http://vartainfo.com.ua http://vartainfo.com.ua/world/2010/06/05/uchenye_obnaruzhili__6958.html Sat, 05 Jun 2010 22:27:13 +0300 Новини Ученые NASA обнаружили признаки существования жизни на спутнике планеты Сатурн Титане. Выводы о наличии примитивных видов биологической жизни на Титане сделаны на основе анализа данных, полученных с американского спутника «Кассини», сообщает «Газета.ру».<p>Согласно им, эти «жизненные формы дышат атмосферой этой крупнейшей луны Сатурна и потребляют находящиеся на поверхности Титана химические соединения, получая тем самым необходимую энергию».<p>«Мы считаем, что находящийся в атмосфере Титана водород используется биологическими формами аналогично тому, как на Земле живые организмы дышат кислородом», - сказал один из исследователей Крис Маккей. Он не исключил, что речь идет о совершенно новой форме биологической жизни, полностью отличной от земной.<p>Титан является вторым по величине спутником в Солнечной системе. Он был открыт в 1655 году голландским астрономом Христианом Гюйгенсом.<p>Диаметр Титана – 5152 км, что на 50% больше Луны. http://vartainfo.com.ua/world/2010/05/23/u_indii_vpav_avialaj_6896.html Sun, 23 May 2010 11:38:00 +0300 Новини Boeing 737, який летів з Дубаї, зазнав аварії при заході на посадку в індійському аеропорту Мангалор. З 166 людей, що знаходилися на борту, вижили лише вісім.<p>Такі дані повідомив представник державної авіакомпанії Air India Express Ануп Шрівастав. "Серед пасажирів було четверо немовлят", - додав він. <p>Тих пасажирів, що вижили "відправили в госпіталь з серйозними опіками, в критичному стані", - повідомив представник служби безпеки аеропорту міста Мангалор Рохіта Катьяра. <p>Очевидці катастрофи стверджують, що перед катастрофою у лайнера загорілося ліве крило. Він пролетів посадкову смугу і впав приблизно за 10 кілометрів від аеропорту о 06:30 за місцевим часом (04:00 за Києвом). <p>Прем'єр-міністр країни Манмохан Сінгх і лідер правлячої партії Соня Ганді висловили співчуття близьким загиблих у катастрофі. <p>Авіалайнер Boeing 737-800, який розбився 22 травня біля індійського аеропорту Мангалор, знаходився в експлуатації всього 2,5 роки, повідомив офіційний представник авіакомпанії Air India Ануп Шрівастава.<p>"Літак був новим, не мав жодних технічних проблем і знаходився в експлуатації 2,5 роки", - наголосив він. <p>Шрівастава також повідомив, що командир екіпажу, був досвідченим пілотом і мав 10 тисяч годин нальоту. Він уточнив, що головний пілот на ім'я Златко Глушиця був підданим Великобританії сербського походження. Другий пілот - громадянин Індії. Вони працювали в авіакомпанії з 2009 року. <p><OBJECT width="470" height="353"><PARAM name="movie" value="http://video.rutube.ru/668d003d4a80ffc8469136e4e9e8d3a2"></PARAM><PARAM name="wmode" value="window"></PARAM><PARAM name="allowFullScreen" value="true"></PARAM><PARAM name="flashVars" value="uid=3563106"></PARAM><EMBED src="http://video.rutube.ru/668d003d4a80ffc8469136e4e9e8d3a2" type="application/x-shockwave-flash" wmode="window" width="470" height="353" allowFullScreen="true" flashVars="uid=3563106"></EMBED></OBJECT> http://vartainfo.com.ua/world/2010/04/20/pid_chas_zemletrusu__6726.html Tue, 20 Apr 2010 12:40:59 +0300 Новини Кількість жертв потужного землетрусу, що стався минулого тижня у провінції Цинхай на північному заході Китаю, перевищила дві тисячі чоловік.<p>Як повідомляє Xinhua, кількість загиблих становить 2039 чоловік, зниклих без вісті - 195, поранених - становить 12 315 осіб, при цьому 1134 людини перебувають у важкому стані. Понад шість тисяч китайців були витягнуті живими з-під завалів.<p>За п'ять діб, що пройшли з моменту трагедії, в повіті Юйшу були зафіксовані 1206 повторних підземних поштовхів. Магнітуда більшості була досить невеликою, лише одного разу у регіоні був зафіксований поштовх магнітудою понад шість балів.<p>Підземні поштовхи магнітудою 7,1 були зафіксовані вранці 14 квітня в провінції Цинхай на заході Китаю. Епіцентр землетрусу перебував на глибині 33 кілометри в повіті Юйшу, де більше 90% будівель були зруйновані.<p>Землетрус магнітудою до 7,1 бала стався 14 квітня о 08:00 за місцевим часом у прикордонній з Тибетом провінції Цинхай. Найбільше від стихійного лиха постраждало місто Цзегу, де пошкоджені практично всі будівлі і зруйновані дороги. http://vartainfo.com.ua/world/2010/04/14/rosijs_ke_tb_ogolosi_6703.html Wed, 14 Apr 2010 12:56:38 +0300 Новини Російські телеканали перелякали білорусів сюжетами, де подали легенду військових маневрів - як реальність. Легенда каже: агресивна Україна напала на Білорусь з допомогою НАТО. У понеділок ввечері липецькі телеканали повідомили, що до міста прибули біженці з прифронтової зони: "країни НАТО з території України наступають на Білорусь".<p>Лише потім громадянам пояснили, що мова йде про навчання внутрішніх військ МВС РФ, і "збройний конфлікт" - легенда військових маневрів.<p>Побоюючись дипломатичного скандалу, військові провели "роз'яснювальну роботу з начальством телеканалів", а репортажі видалили з сайтів.<p>"Сьогодні липецькі військові евакуювали жителів України. Там оголосили військовий стан. Країни НАТО з території України наступають на Білорусь. Літак з біженцями приземлився на Липецький аеродром", - такими словами починався сюжет про навчання у випуску новин державної телекомпанії "Липецький час" увечері в понеділок .<p>Аналогічний репортаж вийшов в ефір другої липецької телекомпанії - "ТВК Липецьк".<p>Автор сюжету - кореспондентка "ТВК Липецьк" Оксана Корабельникова – розповіла, що легенду навчань (Україна проявляє агресію по відношенню до Білорусі) їй і іншим журналістам, присутнім на аеродромі, розповів генерал-майор Рябчиков. Походила розмова, за словами Корабельникової, при вимкнених камерах, і слова генерала вона записувала в блокнот.<p>Командування внутрішніх військ присвятило весь вівторок того, щоб довести, що липецькі журналісти, як припустив керівник прес-бюро внутрішніх військ МВС РФ полковник Василь Панченко, "побачили або почули щось не те".<p>Полковник Панченко, втім, не став спростовувати інформацію про легенду навчань. "Сьогодні ми щось скажемо, а завтра - дипломатична нота, - пояснив полковник Панченко. - Давайте залишимо наших братів у спокої, з ними тільки-тільки почали налагоджувати відносини". Крім того, за словами керівника прес-бюро, "цілком природно, що на навчання накладає свій відбиток те, що деякі регіони, в яких проводяться навчання, межують з суміжними державами".<p>Тактичні навчання внутрішніх військ, за словами Василя Панченка, проводяться з 13 по 17 квітня в Московській, Смоленській, Тульській, Калузькій, Липецькій, Тамбовській, Воронезькій, Курській та Брянській областях, керує навчаннями командувач центрального командування внутрішніх військ генерал-полковник Олександр Львов, загальне керівництво здійснює головком внутрішніх військ генерал армії Микола Рогожкін. Те, що навчання почалися 13 квітня, а про "напад" України на Білорусь липецькі телеканали повідомили на день раніше, полковник Панченко називає аргументом на користь того, що журналісти помилилися.<p>Нагадаємо, місяць тому подібний трюк влаштувала грузинська телекомпанія "Імеді": вона продемонструвала сюжет про напад російських військ на Грузію, де говорилося про загибель президента країни Михайла Саакашвілі, а також президента Польщі Леха Качинського, чий літак вибухнув на шляху до Грузії. Лише в кінці сюжету ведучий пояснив, що це лише демонстрація можливого сценарію розвитку подій у майбутньому. Але телеглядачі, які не звернули уваги на це попередження, впали в паніку, і сюжет викликав великий суспільний резонанс. http://vartainfo.com.ua/world/2010/04/12/_font_color_black_pr_6665.html Mon, 12 Apr 2010 11:18:17 +0300 Новини Президент Польщі Лех Качинськи загинув в авіакатастрофі літака Ту-154. Літак, на борту якого перебував Качинський, розбився поблизу військового аеропорту біля російського міста Смоленськ. За даними польських медіа, літак розбився під час заходження на посадку. На борту літака перебували близько 100 людей, серед них і дружина президента. Трагедія сталася близько 10 години за київським часом.<p> Влада Польщі оголосила семиденну загальнонаціональну жалобу в зв'язку з катастрофою літака президента Леха Качиньского під російським містом Смоленськ.<p>Про це заявив глава польського сейму Броніслав Комаровський, який згідно із Конституцією виконує обов'язки президента.<p>"Я підписав рішення про тижневу національну жалобу", - повідомив він.<p>Комаровський назвав трагедію жахливою і закликав усіх поляків об'єднатися в ці важкі хвилини.<p>У той же час оприлюднено список польських офіційних осіб, що загинули в результаті катастрофи літака.<p>Серед них загиблий президент Польщі Лех Качиньський, перша леді Польщі Марія Качиньська, останній президент республіки у вигнанні Ришард Кочаровський.<p>Також серед загиблих віце-спікер Сейму Кшиштоф Путра, віце-спікер Сенату Христина Бохенек, заступник глави МЗС Польщі Анджей Кремер, глава Бюро національної безпеки Олександр Щигло, державний секретар у канцелярії президента Павло Вупуч, представник канцелярії президента Хандзик Маріуш.<p>Серед жертв глава Національного банку Польщі Славомир Скшипек, екс-міністр оборони і кандидат у президенти Польщі Єжи Шмайдзіньски, начальник президентської канцелярії Владислав Стасяк, заступник міністра оборони Станіслав Єжи Комаровський, начальник генерального штабу Франтишек Гонгор, директор ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Анджей Пшевознік, представники низки міністерств і громадських організацій.<p>На борту були 14 парламентарів, 8 представників традиційних польських церков, зокрема, польові єпископи Війська Польського від Римо-католицької і православної церков, а також євангельський пастор.<p>Керівництво польських збройних сил у делегації було представлено також командуючими всіх трьох родів військ, командирами операційних сил, військ спеціального призначення і Варшавського гарнізону.<p>Загинули 15 представників Родин Катині й інших громадських об'єднань, 15 супроводжуючих осіб. У списку також 8 співробітників Секретного урядового бюро.<p>В Києві люди несуть квіти до посольства Польщі в Україні.<p><object width="580" height="355"><param name="movie" value="http://www.youtube.com/v/Y0bGzapqAy0&color1=0xb1b1b1&color2=0xcfcfcf&hl=ru_RU&feature=player_embedded&fs=1"></param><param name="allowFullScreen" value="true"></param><param name="allowScriptAccess" value="always"></param><embed src="http://www.youtube.com/v/Y0bGzapqAy0&color1=0xb1b1b1&color2=0xcfcfcf&hl=ru_RU&feature=player_embedded&fs=1" type="application/x-shockwave-flash" allowfullscreen="true" allowScriptAccess="always" width="580" height="355"></embed></object> http://vartainfo.com.ua/world/2010/03/29/u_moskvi_v_metro_ter_6574.html Mon, 29 Mar 2010 14:52:10 +0300 Новини У Москві у метрополітені в понеділок уранці сталися вибухи - на станціях метро "Луб’янка" і "Парк культури".