коштів з рахунків склав 71 млрд грн., у I кварталі поточного року - 47 млрд. Це пов'язано з тим, що з посиленням кризових явищ в економіці різко зростає популярність готівки серед населення. <p>"Якщо в стабільній економічній ситуації монетарний метод дійсно показує, скільки в економіці "потенційно тіньових" розрахунків готівкою, то зараз його зростання викликане у першу чергу падінням довіри населення до банків", - констатує Андрій Нестерук, аналітик інвестиційної компанії Phoenix Capital. <p>Втім, збільшення частки тіньової економіки показали і розрахунки, зроблені за іншими методиками. Зокрема, на підставі співвідношення витрат населення до обсягу роздрібного товарообігу був отриманий двопроцентний приріст сірих операцій (до 38%). При підрахунку збитковості підприємств їхнє зростання вилилося в ті ж 2% - до 29%. <p>"Однак фінансовий метод, заснований на припущенні, що реальна прибутковість підприємств залишається незмінною і її зменшення означає приховування прибутку від офіційної статистики, у кризовий період також може давати перекручені результати. Адже зараз прибутковість підприємств падає не тільки юридично, але й фактично", - відзначає пан Нестерук. <p>Проте, допускаючи неточності в підрахунках відомства, аналітики підтверджують, що в компаній цілком достатньо приводів зникнути в тіні. В умовах гострої необхідності покривати бюджетний дефіцит держава підсилює податковий тиск на приватні фірми, які й без того загрузли в збитках. Так що відхід у тінь на нинішньому етапі - єдиний можливий спосіб виживання для бізнесу. <p>"Підсумки роботи ДПАУ за перший квартал 2009 року показали, що за рахунок ручних методів податкова адміністрація готова фактично розорити реальний бізнес. Фіскальні органи, по суті, змушують підприємців іти в тінь, щоб перечекати кризу. За рахунок тіньового обігу бізнес-структури зможуть компенсувати збитки від кризи і створити основу для нового економічного підйому", - підкреслює директор фінансової компанії "Фактор" Георгій Кононов. <p><i>Промисловці заховалися глибше </i><p>Криза спровокувала і перестановки в рейтингу галузей з найвищою часткою тінізації. Якщо в 2007 р. найбільш тінізованим був сектор послуг, то торік - промисловість. Зниження сірих операцій було зафіксовано тільки в секторі нерухомості (з 39,1 до 28,5%) і на фінансовому ринку (з 31,3 до 20,1%). "Це пов'язано із заморожуванням проектів на даних ринках. При падінні ділової активності зменшується і питома вага тіньових операцій", - вважає Сергій Фурса, старший фінансовий аналітик Astrum Investment Management. <p>Зате в цей період ударно збільшували подібну діяльність видобувна промисловість (+10%, до 42%) і обробна галузь (+7,9%, до 35,3%). Найбільший рівень тінізації Мінекономіки виявило у виробництві коксу і продуктів нафтопереробки (45,1%), легкої (42,9%) і харчової (40,8%) промисловості. Трохи нижчим він виявився в металургії (39,3%) і машинобудуванні (36,2%). <p>До кінця року обсяги тіньових обігів будуть зростати рекордними темпами. "Жорсткість фіскального і адміністративного тиску на бізнес змусить підприємців усе активніше йти в тінь. Рівень офіційно визнаної державою тіньової економіки під кінець року може скласти 35-40% від обсягу ВВП", - вважає Олег Морква, генеральний директор КУА "Інеко-Інвест". Причому ряди лідерів серед тіньовиків будуть активно поповнюватися. <p>"Ми очікуємо зростання тінізації в роздрібних продажах, а після активного уливання грошей держави в нерухомість - і в будівництві", - прогнозує Сергій Фурса. Через похибки в методиках Мінекономіки в перелік затятих тіньовиків потраплять і галузі, зниження виробництва в яких виявиться найбільш відчутним. <p>"При розрахунку за методом міністерства найбільш сірими виявляться галузі, підприємства яких більше за інших погіршать свої фінансові показники. Наприклад, машинобудування, що різко скоротило виробництво в першому кварталі, нафтопереробка, що стабільно демонструє погані результати, та ін. У випадку введення продажу 50% валютного виторгу і подальшого падіння цін на метал до них можуть приєднатися металургія та інші галузі, орієнтовані на експорт", - обіцяє Андрій Нестерук. <p>Ознаки видужання економіка почне показувати із закінченням кризи, а до показників 2007 р. тіньовий сектор зменшиться не раніше ніж через два-три роки. <p><i>Петро Ручников</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/05/05/po_dachah_2659.html Tue, 05 May 2009 11:50:09 +0300 Новини Попит на дачні ділянки в Київській області нічим не відрізняється від попиту на ринку землі в цілому - незважаючи на традиційний початок сезону, і покупці, і продавці земельних ділянок зайняли вичікувальну позицію. Як розповідають експерти, кількість угод на “дачному” ринку стрімко почала скорочуватися з осені минулого року. Падіння попиту змушує продавців дачних ділянок стримати апетити і знижувати ціни на землю. Так, за оцінкою експертів, у березні-квітні поточного року, у порівнянні з аналогічним періодом 2008 р., земля в дачних кооперативах подешевшала в середньому на 65-70% у доларовому еквіваленті. Тобто до $3,6 тис. за 1 сотку (падіння цін торкнулося всіх наділів, незалежно від місця розташування). <p>Президент асоціації “Земельний Союз України" Андрій Кошиль підкреслює, що реальні угоди на ринку відбуваються в середньому з дисконтом 30-40% від цін, запитуваних продавцями. “Іноді покупці, які давно хотіли купити дачну ділянку, називають ціну у два рази меншу, ніж запитує власник. І деякі продавці, особливо ті, у яких є доларові кредити, змушені погоджуватися з умовами покупця”. <p>За словами ріелторів, у Київській області налічується близько 200 дачних кооперативів. При цьому розкид цін на ділянки - від $400 до $10 тис. за 1 сот-ку, залежно від віддаленості від Києва і мальовничості місця. Зокрема, за словами Ярослава Цуканова, провідного спеціаліста АН “РЕД”, особливою популярністю в дачників користуються наділи, розташовані недалеко від водойм і лісу. У свою чергу, Сергій Костецький, аналітик компанії “СВ Девелопмент”, підкреслює, що для будівництва дачі або другого будинку найчастіше купують ділянки у 60-кілометровій зоні Києва. <p>Найбільш затребувані серед любителів дачного відпочинку житомирський (може похвалитися каскадами озер), броварський, а також бориспільський напрямки. Обухівський не настільки популярний через свою перенаселеність. “Там побудовано вже досить багато котеджів і будинків, тому комунальні мережі перевантажені. Щоб підключитися, допустимо, до мереж електропередачі, покупцеві доведеться тягти дроти енну кількість кілометрів”, - розповідає Костецький. До слова, інфраструктура, на думку Цуканова, - ще один ціноутворюючий фактор на ринку дачних ділянок. Наприклад, у старих кооперативах, де уже є асфальтові дороги, газ і охорона, ціна ділянок може бути в середньому на 20% вищою, ніж у нових співтовариствах (до 5 років). <p>Відзначимо, що крім кризи попит на дачні ділянки в Київській області гальмують ще й “національні особливості” даного сегмента ринку. Справа в тому, що дачні ділянки не мають конкретної адреси. Єдиним їхнім ідентифікатором, по суті, є кадастровий номер. “Але є одна проблема - ділянкам, на які державні акти видавалися до 2002 р., не присвоювалися кадастрові номери”, - розповідає Віктор Головненко, директор компанії “Київські землі”. Втім, як стверджує фахівець, ця проблема вирішувана. Він радить при купівлі обов'язково присвоїти кадастровий номер ділянці, для чого потрібно звернутися в землевпорядну організацію, яка внесе ділянку в загальну базу даних. Дана процедура займе близько тижня та здорожить покупку в середньому на $300-700. <p>Крім відсутності поштової адреси, у потенційних покупців дачних ділянок може виникнути ще одна проблема: у деяких випадках при купівлі ділянки вони можуть одержати тільки членство в кооперативі, але не право власності на землю. Справа в тому, що багато кооперативів не мають на руках рішень місцевих рад про виділення їм землі, навіть якщо вони користуються нею більше 10 років. Одержання ж права власності на землю, за словами гравців ринку, - досить тривала і дорога процедура. Існує, щоправда, можливість включення земельного наділу в межі населеного пункту. Але це теж нелегкий шлях і може зайняти в покупця близько 2 років. Якщо ж спробувати скоротити дану процедуру до півроку, то це, за зізнанням ріелторів, здорожить покупку ділянки ще на 70-80%. <p>Але навряд чи хтось буде розкошелюватися на подібні операції саме зараз, як, втім, і поспішати із придбанням дачних ділянок. Адже, як прогнозують експерти, ціни на землю в дачних кооперативах подешевшають до кінця 2009 р. ще на 20%. Правда, як уточнив Кошиль, “мова йде про ціни реальних угод, а не декларованих”. При цьому експерти утрудняються сказати, чи зможе таке зниження цін активізувати попит на ринку. <p>Вони впевнені, що сегмент земельних ділянок вийде із кризи останнім із усіх сегментів ринку нерухомості, оскільки заміське житло в Україні найчастіше є другим будинком, а не альтернативою міській квартирі. Тому купівельний попит у першу чергу активізується саме на житло в місті, а потім тільки дійде до заміської нерухомості і земельних ділянок. <p><i>Катерина Руденко</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/04/23/reforma_rinku_gazu_z_2483.html Thu, 23 Apr 2009 12:43:46 +0300 Новини 15 квітня в Україні традиційно закінчився опалювальний сезон. <p>Сьогоднішня розмова - про підвищення цін на газ (і заразом на електроенергію) і про основні положення проекту закону "Про засади функціонування ринку природного газу". Нині цей законопроект активно обговорюється. І поки він недосконалий, є сенс учасникам ринку газу за нього поборотися. Тому що коли цей законопроект ухвалять, робити це буде набагато складніше. Чи взагалі не матиме сенсу. Втім, кожен учасник ринку газу має це питання вирішити самостійно. Подивимося, як спробують боротися Кабінет міністрів, Міністерство палива та енергетики і НАК "Нафтогаз України". <p><b>У гонитві за траншем МВФ парламент уряду на заваді не буде? </b><p>Попри відмову Верховної Ради України розглянути 14 квітня необхідні для продовження співробітництва з МВФ законопроекти, внесені Кабміном, зокрема про стабілізацію фінплану НАК "Нафтогаз України" і Пенсійного фонду, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко вирішила провести необхідні зміни постановами уряду. Того самого дня, після позачергового засідання Кабміну, вона заявила: "Я переконана в тому, що пакет антикризових постанов, які сьогодні прийняті урядом, дозволяють збалансувати фінансову систему України, дають можливість Україні бути більш сильною перед викликами світової фінансово-економічної кризи. І, безумовно, сподіваюся на те, що прийнятий пакет рішень також буде в основі чергового перегляду програми співробітництва між Україною та МВФ". <p>Зокрема, за її словами, постанови стосуються внесення змін до державного бюджету стосовно скорочення видаткової частини, збільшення ціни на газ і електроенергію для споживачів великих їхніх обсягів, забезпечення рівних умов для всіх платників у Пенсійний фонд, збалансування бюджету НАК "Нафтогаз України", легалізації платних послуг, а також рекапіталізації банків, у яких були введені тимчасові адміністрації. <p>Тимошенко наголосила, що уряд більше не подаватиме до парламенту аналогічних законопроектів, хоча шлях реалізації антикризових заходів через закони був би швидшим. <p>У свою чергу, голова місії МВФ в Україні Джейла Пазарбазіолу, яка була присутньою на засіданні Кабміну, назвала прийняті рішення "важкими", зазначаючи, що вони спрямовані на те, щоб зробити більш оптимістичними можливості України щодо виходу з кризи. <p>Президент Віктор Ющенко хоча й обережно, але все-таки похвалив прем’єра за рішучість. Проте звернувся до юристів - нехай перевіряють… <p>Отже, першочерговим рішенням уряду було запровадити 2-відсоткову надбавку до тарифу на газ для промислових підприємств. Як повідомив виконувач обов’язків міністра фінансів Ігор Уманський після засідання уряду у вівторок, "2%, які і так були визначені постановою уряду, знову встановлюємо і даємо додатковий ресурс для компенсації різниці в цінах на газ для теплокомуненерго". <p>За його словами, це дасть можливість НАК "Нафтогаз України" додатково отримати 560-580 млн. грн. на ці цілі. На це сподівається і перший заступник голови правління НАК "Нафтогаз України". Хоча, очевидно, компанія розраховувала, що Верховна Рада ухвалить поправки до бюджету-2009, виділивши "Нафтогазу" 7 млрд. грн. на компенсацію різниці в цінах. <p>Уманський уточнив, що підвищення не стосуватиметься лише підприємств, що використовують природний газ як сировину. Нагадаю, що газовий збір запровадили улітку 2005 року в розмірі 2% і потім кілька разів підвищували, найбільше - у 2008-му, до 12%. Проте після загострення торік фінансово-економічної кризи уряд "обнулив" збір спочатку для металургів і хіміків, а з 2009 року - для всієї промисловості та бюджетних організацій. <p>Таким чином, газовий збір із цього року стягується тільки з підприємств комунальної теплоенергетики і теплових електростанцій - у розмірі 2% від ціни природного газу і з населення - 4%. <p>Крім того, Кабмін рекомендував Національній комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) підвищити тарифи на газ і електроенергію для окремих категорій населення. Йдеться про збільшення на 5% ціни на газ для тієї категорії населення, яка споживає понад 2,5 тис. кубометрів газу на рік, і на 10% - для категорії населення, що споживає понад 6 тис. кубометрів. <p>Також уряд рекомендував НКРЕ збільшити в 3,5 разу тариф на електроенергію для споживачів, які використовують понад 600 кВт-год. на місяць <p>Зростання цін: уже не повільно, але впевнено <p>І хоча поки що ніхто ще в очі не бачив постанов Кабміну від 14 квітня, "Нафтогаз України" вирішив кувати залізо, поки не згасло. І вже в середу, 15 квітня, на засіданні НКРЕ прийнявся відстоювати підвищення цін на транспортування газу. <p>У свою чергу, за словами голови НКРЕ Валерія Кальченка, Нацкомісія надала Кабміну пропозиції про підвищення ціни на газ із 1 липня поточного року для населення, яке споживає понад 2,5 тис. кубометрів на рік. За словами В.Кальченка, при споживанні до 2,5 тис. кубометрів газу на рік його ціна залишається на колишньому рівні: 483,6 грн. за 1000 кубометрів за наявності лічильника і 531,6 грн. - без лічильника. Для населення, яке споживає 2,5-6 тис. кубометрів газу на рік, ціна підвищиться на 5% і становитиме 768 грн. і 845,46 грн. відповідно. <p>Для населення, яке споживає 6-12 тис. кубометрів на рік, НКРЕ пропонує підвищити ціну газу на 10% - до 1648,68 грн. за тисячу кубометрів за наявності лічильника і 1813,02 грн. - без лічильника. <p>Кальченко зазначив, що завдяки такому підвищенню населення додатково заплатить 100-150 млн. грн. За словами голови НКРЕ, прийнята урядом постанова про підвищення тарифів на електроенергію для населення, яке споживає понад 600 кВт-год. на місяць, дасть галузі додаткові 200-300 млн. грн. З 1 червня ціна на електроенергію для населення, яке споживає понад 600 кВт-год. на місяць, становитиме 75-76 коп. за 1 кВт-год. без ПДВ. Підвищення цін не торкнеться багатодітних сімей, дитячих будинків сімейного типу, багатоповерхових негазифікованих будинків і сімей, які користуються електроплитами і використовують електроенергією для опалення. <p>Законопроект про ринок газу: чим він відрізняється від оптового ринку електроенергії? За результатами погоджувального засідання, що відбулося 27 лютого 2009 року в Мінпаливенерго, група експертів готує проект закону України "Про засади функціонування ринку природного газу". Робоча група для розробки газового законопроекту створена 25 березня 2009 року і, як сказав один із її учасників, "продовжує працювати - ще не все узгоджено в законопроекті про засади функціонування ринку природного газу. Можливі значні зміни". Та вже сам факт обговорення цього законопроекту - справа серйозна. <p><i>Алла Єрьоменко</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/04/14/rieltori_pidrobljaju_2318.html Tue, 14 Apr 2009 11:48:47 +0300 Новини Станом на початок квітня в Києві працювало лише 60 ріелторських компаній. Навесні минулого року на ринку нерухомості в столиці діяло 1200 таких фірм. У цілому ж по країні, за інформацією Союзу фахівців з нерухомості України, кількість активних ріелторів з початку кризи скоротилася на 90%. Причина такої тенденції - різке зниження (більш ніж на 70%) кількості угод купівлі-продажу нерухомості та обвал цін, від рівня яких прямо залежить заробіток ріелторів. <p><b>Додатковий дохід </b><p>Навіть ті компанії, яким вдалося вижити, зараз не обмежуються класичним набором послуг ріелтора. Приміром, на ринку з'явилися такі забуті послуги, як лізинг або тривала розстрочка на покупку житла строком до 30 років. <p>Більше того, за словами директора ріелторської компанії "Траєкторія" Ірини Головневої, деякі агентства зараз практикують виведення договорів, за якими житло може дістатися новому власникові за ціною набагато нижчою від ринкової за умови, що він буде доглядати за, зазвичай, літнім і самотнім власником квартири. <p>Аналітик компанії "Планета Оболонь" Михайло Полинцер розповів, що після припинення видачі іпотечних кредитів банками і падіння попиту на житло агентство вирішило сконцентрувати свою діяльність на оренді, а також послузі з обміну житла. <p>За словами віце-президента Асоціації фахівців з нерухомості (ріелторів) України Олександра Бондаренка, зараз багато компаній почали надавати юридичні послуги, зокрема роз'яснювати клієнтам, як "боротися" з колекторами. Як розповів "Делу" один із гравців ринку, прибуток зараз приносить і надання колекторських послуг. <p>Підробляє додатковими послугами і компанія "Альянс"Брок". "Ми паралельно почали займатися перевезенням меблів. Ця послуга користується популярністю як при продажі квартир, так і при оренді. Крім того, ми відкрили цех з виробництва корпусних меблів", - зізнався генеральний директор "Альянс"Брок" Андрій Сокур. <p>Що ж до комісійних, які агентства беруть за свої основні послуги, то вони значно не змінилися і становлять залежно від роботи 3-5%. "Ми дотримуємося тієї думки, що комісійні повинні залишатися на тому ж рівні, що й раніше. По-перше, потім дуже складно буде повернутися до нинішнього рівня, а по-друге, зараз набагато більші витрати на просування своїх об'єктів", - пояснює Головнева. <p>Не змінилася ставка комісії і в "Планети Оболонь" - вона також бере 5%. Аналітик компанії відзначає, що зараз важливу роль у роботі агентства відіграє реклама, зокрема й інформаційні портали в Інтернеті. Тому компанії не скорочують і цю статтю витрат. <p><b>Оптимізація витрат </b><p>У цілому в столичних агентствах нерухомості, які продовжують працювати, скорочення склало близько 30-40% співробітників. Найчастіше в ріелторських фірмах скорочують адміністративний персонал. <p>"У нашій компанії частину співробітників з відділу комерційної нерухомості, де зараз немає угод, ми перевели у відділ житла. При цьому в нас фахівці з комерційної нерухомості перебувають на ставці, а з житла - на відсотках від кількості угод. Для того, щоб вони могли зводити кінці з кінцями, вони активно займаються питаннями оренди", - говорить Головнева. Вона переконана, що в такий спосіб компанії вдасться втримати цінні кадри і після кризи вона швидше ввійде в робоче русло. <p>Михайло Полинцер розповів, що зараз в "Планеті Оболонь" працює близько 100 людей. При цьому до кризи штат був більший приблизно на 40%. За його словами, через скорочення кількості угод на ринку частина співробітників пішла сама, ще частина була звільнена. Також для оптимізації витрат компанії був закритий дорогий орендований офіс у центрі Києва, на вулиці Костьольній. <p>Щоб не втратити цінних співробітників, але одночасно заощадити на них гроші, деякі компанії переводять їх на роботу в домашніх умовах. <p><b>"Первинка" не у фаворі </b><p>Що ж до первинного ринку нерухомості, то більшість опитаних ріелторів заявила, що зараз працювати із цим сектором практично неможливо. "У клієнтів підірвана довіра до будівельних компаній. Тому, знявши гроші з депозитів, люди воліють інвестувати їх у вже готові об'єкти", - відзначає Андрій Сокур. <p>На думку президента Союзу фахівців з нерухомості України Олександра Рубанова, криза на ринку ріелторських послуг буде тривати ще протягом двох років. За цей час із ринку відсіється ще частина дрібних компаній. "Тим, хто пішов з ринку, буде дуже складно повернутися, тому що за такий проміжок часу втрачається контактна база, довіра клієнтів, а відновити все це дуже важко", - говорить він. <p>У Луганську середня вартість однокімнатних і двокімнатних квартир упала більш ніж на 45%. У Рівному вартість однокімнатних квартир за I квартал 2009 знизилася в середньому на 9%. Так, сьогодні вартість квадратного метра в цьому місті коливається в межах 825-1103 доларів за квадратний метр, зниження ціни на двокімнатні квартири склало від 19 до 34%, (729-1094 долара за квадратний метр), трикімнатних - від 66% до 71% (677-1484 доларів за квадратний метр). <p><i>Анна Дьяконова</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/04/09/koli_ukrains_ki_bank_2182.html Thu, 09 Apr 2009 14:33:21 +0300 Новини итуація у фінансово-банківській системі нагадує затишок перед буревієм. Причому гроза може вибухнути у будь-який момент і принести із собою не тільки негативні результати. Що може вивести з коми процес кредитування. На початку тижня в Україні пролунав заклик максимально скоротити кількість неплатоспроможних банків, які тягнуть у безодню весь фінансовий корабель. Таку думку висловив колишній заступник глави Національного банку України Олександр Савченко. За його словами, Україна наближається до критичної маси, що може спровокувати незворотну системну кризу