<p>У результаті двох вибухів у московському метро, за останніми даними, 38 людей загинули, 70 постраждали. <p>"Останні дані: 38 загиблих та 70 поранених", - повідомили в управлінні інформації МНС Росії. <p>У той же час рятувальники і медики почали витягувати тіла загиблих на станції "Луб'янка". На місці двох вибухів працюють понад 200 рятувальників МНС Росії, карети "швидкої допомоги", представники силових структур.<p>За фактом цих вибухів порушено кримінальну справу за ст. "Тероризм".<p>"Справа порушена за ст. 205 КК РФ (Тероризм)", - сказав офіційний представник Слідчого комітету при прокуратурі РФ Володимир Маркін.<p>Як повідомило джерело в правоохоронних органах, за попередніми даними, вибуховий пристрій на станції "Луб’янка" було приведено в дію терористом-смертником: "Є інформація, що вибух вчинив смертник".<p>Організовано оперативний штаб із ліквідації наслідків терористичного акту.<p>Вибух на станції метро "Луб’янка" стався о 7:52 за московським часом у понеділок. А близько 8:30 стався вибух у вагоні №2 потягу на станції метро "Парк культури" радіальна.<p>"Епіцентр вибуху - на платформі. За попередніми даними, вибуховий пристрій у дію привів смертник", - повідомило агентству джерело в правоохоронних органах із приводу другого вибуху.<p>Станції закриті на вхід і вихід. Рух на цих ділянках не здійснюється.<p>Перекрито рух у центральній частині Москви і по Садовому кільцю в районі метро "Парк культури", повідомив офіційний представник ДІБДР (ГИБДД) Москви.<p>На сайті МНС Росії опубліковані списки постраждалих в результаті вибухів у московському метро. <p>Водночас голова ФСБ Олександр Бортніков заявив, що підривні пристрої, що спрацювали в московському метро, були начинені елементами ураження. <p>"В обох випадках вибухові пристрої були начинені елементами ураження у вигляді нарубаної арматури і болтів", - сказав Бортніков на екстреній нараді у президента Росії. <p>За його словами, згідно з попередньою вибухотехнічною експертизою, терористи використовували вибухову речовину гексоген. <p>"У першому випадку на станції "Луб'янка" потужність вибухового пристрою склала до 4 кг тротилу, у другому випадку – на "Парку культури" - від 1,5 до 2 кг тротилу", - сказав голова ФСБ. <p>У свою чергу президент Чеченської республіки Рамзан Кадиров висловив переконання в тому, що організатори та виконавці терактів в московському метро прагнули викликати хаос, "увергнути Росію в безодню страху, недовіри, підірвати її економіку". <p>"У боротьбі з цим злом не повинно бути крайніх і байдужих. Воно не вибирає своїх жертв за ознаками національної, релігійної, расової приналежності. Терористам важливо пролити кров, тримати народ в напрузі, паралізувати державну машину", - йдеться в заяві президента Чечні. <p>На думку Кадирова, "в ім'я порятунку життів мирних громадян бандитів необхідно ізолювати від суспільства, а в разі чинення опору - знищувати безжально".<p>Інформації про можливих постраждалих громадян України у московському метро не надходило. http://vartainfo.com.ua/world/2010/03/24/ostriv_za_jakij_sper_6534.html Wed, 24 Mar 2010 16:59:48 +0300 Новини У Бенгальській затоці зник острів Нью-Мур, через право на який сперечалися Індія і Бангладеш. Про це повідомляє Бі-Бі-Сі.<p>За інформацією агентства, острів, що підіймався над рівнем океану лише на два метри, тепер повністю перебуває під водою.<p>Повідомляється, що на ньому ніколи не було постійних поселень. http://vartainfo.com.ua/world/2010/03/16/na_22_rotsi_zhittja__6460.html Tue, 16 Mar 2010 10:55:59 +0300 Новини Найменша людина на землі - за версією Книги рекордів Гіннесса - Хе Пінпін, чий зріст становив усього 74,5 см, помер у Римі у віці 21 року, передає Бі-Бі-Сі. <p>Хе народився у 1988 році в Китаї з так званою "вродженою карликовістю", офіційно звання найменшої людини йому було присвоєно у 2008 році. Смерть настала ще в суботу, проте відомо про неї стало лише в понеділок до вечора. <p>У редакції Книги рекордів Гіннесcа зазначили, що Хе Пінпін "зробив величезний вплив на весь світ". <p>"Коли я побачив його в самий перший раз, я одразу зрозумів, що він абсолютно особливий, - сказав головний редактор Книги Крейг Гленда. - У нього була така усмішка і такий пустотливий характер, що їм не можна було не зачарувати". <p>До Італії Пінпін приїхав для участі у зйомках телепрограми "Шоу рекордів". Організатори встигли відзняти два епізоди, коли Пінпін поскаржився на погане самопочуття. <p>"Він почав себе погано почувати і ми вирішили відправити його до лікарні. Його привезли туди два тижні тому, і там він здавав всі можливі тести та аналізи; оскільки він дуже незвичайна людина, йому довелося пройти всі. Через три дні його перевели в палату інтенсивної терапії", - розповів представник телестудії Europroduzione. <p>Він також повідомив, що Пінпін помер вдень в суботу і, на прохання рідних, його тіло буде перевезено в Китай для поховання. <p>Книга рекордів повідомила, що наступник китайського ліліпута буде оголошений в установленому порядку. <p>Нещодавно про свій намір оскаржити у Пінпіна звання найменшої людини у світі заявив вісімнадцятирічний житель Непалу Хагендра Тапа Магар, який стверджує, що його зріста дорівнює 56 сантиметрів. http://vartainfo.com.ua/world/2010/02/02/u_rosii_10_000_cholo_6075.html Tue, 02 Feb 2010 21:11:27 +0300 Новини <i>Після недільних подій стало зрозуміло, що путінська влада контролює величезну країну лише в рамках Садового кільця міста Москви...</i><p>Минулої неділі робітники й селяни, трудящі російського анклаву, міста Калінінграда провели багатотисячний мітинг, у якому вперше в путінській країні висунули політичні вимоги: «Уряд у відставку!», «Геть Путіна!», «Поверніть вибори губернатора!», «Ми оголошуємо війну владі!» Це не був маргінальний пікет карликових російських партій, там не було епатажних Новодворської, Лимонова та Каспарова, як і не було московських правозахисників. Міліційне начальство доповіло в Москву, що в протестній акції взяло участь 10000 чоловік. <p>Цікаво, що вперше в опозицію до влади, уряду, гротескної і одіозної прокремлівської «Єдиної Росії» стали парламентські партії ЛДПР, комуністи, «Патріоти Росії», а також авторитетне серед місцевої інтелігенції «Яблуко». Проти Путіна та його губернатора виступили також громадсько-політична організація «Солідарність», рокери, молодь, люди торгівлі й середнього бізнесу, студенти, домогосподарки, пенсіонери. <p>Відомий російський опозиціонер, екс-перший заступник уряду єльцинської епохи Борис Нємцов, виступаючи на мітингу в Калінінграді, вигукнув: «Це що ж треба натворити, щоб усі політичні партії вийшли на мітинг і протестували проти путінської влади!?» <p>Важливо й те, що міліція була солідарна з мітингувальниками. ОМОН не бив гумовими кийками учасників, нікого не тягнули, не кидали в спецавтобуси з ґратами замість вікон. Не дозволений владою мітинг пройшов цивілізовано, у повній відповідності з деклараціями й нормами Конституції Російської Федерації. Кремль не чекав такого масового виступу, а також не був готовий до того, що мітинг переросте в політичну акцію проти влади.<p>У цей самий час, у Москві, у неділю, на Тріумфальній площі, біля пам`ятника пролетарському поетові Володимиру Маяковському міліція била москвичів, котрі прийшли на мирний пікет на захист 31-ої статті Конституції РФ про свободу проведення мітингів, зборів і ходи. Звучали гасла «Росія без Путіна», «Хай живе Конституція РФ!»<p>Проти двохсот учасників акції було кинуто близько 2000 міліціонерів, солдатів внутрішніх військ, загонів ОМОНу, офіцерів спецслужб (як не пригадати КГБешне управління, яке називалася: «захист радянського конституційного ладу»). Близько ста чоловік було затримано, чимало кого побили, доставили у відділення міліції, на багатьох наклали штрафи й адміністративні арешти.<p>Після цих два знакових для російського політичного життя подій, стало зрозуміло, що путінська влада контролює величезну країну лише в рамках Садового кільця міста Москви. І ніяких там надхмарних рейтингів у тандему Путін – Медведєв уже немає, як немає захоплення та палкої любові до прокремлівської партії «Єдина Росія». Є тільки влада бюрократії, потужність силових структур, спрямована на обслуговування держави, суті якої не назве жоден політолог світу.<p>Ось тут і виникає найголовніше запитання, яке задають собі експерти, аналітики, інтелектуали: а що, власне, за державу існує сьогодні в Росії і на чому тримається її авторитет? Який політичний режим сформовано в нашої сусідки, могутньої ракетно-ядерної держави на глиняних ногах? <p>Пошлемося на авторитет російського соціолога Ольги Криштановської. Вивчивши біографію 3500 членів уряду, керівників адміністрації президента РФ, депутатів обох палат федеральних зборів, регіональної еліти й великих бізнесменів, учена дізналася, що 70 відсотків російського істеблішменту – це люди в погонах. Число силових структур у Росії перевалило за 20. Більш того, економічні відомства уряду очолюють військові. Більшість із них прийшли з ФСБ й зберегли статус «офіцер діючого резерву», а ночами бачать сни, як вони в чоботях парадним строєм крокують по Красній площі. <p>Ольга Криштановська доходить висновку: «Небезпекою мілітаризації російської влади є клановість, корпоративний дух єднання, властивий співробітникам сцецслужб. А саме військове середовище є авторитарним, демократичний стиль управління тут неприйнятний. У Росії сформувався політичний режим – мілітократія». Його суть: авторитарний метод управління перенесено на все суспільство. <p>Влада спецслужб у Росії встановила монополію на панування, контролює всі сфери суспільного життя й тиск на інакомислення, на політичну й інтелектуальну опозицію. Маленькі острівці свободи залишилися в суспільних сферах, далеких від влади, – у мистецтві, філософії, культурології, літературі. Уся потужність інформаційної інфраструктури працює на чекістське, корпоративне братерство, особисто на російського «національного лідера». <p>Наприклад, за десять путінських років я ніколи не бачив і не чув на російських федеральних телеканалах не те що критики, а й навіть м`яких, ніжних зауважень на адресу любимого всім народом президента, а потім прем`єр-міністра. Його діяльність – поза критикою, він усе робить правильно, ніколи не помиляється. Як не пригадати твердження студента під час зустрічі з російським прем`єр-міністром про те, що «Путін велика людина!» <p>Водночас чимало моїх знайомих у Москві, що належать до різних соціальних шарів російського суспільства, вельми скептично, а іноді презирливо називали Володимира Путіна: «Він усього лиш піарник!» Справді, маніпулятивний потенціал самого лиш російського федерального телебачення величезний – це чорні міфи, страхи, політичні спектаклі, аморальність і брехня, створення віртуальної реальності, розмивання й підміна понять, аутизм інтелігенції тощо. <p>Було б, мабуть, неправильно думати, що під культом особи Володимира Путіна, що відроджується в Росії, немає ідеологічної, а тим більше теоретичної основи. Жива таємниця європейської літератури, містик, знавець політичних інтриг Жан Парвулеску, відповідаючи на запитання: хто такий Путін і чому він потрібний Росії, – пише: «Вибір колективного несвідомого російського народу завжди незаперечний і безпомилковий». І продовжує: «Очевидно, що шлюбна зустріч самої особи Володимира Путіна з Новою Росією в її месіанській, імперській, есхатологічній спрямованості – справді революційна шлюбна зустріч – була наперед визначена на шляхах історичного звершення». <p>За такої пишності, коли путінська харизма не просто світить, а обпалює, задаєшся питанням: а навіщо арешти, поліцейські кордони, «демократизатори» по головах, стигматизація в ЗМІ, кому потрібно, аби слабка російська опозиція виглядала такою маргінальною і небезпечною? Може, російський політичний клас наляканий кольоровими революціями в країнах СНД? (До речі, тільки в моїй бібліотеці десятки книг, виданих у Росії про жахи Помаранчевої революції в Україні). <p>Адже саме в історії Росії політичні меншини були піонерами й теоретиками терору. Пригадати хоча б старшого брата вождя світового пролетаріату Володимира Леніна. Загнані в кут політичні супротивники російської партії влади вже сьогодні вагітні противленням злу, істерикою, безвихідністю й небажанням мирними способами боротися за владу. Це буде помста слабкого, коли він не в змозі впоратися з сильним. Традиція, симулякр є. У романі Достоєвського «Біси» такий собі Шигальов пропонує радикально переробити суспільство і, «виходячи з безмежної свободи, зайнятися безмежним деспотизмом».