в суспільстві. "Безнадійні банки повинні або реструктуризуватися, або ліквідуватися, а інші - купувати страховку уряду під міжбанківські операції в рамках установлених урядом лімітів”, - уважає Савченко. – Інакше падіння темпів зростання економіки може бути катастрофічним". <p>Урядовець-екс-чиновник НБУ б'є на сполох: мовляв, Україна впаде у кому, якщо найближчими місяцями не відновиться кредитування. Падіння ВВП у нинішніх умовах може перевищити й 20%. Більш оптимістичний у прогнозах на майбутнє директор Фінансової компанії “Фактор” Георгій Кононов. "Падіння ВВП за підсумками 2009 може скласти 10-12%, - говорить він. - Але головна причина - не припинення кредитування, а переведення економіки “у тінь”. За прогнозами директора компанії "Кредитсвіт" Любові Слободенюк, ВВП упаде всього на 8-10%. <p>Кількість банків, які дійсно перебувають на межі банкрутства, становить не більше 5% від усієї банківської системи України. <p>І все-таки у питанні необхідності догляду "проблемних" банків з паном Савченко згодні деякі представники фінансово-банківської системи. За словами директора компанії "Кредитсвіт" Любові Слободенюк, сьогодні більше 90% банків зіштовхуються із проблемами ліквідності. <p>Зміни у структурі банківського сектора України: об'єднання банків, націоналізація з наступним продажем, банкрутство/ліквідація, будуть доцільними і правильними, уважає експерт. Про злиття і поглинання, як про рятівний варіант для "проблемних" банків, говорить і заступник голови правління БГ Банку Сергій Тєлєгін. "Приєднавши непрацездатний банк до діючого, можна убезпечити від втрат вкладників і клієнтів цього банку і зберегти робочі місця у фінсекторі", - упевнений він. <p>У той же час деякі експерти вважають закриття банків недоцільним. "Кількість банків, які дійсно перебувають межі банкрутства, становить не більше 5% від усієї банківської системи України", - стверджує директор Фінансової компанії “Фактор” Георгій Кононов. <p>Фінансова система, що втомилася від замороженого стану, потребує в русі. Тому й падінню, і зльоту нехай не банкіри, так економіка будуть однаково втішені. <p>Не зрушило банківську систему України з мертвої точки ані введення тимчасових адміністрацій, ані мільярдна підтримка. На підтвердження стратегічні помилки головної фінансової установи України. <p>Очевидно, що Національний банк України зіштовхнувся з подібною проблемою вперше і не дуже бажає з нею вовтузитися. "Держава повинна допомагати грішми своїх платників податків не всім банкам, а, у першу чергу - державним (таких усього два), у другу - великим системним, від яких залежить життєдіяльність цілих виробничих галузей і, якщо щось після цього залишиться - комерційним банкам, - говорить фінансовий аналітик компанії "Інтеркредит" Костянтин Киричук. <p>Тимчасова адміністрація для банку те саме що антибіотики, які можуть підтримувати вже певні функції, але ніяк не вилікувати організм зсередини. Банки з тимчасовою адміністрацією одержують додатковий перепочинок від виконання зобов'язань перед вкладниками - і це на додачу до вже заморожених на рахунках грошей, що перебувають у їхньому розпорядженні. Що ж до вкладників, то із введенням тимчасових адміністрацій вони практично втрачають надію у доступному для огляду майбутньому одержати внесок або гарантовану компенсацію (до 100 тис. гривень на один депозит). <p><b>Тимчасовий перепочинок </b><p>Спочатку економічної кризи в Україні не розорився жоден банк, тоді як тимчасові адміністрації уведені у десяток фінустанов. Очевидно, що українській банківській системі необхідний поштовх. <p>Відновити міжбанківський ринок можна за рахунок гарантій уряду, сума яких повинна становити не менш п'яти млрд гривень. <p>Одним з найбільш можливих варіантів відновлення кредитування позичальників уважається поновлення міжбанківського кредитування. "Відновити міжбанківський ринок можна за рахунок гарантій уряду, сума яких повинна становити не менш п'яти млрд гривень, - говорить колишній заступник глави Національного банку Олександр Савченко. - Ліміти гарантій для кожного банку можна встановити на підставі результатів уже проведеного обов'язкового діагностичного аудита для найбільших і великих комерційних банків, добровільного - для всіх інших банків". <p>Ця ідея була зустрінута досить скептично представниками фінансового ринку, що вважають недоцільним втручання держави в ринок міжбанківського кредитування - індикатор вартості грошей у банківському секторі. Україна, на думку фінансового аналітика "Інтеркредит" Костянтина Киричука, не має коштів на гарантії міжбанку. "Добре, якщо валютних резервів НБУ вистачить на гарантування внесків населення у держбанках, - пояснює він. - Фонд Гарантування внесків фізичних осіб не даремно потихеньку виводить "проблемні" банки в тимчасові члени, розуміючи, що забезпечити 100 тис. гривень за кожним внеску в збанкрутілих банках, він просто не в змозі". Незважаючи на гальмуючу діяльність першої банківської двадцятки, аналітик передвіщає зменшення кількості малих фінустанов з українським капіталом. <p><b>Невтішний прогноз </b><p>Українці з легкістю переживуть тривалу перерву - два-три роки - в іпотечному, авто- і споживчому кредитуванні, упевнені експерти. Чого не скажеш про банки. "Деякі фінустанови можуть вижити, не даючи кредити під реальний відсоток, не маючи доступу до дешевих кредитних ресурсів, якими їх може "накачувати" або західний материнський банк, або рідна держава, пояснює фінансовий аналітик "Інтеркредит" Костянтин Киричук. <p>Реанімацію кредитування, упевнені експерти, необхідно починати через державні банки. "Зараз саме йдуть переговори про відновлення кредитування новобудов 70 - і вище процентної готовності через "Ощадбанк" і "Укрексімбанк" під 14,6% річних (у гривні), - інформує Костянтин Киричук. - Якщо цей проект здійсниться, початок буде покладено". Щоправда, масового кредитування не те, що авторинку - ринку вторинної нерухомості - цього року не буде, говорить він. <p>Взагалі ж взяти кредит можна буде не раніше літа-осені 2010 року, - через шість-вісім місяців після президентських виборів - коли держапарат зможе виконувати властиві йому регуляторні функції, уважає Киричук. З ним згодна і директор компанії "Кредитсвіт" Любов Слободенюк, яка вважає, що кредитування не відновиться до кінця 2009 року. <p>"Споживчі кредити з одного боку підстьобують попит, розвиваючи економіку, з іншого боку - неминуче нарощують імпорт, негативно впливаючи на торговельний баланс країни і ускладнюючи поточні проблеми, - говорить заступник голови правління БГ Банку Сергій Тєлєгін. - Тому масового споживчого кредитування очікувати найближчим часом не варто". <p>Поновлення ринку кредитування, на думку директора Фінансової компанії “Фактор” Георгія Кононова, відбудеться тільки після завершення переоформлення більшої частини раніше виданих кредитів. <p>Отже, в устрої фінансово-банківської системи України незабаром з'являться пробіли. Швидше за все, більшість фінустанов очікують поглинання і злиття, деяких приречуть на ліквідацію. І хоча фінансова картина обновиться, у питанні кредитування пожвавлення не буде. Затягніть паски, добродії! Чекати доведеться більше року. <p><i>Наталія Яковлева</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/04/06/telefonujte_na_tb_pr_2126.html Mon, 06 Apr 2009 19:09:34 +0300 Новини Порушити цю тему мене примусили численні звернення до Національної ради з приводу так званого шахрайства на телебаченні. Йдеться про вікторини, ворожіння, еротичні шоу на ТБ. Деякі з відгуків шокують. Перший лист, який на мене справив враження, був від вдови, котра самотужки виховує доньку. Авторка опинилася у скрутній ситуації: мати лежала в онкологічному відділенні лікарні, і вона намагалася роздобути гроші в будь-який спосіб. У відчаї жінка вирішила скористатися допомогою екстрасенса-провидиці, яка з екрану телевізора обіцяла допомогти всім. Вісім днів вдова намагалася додзвонитися на програму, тим більше що ведуча постійно нагадувала: дзвінок і реєстрація — безкоштовні. У результаті жінка так і не добилася розмови з провидицею, зате отримала ще одну проблему — телефонний рахунок на 1688 гривень. Другий лист містив історію про те, як 12-річний школяр, що залишився під час канікул сам удома, телефонував на інтерактивну вікторину, внаслідок чого його батьки отримали квитанцію на 2420 гривень.<p><font color="red"><b>Телевізійна «замануха»</b></font><p>«Передачі щастя» можна знайти в ефірі більшості українських каналів протягом доби, за винятком праймтайму. Виробництво таких програм дуже дешеве. Одні телекомпанії виготовляють їх самі, інші укладають угоди з провайдерами. Щоб зняти телевізійну вікторину, багато не треба: ведучий (найчастіше жінка), одна телевізійна камера та примітивна комп’ютерна графіка. Досі залишається загадкою, котрі з програм, що йдуть на телебаченні, транслюються в записі, а котрі — у прямому ефірі. За моєю інформацією, канали діють просто: укладають угоди з провайдерами, які беруть на себе виробництво, надаючи тільки ефір для такої передачі і отримуючи з цього прибутки.<p>Найпоширенішими з такого роду програм є так звані IVR-вікторини (IVR — Interactive Voice Response, тобто Інтерактивна голосова відповідь). Найчастіше вікторина полягає у виконанні примітивного завдання, яке зовсім не свідчить про інтелектуальні здібності глядача. Наприклад, із набору букв «КОРКОДИЛ» треба скласти іменник однини. Завдання таке «важке», що ведуча протягом 20 хвилин підказує: це небезпечна рептилія, яка водиться в Африці. За вгадування цього «складного» слова пропонується 300 гривень, причому сума виграшу час від часу зростає. Ось тільки про ціну дзвінка в студію ведуча мовчить! Більше того, вона постійно запевняє, що виграти надзвичайно легко, для цього потрібно лише набрати номер телефону. Насправді ж додзвонитися в студію неможливо, у слухавці весь час лунає інформація, що треба зачекати з’єднання. Аби підігрівати глядачів, під час ефіру неодмінно знаходиться «живець», який начебто додзвонився у студію й виграв чималу суму гривень.<p>Ще одним видом телефонних ігор на телебаченні є «еротичні шоу». Так, торік на каналі НТН транслювалася «Клуб-нічка». Це така собі українська варіація на тему сексу по телефону. У передачі пропонувалося поговорити «про це» з дівчиною у відвертій білизні. Ось тільки можливість додзвонитися в студію була такою ж, як і у випадку з «крокодилом». А ось квитанції за дзвінки надходили дорожчі, з огляду на нічний тариф та оголених дівчат.<p>Наступний різновид телефонної телевізійної передачі — послуги екстрасенсів, ворожок, ворожіння на картах Таро. Цього разу вже немає ні інтелекту, ні еротики: йдеться про людську долю. У програмі телеведуча виконує функції журналіста: ставить запитання, з’єднує з глядачами жінку-фахівця у сфері долі. «Відьма» обов’язково має чорне волосся і решту атрибутів стереотипної ворожки. Як ви розумієте, охочих дізнатися, що їх очікує в майбутньому, чимало. Але всі вони можуть бути впевненими тільки в одному: у майбутньому їх точно чекає квитанція за телефонні дзвінки.<p>Попри те, що на вигляд ці передачі різні, — принцип у них один: зацікавити телеглядачів, щоб вони телефонували у студію. При цьому все влаштовано так, що наслідком телефонування є шалені телефонні рахунки.<p><font color="red"><b>Тарифи і умови ігор на ТБ</font></b><p>Про правдиві умови і тарифи за дзвінки у таких проектах глядач не має жодної гадки. Наприклад, у телевікторині на каналі «Тоніс» про умови передачі повідомляє рядочок, який дуже швидко біжить і виділений таким кольором, що прочитати хоч щось доволі важко. Там вказується ціна на дзвінок, а також зазначається, що докладнішу інформацію можна отримати на сайті showcalltv.com (прочитати назву вдалося з третього разу). І справді, такий сайт є. На перший погляд, усе солідно, підкріплено ліцензіями з офіційними номерами. Але річ у тому, що на сайті розміщено ліцензії провайдерів, які надають послугу аудіотекс (так називаються телефонні послуги, що використовуються в телевікторинах, ворожіннях). Дозвільних документів на розіграш грошей в ефірі телеканалів просто не існує, відповідно — не ведуться перевірки того, чи можна отримати виграш і чи можна справді додзвонитися в студію.<p>На сайті розміщено правила вікторини. Пунктом 2.4 визначено таке: «Кожній заявці на участь з допомогою комп’ютерної програми привласнюється унікальний ідентифікаційний номер, далі кожна п’ята заявка з числа прийнятих заноситься в спеціальний список, з якого з допомогою комп’ютерної програми вибирається кожна 30-та заявка від Абонентів, далі редактор програми передзвонює за номером телефону Абонента, після чого Абонент виводиться в ефір й одержує можливість дати в ефірі відповідь на завдання гри. У випадку, якщо дзвінок «зривається» або з якихось інших причин голос Учасника не чутний в ефірі або телестудії, до участі в грі вибирається інша заявка зі спеціального списку, сформованого відповідно до вищеописаного алгоритму». Інакше кажучи, шансів додзвонитися не більше, ніж виграти в лотерею, і це за умови, що цих правил справді чесно дотримуються. На мою думку, умови виписано так, аби свідомо заплутати того, хто має намір зателефонувати на телебачення. Переконана, що серед тих, хто потрапляє на телефонний гачок, ніхто не читає цього сайта.<p>Тепер про вартість дзвінків. Першим надавати послуги аудіотекс почав «Укртелеком». Сьогодні таких компаній стало набагато більше. Як працює цей сервіс, я б хотіла показати на прикладі «Укртелекому», який бере участь у технологічному процесі надання послуг аудіотекс, веде облік та тарифікацію послуг, а також займається виставленням рахунків та зборами коштів. Доступ до цієї послуги здійснюється за кодами 8—900—Х1Х2—Х3—Х4Х5Х6Х7, де Х1Х2 — код оператора послуг аудіотекс. На сьогодні в Україні працюють вісім операторів послуг аудіотекс, що мають коди 11, 13, 14, 15, 21, 23, 25, 30, 45; решта цифр — це номер конкретної послуги в системі нумерації оператора, при цьому Х3=0, 1,…9 — номер тарифної зони. Тарифікації підлягають тільки повні одиниці обліку часу надання послуги, що дорівнює 12 секундам. Уся ця інформація мною взята з офіційного сайта компанії www.ukrtelecom.ua.<p>Номери телефонів усіх таких передач починаються або на 8-900-119, або 8-900-307, відповідно — мають тариф 6 і 7 гривень. В умовах телепрограм і справді фігурують такі цифри, але вказується, що це тариф за розмову чи за хвилину розмови. А ось «Укртелеком» — компанія, яка підраховує вартість розмови у своїх абонентів, — нараховуватиме відповідні гроші за кожні 12 секунд розмови. Отже, якщо ви чекаєте з’єднання зі студією 5 хвилин, таке висіння на слухавці вам обійдеться у 150 і 175 гривень. Хоча при цьому зазначу, що ціни на дзвінки у кожній програмі виписані по-своєму. Однакових умов дозвону ви майже не знайдете. Але висновок один: такі дзвінки — надзвичайно дорогі, розцінки на деякі з них «крутіші» за міжнародний роумінг операторів мобільного зв’язку.<p><font color="red"><b>«Чисте» шоу поза законом</font></b><p>Інтерактивна гра на телебаченні, за своїм визначенням, не має нічого спільного з поняттями «азартна гра», «вікторина» та «лотерея». На сьогодні такий формат телепрограм не виписаний у жодному законі України. Він однозначно розрахований на довірливих і наївних людей. Багато хто порівнює формат цих програм із пострадянським «лохотроном». На базарах, у переходах метро, просто на вулицях людей закликали зіграти у гру. Так само був «живець», який показував, що легко можна виграти шалені гроші. Щоправда, лохотронщиків трохи ганяла міліція, але це жодним чином не заважало довірливим людям просаджувати гроші на вуличну гру.<p>IVR-вікторини — не українське ноу-хау. Одним із «батьків» такого формату програм є голландська телевізійно-продюсерська компанія Endemol Entertainment Holding NV. Її штаб-квартира розміщена в Нідерландах і має дочірні компанії в 23 країнах світу. Але Endemol більше відомий тим, що вигадав реаліті-шоу «Великий брат». Цікавий факт, що щороку на ярмарку в Каннах (найбільший світовий ярмарок телевізійних форматів і продуктів для ТБ) представлено чимало інтерактивних вікторин, одним із найбільших виробників яких на телеринку є Німеччина. Такі програми заполонили ефіри всієї Європи. Але в кожній із країн вони регулюються низкою законодавчих документів. Головними правилами для інтерактивних вікторин стали: прозорі правила гри, інформування про вартість дзвінків і заборона участі неповнолітніх. Ці вимоги прописано в ліцензії, яку повинне отримати інтерактивне шоу для мовлення. Відповідно, процес гри і видача виграшів більш-менш контрольовані. В Європі навіть закладають певний відсоток на виграш, який і є стимулятором гри.<p>Дехто намагається зарахувати вище описані програми до азартних ігор, але, за визначенням Міністерства фінансів України, азартною вважається гра, участь у якій дає змогу отримати приз (виграш), а результат якої визначається діями (подіями), цілком або частково залежними від випадковості, і умовою участі в якій є внесення гравцем ставки. Нині такий вид діяльності регулюється наказом Міністерства фінансів України про порядок видачі ліцензій таким закладам. Усі азартні ігри чітко визначено та класифіковано. Але в їх переліку немає й натяку на телебачення. Більше того, в описаних телепрограмах немає ставки у класичному вигляді і не завжди є матеріальний виграш (коли телефонують до ворожок чи на «еротичні шоу»).<p>З іншого боку, програми не входять і у визначення того, що азартними іграми не вважається. Так, у Законі України «Про телебачення» немає жодного слова про інтерактивні вікторини чи щось подібне.<p>Найперша претензія до інтерактивних шоу — непоінформованість глядачів про реальну ціну дзвінків. Щоб примусити телевізійні канали це робити, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення ухвалила рішення від 19.03.2008: «Про рекомендації Національної ради щодо трансляції в ефірі телеорганізацій передач, які можуть завдати фінансових збитків телеглядачам». Цим рішенням телерадіоорганізації, у разі випуску ними в ефір передач з інтерактивними іграми, зобов’язано супроводжувати їх текстами попередження (з відповідними анонсами) і повідомляти споживачам, що програми — платні. Кожне попередження має займати не менше 15 відсотків площі (обсягу) екрана. Колір тексту попередження має контрастувати з кольором тла попередження. І справді, нині ці програми інформують глядачів, що дзвінки — платні, але наскільки правдиво вони їх інформують, залишається поза контролем. Так само ніхто не перевіряє дії механізму дозвону, невідомо, чи справді хоч одна людина додзвонилася в студію.<p>І на сьогодні максимальні заходи, яких може вжити Національна рада до тих, хто проводить такі шоу, — винести попередження за недотримання умов ліцензії телекомпанії чи вищезазначених рекомендацій щодо інформування глядачів про умови здійснення дзвінків. Інакше кажучи, практично нічого. Бо якщо трансляція відповідає ліцензії і проведення ефіру відбувається правильно, то виходить, що такі передачі абсолютно «чисті» перед законом. Тому глядачам самим треба визначатися, скільки грошей вони готові просадити на ці сумнівні забави.<p>Незважаючи на те, що хтось називає IVR-програми азартними іграми, хтось — звичайною лотереєю, очевидно одне: ці програми — насамперед комерційні, і вони приносять неабиякі гроші телевізійним каналам. За моєю інформацією, півторагодинна програма на телебаченні дає 300—500 тисяч гривень чистого прибутку на місяць. Дуже легко розрахувати, скільки грошей витрачають на такі розваги жителі України, якщо каналові перепадає приблизно третина витраченого, оскільки частину коштів забирає провайдер. Тобто в середньому українці витрачають на телевізійні вікторини 0,9—1,5 млн. гривень щомісяця, при цьому розрахунки стосуються виключно одного телеканалу. А скільки грошей просаджують наші довірливі співвітчизники на всі інтерактивні шоу, що транслюються на всьому українському телевізійному просторі (тим більше що телевізійні вікторини вже поширилися й на регіональні телеканали)?<p>Про комерційність таких проектів зайвий раз свідчить те, що глядачі не побачать рекламних перерв протягом цих програм. Бо від першої і до останньої<p>хвилини передачі виробникам ллються гроші, як піщинки у пісковому годиннику.<p><font color="red"><b>Що робити?