<p>Іншими словами, сьогодні російська політична більшість – агресивна й дурнувата. І цілком Путін зі своїми товаришами може наступити на ті самі граблі, що й попередники більшовизму в Росії. Та й у Радянському Союзі жодні репресії не змогли знищити дисидентства. <p>Віктор Тимошенко http://vartainfo.com.ua/world/2010/01/17/gaitjani_jaki_vizhil_6010.html Sun, 17 Jan 2010 21:17:13 +0300 Новини Гаїтяни, що вижили від землетрусу, зараз масово помирають від гострої нестачі чистої води, продовольства і медикаментів. На вулицях накопичилося так багато тіл загиблих, що їх почали прибирати бульдозерами. Серед місцевих жителів наростає відчуття злості й розпачу. Вузькі вулиці і зруйнована інфраструктура Порт-о-Пренса (столиця Гаїті) заважають проведенню рятувальних робіт та наданню допомоги постраждалим на Гаїті.<p>Нагадаємо, там в результаті руйнівного землетрусу у вівторок загинуло, за останніми оцінками, близько 50 тисяч людей.<p>Літаки з рятувальниками і гуманітарною допомогою прибувають з усього світу, однак, за словами очевидців, за межами столичного аеропорту робота іноземних рятувальних команд поки не дуже помітна. <p>Багато жителів Гаїті провели вже третю ніч на вулиці або в імпровізованих наметових таборах, тому що більша частина будинків в Порт-о-Пренсі зруйнована. <p>Під завалами все ще шукають людей, але шанси знайти їх живими зменшуються щогодини <p>Американський президент Барак Обама, виступаючи в четвер у Вашингтоні, заявив, що американські рятувальники вже добралися до Гаїті, а незабаром туди має прибути додаткова допомога - 3500 солдатів і офіцерів та ще 2200 морських піхотинців <p>Проте, як повідомляють інформаційні агентства, у зруйнованій столиці Гаїті, як і раніше немає відчуття скоординованої роботи рятувальників. <p>Пошкоджений землетрусом аеропорт Порт-о-Пренса виявився не в змозі приймати рятувальні літаки, міські дороги завалені уламками будинків. <p>За словами кореспондента ВВС в Порт-о-Пренсі Ендрю Калагера, гаїтяни, що вижили від землетрусу, зараз масово помирають від гострої нестачі чистої води, продовольства і медикаментів. <p>На вулицях накопичилося так багато тіл загиблих, що їх почали прибирати бульдозерами.<p>Серед місцевих жителів наростає відчуття злості й розпачу, зазначає кореспондент.<p>"По радіо ми чуємо, що з-за кордону прибувають рятувальні команди, але ми нікого не бачимо, - розповідає один з місцевих жителів Жан-Батист Лафонтен. - Ми можемо шукати тих, що вижили (під завалами) лише голими руками". <p>Пошкоджений землетрусом аеропорт Порт-о-Пренса виявився не в змозі приймати рятувальні літаки, міські дороги завалені уламками будинків <p>За словами голови комітету ООН з надзвичайних ситуацій Джона Холмса, медичні установи на острові переповнені, а терпіння тих, хто все ще чекає допомоги, підходить до кінця - люди озлоблені видом вантажівок ООН, які снують по місту туди-сюди для підтримки спокою, але не привозять допомогу. <p>На вулицях накопичилося так багато тіл загиблих, що їх почали прибирати бульдозерами <p>Гуманітарні організації висловлюють побоювання, що час працює проти рятувальників - з кожною годиною шанси знайти тих, що вижили, зменшуються все сильніше, тому основні сили необхідно зосередити на розборі будівель, які завалились. http://vartainfo.com.ua/world/2010/01/08/kitaj_stav_najbil_sh_5985.html Fri, 08 Jan 2010 11:25:55 +0300 Новини У 2009 році Китай обійшов Німеччину за обсягом експорту і став найбільшим світовим експортером. У перші 11 місяців 2009 року експорт Китаю становив 1,07 трильйона доларів, хоча й скоротився через слабкий попит на китайські товари за рубежем. Експорт Німеччини, найбільшої економіки ЄС, скоротився до 1,05 трильйона доларів (734,6 мільярда євро). <p>Згідно зі статистикою Світової організації торгівлі, Китаю вперше вдалося обійти за обсягом експорту Німеччину в першому півріччі 2009 року. КНР вивезла товарів у січні-червні на 521,7 мільярда доларів, а Німеччина - на 521,6 мільярда. <p>Газета The Wall Street Journal зазначала, що в грудні тенденція має зберегтися. Китай, як очікується, опублікує дані за грудень найближчими днями. Статистика з Німеччини з`явиться значно пізніше. <p>Заступник міністра торгівлі Китаю ЧЖУН Шань раніше стверджував, що частка КНР у міжнародній торгівлі у минулому році зросте з 8,86 до 9 відсотків. <p>Німеччина, економіка якої скоротилася майже на 5 відсотків у 2009 році, зараз поволі виходить з рецесії. Економіка Китаю, навпаки, різко росте. За прогнозом МВФ, у 2010 році КНР може обійти Японію за зростанням ВВП і стати другою за розмірами економікою в світі. http://vartainfo.com.ua/world/2010/01/04/lukashenko_ljakae_ro_5982.html Mon, 04 Jan 2010 15:59:04 +0300 Новини Російські компанії "ФСК ЄЕС" і "Інтер РАТ ЄЕС" не узгодили з Білоруссю умови транзиту електроенергії до Калінінградської області і країн Балтії на 2010 рік, через що "Беленерго" розглядає можливість припинення поставок. Про це повідомляють російські ЗМІ з посиланням на інформацію однієї із структур "Беленерго", що здійснює управління об`єднаною енергосистемою Білорусі. В білоруській компанії вину за відсутність договору покладають на російські компанії. За даними "Беленерго", до 4 січня несанкціонований транзит становив 39,5 мільйона кіловат/годин. Для порівняння, місячне споживання енергії в усій Росії, за даними за листопад 2009 року, становило 86,5 мільярда кіловат/годин. <p>Російські енергетики поки що на звинувачення білорусів не відреагували. Чому сторонам не вдалося узгодити умови контракту, також поки що не зрозуміло. <p>На початку 2010 року у Росії і Білорусі виникли складнощі і з транзитом іншого товару - нафти. Сторони не змогли узгодити умови поставок, оскільки Мінськ вимагає пільгових мит на нафту, що поставляється на білоруські заводи. <p>3 січня агентство Reuters, з посиланням на анонімні джерела серед трейдерів, повідомляло, що поставки нафти з Росії до Білорусі припинені, проте 4 січня цю інформацію спростували в Мінську. <p>Російські урядовці ще в грудні заявляли, що поставки не будуть зупинені, навіть незважаючи на відсутність контракту. http://vartainfo.com.ua/world/2009/12/24/prezident_chechni_za_5937.html Thu, 24 Dec 2009 19:53:38 +0300 Новини Росія повинна ліквідувати Грузію і Україну, вважає президент Чечні Рамзан Кадиров. У своєму інтерв'ю британському виданню The Daily Telegraph він розповів, що допомагаючи цим державам Захід хоче знищити Росію. Остаточно вирішити всі розбіжності зі своїми сусідами, так повинна вчинити Росія, вважає чеченський президент. На його думку, РФ повинна мати агресивну стратегію і йти в наступ. <p>"Грузія, Південна Осетія, Україна - все це триватиме і триватиме. Це якась таємна недуга Росії. Чому ми повинні страждати і страждати, якщо ми можемо викорінити проблему. У нас є все: армія, технології. Нам необхідно переходити в наступ," - заявляє Кадиров. <p>Президент Чечні вважає, що за режимами в Тбілісі і Києві стоїть Захід, який всіляко намагається зламати хребет країні, чий прем'єр міністр, лідер світового значення Володимир Путін є наймогутнішим політиком. Це ті ж, хто розвалили Радянський Союз, пояснив він. <p>Кадиров також звинуватив Захід "в розпалюванні безладів на Північному Кавказі з метою знищити Росію", тому що "Кавказ - це головна опора цілісності Росії". <p>В той же час, голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко вважає, що не варто перебільшувати значимість висловлювань президента Чечні Рамзана Кадирова щодо України.<p>"Такі заяви не вимагають коментаря від європейської держави, але я думаю, що реакція МЗС не змусить себе чекати. Єдине, що я б не перебільшував провокаційні заяви іноземців та їх важливість для України", - сказав глава СБУ в четвер журналістам у Києві. <p>При цьому він додав: "У нас все спокійно, ми правова європейська держава, нас абсолютно не турбують такі заяви".<p>У своїй розкішній резиденції в Гудермесі, в оточенні охоронців у масках з його ініціалами, Рамзан Кадиров жодного разу не згадав президента Медведєва, пише газета. Сам же Кадиров балотуватися на пост глави держави більше не має наміру. <p>Щоб потрапити в рай треба потрудитися, зазначив Кадиров. Вільний час після 2011 року він збирається провести в молитвах. <p>У серпні 2008 року в ході конфлікту між Грузією та самопроголошеною республікою Південна Осетія російські війська виступили на стороні Південної Осетії і зайняли частину грузинської території. Російсько-грузинські дипломатичні відносини були розірвані. Пізніше Росія визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії. Росія і Грузія звинувачують одна одну у розв'язанні конфлікту. <p>Державна дума Росії 2 грудня ухвалила відразу у трьох читаннях законопроект, що прирівнює учасників серпневого конфлікту в Південній Осетії до ветеранів бойових дій. <p>Рамзан Кадиров офіційно став президентом Чеченської Республіки 5 квітня 2007 року. <p>Кадиров - авторитетний старійшина клану, в період першої чеченської війни, в 1990-і роки, був помітною фігурою в таборі повстанців, але, пізніше, посварився з союзниками і перейшов на бік Росії. <p>Кар'єрний злет Кадирова, екс-повстанця, який нині клянеться у вірності Москві, але має в своєму розпорядженні особисті воєнізовані формування, озброєні автоматами Калашникова, був досить стрімким. <p>Правозахисні організації стверджують, що Кадиров консолідував свій вплив шляхом залякування, і звинувачують бійців його власності 8-тисячної армії - так званих "кадирівців" - у викраденні людей, тортурах і вбивствах. Кадиров заперечує ці звинувачення. <p>За даними британської газети, Кадиров зовсім не є захисником прав людини, а "кадирівці" є, мабуть, найгіршими злочинцями серед представників всіх лояльних Москві угруповань. <p>На думку експерта з Чечні Сергія Маркедонова, співробітника московського Інституту політичного і військового аналізу, Путін робить ставку на те, що Кадиров зможе підпорядкувати його волі всю Чечню. <p>Маркедонов підкреслив, що для влади Кадирова не існує жодних стримуючих факторів і противаг, і це - небезпечно. На його думку, Путін хоче увійти в історію як людина, яка припинила війну в Чечні. http://vartainfo.com.ua/world/2009/12/13/nevidomij_vdariv_ber_5816.html Sun, 13 Dec 2009 21:40:54 +0300 Новини Невідомий розбив обличчя італійському прем'єру Сильвіо Берлусконі. Інцидент стався ввечері в неділю, 13 грудня, під час виступу прем'єра на Соборній площі в центрі Мілана. <p>Чоловік підбіг до Берлусконі і вдарив його кулаком у голову. Отримавши удар, прем'єр впав. Главі уряду допомогли піднятися, а потім провели його із закривавленим обличчям в автомобіль. <p>Зараз італійський прем'єр госпіталізований. <p>Нападник, особа якого поки не розголошується, затриманий. http://vartainfo.com.ua/world/2009/12/10/de_prohodit_kordon_r_5804.html Thu, 10 Dec 2009 21:36:43 +0300 Новини Якщо врахувати путінський постулат, що кордон Росії проходить там, де звучить російська мова, то він – кордон – проходить саме в Херсоні, а точніше - через державний театр ім. М.