</font></b><p>Безумовно, ситуацію з телевікторинами потрібно врегульовувати. Але особливо важко робити це тепер, в умовах кризи. Як член Нацради я чудово розумію, як боляче вдарила економіка по телепродакшну. Навряд чи найближчим часом ми побачимо нові яскраві шоу або серіали, адже коштів на їх виробництво у каналів просто немає. Потік реклами значно скоротився. І в умовах відсутності коштів для розвитку більшість продюсерів, із якими мені доводиться спілкуватися, вважають своїм першочерговим завданням — вижити. Зберегти команди та більш-менш пристойний ефірний вигляд каналів. І, звісно, багато-хто діє за принципом: мета виправдовує засоби. Саме так сприймають телевікторини професіонали по той бік екрана — як спосіб заробітку в скрутний час. Бо pecunia, як відомо, non olet…<p>Що ж робити? Закликати продюсерів залишатися моральними, нехтуючи прибутками — необхідною умовою будь-якого, в тому числі й телевізійного, бізнесу? Чи звернутися до парламенту і врегулювати питання законодавчо, не цікавлячись думкою фахівців ринку й нехтуючи реаліями? Вочевидь, вихід має бути знайдений уже найближчим часом, і Нацрада буде вдячна всім, хто готовий приєднатися до дискусії. Але при цьому пам’ятаймо: чим довше ми зволікаємо, тим більше стає ошуканих українців, які інколи віддають останні гроші, вірячи в теледива…<p><i>Автор: Тетяна МОКРІДІ (член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення)</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/03/30/lafa_dlja_balakuniv__1955.html Mon, 30 Mar 2009 08:32:05 +0300 Новини До весни оператори запустили кампанії зі зміни тарифних планів. Суть нововведень зводиться до одного - змусити своїх клієнтів розщедритися. При цьому недоліки мобільного зв'язку залишилися ті ж: в одних операторів - постійні обриви з'єднання, в інших - непрозорі тарифи, у третіх - нескінченний спам із розіграшів і заманух. У результаті українці починають заощаджувати на мобільних розмовах і терміналах. За даними iKS Consulting, якщо до кінця минулого року спостерігалося стабільне зростання кількості абонентів мобільного зв'язку, то вже в січні нинішнього року вперше зафіксоване скорочення числа користувачів на шість тисяч людей. <p><b>Шито-крито</b> <p>"Ще в січні з'єднання і розмови усередині мережі обходилися мені безкоштовно. Але вже наприкінці лютого за десять хвилин "внутрішнього" спілкування і два sms-повідомлення з мого рахунку списали 10 гривень. При цьому про зміну тарифного плану оператор попередньо не повідомляв", - ремствує киянка Світлана, клієнт оператора мобільного зв'язку МТС. Справа в тому, що абонент не купував ваучера МТС, а користувався для оплати зв'язку автоматами. Як пояснили Світлані в call-центрі компанії, це не розглядається оператором як своєчасне поповнення рахунку, тому й спричинило переоцінку вартості послуги. Cюрпризом з подорожчанням тарифів в останні два місяці українців "порадували" відразу декілька операторів (Life:), МТС). <p>Приміром, компанія МТС змінила стандартну плату за з'єднання з 15 лютого для всіх абонентів предоплаченого сервісу. Як старі, так і нові клієнти МТС, Jeans, "Екотел" за всіма тарифними планами змушені викладати 0,33 грн. за з'єднання (раніше послуга обходилася в 0,27 грн.). При цьому, скажімо, абоненти МТС про підвищення ціни довідалися… з газети "Урядовий кур'єр" від 7 лютого. <p>З 23 лютого була введена щохвилинна тарифікація вихідних дзвінків на всі номери інших українських операторів у ТОВ "Астеліт". З тарифного плану "Простий life:)" зникла можливість дзвонити на номери українських операторів протягом 100 хвилин щомісяця за 0,25 грн./хв. Замість цього з'явився єдиний тариф - 0,35 грн./хв. При цьому Life:) стимулює українців "говорити більше" методами батога. По всіх індивідуальних планах оператор впровадив щоденне списання 2 грн. з рахунку, якщо його поповнення не проводилося протягом 90 днів. Правда, списані 2 грн. клієнтові обіцяють компенсувати можливістю безкоштовно потеревенити із іншими абонентами Life:). <p>Ще один підступ, що з'явився останнім часом, - вимір часу розмови не у хвилинах, а в "напівхвилинах". Принаймні, користувачів Life:) 28 лютого "обрадували" новиною про введення повної тарифної одиниці часу 30 сек. з першої секунди розмови для шести тарифних пакетів ("Вільний life:)", "Простий life:) класичний", "life:) Легкі гроші", "Супер life:) 30/50", "Life:) Plati-num", DCC). <p>При цьому в самих компаніях досить туманно пояснюють свою тарифну політику. Наприклад, у МТС "ВД" намагалися переконати в тому, що цінові пріоритети компанії - незмінні. Вікторія Рубан, експерт компанії МТС, запевнила: "Більшість наших клієнтів зміни взагалі не торкнуться. Ми незначно коректуємо умови деяких тарифних планів і додаткових послуг, якими наші абоненти користуються нечасто та у невеликих обсягах. Намагаємося знаходити найменш відчутні для абонентів рішення щодо оптимізації послуг". <p>"Оптимізація послуг", за словами інших експертів, б'є по гаманцю абонентів цілком відчутно. Костянтин Степанов, керівник аналітичного департаменту інвестиційної групи "Сократ", вважає, що оператори зараз активно переформатують існуючі ціни, додаючи в тарифні плани нові функції. Приміром, якщо раніше пакет включав тільки послуги голосового зв'язку і sms, то зараз під видом лояльності до нього можуть підключити mms і мобільний інтернет. Але прихильність оператора не безкоштовна. Адже розширений пакет стимулює людину використовувати додаткові послуги і витрачати більше грошей. <p>Одночасно мобільщики запускають акції, що завуальовано змушують клієнтів розщедритися. Модною заманухою стає безкоштовне спілкування із третьої хвилини розмови. Але середньостатистичний українець говорить дві-три хвилини максимум. Тому, підключившись до рекламної "шари", практично нічого не заощаджує. <p><b>Справа рук самих потопаючих </b><p>Боротися із черговими ноу-хау операторів непросто. Приміром, даремно скаржитися операторові на потік спама: компанії, на жаль, не вживають ніяких дій щодо його обмеження. Вплинути на потік "розводів" можна, заблокувавши номери, з яких приходять "сміттєві" повідомлення. Тільки от номери спамерів постійно змінюються. Заблокувавши один неугодний номер, ви протягом тижня можете "познайомитися" ще з десятком інших. <p>Більшість громадян, що зіткнулися з "мобільними" труднощами, воліють не витрачати час на розбірки із приводу нелегітимного списання грошей з рахунку або ж технічних погрішностей. Однак якщо підступи все-таки відчутні для вашого гаманця, то спробувати можна. Цікавий факт: у МТС на початку року потік скарг від клієнтів збільшився на 37% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Це може говорити або про погіршення якості роботи оператора, або про підвищення результативності його реакцій на скарги. Удар від підвищення тарифів можна спробувати пом'якшити, змінивши оператора, якщо раптом ціни на звичний пакет зашкалять. <p>На ділі вибрати оптимальний пакет у співвідношенні ціна-якість пересічному користувачеві непросто. Для цього треба провести кілька годин у розкопуванні "підводних каменів" тарифів. Крім того, у ситуації, коли тарифні умови постійно змінюються, можна опинитися й у програші. <p>За прогнозами опитаних "ВД" експертів, у другому кварталі чинні розцінки на голосовий зв'язок мобільщики можуть знову накрутити на 5-10%. Пересічних користувачів, вважають фахівці, знову спробують змусити платити за втрачені договори з великими корпоративними клієнтами. "Головна причина зміни плати - падіння доходів операторів мобільному зв'язку через втрату операторами вигідних корпоративних клієнтів, - вважає Олег Киреєв, аналітик інвестиційно-банківського департаменту інвестиційної групи "АРТ-Капітал". - Оператори мобільного зв'язку змушені змінювати свої тарифні плани, змушуючи тим самим пересічних клієнтів платити більше". <p>Крім того, цінова політика "багато в чому залежить від вирішення питання щодо ставок взаєморозрахунків між операторами, - поділився з "ВД" Антон Володькін, директор з маркетингу Beeline. - З боку операторів, що мають істотну ринкову частку, уже звучать пропозиції про підвищення цих ставок, що, звичайно, загрожує і підвищенням тарифів". Ще одним неприємним "подарунком" для користувачів мобільного зв'язку може стати прив'язка вартості послуг до долара. Але, за словами Костянтина Степанова, "це ймовірно тільки при наростаючій ситуації з девальвацією гривні". <p><i>Костянтин Степанов, керівник аналітичного департаменту ІГ "Сократ" </i><p>- Мобільні оператори впроваджують нові послуги, намагаючись знайти нові шляхи збільшення середнього доходу з одного абонента. Абоненти часто незадоволені, що зв'язок обривається, це властиво мережам невеликих компаній. Через незнання люди можуть активувати деякі послуги, які їм зовсім не потрібні, у підсумку їх баланс може значно зменшитися. Тому слід уважно вивчати тарифи. Якщо ви одержали дивне повідомлення, не варто відразу активувати його або відповідати на нього. Можливо, це лист від шахраїв. При цьому треба розуміти, що при виникненні проблемної ситуації з оператором користувач має право відстоювати свої інтереси в суді. <p><i>Жанна Ревнова, керівник департаменту корпоративних зв'язків компанії "Київстар" </i><p>- Важливо розуміти, що ціна на низку послуг, таких, як дзвінки на мережі інших операторів в Україні, роумінг, міжнародний зв'язок, залежить від умов і цін, які ми одержуємо від інших операторів зв'язку. Як наслідок подальшого зростання курсу долара і євро, ми допускаємо, що може настати ситуація, коли тарифи по цих напрямках можуть вирости. Але в наші найближчі плани не входить коректування цін на існуючі основні тарифи та послуги. Оскільки ми зацікавлені надалі в зростанні споживання послуг абонентами. <p><b>Маргарита Ормоцадзе</b> http://vartainfo.com.ua/money/2009/03/24/tsina_kreditu_mvf_pj_1790.html Tue, 24 Mar 2009 12:08:42 +0300 Новини Готові на все, поверніться і дайте грошей - такий основний лейтмотив заяв Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко, розрахованих на бюрократів з вашингтонської штаб-квартири Міжнародного валютного фонду. Ще на початку березня вони відправили у МВФ лист, у якому просили продовжити співробітництво: повернути місію фонду в Україну і надати другий транш кредиту на $16,5 млрд. Тоді керівництво МВФ повернуло листа назад, навіть не розглядаючи його. Але переконавшись, що українська влада не має ніякої антикризової програми і не уявляє собі подальшого життя без грошей МВФ, фонд висунув кілька додаткових умов. Мова насамперед іде про збільшення державних прибутків і скорочення витрат, ліквідацію пільг і соціальних виплат. <p><b>Крок №1 <p>Приватизація</b> <p>Одна з головних умов продовження співробітництва із МВФ - скорочення дефіциту держбюджету. Спочатку фонд наполягав на тому, що з урахуванням кризи реальний дефіцит держбюджету повинен бути скорочений до 1% ВВП, тобто до 50 млрд. грн. Але 11 березня перший замміністра фінансів Ігор Уманський заявив, що МВФ згоден на дефіцит розміром 3% ВВП. "Однак питання не в самому розмірі дефіциту держбюджету, а у визначенні реальних джерел його фінансування", - підкреслив він. <p>Серед джерел такого фінансування можуть бути доходи від приватизації. Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вважає, що для виконання умов МВФ цього року уряду достатньо приватизувати один лише "Укртелеком". "Цього вистачить для покриття бюджетного дефіциту, - вважає експерт. - А наступного року можна поговорити про приватизацію в іншому режимі". <p>Втім, приватизація в умовах падіння цін на активи, викликаного кризою, украй невигідна державі. За даними Фонду держмайна, стартова ціна "Укртелекому" повинна скласти 3,5 млрд. грн., а максимальна навряд чи перевищить 7,5 млрд. А тому шукати джерела наповнення прибуткової частини бюджету, швидше за все, доведеться в інших місцях. <p><b>Крок №2 <p>Нові збори</b> <p>Нарощувати надходження в держбюджет передбачається за рахунок збільшення акцизних зборів на алкоголь, тютюн і автомобільне паливо. За допомогою цих заходів уряд має намір залучити в держбюджет 2009 року близько 9 млрд. грн. 16 березня у Верховній Раді вже зареєстрований законопроект про акцизи на тютюнові вироби. У результаті прийняття документа ціни на сигарети можуть зрости на 30-50%. На черзі законопроекти, що передбачають збільшення акцизів на спиртне, вино і паливо. <p>На думку експертів, підвищення акцизів неминуче призведе до зростання цін. "Спиртне займає близько 4% у загальному індексі споживчих цін; бензин і дизпаливо прямо або побічно беруть участь у формуванні собівартості товарів", - говорить начальник відділу Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жалило. <p>Втім, за його ж оцінками, заходи можуть і не спрацювати. "У минулі роки акцизи забезпечували всього 5-7% податкових надходжень у держбюджет", - нагадує Жалило. Крім того, збільшення акцизів підвищує ризики зростання контрабанди і сірого ринку алкоголю. <p><b>Крок №3 <p>Монетизація пільг</b> <p>Уряду навряд чи вдасться уникнути виконання найнеприємнішої для передвиборного року вимоги - урізування соціалки. Наприклад, МВФ наполягає на підвищенні розцінок на житлово-комунальні послуги. Зокрема, передбачається підвищити ціни на газ українського видобутку, що використовується для потреб населення. <p>До кінця року розцінки на газ і опалення для населення виростуть до рівня тарифів для промисловості. А вже з 1 квітня в три рази більше будуть платити за електрику ті громадяни, які споживають більше 400 кВт на місяць. Також уряд збирається скасувати пільги на послуги ЖКГ і транспорту для пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, чорнобильців, замінивши їх адресною грошовою допомогою незаможним. <p>Правильно це чи ні - питання дискусійне. "Бідні родини повинні одержувати адресну компенсацію, - упевнений Олександр Пасхавер. - А інакше ми розмазуємо ці гроші по всьому населенню, і в результаті багаті споживають більше пільг, ніж бідні". <p>Але Ярослав Жалило не розділяє оптимізму колеги. "У нинішніх умовах скасування пільг на оплату комунальних послуг може призвести до зниження рівня проплат, не кажучи про зростання соціальної напруженості", - вважає експерт. Він нагадує, що скасування пільг на проїзд у транспорті в Росії в 2005 році призвело до того, що люди масово вийшли із протестами на вулиці. <p><b>Крок №4 <p>Пенсійна реформа</b> <p>Центральна ідея реформи - підвищення віку виходу на пенсію на 5 років (до 65 років для чоловіків і до 60 років для жінок). Цю ідею МВФ пропагує вже багато років. "Щодо старіння населення Україна має найгірший демографічний профіль у Європі, і це підсилює тиск на бюджет", - вважає постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр. <p>Тим часом Юлія Тимошенко клянеться, що поки вона перебуватиме на посаді прем'єр-міністра, пенсійний вік залишиться незмінним. "Пенсійний вік в Україні підвищуватися не буде", - повторює її слова голова Пенсійного фонду Олексій Зарудний. На його думку, більш актуальним є питання скорочення розриву між мінімальними і максимальними пенсіями. <p>Такий захід теж передбачений: уряд має намір кардинально скоротити спецпенсії, які в 2008 році одержували більше 1 млн. людей. І якщо спочатку в бюджеті-2009 максимальний розмір пенсій був обмежений рівнем 9 тис. грн., то зараз Юлія Тимошенко обіцяє знизити планку до 6 тис. <p>Крім того, уряд має намір змусити платити пенсійні внески українських гастарбайтерів, які перераховують гроші на батьківщину. За словами першого віце-прем'єра Олександра Турчинова, Кабмін знає, яким чином стимулювати наших громадян, що працюють за кордоном, одержувати пенсії в Україні. <p>Але експерти відзначають, що від збільшення пенсійного віку не втекти, оскільки частина непрацюючого за віком населення зростає. "Але це збільшення може відбуватися поступово, наприклад, протягом 20 років, - говорить Олександр Пасхавер. <p><b>Крок №5 <p>Автономія для Нацбанку</b> <p>В обмін на продовження кредитної програми МВФ Кабмін повинен відмовитися від права контролю над діями Нацбанку. У Фонді наполягають на тому, що уряд, зокрема, не повинен втручатися в процес рефінансування банків, а також не може зобов'язувати НБУ викуповувати облігації внутрішньої держпозики для фінансування бюджетного дефіциту. <p>Виконання цих заходів повинно бути забезпечене до кінця квітня. МВФ також наполягає на реформі структури управління Нацбанку і виступає за реформування Ради НБУ. "Вони пропонують структуру на зразок тих, які існують у Центробанку Польщі, Словаччини та інших країнах", - пояснив Фокусу заступник голови правління Нацбанку Олександр Савченко. Зокрема, Рада НБУ повинна стати менш політичним і більш технічним органом. <p>З огляду на нестабільність української банківської системи, МВФ наполягає на прийнятті до кінця липня нового закону про неплатоспроможність банків. Щоб підвищити прозорість, уже наприкінці вересня Нацбанк забезпечить відкритий доступ до інформації про доходи і витрати банків, рівні капіталізації, якість активів у національній та іноземній валютах. <p><b>Імідж - все</b> <p>Виникає питання: чи варто уряду йти на всі ці драконівські заходи в обмін на $1,846 млрд.? Адже зараз Нацбанк має приблизно $25 млрд. золотовалютних резервів. Цих грошей цілком достатньо, щоб задовольнити наявний попит на валюту: щодня до кінця березня НБУ може продавати по $140 млн. <p>"Якщо Україна не одержить кредит МВФ, золотовалютні резерви держави скоротяться вдвічі. Але фатальності в цьому немає, - визнає Віктор Ющенко. - Погано, що буде тенденція до скорочення активів, на які звертає увагу бізнес". Саме питання іміджу країни і штовхає Кабмін на виконання вимог МВФ. <p>"Зараз кожен долар на рахунку, але питання все-таки не в самих грошах, - говорить Олександр Пасхавер, - справа в статусі країни. Для багатьох міжнародних організацій, держав і приватних інвесторів наявність кредиту МВФ означає, що ми є пристойним суспільством. І це дуже позитивно для корупційної країни". <p>Втім, поспіх з виконаннями умов Фонду може послужити погану службу Україні. "Є ризик, що, намагаючись домогтися прихильності МВФ і одержати кредит, влада в пожежному режимі спробує провести системні реформи. У цьому полягає головний ризик", - резюмує Ярослав Жалило. <p><i>Віталій Атанасов</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/03/20/zhitlo_jde_do_dna_1726.html Fri, 20 Mar 2009 14:09:07 +0300 Новини Неприступність позикових коштів і різкі стрибки курсу долара призвели до того, що кількість бажаючих купити заміську ділянку або будинок, придбати або орендувати квартиру в Києві істотно скоротилася. Слідом за попитом, який різко пішов до низу, сповзла і вартість житла. Експерти прогнозують, що спадна тенденція збережеться до кінця 2009 року. <b>Новобудови не в моді</b> <p>З нового року ринок первинної нерухомості застиг. Бажаючих вкладати гроші в недобудоване житло вдень із вогнем не знайдеш. Експерти констатують: на початку цього року попит, у порівнянні з минулим роком, скоротився на 90%. Тих, хто хоче купити квартиру навіть у добудованому, але не зданому в експлуатацію будинку теж мало. Пов'язано це з тим, що потенційні покупці не можуть одержати іпотечний кредит у банках на покупку дорогої нерухомості, а також не вірять, що забудовники зможуть виконати свої зобов'язання. Ті, кому вдалося зібрати на перший внесок з іпотеки, воліють купити недорогу квартиру на вторинному ринку. <p>Кошти на будівництво житла в 2008 році надходили з трьох джерел: кредити, продаж квартир приватними покупцям і від великих інвесторів. З початком кризи восени минулого року перші два фінансових потоки висохли. Як наслідок, 98% будівництв в 2009 році було заморожено. Якщо останні два роки вводилося в експлуатацію 1,4 мільйони квадратних метрів житла на рік, то в 2009 вдасться здати не більше 600 тисяч "квадратів", прогнозують у компанії SV Development. Цих показників можливо досягти лише в тому випадку, якщо надійде фінансова допомога від держави, яка обіцяла виділити 3 мільярди гривень на об'єкти незавершеного житлового будівництва зі ступенем готовності понад 70%. Однак, як відзначають фахівці, на ці гроші в умовах дефіциту бюджету будівельникам не варто надто сподіватися. <p>Істотне зниження попиту позначилося на вартості житлових "квадратів". Середня вартість квадратного метра в новому київському будинку впала за рік на 47,9% і до початку 2009 року становила 1194 долара США. Зараз "квадрат" у найбільш популярних однокімнатних і двокімнатних квартирах оцінюється в середньому в 1,5 тисячі доларів. Однокімнатну квартиру поблизу метро в спальному районі можна купити за 60 тисяч "зелених", а двокімнатна потягне на 80-85 тисяч. <p>Складна ситуація змушує забудовників іти на значні поступки. Потенційних покупців заманюють знижками від 10 до 20% первинної вартості квартири, продажем на виплат, розрахунком за пільговим курсом. Також клієнтам пропонують обміняти на житло свій депозит, якщо і забудовник, і покупець обслуговуються в одному банку. <p>Однак ні зниження ціни, ні пільгові умови купівлі не сприяють припливу приватних інвесторів. Покупці не довіряють забудовникам і бояться втратити гроші. Тому експерти прогнозують, що ринок первинної нерухомості буде просідати й далі, на 30-50% в 2009 році. <p><b>Будинок за містом</b> <p>Дешевшає і заміська нерухомість. В 2009 році падають ціни на землю поблизу Києва, на споруджувані й уже готові котеджі, на будматеріали і робочу силу. Причини все ті ж: немає кредитів - немає покупців. <p>В 2008 році окремі котеджі в столичних приміських селищах просіли в ціні на 3%. У першому місяці цього року ціни знизилися вже на 5%. У березні індивідуальні будинки в Київській області дешевшають приблизно на 1% за тиждень. Вартість 1 квадратного метра в заміському будинку (з урахуванням земельної ділянки), за даними SV Development, знизилася до 1309 доларів. Обзавестися домоволодінням у передмісті можна в середньому за 108 тисяч доларів. <p>Будинки в коттеджних містечках подешевшали приблизно на 15-20% за 2008 рік. Зараз середня вартість одного домоволодіння складає 280-300 тисяч доларів США. Попит на будинки в котеджних містечках в 2008 році скоротився на 50-70%. Щоб залучити покупців, девелоперам доводиться йти на поступки, пропонувати клієнтам знижки й акції. Так, наприклад, в одному з котеджних містечок пропонують придбати будинок з 15 сотками землі за ціною менше 1 тисячі доларів за квадратний метр. <p>Самостійне будівництво заміського будинку з урахуванням вартості землі й робіт в 2009 році обійдеться на 15-20% дешевше, ніж купівля вже збудованого. "Квадрат" у самостійно побудованому будинку в середньому буде коштувати 1 тисячу доларів США. Тобто будинок площею 200 метрів квадратних потягне на 200 тисяч доларів, ще в 50 тисяч обійдеться земельна ділянка під будівництво. <p>З початку року земля в київських околицях подешевшала на 50%. Адже багато покупців із грішми воліють купити вже готовий будинок, а не морочитися з будівництвом. Крім того, інтерес до землі втратили й девелопери, що заморозили поточні проекти, і спекулянти, які раніше провокували постійний попит. Фахівці упевнені, що вартість землі буде знижуватися й далі, і в підсумку сотку в передмісті Києва можна буде купити за 900 доларів, як в 2004 році. <p><b>Вторинні ціни</b> <p>На ринок вторинної нерухомості впливають ті ж фактори, що й на сегмент новобудов: неприступність іпотеки і коливання курсу долара. Більшість власників квартир не поспішають їх продавати, очікуючи кращих часів. У підсумку на ринок виходять лише ті власники, яким терміново потрібні гроші. На початку 2009 року вони готові були продавати житло зі значними знижками. <p>Покупців, у яких є і бажання, і можливість придбати квартиру на вторинному ринку, зменшилося. А ті, хто зважився на покупку, намагаються знайти квартиру дешевше, вартістю до 100 тисяч доларів. Найбільшу ж популярність мають кімнати готельного типу та однокімнатні "хрущовки" за 40-70 тисяч "зелених". Такі квартири купують ті, хто накопичив на перший внесок з іпотеки, але цієї суми тепер не вистачає на купівлю дорожчого житла. <p>За минулий місяць середня вартість одного квадратного метра в однокімнатній квартирі, за даними спеціалізованого сайту agent.ua, знизилася на 3% і склала близько 1900 доларів. Середня ціна "квадрату" в двокімнатній квартирі зараз становить 2079, в трикімнатній - 2069 у доларовому еквіваленті. Однокімнатна квартира в березні в середньому обходиться в 73,3 тисячі доларів, двокімнатна - у 124,6, трикімнатна - у 189,7 тисячі доларів. <p>Однак реальна ціна угоди, за інформацією ріелтерськой компанії "Планета Оболонь" може бути менше заявленої вартості, іноді навіть на 37%. Середня знижка досягає 10%. <p>Колишні квартирні спекулянти, відмовившись від ідеї задешево продати квартиру, роблять у ній ремонт і здають в оренду. Саме ця категорія орендодавців обвалює ціни на винаймані квартири. Також на ринку знову з'явилися недорогі одно- і двокімнатні квартири, звільнені "заробітчанами". Зараз однокімнатну квартиру в Києві можна орендувати в середньому за 355 доларів, за двокімнатну просять 490, за трикімнатну - 594. І вартість оренди повільно, але знижується. З 9 по 15 березня 2009 року ціна орендованих 1-3 кімнатних квартир у Києві зменшилася на 0,71%. <p><b>Де дно?</b> <p>Експерти прямо пов'язують стан на ринку житлової нерухомості зі станом української економіки. Мовляв, коли економіка відновиться, з'являться кредитні гроші, стабілізується курс - тоді й почнеться зростання продажів, розморозяться девелоперські проекти, поступово поповзуть вгору ціни. За прогнозом голови ради директорів девелоперської компанії "XXI Століття" Лева Парцхаладзе, ціни на нерухомість сягнуть дна в середині 2009 року. Саме тоді тим, хто мріє про квартиру, потрібно буде використати свій шанс. <p><i>Сергій Пасюта</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/03/18/rejting_samih_nadijn_1700.html Wed, 18 Mar 2009 12:10:38 +0300 Новини З 20 найбільш надійних банків в Україні 16 повністю або частково належать іноземним акціонерам. <p>При складанні рейтингу надійності враховувалася низка фінансових показників банків, експертні оцінки, а також рейтинги міжнародних рейтингових агентств та рівень потенційної підтримки акціонерів банку. За дослідженням, виділили 4 групи фінустанов, до яких увійшли 20 банків, які посіли найвищі місця в рейтингу. <p>До першої групи банків увійшло відразу сім установ, три з яких державні: два українських - "Ощадбанк" і "Укрексімбанк" і російський "дочірній банк" "Сбєрбанку Росії". Те, що саме у держбанків в рейтингу надійності найвищі місця, цілком закономірно - стійкість цих фінустанов, по суті, гарантується державою. <p>Тим не менш високі місця цих банків у рейтингу надійності пояснюються не тільки наявністю держави в числі акціонерів, але і гарними фінпоказникіамицих установ. <p>Якщо говорити про українські банки, то в кінці 2008 року уряд докапіталізував "Ощадбанк" і "Укрексім" на 15 мільярдів гривень, що вивело ці фінустанови в лідери українського ринку за рівнем капіталізації. <p>Також українські держбанки дуже непогано заробили минулого року - прибуток "Укрексіму" склав 620 мільйонів, а "Ощадбанку" - 300 мільйонів гривень. <p>Що стосується української "дочки" "Ощадбанку", то одночасно і слабкою, і сильною стороною цієї фінустанови є те, що його материнський банк - "Сбєрбанк Росії" - користується значною підтримкою російського уряду. <p>Активи російського "Сбєрбанку" на початку 2009 року становили 160 мільярдів доларів, що на третину більше, ніж сумарні активи всієї української банківської системи (120 мільярдів доларів). <p>Крім держбанків, до найбільш надійних потрапили ще 4 фінустанови: "Райффайзен Банк Аваль", "Сведбанк", "Сітібанк Україна" і "Укрсіббанк". Усіх їх об'єднує те, що вони є дочірніми банками найбільших міжнародних фінансових груп. <p>Слідом за сімкою лідерів розташувалося 3 фінустанови з другої групи. До неї увійшли лише банки з іноземним капіталом: "ІНГ Банк Україна", "Укрсоцбанк" і банк "Форум".<p>Стільки ж фінустанов потрапило і до третьої групи: "ВТБ Банк", "Сведбанк-Інвест" та "Універсал Банк". <p>Четверта група банків виявилася більш численною, у ній виявилося відразу 7 фінустанов: "Донгорбанк", "Індекс-Банк", "Каліон Банк Україна", "ОТP Банк", "Унікредит Банк", "Хрещатик" та "Ерсте Банк". Варто відзначити, що дві фінустанови з четвертої групи - "Хрещатик" і "Донгорбанк" є банками з українським капіталом (єдині в рейтингу). http://vartainfo.com.ua/money/2009/03/16/zaborgovanist_naftog_1644.html Mon, 16 Mar 2009 10:21:05 +0300 Новини Кредитна заборгованість НАК "Нафтогаз України" перевищила 34,5 мільярда гривень. <p>Дві третини цієї суми монополіст повинен повернути вже до кінця 2009 року.<p>В 2009 році у найбільшої держкомпанії закінчується термін повернення кредитів на суму понад 25 мільярдів гривень. Ще чотири мільярди гривень компанія заплатить банкам як відсотки. Загальний об`єм запозичень на початок поточного року перевищив 34,5 мільярда. При цьому низку кредитів було надано компанії під заставу газу в підземних газосховищах. <p>Найбільшим кредитором "Нафтогазу" на даний момент виступає державний "Ощадбанк". Газівники позичили у цієї фінустанови більше 18 мільярдів гривень в кінці минулого року, щоб в екстреному порядку погасити борг за російський газ. <p>Географія пошуку грошей "Нафтогазом" не обмежується Україною. З 12 фінансових установ, які позичали українській держкомпанії впродовж 2004-2008 років, - сім іноземних банків. <p>Їх позики сьогодні найбільш проблематичні для "Нафтогазу", оскільки надавалися в доларовому еквіваленті, курс якого значно виріс. Із загального боргу в 34,5 мільярда гривень частка кредитів в іноземній валюті перевищує 40%. <p>На фінансову дисципліну "Нафтогазу" банки-кредитори поки не скаржаться. Представники фінустанов, що працюють з "Нафтогазом", запевняють, що за рахунками він платить вчасно.<p>"Затримок з виплатою відсотків ("Нафтогазом") - немає, і я ніякої небезпеки не бачу", - повідомив видання член наглядової ради державного "Укрексімбанку" Віктор Тополов. Експортно-імпортному банку газова компанія винна понад 800 мільйонів гривень. <p>Причини для хвилювань можуть бути у іншої державної фінустанови - "Ощадбанку". Термін повернення 18 мільярдів гривень, які були позичені НАКу минулого року, настане вже до кінця грудня. <p>Проте у фінансовому плані "Нафтогазу" на 2009 рік запланована зміна графіка погашення кредитів "Ощадбанку". Це означає, що гроші фінансовій установі цього року можуть не повернути. <p>Голова правління Анатолій Гулей не став прогнозувати ймовірність повернення боргів "Нафтогазом України" до кінця грудня. <p>"Вам потрібно дзвонити екстрасенсу, який добре ворожить на політичній гущі, - сказав він. - Я дивлюся на ті цифри, які у мене є сьогодні". <p>При цьому банкір підтверджує, що поки НАК платить справно, і претензій до нього немає. http://vartainfo.com.ua/money/2009/03/13/pensijnij_fond_urjat_1588.html Fri, 13 Mar 2009 14:40:28 +0300 Новини Ключова інформація для міркувань - номінальні власні доходи (тобто, без урахування дотації з Держбюджету) виросли на 4,6 відсотки. При цьому в знаменитій пояснювальній записці, авторство якої вперто намагалися приписати екс-міністрові фінансів, стверджується, що "середня пенсія за 2008 рік виросла на 49 відсотків". Тому що в нормальній економіці зіставити ці дві цифри - номінальні доходи ПФ виросли аж на 4,6 відсотки в той час, як витрати на пенсії повинні бути вищими на 49 відсотків, і чи варто вважати такий перебіг подій запорукою стабільної виплати пенсій? Юлія Володимирівна вкотре запевнила, що цього року проблем із залученням ресурсів у Пенсійний Фонд і виплатою пенсій не буде. Оптимізм вселяє те, що надходження в Пенсійний фонд за січень склали 121%, а за лютий 116%. <p>"Немає ніяких сумнівів, що до кінця року пенсії будуть виплачуватися вчасно", - запевнила прем'єр-міністр. На тлі такого оптимізму навіть незручно брати під сумнів тріумфальні зведення з пенсійного фронту, от тільки насторожує, що доходи Пенсійного фонду рівняються з якимсь міфічним планом, що нема чого шукати ні на веб-сайті Пенсійного Фонду, ні на урядовому порталі. Скажімо, логічно було б зараз ознайомитися із плановим показником на березень, щоб потім наприкінці місяця не дивуватися, чому доходи ПФ все-таки перевиконуються, незважаючи на скорочення економіки. <p>Набагато поживнішою для міркувань була б інформація, наскільки перевищили нинішні власні надходження ПФ аналогічний показник січня-лютого минулого року, і ПФ все-таки такими даними поділився - у короткому прес-релізі на своєму сайті. <p>"За оперативними даними, у бюджет Пенсійного фонду зі всіх джерел фінансування в січні-лютому 2009 року надійшло понад 20,9 млрд. грн., що в порівнянні з відповідним періодом минулого року більше майже на 2,2 млрд. грн., або на 11,5 відсотка. Власні надходження становили майже 14,5 млрд. грн., або 116,8 відсотків планових призначень. Власні доходи в порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшилися на 635,1 млн. грн., або на 4,6 відсотки". <p>Ключова інформація для міркувань - номінальні власні доходи (тобто, без урахування дотації з Держбюджету) виросли на 4,6 відсотки. При цьому в знаменитій пояснювальній записці, авторство якої вперто намагалися приписати екс-міністрові фінансів, стверджується, що "середня пенсія за 2008 рік виросла на 49 відсотків". Тому що в нормальній економіці зіставити ці дві цифри - номінальні доходи ПФ виросли аж на 4,6 відсотки в той час, як витрати на пенсії повинні бути вищими на 49 відсотків, і чи варто вважати такий перебіг подій запорукою стабільної виплати пенсій? <p>Можна, але лише за однієї умови - різницю компенсує державний бюджет. Чи є в нього на це кошти? Напевно, є, оскільки прем'єр запевняє, що "ми здатні в кризу працювати і давати результат", свідченням чого є перевищення надходжень у Державний бюджет - замість планових 26,8 млрд. грн. "мобілізовано доходів у загальний і спеціальний фонди Держбюджету 27,6 млрд. грн". Однак торік за цей період надійшло 31 млрд 278 млн. грн - у ті ж загальний і спеціальний фонд держбюджету. Падіння - 12 відсотків. Так звідки ж тоді кошти на додатковий трансферт ПФ, що окремі нардепи оцінюють в 20-25 млрд грн.? <p>Запевняючи електорат про безперебійність пенсійних виплат, уряд тим часом гарячково шукає додаткові джерела надходжень у Пенсійний фонд. Відмова парламенту 3 березня ц.р. підтримати законопроект 3556 про зміни в пенсійне законодавство ще більше ускладнила це завдання. Кабмін змушений вдаватися до неординарних засобів, як, наприклад... до спроб спокусити вітчизняних гастарбайтерів добровільним пенсійним страхуванням. Уперше цю ідею озвучила кілька тижнів тому глава Державного комітету з регуляторній політики та підприємництва Олександра Кужель, запропонувавши працівникам платити єдиний податок, а отже - і внески в ПФ. "Заплативши його (податок), вони (гастарбайтери) одержать право на соціальні гарантії. Люди на це підуть, їм необхідний пенсійний стаж в Україні. Таким чином, ми закриємо частину проблем Пенсійного фонду", - пояснила вона. <p>Уряду знадобився місяць для того, щоб втілити цю ідею якщо не в життя (до цього ще далеко), то в постанову, що, втім, офіційно ще повинна бути опублікована. Урядовий портал тим часом сповіщає, що громадяни України, які працюють за кордоном, одержують право брати участь у спрощеній системі оподатковування, надсилаючи при цьому заяви і звіти (і, головне, платежі), у т.ч. і засобами електронного зв'язку. Ставка єдиного податку для цієї категорії осіб становить 200 грн, а звіти можуть подаватися раз на рік. <p>Іншими словами, вітчизняним гастарбайтерам у Португалії, Чехії, Іспанії, Великобританії, Росії і т.д. пропонують заявити про своє бажання добровільно платити податки і самозастрахуватися для участі в системі пенсійного забезпечення. Допомогти їм у цьому повинен Western Unіon та інші системи електронних переказів, через які працівники будуть допомагати наповнювати бюджет країни, що вони залишили в пошуках кращої долі. <p>Добровільна сплата податків - такий же оксюморон, як і справедлива податкова система. Туреччина в часи кризи 2002-2003 років звернулася до місцевих олігархів із проханням допомогти пережити економічне лихоліття. Стосовно ж збіднілих українських олігархів, то на їх адресу переважно лунають докори в том, що вони звільняють із приватизованих за копійки підприємств людей і затримують їм зарплату. Одночасно українська влада апелює до тих, кого не змогла забезпечити роботою, із проханням допомогти зубожілому бюджету сьогодні, в обмін обіцяючи мінімальну пенсію (саме на неї надає право претендувати єдиний податок у розмірі 200 грн). <p>Перевести раз на квартал Держказначейству суму, еквівалентну 600 гривням, гастарбайтеру не проблема навіть у ці важкі часи, а деякі з них це вже роблять і без урядової постанови (кошти за них вносять рідні на батьківщині). Незважаючи на розчарування у владі і небажання повертатися додому навіть при економічній кризі, багато із працівників заявлять про своє бажання прийняти таку пропозицію. <p>Але не треба сподіватися, що цим ми "закриємо частину проблем Пенсійного Фонду", як вважають урядові чиновники. В 2009-му році Пенсійний фонд урятує інше - кредит Росії, що стане можливий після одержання Україною другого траншу МВФ, адже Москва несподівано для багатьох також приєдналася до умов інших потенційних кредиторів - позика Києву можлива, але після поновлення програми від МВФ. Чи не тому уряд так активізував спроби вирішити питання, що заважають одержати другий транш? <p>Так що українські пенсіонери, схоже, незабаром будуть одержувати пенсії на поштах і у державних банках за рахунок коштів російського походження. <p>Гроші не пахнуть? <p><b>Станіслав Голубенко</b> http://vartainfo.com.ua/money/2009/03/12/rekordnij_obval_1565.html Thu, 12 Mar 2009 17:11:10 +0300 Новини Первинний ринок житла в столиці практично вмер - покупців, готових вкласти кошти в споруджуваний об'єкт, одиниці. За твердженням ріелторів, не продаються квартири навіть у зданих в експлуатацію будинках, незважаючи на пропоновані знижки в 10-20% і впровадження різних програм лояльності. Експерти прогнозують, що найближчим часом ситуація не зміниться і ціни будуть знижуватися. У той же час межа міцності забудовників, які несуть витрати навіть за умови замороження своїх проектів, практично вичерпана. <p><b>Нема чого освоювати</b><p>Темпи будівництва житла в столиці стрімко падають. Як розповів директор з маркетингу компанії SV Development Володимир Степенко, якщо протягом останніх двох років в експлуатацію вводилося приблизно 1,4 млн кв. м, то в нинішньому буде здано не більше 600 тис. кв. м. "У Києві налічується 130 об'єктів, у яких пропонуються на продаж квартири. Однак зараз роботи ведуться тільки на 15% з них", - говорить він. <p>Начальник управління інвестиціями тресту "Київміськбуд-1 ім. Загороднього" Тарас Зябкін зазначає, що в першу чергу добудовуються будинки з рівнем готовності понад 50%. "Приміром, ми завершуємо зведення двох об'єктів у Шевченківському і Деснянському районах, а також житлового комплексу в Подільському", - розповідає він, додаючи, що нові проекти поки заморожені. Керівник відділу маркетингу і PR компанії "Київ Житло-Інвест" Володимир Германов пояснює, що призупинити роботи забудовники змушені через фінансові проблеми, які виникли ще наприкінці минулого року. За його словами, витрати на спорудження одного будинку на 200 квартир становлять близько 25 млн грн. Як правило, у компаній на початковій стадії реалізації проекту таких грошей немає: девелопери розраховують на інвестиції і позики. <p>Донедавна ця схема діяла, але зараз дала збій, оскільки банки перестали кредитувати як покупців, так і забудовників. Крім того, навіть нечисленні кияни, які мають достатню суму готівки, сьогодні не ризикують купувати житло навіть на останньому етапі будівництва, побоюючись, що воно не буде введено в експлуатацію. Причому це стосується навіть будинків, які вже побудовані, але ще не введені в експлуатацію. У підсумку, за інформацією експертів, кількість угод в 2009 р. впала в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 90%. <p>"При цьому їх вдвічі менше, ніж на вторинному ринку", - підкреслює Германов. Прес-секретар ХК "Київміськбуд" Зоя Федорчук констатує, що кількість покупців у них знизилося на третину. <p>За словами генерального директора АН "Альянс-Брок" Андрія Сокура, найбільшою популярністю користуються найдешевші одно-, двокімнатні квартири у вже зданих в експлуатацію будинках за $1,5 тис. за квадрат. <p>"Сьогодні придбати "одиничку" площею близько 45 кв. м у районі станцій метро "Позняки" та "Осокорки" можна за $60 тис., а "двушка" розміром 60-65 кв. м обійдеться покупцеві в $80-85 тис.", - говорить він. <p>Крім забудовників житло на первинному ринку почали виставляти генпідрядники і виробники будівельних матеріалів, на яких припадає близько 10% від усієї пропозиції. Це пов'язано із впровадженням так званих бартерних схем: приміром, виробники цегли поставляють свою продукцію в обмін на квартири в будинках, уже введених в експлуатацію. Щоправда, подібні пропозиції поки подинокі. Але експерти зазначають, що запити таких продавців можуть бути нижчими на 20-25%. <p><b>Квадрати будуть дешевшати</b> <p>Подальше зниження продажів змусило забудовників іти на поступки покупцям. Виконавчий директор компанії Real Estate Solutions Андрій Борщ зазначає, що якщо раніше більшість із них були готові надавати клієнтам знижки до 10% від первісної вартості, то зараз - до 20%. Також девелопери почали практикувати продаж квартир на виплат або ж пропонувати покупцям обміняти депозит на житло в споруджуваному будинку, якщо обидві сторони є клієнтами однієї фінустанови. "Забудовник і банк проводять взаєморозрахунки, а покупець одержує квартиру", - розповідає Борщ. Щоправда, за його словами, кількість угод за даною схемою мінімальна. <p>Володимир Германов прогнозує, що в нинішньому році знайти реальних покупців забудовникам буде дуже непросто, тому ціна житла може знизитися ще на 40-50%. "З урахуванням здешевлення робіт і будівельних матеріалів собівартість квадратного метра на сьогоднішній день становить близько $700. Тобто при 20%-ний націнці його реальна вартість не перевищує $840 за кв. м", - говорять експерти. <p>Втім, спостерігачі сходяться на думці, що навіть різке зниження вартості квадратів на первинному ринку, а також різні програми лояльності з боку забудовників не активізують покупців, які побоюються втратити свої кошти. А це, на думку Германова, може призвести до банкрутства близько третини працюючих у столиці будівельних організацій. <p>"У першу чергу це стосується компаній, які не мають власних потужностей з виробництва будматеріалів і підрядних підприємств. Складно буде виконати зобов'язання і тих забудовників, які тільки нещодавно розпочали реалізацію великих проектів і заздалегідь не одержали в банку коштів на ці цілі", - вважає він. <p>Справедливості заради варто зазначити, що, заморозивши свої проекти, забудовники також несуть витрати. Як правило, запас міцності компанії становить три-чотири місяці з моменту початку кризи, що, по суті, вже вичерпаний. <p><i>Олександра Некращук</i> http://vartainfo.com.ua/money/2009/03/10/kriza_ne_zakinchit_s_1507.html Tue, 10 Mar 2009 17:54:10 +0300 Новини Міністри фінансів Євросоюзу не сподіваються на те, що економічна ситуація в країнах Європи покращиться в 2010 році. У той же час у ЄС не плануються нові антикризові програми. <p>Розрахунки на те, що в європейській економіці в 2010 році почнеться стадія зростання, є "найвищою мірою сумнівними", - написано у документі, підготовленому міністрами фінансів ЄС до саміту Євросоюзу, який пройде в Брюсселі 19-20 березня. Колишні сценарії розвитку ситуації здаються тепер занадто оптимістичними. Ще в середині січня єврокомісар з питань економіки Хоакін Алмуніа пророкував поліпшення кон'юнктури в другій половині 2009 року. Тепер же багато економістів погоджуються з тим, що економічна криза буде більш глибокою і протриває довше, ніж це передбачалося раніше. <p>Незважаючи на це, міністри фінансів країн Євросоюзу мають намір установити графік скорочення дефіциту національних бюджетів. Більшість членів ЄС почнуть активні дії зі зниження бюджетного дефіциту в 2010 році, а ті країни, які лише незначно порушили маастрихтські критерії, - в 2011 році. <p>У той же час країни єврозони відповіли відмовою на заклик радника президента США з економіки Лоренса Саммерса про збільшення пакета антикризових заходів. Як заявив міністр фінансів Люксембургу Жан-Клод Юнкер, країни єврозони не збираються виділяти нові кошти на боротьбу із кризою, повідомило агентство dpa. За словами Юнкера, уже прийняті в країнах ЄС антикризові програми ще не вичерпали закладеного в них потенціалу. <p>Міністр фінансів ФРН Пеєр Штайнбрюк також висловився проти прийняття нового пакета заходів щодо оздоровлення кон'юнктури, повідомляє агентство dpa. "Ми повинні сконцентруватися на тих заходах, які вже були прийняті", - сказав він після зустрічі міністрів фінансів країн зони євро, яка пройшла в Брюсселі в понеділок, 9 березня.