Куліша (донедавна мав статус «український»), а ще точніше – через херсонську адміністрацію, а щоб вже не помилитись – через її російськомовне серце. І це не метафора чи якесь там художнє перебільшення - серце у херсонського адміністративного чиновника навпіл розколото державною російською границею, а над ним, над тим кровогонним органом, воссідає двоголовий мутант – російський орел. І гаракає той орел несамовито державною «слов’янською мовою», вигодованою на угро-фінському та татаро - слов’янському діалектах. Не годилось би державному чиновнику з українською пропискою і собі надимати державні великоруські щоки, так нема ж йому «предпісанія» на каком язикє разговарівать, воно, положім, «по-руському какось льокше», но так, обратно ж, - двє голови у того орла і обє братскіє: одна голова ще з часів російських божественних помазанніков, сиріч, монархов, дивиться, щоб їй зажерти на заході, а друга - якби-то ухопити-увірвати на сході, і мліє, тане серце у вірнопіданого українця, обратно ж, «хохла», бо йому дух спирає від щастя читати у Гоголя, як ми царям служили і не ганьбилися у самої німецької повії цариці Катерини в ногах валятись, то й нам не зась! Нема, нема в Херсоні, в академічному колись українському театрові «визначеного мовного статусу» - аж дрижить від задоволення повідомляючи про встановлений «історичний факт» заступник чи заступниця голови Херсонської обласної державної адміністрації А.Граділь - все є у херсонського чиновника: є добряча зарплата державного службовця, запроваджена Верховною радою за часів головування у ній О.Мороза, є українська земля, де виросли дачі перефарбованих з часів комунізму урядовців, є сивий козацький Дніпро, що постачає до столу чиновника тараню, лящів і таких, як крокодилів, щук! А херсонські помідори! а красені кавуни, як годовані підсвинки!- все є, а «мовного статусу» для ще недавно українського театру ім. М.Куліша нема! Так ніби і не було і ніколи не знала херсонська театральна сцена великого українця Щепкіна – «актора чудо-юдо», як писав хтось з критиків про його виконання Чупруна у «Москалеві-чарівнику» І. Котляревського, не було корифеїв українського театру разом з безсмертною Марією Заньковецькою (А.Чехов зробив їй дарунок зі словами «бессмертной от смертного», а Л. Толстой просив у неї на пам’ять хусточку, якою Заньковецька витирала сльози на сцені), та й кулішеве «Соло на флейті» і досі мабуть звучало б тужливою нотою, якби не Соловки та не Сандормох! Але що до того вчорашньому радянському чиновнику, що ще вчора зливав (неначе якусь рідину!) всі народи Союзу в єдину совєцькоросійську спільноту!<p> <p>«На сьогодні у репертуарі театру від загальної кількості вистав та музичних вистав-концертів,- (що не кажіть-здобуток херсонської адміністрації!) - 50 відсотків україномовні» -так, порадившись, херсонські чиновники відписали офіційного листа у відповідь на протест ветеранів – державників Києва на відверте зневажання державної української мови у державному та ще й академічному Херсонському обласному музично-драматичному театрі, де і слово «український» просто викинули з назви. Може, у Херсоні є хоч один глядач, який не розуміє української мови або розуміє лише через перекладача? Так для кого решту 50 відсотків театральних вистав грають херсонські актори неукраїнською, недержавною мовою? І що за мету ставлять собі адміністратори -«обрусителі» степового українського краю, немов вже партія регіонів і справді вийшла з мовним ножем в бій проти «насільственной українізації»? <p> <p>Ви гадаєте, що херсонський державець плекає шевченківське визначення двох губителів України - Петра першого і Катерини другої?<p> <p>«Отой перший, що розпинав<p>Нашу Україну,<p>А вторая доконала<p>Вдову-сиротину».<p> <p>Послуговуючись нашою диво-Конституцією, яка забороняє розпалювання міжнаціональної ворожнечі, але не забороняє на підставі відсутності «державної обов’язкової ідеоології» прославляти її нищивників і одвічних ворогів, херсонська влада у чаді російського шовінізму за сприяння РФ відверто культивує російську загарбницьку національну ідею шляхом замовчування всього українського. Все, що нищило і зневажало колонізовану Україну, сьогодні у величезній повазі правителів Херсона, їм споруджено за державні гроші пам’ятники, починаючи від Потьомкіна до останнього російського адмірала. Тільки українську історію не допускають «потьомкінці» та «катеринченці», щоб українці Херсона так і залишались наймитами у москалів. Для прикладу: херсонські відповідні чини повідомляють в інтернеті: «Наше місто - це перша ластівка, той пробний камінь, що був покладений в основу освоєння новопридбаного (чого б не сказати «награбованого»?) імперською Росією великого степового краю».<p> <p>Сучасне херсонське чиновництво «з циновими ґудзиками» (Т.Шевченко) за допомогою громади «Русичі» (це ті, що ніяк не можуть повірити у своє угро-фінське, татаро-монгольське походження) за допомогою «Потомкінського клубу» спільно з консульством РФ в Одесі на гроші Росії морочать херсонців приналежністю до північних загарбників, а щоб і діти піддались на це дурисвітство, відправляють їх до «Сєверной Пальміри», тобто до Петербургу,з відрами дніпровської води, щоб урочисто змішати її з водами державної Неви. Як зворушливо українських дітей обертають у вірних холуїв імперської Росії, продовжуючи у рабському замилуванні вкладати нові і нові цеглини у фундамент вже давномертвої Російської імперії. Воно й не диво, адже українців за повідомленням місцевих владоможців просто не існує: у Херсоні «невеликому і затишному багатонаціональному місті 115 національностей, з них 20 відсотків росіян.» І все! Серед того конгломерату національностей про українців і не згадано! Не лише українців бракує Херсону, але і просто громадян України, бо не терпіли б вони інакше знущання над рідним краєм, над його історією Запорізського козацтва. Їм, російськомовним чинодралам, убогим наймитам, знати хоч би щоденник О.Пушкіна, з якого вони могли б довідатись про взаємини козацтва з їх поневолювачами. Пушкін переповідає, коли Потьомкін пригрозив козакам, що він збудував у Миколаєві таку дзвіницю, що «…як ударить у дзвони - на Запоріжжі почуєте!» - на що козаки спокійно відповіли: «Воно й не диво, у нас на Запоріжжі є такі бандуристи, що як ударять у струни, у вас у Петербурзі навприсядки підуть». Це не для сучасного херсонського чиновництва писано, це засвідчено великим російським поетом про ненависний для сьогоднішніх апологетів російських держиморд дух непокірного українського народу.<p> <p>Не диво, що в репертуарі Херсонського невідомо якої національної приналежності театру з’явився сценічний панегірик на честь генерал-губернатора «южнорусского края» Григоря Потьомкіна, одного з фаворитів німецької цариці, які починали власну кар’єру на перинах Катерини другої, а утверджувались на визиску українського народу та горезвісними «потьомкінськими деревнямі». І нехай там собі міністр культури України Василь Вовкун б’є на сполох, вимагаючи взяття під контроль держави і міністерства мовне питання, п’ята колона Москви копає глибокий рів – такий собі другий Перекоп – щоб відмежуватись від остогидлої для них української незалежності. І дивляться нащадки запорожців сентиментальну дивину про царицю та її полюбовника, видлубану з історії поневолення України Гарольдом Бодикіним - шпарким автором « кримської національності» (за аналогією до російського терміну «кавказька національність»). Ніхто не спитав талановитого режисера-постановника Сергія Павлюка про його мовні і державні уподобання – начальство з його 50 відсотками української державності вирішує все. А воно, оте начальство, теж в Україні вродилося, милується-дивується, як кат України «світлєйшій» Потьомкін малоросійські пісні любив співати, і що воно так Україні везло на тих душогубів аж до Сталіна, що піснями українського народу погані власні душі тішили! І не був би талановитий постановник Сергій Павлюк українцем, якби не додав до кисло-солодкого панегірика Бодикіна власного історичного ляпаса, зобразивши трьох козаків, що тримаючи власні відтяті голови, підспівують Грицькові Нечосі (так запорожці нарекли імперського самодура, прийнявши його до свого кошу). Цікаво, як члени «Потьомкінського клубу» та об’єднання «Русичъ» (о Боже, навіть з твердим знаком в кінці!) сприймають відверте режисерське глузування над твердолобим імперським шовінізмом? У Павлюка карету Потьомкіна тягнуть українські козаки, які потім зовсім зникають зі сцени, ну хіба не вияв братерської солідарності « з великим російським братом»?<p> <p>«Херсонський театр активно впливає на розвиток самосвідомості населення, підвищення морально-етичних критеріїв громадян та покращення їх естетичних смаків» - це теж з сучасного євангелія херсонських відроджувальників Російської імперії.<p> <p>Як не покращувати і не виховувати!<p> <p>У Каховці старезний беззубий дідок з маленькою головою, - точнісінько, як у репінських «запорожцях» (здається другий варіант - дідок з лівого боку), побачений великим художником десь під Олешками, шепелявить мені про царицю Катерину слинявим ротом, аж захлинаючись від замилування, доки я його не спиняю: «Діду, тут же було запорожська вольниця, наша слава, а ви про Катерину товчете, наче про святу та божу!» На що дідок, зробивши тупеньку вимушену паузу, отямившись, продовжує захлинатись від щастя: «тут цариця Катерина ходила, а отам їздила»».<p> <p>Махнувши рукою, іду собі геть.<p> <p>Херсон зустрічає мене мрякою. Шукаю де готель або що. Завтра треба знімати кінокамерою про благодать меліорації та її каналів, про які Олесь Гончар зауважив у «Соборі»: наробили каналів, що льотчики носи затикають, як пролітають, щоб не смерділо.<p> <p>Прямо перед вокзалом величезний лозунг:«Херсонцы единогласно поддерживают внешнюю и внутреннюю политику коммунистической партии!»<p> <p>- Синку, котра година?<p> <p>- Восьма. Так он же вокзальний годинник над вами, діду.<p> <p>- Мене, синку, так совєцька власть нагнула, що я й голову підвести не можу.<p> <p>Я мовчки проводжаю поглядом зігнтуту статуру старого, що ледве волочить ноги. Що у тебе, українцю, відібрали – землю? млин? ставок? В ім’я безглуздої марксової ідеї - боротьби з приватною власністю…<p> <p>Херсон місто складне. Пригадую слова власної баби: я сама полтавская козачка, (так дійсно було записано у дореволюційному паспорті), а украинского языка терпеть не могу! <p> <p>Пробач мені, баба Катю, що згадую неприємне: не одну тебе скалічено на дорозі «всеобщего благоденствія» від московських царів до більшовицьких божків.<p> <p>Баба Катерина була родом з Херсона.<p> <p>Херсон – форпост імперії Росії.<p> <p>Баба давно померла.<p> <p>Лизоблюди Росії – ще.<p> <p>Олесь ГРИБ, голова Печерського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів (державників) http://vartainfo.com.ua/world/2009/12/01/kanada_zablokuvala_p_5730.html Tue, 01 Dec 2009 15:24:49 +0300 Новини Канадська делегація заблокувала прийняття всіх документів на майбутній міністерській зустрічі Ради Росія-НАТО. Про це у вівторок, 1 грудня, заявив постійний представник РФ при Альянсі Дмитро Рогозін. "Сьогодні представниками деяких делегацій, йдеться про Канаду, було заблоковано взагалі прийняття всіх документів на майбутній міністерській зустрічі Ради Росія-НАТО. Це говорить про те, що всередині НАТО стійко формується фракція, яка виступає проти перезавантаження відносин з Росією", - повідомив він в ефірі телеканалу Вести. <p>За словами Рогозіна, в НАТО є фракції, які досі живуть міркуваннями холодної війни і сприймають Російську Федерацію не як партнера. <p>"Причому, відчуваючи необхідність отримання допомоги від Росії, тим не менше, вони відмовляються обговорювати ті питання, які зачіпають наші національні інтереси, перш за все, вдосконалення структури європейської безпеки та створення більш збалансованої ситуації в світі і на Європейському континенті", - сказав він. <p>Водночас, Рогозін зазначив, що це не загальна позиція НАТО і всередині Альянсу є й інші думки, хто мислить більш прогресивно. <p>"Але оскільки всі питання в НАТО вирішуються консенсусом, тобто будь-яка делегація може заблокувати ситуацію, то ми маємо те, що ми маємо сьогодні. Тобто, фактично ставиться під сумнів практичне наповнення змістом з міністерської зустрічі Ради Росія-НАТО", - підкреслив він . <p>Рогозін зауважив, що дуже сильно розчарований поведінкою деяких партнерів по НАТО. <p>"Я думаю, що їм пора перевчатися на новий лад, і зрозуміти, що вони живуть уже в 21 столітті, і що немає жодного питання, яке могло б вирішуватися блоковим шляхом", - сказав він. <p><b>Засідання Ради під загрозою зриву </b><p>РИА Новости з посиланням на джерело в дипломатичних колах у Брюсселі повідомило, що тепер засідання Ради Росія-НАТО, заплановане на 4 грудня, можуть не відбудуться. "В принципі, це [відміна] може відбутися", - розповів співрозмовник агентства. <p>Головним питанням майбутнього 4 грудня засідання в Брюсселі Ради Росія-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, яке стане першою формальною зустріччю глав МЗС після конфлікту в Південній Осетії, повинна стати дорожня карта з розвитку співробітництва між РФ та Альянсом. <p>На неформальному засіданні Ради на рівні міністрів закордонних справ наприкінці червня на грецькому острові Корфу Росія і НАТО домовилися відновити співпрацю у сфері безпеки, заморожену після серпневих подій в Південній Осетії, хоча не владнали розбіжності щодо Грузії. <p>Відносини між Росією і НАТО загострилися після війни в Південній Осетії в серпні 2008 року. Країни Альянсу звинуватили російську сторону в непропорційному застосуванні сили і оголосили про припинення проведення засідань Ради на всіх рівнях. Росія у відповідь вирішила заморозити низку спільних програм з НАТО. <p>Глави МЗС країн Альянсу на зустрічі в Брюсселі 5 березня цього року прийняли рішення відновити повноформатну співпрацю альянсу з Росією. http://vartainfo.com.ua/world/2009/11/27/medvedev_lukashenko__5698.html Fri, 27 Nov 2009 18:56:31 +0300 Новини Росія, Білорусь та Казахстан 27 листопада підписали пакет документів про створення єдиного Митного союзу з 1 січня 2010 року.<p>Йдеться про єдиний митний тариф Про це повідомив президент Білорусі Олександра Лукашенко за підсумками мінського саміту лідерів країн ЄврАзЕС.<p>За словами Лукашенко, держави, що входять до Митного союзу, "вийшли на конкретні та збалансовані домовленості", що стосуються розвитку союзу. <p>"З 1 липня почне функціонувати єдина митна територія в рамках Білорусі, Росії та Казахстану", - додав він. <p>Йдеться про єдиний митний тариф, який сторони погоджували у вересні.<p>За словами президента Росії Дмитра Медведєва менш ніж через місяць сторони підготують план, на основі якого визначаться, "як швидко буде створена юридична база Єдиного економічного простору".<p>Лукашенко додав, що він також сподівається на приєднання до Митного союзу й інших держав, що входять до ЄврАзЕС. Окрім Росії, Білорусі та Казахстану до ЄврАзЕС також входять Киргизія й Таджикистан. Киргизія, нагадаємо, ще в липні поточного року висловлювала намір приєднатися до Митного союзу, хоча і відзначала, що цей процес для республіки буде непростим. Таджикистан також готується зробити заявку на входження до союзу.<p>В середині листопада сумарний інтеграційний ефект від створення Митного союзу був оцінений вченими Інституту народногосподарського прогнозування РАН приблизно в 400 мільярдів доларів. Розрахунки були представлені керівником департаменту торгової політики ЄврАзЕС Володимиром Чушкіним.<p>За підсумками саміту ЄврАзЕС міністр фінансів Росії Олексій Кудрін також повідомив, що Росія до кінця поточного року перерахує до Антикризового фонду ЄврАзЕС 10 відсотків від свого внеску, тобто 750 мільйонів доларів. Кудрін додав, що Киргизія і Таджикистан офіційно підтвердили намір звернутися за допомогою до Антикризового фонду ЄврАзЕС. http://vartainfo.com.ua/world/2009/11/21/shvetsija_gotovitsja_5573.html Sat, 21 Nov 2009 21:49:06 +0300 Новини После войны в Грузии Швеция приступила к изменению основ своей политики безопасности, чтобы быть готовой придти на помощь странам Балтии в случае нападения на них России. 16 июня нынешнего года парламент Швеции принял решение, что страна должна быть готова принимать и предоставлять военную помощь. Было решено, что в случае нападения или оказания давления на некоторые страны Северной Европы или Европейского союза Швеция будет не сторонним наблюдателем, а окажет помощь, в том числе и военную.<p>Швеция не входит в НАТО, но юридической основой для оказания подобного рода помощи может стать вступающий в ближайшее время Лиссабонский договор ЕС, содержащий статью, предписывающую оказание подобного рода помощи.<p>Швеция не взяла на себя обязующих решений и будет в каждом отдельном случае решать, как действовать, сообщает "Интерфакс-Украина".<p>"Главное, что Швеция отказывается от прежней политики нейтралитета", - делает вывод газета и приводит в подтверждение слова министра обороны Швеции Стена Толгфорса о том, что "Швеция вмешается в случае нападение на некоторые страны ЕС".<p>Со ссылкой на шведские источники газета пишет, что после событий в Грузии Швеция уже начала менять свое военное планирование. Если ранее она основное внимание уделяла защите своей территории и миротворческим операциям далеко за пределами страны, то сейчас готовится и к войне на Балтийском море, "чтобы при необходимости военными средствами защитить балтийские государства от России".<p>Так, осенью нынешнего года шведы дважды проводили учения, в ходе которых части военнослужащих были десантированы на остров Готланд. Предположительно, их целью была отработка доставки сухопутных войск в страны Балтии и их деятельности там.<p>Министр обороны Эстонии Яак Аавиксоо выразил удовлетворение позицией Швеции, но отметил, что конкретные формы помощи еще не определены. "Что это означает? Они примут беженцев? Откроют свои аэродромы для войск союзников? Позволят отправиться добровольцам или направят регулярные войска?" - задался он вопросами.<p>По словам министра обороны, между Эстонией и Швецией в настоящее время ведется активное военное сотрудничество. Яак Аавиксоо не исключает, что в Эстонии могут пройти крупные учения с участием шведов, но более подробно эту возможность он не прокомментировал. http://vartainfo.com.ua/world/2009/11/13/na_vsju_rossiju_razr_5487.html Fri, 13 Nov 2009 12:40:09 +0300 Новини В правоохранительных органах РФ разгорелся скандал, поводом для которого стал видеоблог 32-летнего старшего оперуполномоченного оперативно-розыскной части Новороссийска Алексея Дымовского. Обращаясь к премьеру Владимиру Путину по интернету, он уверяет, что его милицейское начальство относится к подчиненным «как к скотам» и заставляет «сажать невинных людей»: «Начальник УВД города присвоил мне звание майора милиции за счет того, что получил от меня обещание посадить невинного человека. Но сажать я никого не стал. Немного обманул начальство... Есть личное распоряжение начальства не давать милиционерам больничных, потому что плохие показатели раскрываемости, — говорит милиционер. — Я терпел четыре года, но больше не могу. Пусть увольняют»<p>По словам Дымовского, еще в 2007 году он хотел обратиться к Путину во время «прямой линии» с вопросом: «Когда в Новороссийске прекратится ментовский беспредел?» Вопрос в эфир не пошел, но был записан и по нему прошла проверка. «Когда на работе узнали, что я звонил, на меня начали оказывать огромное давление, и я отказался давать показания, рассказывать о нарушениях, когда мне перезвонили из администрации президента», — вспоминает Дымовский. <p>Его начальство тут же назвало Дымовского клеветником и подало на него в суд. «Мое личное мнение —– он поступил бессовестно», — заявил и. о. главы УВД Владимир Гребенюк. Но московское начальство все же инициировало служебное расследование по сказанному Дымовским, и сейчас в Новороссийске работает следственная комиссия. <p>Против возможно честного офицера выступила его бывшая супруга, заявившая следователям из Москвы, что он один из тех, от кого нужно спасать милицию. Мол, Дымовский не просто брал взятки, будучи сотрудником службы по борьбе с незаконным оборотом наркотиков, а активно их выбивал. Большую часть денег он оставлял в казино. Для игры ему и требовалось свободное время, предоставляемое больничным. Но тут не исключена женская месть, поскольку Дымовский ушел от первой супруги к другой женщине, которая сейчас ждет ребенка. Его коллеги отметили, что в этом году Дымовский и три его подчиненных раскрыли всего 14 дел при норме 60. <p>Пример Дымовского оказался заразителен. В Сети разместил ролик экс-сотрудник МВД из Ухты Михаил Евсеев, который уверяет, что в Республике Коми фабрикуют дела против невиновных граждан. Он просит хотя бы проверить информацию о том, что в 2008 году были незаконно осуждены на пожизненное заключение двое людей, которых признали поджигателями торгового центра в Уфе в 2005 году, когда в огне погибли 15 человек. Евсеев уверяет, что у него есть доказательства невиновности этих людей. <p>Ирина Ковальчук http://vartainfo.com.ua/world/2009/11/06/meshkanka_pivdennoi__5394.html Fri, 06 Nov 2009 16:43:54 +0300 Новини 68-ми річна мешканка Південної Кореї Чха Са Сун тільки з 950-ї спроби смогла скласти письмовий іспит на отримання водійських прав. З квітня 2005 року практично щодня вона намагалася не провалити письмовий іспит на отримання водійських прав.<p>Чха Са Сун витратила більше 5 млн вон (4,2 тис. дол) на спроби набрати 60 балів зі 100, необхідних для складання іспиту. У середу наполегливій кореянці вдалося нарешті набрати потрібну кількість балів, повідомила влада міста Чонджу.<p>"Безсумнівно, жінка поставила рекорд», - так прокоментував ситуацію один з офіцерів поліції, який працює у відділі з проведення тестів для водіїв у Чонджу.<p>Інший його колега навіть пообіцяв власноруч зробити меморіальну дошку, коли Чха не провалить іспит. Тепер, щоб отримати довгоочікувані права, літній дамі потрібно пройти тест на водіння.<p>Місцеві ЗМІ повідомили, що Чха займається продажем продуктів і побутових товарів. Вона возить з собою ручний візок з товаром, і тепер для розширення бізнесу хоче купити автомобіль.<p>Ч.Сун привернула увагу зарубіжних ЗМІ в лютому цього року, коли в черговий раз провалила письмовий тест, 771-й за рахунком. Скільки часу займе у Ч.Сун виконання практичного завдання, вже стає цікаво. http://vartainfo.com.ua/world/2009/10/27/u_rosii_zafiksuvali__5263.html Tue, 27 Oct 2009 10:14:27 +0300 Новини Причиною загибелі двох жінок, які померли в Читі, став грип А/H1N1. Про це у вівторок повідомив головний державний санітарний лікар РФ Геннадій Оніщенко. До цього офіційно підтверджених випадків загибелі людей від свинячого грипу в Росії не було.<p>"Мешканка Забайкальського краю, 29 років, була госпіталізована 19 жовтня. Друга жінка, 50 років, захворіла 19 жовтня і 22 жовтня померла в краєвій лікарні. В обох жінок підтвердили грип А/H1N1", - відзначив Оніщенко.<p>Відповідаючи на уточнююче запитання, чи став саме свинячий грип причиною загибелі двох жінок у Читі, Оніщенко сказав: "Так".<p>При цьому він додав, що у однієї з жінок також була пневмонія. http://vartainfo.com.ua/world/2009/10/23/rosija_ostatochno_uz_5249.html Fri, 23 Oct 2009 19:17:56 +0300 Новини Державна дума Російської Федерації прийняла в третьому читанні законопроект про оперативне використання Збройних сил (ЗС) РФ за межами Росії. Відповідні поправки вносяться до закону "Про оборону". <p>Передбачається, що формування ЗС РФ можуть оперативно використовуватися за межами території Росії для відбиття нападу на ЗС РФ або інші війська, дислоковані за межами території РФ. Крім того, вони можуть бути використані для відбиття або запобігання агресії проти іншої держави; захисту громадян Росії за кордоном; боротьби з піратством і забезпечення безпеки судноплавства. <p>Рішення про оперативне використання ухвалюється Президентом РФ на підставі відповідної ухвали Ради Федерації. <p>Загальна чисельність формувань ЗС РФ, райони їх дій, завдання, що стоять перед ними, і термін їх використання визначаються Президентом Росії, повідомляє "РБК-Україна".<p>Комплектування і забезпечення вказаних формувань здійснює Міністерство оборони РФ. http://vartainfo.com.ua/world/2009/10/15/izrail_gotovit_novog_5178.html Thu, 15 Oct 2009 19:04:44 +0300 Новини Французские СМИ сообщают о готовящемся на декабрь 2009 г. – январь 2010 г. нападении Израиля на Иран. <p>Как, в свою очередь, передает израильская радиостанция "Коль Исраэль", издание опубликовало эти сведения в выпуске от 15 октября. По сведениям французской газеты, Израиль заказал у французских производителей пайки, предназначенные для бойцов элитных подразделений. <p>Кроме того, высокопрофессиональным военнослужащим, которые находятся за границей, негласно приказано вернуться в Израиль. Газета предполагает, что нападение запланировано на декабрь 2009 – январь 2010 года. http://vartainfo.com.ua/world/2009/10/14/rosija_dozvolila_sob_5153.html Wed, 14 Oct 2009 11:40:05 +0300 Новини Нова редакція Військової доктрини РФ передбачає можливість завдання попереджуючого ядерного удару по агресору в критичних для національної безпеки ситуаціях. Про це заявив секретар Ради безпеки РФ Микола ПАТРУШЕВ. Як заявив М.ПАТРУШЕВ, використання ядерної зброї у Військовій доктрині зумовлене в рамках підтримки статусу Росії як ядерної держави, здатної таким чином запобігти агресії потенційного противника, спрямованій проти РФ та її прихильників. <p>Також документ передбачає розподіл військових конфліктів на великомасштабні, регіональні і локальні війни, а також збройні конфлікти (як міждержавні, так і внутрішні). За словами М.ПАТРУШЕВА, сьогодні в світі над великомасштабними війнами почали переважати локальні, а також збройні конфлікти. Нова Військова доктрина РФ обумовлює умови застосування ядерної зброї при відбитті агресії із застосуванням звичайних засобів ураження не тільки у великомасштабній, але й у регіональній і навіть у локальній війні. <p>За словами секретаря Ради безпеки, необхідність підготовки нової редакції документа була зумовлена тим, що стара (чинна) Військова доктрина є документом перехідного періоду - кінця XX століття. Під час розробки нового документа був проведений аналіз військово-стратегічного становища в світі і перспектив його розвитку до 2020 року. <p>При цьому, підкреслив М.ПАТРУШЕВ, не втратили своєї актуальності і військові погрози, що визначилися раніше. Серед них були названі діяльність щодо прийому нових членів у НАТО, активізація військової діяльності блоку, навчання стратегічних сил США з відпрацюванням управління ядерною зброєю. Як додаткові дестабілізуючі чинники секретар Ради безпеки назвав тенденцію до поширення ядерних, хімічних і біологічних технологій, виробництво зброї масового знищення, активізацію міжнародного тероризму і загострення боротьби за паливно-енергетичні та інші сировинні ресурси. <p>Інтерв`ю М.ПАТРУШЕВА вже прокоментувала Державний секретар США Хіларі КЛІНТОН. Відповідаючи на запитання журналіста "Эхо Москвы", Х.КЛІНТОН заявила, що Військовою доктриною США, на відміну від нової російської, спричинення превентивних ядерних ударів не передбачене. <p>Про розробку нової російської Військової доктрини стало відомо в грудні 2008 року. У жовтні 2009 року М.ПАТРУШЕВ підкреслив, що документ здебільшого грунтується на положеннях попередньої редакції і не є цілком новою розробкою. http://vartainfo.com.ua/world/2009/10/05/oon_rosija_vtratit_1_4999.html Mon, 05 Oct 2009 09:48:53 +0300 Новини Згідно з доповіддю Програми розвитку ООН, Росія, чисельність населення якої скоротилася на 6,6 мільйона осіб з 1993 року, втратить до 2025 року ще 11 мільйонів. Як передає АР із посиланням на доповідь, країну з індексом смертності на рівні екваторіальної Африки, очікує гостра проблема нестачі робочої сили, незважаючи на постійний приплив мігрантів. Скорочення трудових ресурсів стане причиною неминучого уповільнення темпів економічного зростання РФ. <p>Автори доповіді зазначають, що Росії необхідна як реформа системи громадської охорони здоров'я, так і стилю життя - один з найвищих рівнів смертності серед країн з економікою, що розвивається, безпосередньо пов'язаний з пияцтвом та алкоголізмом. <p>За оцінками експертів, починаючи з 1991 року більше половини летальних результатів росіян у віці від 15 до 54 років так чи інакше пов'язано із запеклим споживанням алкоголю. Саме ця "національна традиція" обмежує середній термін тривалості життя для чоловіків Росії віком близько 60 років. <p>Нагадаємо, раніше міністр охорони здоров'я і соціального розвитку Росії Тетяна Голікова закликала вже цього року підготувати концепцію державної політики щодо зниження масштабів зловживання алкоголем та профілактики алкоголізму серед населення Росії. http://vartainfo.com.ua/world/2009/09/27/putin_bude_praviti_r_4872.html Sun, 27 Sep 2009 15:36:33 +0300 Новини Прем'єр РФ Володимир Путін має намір повернутися до президентства у 2012 році і правити Росією два шестирічних терміна. <p>Про це заявив лідер російської опозиції Михайло Касьянов. Він зазначив, що президент РФ Дмитро Медведєв обійме посаду в системі державної влади і не має наміру конкурувати з Путіним. <p>Раніше Медведєв заявив, що не виключає участі в чергових президентських виборах, але може помінятися місцями з прем'єром РФ. <p>"Я впевнений, що Путін піде у 12-му році на два шестирічних терміна. Для цього і змінювалася Конституція", - сказав Касьянов. <p>"Медведєву буде знайдена відповідна функція в рамках тієї системи координат, яка зараз створена...Сьогодні ця роль називається президент, завтра буде називатися інакше", - вважає екс-прем'єр Росії. http://vartainfo.com.ua/world/2009/09/22/ukrains_kij_viklik_d_4786.html Tue, 22 Sep 2009 07:55:09 +0300 Новини 17 січня 2010 в Україні мають відбутися вибори Президента, з якими в Росії пов'язують певні надії на поліпшення російсько-українських відносин. Однак якщо Київ буде проводити колишню зовнішню політику, то російські очікування можуть не виправдатися. Претенденти на посаду Президента України не відрізняються новизною і розмаїтістю. Це значною мірою зумовлює подальший розвиток відносин між двома країнами, що не дає змоги розраховувати на те, щоб вибудовувати співпрацю з чистого листа. <p>До початку осені лідерами майбутніх виборів вважаються Юлія Тимошенко та Віктор Янукович. До них як фаворитів виборчої кампанії прикута підвищена увага. За різними оцінками, Янукович має найбільший рейтинг - 23-25%. За ним слідує лідер БЮТ Тимошенко - 17-18%. <p>Незважаючи на досить високу підтримку виборців, позиції Януковича і Тимошенко досить хиткі. Головна проблема Януковича полягає в обмеженості електорату, який зосереджений у східних регіонах, роз'єднаності в Партії регіонів, а також у відсутності ідеології, підміненої популізмом. Проти Тимошенко грають стрімке падіння економічного зростання, девальвація української валюти, затримки заробітної плати і зниження рівня життя населення. Втім, лідер БЮТ знову має намір розігрувати карту борця з олігархами.<p>Інтрига виборів полягає в тому, що до січня 2010 року рейтинги фаворитів можуть знизитися, що дасть шанси другому ешелону політиків. Наприклад, рейтинги спікера Верховної Ради Володимира Литвина і лідера політичної сили Фронт змін Арсенія Яценюка перебувають в межах 10-12%. Обидва кандидати розраховують на вихід у другий тур, що автоматично підвищить до них інтерес з боку виборців як до нових фігур. Так що вибори ще можуть піднести сюрпризи. <p>Однак і після президентських виборів політична ситуація в Україні залишиться нестабільною. Різні комбінації з діючих політиків не припускають принципових змін в українській зовнішній політиці. <p>Навряд чи вдасться сформувати стійку коаліцію у Верховній Раді. Питання про дострокові парламентські вибори може спровокувати загострення суперечностей між парламентом, урядом і Президентом України. Все це відбуватиметься на фоні незбалансованого бюджету 2010 року, складних відносин між Києвом і регіонами, очікуваннями населення в поліпшенні умов життя. У цій ситуації зовнішньополітичний курс знову може виявитися заручником внутрішньополітичної доцільності, як це вже було не раз. <p>Президентські вибори в Україні як і раніше залишаються у фокусі уваги США. Однак на відміну від 2004 року, коли принциповим питанням для США була фігура нового українського Президента, майбутні вибори важливі для американської адміністрації з точки зору їх демократичності. Тобто легітимність нового глави держави не повинна ставитися під сумнів. Така позиція виходить з впевненості, що незалежно від особи нового Президента зовнішньополітичний курс України не зазнає кардинальних змін. <p>Справді, на попередніх виборах Президента західні країни виконали своє головне завдання. Вони привели до влади Віктора Ющенка, який приступив до демонтажу російсько-українських відносин, запустив маховик перегляду історії і врешті-решт домігся загострення відносин з Москвою<p>Цей успіх американців в Росії до кінця ще не оцінили. Розгляд російсько-українських відносин крізь призму факту помаранчевої революції і приходу до влади Ющенка затьмарює собою довгострокові наслідки для Росії зміни влади в Україні в 2004 році. Хоча американці можуть говорити про епоху Ющенка як про час, коли Росія і Україна вперше за тривалий історичний період опинилися в стані гострої політичної конфронтації.<p>У Росії розраховують, що обрання нового глави української держави приведе до нормалізації двосторонніх відносин. Подібні очікування засновані на поки нічим не підкріпленій впевненості, що новий Президент на відміну від Ющенка, який теж бере участь у виборах, буде зацікавлений відновити перерваний діалог між країнами. Тим часом малоймовірно, що новий Президент України змінить характер російсько-українських відносин. Незалежно від того, хто переможе на виборах, Україна продовжить курс на подальший відхід від Росії. <p>Привід для такого песимістичного прогнозу дає аналіз політики Ющенка на російському напрямку. Вона була спрямована не тільки на загострення відносин з Москвою і дистанціювання від неї з широкого кола історико-культурних питань, але і на демонтаж пострадянського простору. Київ домагався його дроблення, фрагментації і ослаблення на ньому впливу Росії. У зв'язку з цим не варто очікувати коригування зовнішньополітичного курсу України у бік зближення з Росією. Його базові положення будуть збережені будь-яким з політиків, які прийшли на зміну Ющенку. Київ продовжить курс на вступ до НАТО, важко проходитимуть переговори з питання ЧФ РФ, продовжиться наступ на російську мову та культуру. <p>Відповідно роздуми про те, на кого з українських політиків має робити ставку Росія, позбавлені будь-якого сенсу. Необхідно вибудовувати робочі відносини з усім спектром українських політичних сил. Одночасно варто позбуватися від ілюзій, що нинішні політичні сили в Україні можуть стати провідниками російських інтересів. <p>У міркуваннях про прихід до влади в Україні «хорошого» Президента не беруть до уваги той факт, що ситуація може розвиватися і за більш несприятливим сценарієм. Це можливо у разі, якщо новий український Президент не тільки збереже колишній курс, але і піде на висунення жорстких умов. У цьому разі Росії доведеться у прямому розумінні виторговувати вигідні для себе рішення, несучи значні економічні витрати. <p>Таким чином, незалежно від того, хто стане новим Президентом України, Росії варто готуватися не стільки до тривалих і непростих переговорів з гострих проблем російсько-українських відносин, що слід переглянути пріоритети зовнішньої політики на українському напрямку. Перш за все виходячи з того, що в українському політичному класі склався консенсус щодо руху України в напрямку західних країн і послаблення зв'язків з Росією. <p>В останні роки Росія намагається, хоча і не завжди вдало, реагувати на недружню політику України. Створюються власні виробництва, знижуючи залежність від української продукції, просуваються проекти нових трубопроводів, що йдуть в обхід України. Однак російській політиці не завжди вистачає послідовності, відсутні довгострокові орієнтири, немає консолідованої точки зору з ряду принципових питань, великий вплив продовжує надавати великий капітал. І, головне, Росія ніяк не може визначитися щодо того, чи є Україна стратегічним партнером, як це записано в міжнародних документах, або це держава, чия зовнішня політика йде врозріз з її власними інтересами. Без чіткої відповіді на це питання буде складно вибудовувати відносини з Україною і відстоювати російські інтереси на пострадянському просторі.<p><b>Сергій Жильцов</b> http://vartainfo.com.ua/world/2009/09/19/rossija_ustanavlivae_4769.html Sat, 19 Sep 2009 12:13:02 +0300 Новини По мнению экспертов, Медведев уже озвучил новые планы России относительно Украины.<p>Стратегической целью внешней политики Российской Федерации является установление "протектората" над Украиной с возможным последующим делением страны. По мнению экспертов, новые планы относительно Украины были озвучены в августовском заявлении российского президента Дмитрия Медведева и в близком по содержанию развернутом выступлении депутата Государственной думы РФ Константина Затулина в мае 2009 г.<p>"Речь идет фактически об ультиматуме: сохранение территориальной целостности Украины обусловлено ее переходом к "особым отношениям" с РФ, а фактически — к российскому протекторату над слабой Украиной", — отмечают Горбулин и Литвиненко.<p>При этом, по мнению специалистов, у Кремля пока отсутствует подробный план достижения этой цели, и Россия готова действовать ситуативно.<p>"Речь не о разработанном плане действий, а именно о стратегических целях и задачах, направлениях и приоритетах. Текущие конкретные действия Москвы будут определяться ходом ситуации и прежде всего реакцией Украины", — подчеркивают эксперты.<p>Горбулин и Литвиненко не исключают, что протекторат над Украиной не является конечной внешнеполитической целью Российской Федерации.<p>"Не исключено, что установление протектората может рассматриваться лишь как переходный этап для дальнейшего территориального раздела Украины, вероятно, на три части, по модели, оглашенной скорее всего российской разведкой в итальянском геополитическом журнале Limes", — допускают специалисты.<p>В упомянутой модели, по словам Горбулина и Литвиненко, идет речь о прямом включении Юга и Востока Украины в состав РФ, создание марионеточного правительства на территории Центральной Украины и отгораживании от Западной как основного "нарушителя покоя". http://vartainfo.com.ua/world/2009/09/15/_font_color_black_po_4706.html Tue, 15 Sep 2009 08:24:34 +0300 Новини Популярний американський актор, виконавець головних ролей у знаменитих фільмах "Брудні танці" і "Привид" Патрік Суейзі помер в понеділок у віці 57 років у США, повідомила офіційний представник і біограф актора Аннет Вульф. В останні півтора року актор страждав на рак підшлункової залози. Сам Суейзі говорив, що йому залишилося приблизно два роки життя. <p>Незважаючи на невиліковне захворювання, про яке стало відомо в березні 2008 року, актор продовжував працювати - він писав мемуари і знімався в серіалі "Звір" (The Beast) на каналі A & E. У 2009 році перші 13 серій цього фільму вийшли на екран, зібравши майже півторамільйонну аудиторію - що вважається дуже непоганим показником для серіалу в США. <p>Знімаючись у своїй, як виявилося, останній картині, Суейзі вважав за краще не брати болезаспокійливих препаратів, щоб вони не заважали йому, як він сказав, повністю викладатися на майданчику. <p>Зі слів Вульф, Суейзі тихо помер у колі сім'ї, продовжуючи боротися з тяжкою хворобою, яка мучила його останні 20 місяців. <p>Суейзі пройшов творчий шлях від бродвейського танцюриста до зірки Голівуда. <p>Він знімався в телесеріалах "Ренегати", "Північ і Південь", а також картинах "Червоний світанок" (1984), "Молода кров" (1986), "Найближчі родичі" (1989), "Дім біля дороги" (1989), "На гребені хвилі" (1991), "Відчайдушний тато" (1993), "Листи вбивці" (1998), "Донні Дарко" (2001), "Брудні танці 2: Гавайські ночі" (2004) та інших. <p>За свою кар'єру він тричі висувався на премію Золотий глобус - друга за значимістю в США. Золоту статуетку Оскара йому так і не вдалося здобути, проте він навів інших до володіння вищої кінематографічної нагороди: знаменита Вупі Голдберг вважає себе зобов'язаною саме Суейзі за те, що вона отримала Оскара в номінації Жіноча роль другого плану в картині Привид, де Суейзі зіграв головну роль . http://vartainfo.com.ua/world/2009/09/09/u_prodazh_vihodit_po_4626.html Wed, 09 Sep 2009 08:57:56 +0300 Новини Відразу дві новинки, пов`язані з легендарним англійським гуртом "Бітлз", виходять сьогодні на світовий ринок.<p>Повне видання всіх альбомів легендарної четвірки і відеогра "Бітлз: Рок-гурт". Музична антологія включає зроблені у цифровому форматі 14 компакт-дисків і є римейк 12 студійних альбомів "Бітлз" плюс 2 альбоми з ранніми синглами і музикою для фільмів. Британські фахівці вже назвали це найбільшою подією з моменту розпаду групи майже 40 років тому. Робота над цим проектом почалася 4 роки тому на знаменитій лондонській студії "Еббі-роуд", у якій легендарна ліверпульська четвірка записала практично всі свої альбоми. При підготовці колекції використовувалася новітня техніка, яка дозволила відтворити справжнє звучання ансамблю. Відеогра "The Beatles: Rock Band" включає 45 пісень гурту. Учасникам надається можливість візуально виступити в знаменитому ліверпульському клубі "Каверн", записати диск в студії "Еббі-роуд" і заспівати на лондонському даху. http://vartainfo.com.ua/world/2009/09/05/top_samyh_dorogih_go_4567.html Sat, 05 Sep 2009 11:15:27 +0300 Новини По дороговизне проживания Киев и Москва вошли в пятую десятку. Жизнь в белокаменной, все-таки дороже, чем в стольном граде Киеве. В украинской столице, по утверждениям исследователей из швейцарского банка UBS, можно относительно дешево питаться, но при этом придется изрядно раскошелиться на обновление и пополнение гардероба. Швейцарские аналитики сравнили доходы, цены и уровень жизни в 73 крупных городах мира.<p>По дороговизне проживания Киев и Москва вошли в пятую десятку. Жизнь в белокаменной, все-таки дороже, чем в стольном граде Киеве. Российская столица расположилась на 56-м, а Киев на 59-м месте. В сравнении с аналогичными исследованиями за 2006 год жизнь в славянских столицах оценивалась гораздо дороже (41-е и 47-е места). Эксперты считают, что это не Москва и Киев дешевеют, а другие столицы дорожают.<p>Аналитики UBS в исследовании «Цены и зарплаты-2009» исследовали ситуацию в 73 городах мира. Для составления рейтинга дороговизны были взяты цены на стандартный набор из 122 услуг, среди которых аренда жилья, еда, одежда, транспорт, бытовая техника, рестораны, кинотеатры, алкоголь, табак, лекарства. При этом оценивалась стоимость необходимых товаров и услуг именно для местных жителей, а не для экскурсантов или командированных. Оклады оценивались по 14 типичным для столиц специальностям, в основном офисным. Размер зарплаты учитывался после вычета всех налогов.<p>В итоге самыми дорогими признаны Осло, Копенгаген, Токио, Женева, Хельсинки, Нью-Йорк, Париж и Дублин. Но там же и самые высокие зарплаты. Самым дешевым проживание оказалось в Куала-Лумпуре, Маниле, Дели и Мумбаи, где и зарплаты низкие.<p>Общий вывод исследования: работающие жители западноевропейских городов получают втрое больше, чем их коллеги в Восточной Европе. Исследование также показало, что цены на еду в Москве и Киеве гораздо ниже средних. За основу специалисты UBS приняли ежемесячный стандартный набор из 39 продуктов, его средний размер «по миру» равен 385 долл. на человека. В Киеве стоимость этого набора составила 302 долл., а в Токио — 710 долл. При этом ценники на одежду в Киеве выше средних в 3,5 раза. Так, комплект женской повседневной одежды (костюм, жакет, юбка, колготки и пара туфель) в исследуемых странах обошелся в 120 долл. В Киеве же аналогичный гардероб обойдется уже в 420 долл. Среднемировые расценки на мужской комплект — 205 долл., киевский вариант — 640 долл. http://vartainfo.com.ua/world/2009/09/04/moskva_mozhe_stati_s_4546.html Fri, 04 Sep 2009 07:56:00 +0300 Новини У найближчому майбутньому глобальні столиці, можливо, асоціюватимуться не так із західним світом, як з такими країнами як Китай, Росія та Австралія. Про це пише американський журнал Forbes<p>Як відзначає видання, поки ніхто не перевершив за економічним розвитком такі мегаполіси, як Токіо, Лондон, Париж, Нью-Йорк, Сеул, Сінгапур або Гонконг. Проте, є міста, які наближаються до лідерів, причому достатньо швидко. <p>Одним із таких міст журнал назвав російську столицю. Як відзначає в своїй статті Джоель Коткін, 15 років тому Москва переживала неприємний період, коли безліч людей пасивно стояли в чергах за низькопробними товарами, а у таксі можна було розплатитися пачкою сигарет Kent. Сьогодні ж місто скинуло соціалістичні кайдани і зайнялося розвитком масштабних проектів, проте за все доводиться платити. Московські готелі, які ще чверть століття тому можна було назвати дешевими і навіть похмурими, минулого року були визнані найдорожчими в світі. <p>Також Forbes побачив у Москві тягу до хмарочосів. До недавнього часу в Білокам'яній не було будівель вищих від МДУ ім. Ломоносова (236 метрів). Проте в майбутньому тут може з'явитися найвища будівля в Європі. Крім того, китайські інвестори запропонували проект з будівництва Чайнатауну вартістю близько мільярда доларів. <p>Список світових столиць, за версією Forbes, також можуть поповнити Шанхай (Китай), Пекін (Китай), Мумбаї (Індія), Сан-Паулу (Бразилія), Калгарі (Канада), Дубай (ОАЕ), Перт (Австралія), Х'юстон і Даллас (США), повідомляє Фокус. http://vartainfo.com.ua/world/2009/09/03/u_rosii_masovij_spal_4524.html Thu, 03 Sep 2009 08:05:48 +0300 Новини Дванадцять школярів із Володимирської області Росії, які повернулися після відпочинку в Болгарії, заражені вірусом А/h1n1, відомим також як свинячий грип. Про це в середу, 2 вересня, повідомила прес-служба Росспоживнагляду. <p>Дітей госпіталізували кілька днів тому відразу ж після прильоту з чорноморського курорту. Вони скаржилися на сильне нездужання, у всіх була висока температура.<p>«Прийшли дані лабораторних досліджень. У 12 пацієнтів виявлений вірус А/h1n1. За даними прес-служби Департаменту охорони здоров'я, у десяти дітей захворювання протікає в легкій формі, у двох — в середній. Всі отримують адекватне лікування. Школярі, у яких вірус не виявлений, залишаться під спостереженням лікарів до закінчення інкубаційного періоду, а після цього їх випишуть», - повідомила Ольга Успенська, прес-секретар Управління Росспоживнагляду у Володимирській області. <p>Глава Росспоживнагляду Геннадій Оніщенко раніше заявив, що 1 вересня на заняття не прийшли більше семи тисяч російських школярів. Всі вони в останній тиждень повернулися додому з країн, де помічено високе розповсюдження вірусу. Зараз ці діти знаходяться на карантині. http://vartainfo.com.ua/world/2009/08/30/u_parlamenti_moldovi_4474.html Sun, 30 Aug 2009 14:54:25 +0300 Новини Чотири фракції парламенту Молдови нового скликання офіційно оголосили в п'ятницю, 28 серпня, про створення в парламенті правлячої більшості в кількості 53 депутатів. Парламентську більшість утворили фракції Ліберально-демократичної партії Молдови, Ліберальної партії, Демократичної партії Молдови та альянсу Наша Молдова. Ці партії створили 8 серпня правлячу демократичну коаліцію Альянс за європейську інтеграцію. <p>Партія комуністів, що має в парламенті 48 депутатів, залишила зал засідання, після того, як головуючий на засіданні депутат від Партії комуністів Іван Калин оголосив перерву до 4 вересня для завершення процесу формування всіх парламентських фракцій. <p>Однак депутати вже сформованих чотирьох парламентських фракцій назвали оголошення перерви незаконним. Вони заявили, що мають необхідний кворум для продовження засідання парламенту і продовжили його під керівництвом іншого найстаршого депутата - Йона Хадирке. Таким чином, парламент продовжує роботу. <p>53 мандати дозволяють коаліції обрати голову парламенту, його керівні органи, а також сформувати уряд, для чого необхідно 52 голоси. У той самий час їй не вдасться без підтримки голосів комуністів самостійно обрати президента, який висуває кандидатуру прем'єра, - для цього необхідно 61 голос. <p>Лідери партій, що входять до Альянсу за європейську інтеграцію, запропонували Компартії почати діалог з питання формування органів влади, обрання нового президента. Проте комуністи відмовилися від переговорів і заявивли, що мають намір створити в новому парламенті лівоцентристську антикризову коаліцію, і вступати в діалог будуть не з альянсом, а з окремими партіями, що входять до нього. <p>Альянс за європейську інтеграцію вже висунув єдиним кандидатом на пост спікера молдавського парламенту лідера Ліберальної партії Міхая Гімпу, який є активним прихильником об'єднання з Румунією. http://vartainfo.com.ua/world/2009/08/28/_territorial_nye_vod_4470.html Fri, 28 Aug 2009 17:10:14 +0300 Новини Береговая охрана ФСБ России совместно с абхазскими пограничниками обеспечит безопасность судов, заходящих "в территориальные воды" Абхазии, от задержаний со стороны Грузии. Об этом в пятницу, 28 августа, сообщил замруководителя пограничной службы ФСБ генерал-лейтенант Евгений Инчин. По его словам, такие меры приняты "в рамках подготовки к Олимпиаде-2014 в Сочи". <p>"На море они ведут себя достаточно агрессивно. Заход судов под флагами третьих стран в территориальные воды Абхазии является для грузинской стороны основанием, чтобы в отношении них проводились различные действия, в том числе процессуального порядка", - сказал Инчин.<p>Он уточнил, что соглашение РФ с Сухуми об охране границы предусматривает совместные действия по обеспечению безопасности в "территориальных водах" непризнанной республики<p>Грузия считает Абхазию частью своей территории. В этой связи Тбилиси рассматривает доставку грузов в непризнанную республику морским путем без разрешения как нарушение законодательства страны. <p>Береговая охрана Грузии с начала 2009 года задержала у берегов Абхазии за различные нарушения 23 судна, в том числе четыре - за нарушение правил входа в воды "оккупированных территорий".<p>26 августа исполнилось ровно год с момента признания Россией независимости Абхазии и Южной Осетии. В ответ на действия Москвы Грузия разорвала дипломатические отношения с Россией, объявив две закавказские республики оккупированными территориями.<p>За прошедший год Москва установила дипотношения с Сухуми и Цхинвали, заключила с ними соглашения о дружбе и сотрудничестве и договорилась о совместной охране границ. <p>Вслед за Россией Южную Осетию и Абхазию признала только Никарагуа. http://vartainfo.com.ua/world/2009/08/26/demokratichna_ukrain_4419.html Wed, 26 Aug 2009 15:05:23 +0300 Новини Те, як минулого року розвивалися події в країнах колишнього Радянського Союзу, було захоплюючим для фахівців, але могло здивувати аматорів: чому дві найбільші країни Європи виявилися настільки несхожі один з одною. Росія повернулася до авторитаризму, в той час як Україна, схоже, дорослішає і стає справжньою демократією. Як же це могло статися - не дивлячись на схожу східнослов'янську, православну культуру цих націй і їх спільну історію? <p><b>Культурні відмінності України проти маргінальних меншин Росії </b><p>Цінні відповіді на це питання, надані соціологами, часто звертають увагу на особливі обставини трансформації України і Росії, починаючи з 1990-го року. Поділ української нації на дві регіональні та політичні культури, нещодавно порівняний Іваном Качановським з більш трагічним розколом у Молдові, створює численні проблеми, але також підтримує плюралізм. Патова ситуація між історично різними регіонами прозахідної Галичини, Закарпаття, Волині та Буковини з одного боку і проросійськи налаштованої Східною та Південною Україною з іншого означає, що політичний ландшафт країни став, за словами Лучана Вея, "плюралістичним за замовчуванням". Хоча саме по собі воно і не є чинником, що просуває демократію, географічне розділення населення України стало, як показав Пол Д'Аніері, перешкодою для надмірної централізації влади. <p>Хоча її часто зображують як багатонаціональну країну, населення Російський Федерації, насправді, на 80 відсотків складається з етнічних росіян, серед яких існує мало культурно-регіональних відмінностей.<p>Пострадянська Росія навпаки є більш однорідною з культурної точки зору. Хоча її часто зображують як багатонаціональну країну, населення Російський Федерації, насправді, на 80 відсотків складається з етнічних росіян, серед яких існує мало культурно-регіональних відмінностей. Решту 20 відсотків населення розділені між невеликими національностями і діаспорою, що відіграють важливу роль у самовизначенні Росії як поліетнічної держави. Однак ці меншини не являють собою консолідованої політичної сили, здатної здійснювати прямий вплив на зовнішню і внутрішню політику Москви, схожий з впливом, який північно-західні або південно-східні області України чинять на Київ. Крім того, як стверджує Майкл Макфол, Росія постраждала від незавершеної революції за правління Бориса Єльцина. Неповний перехід [до демократії] в 1990-х роках, особливо в тому, що стосувалося розвитку демократичних інститутів, завжди був і залишається перешкодою для Росії. Врешті-решт, це призвело до відновлення авторитаризму при Путіні. Додаткові аргументи, що пояснюють невдачі російських реформ, звертають увагу на чеченську авантюру Єльцина в 1994 році або на сумнівні політичні наслідки володіння величезними запасами енергоресурсів. <p>Багатовікова боротьба України за політичну автономію та незалежність від іноземного панування - монгольського, московського, польського, литовського, оттоманського, австро-угорського і радянського - є провідною ідеєю сучасної української історіографії. <p>Хоча ці пояснення є обґрунтованими, вони не дають повної відповіді на питання про те , чому на сьогоднішній день Україна є єдиною з колишніх радянських республік, заснованих в 1922 році, хто рухається до консолідованої демократії. Додаткові пояснення можна знайти в історії України або, вірніше, в історичній міфології Києва. <p><b>Продемократична історична міфологія України </b><p>Перш за все, багатовікова боротьба України за політичну автономію та незалежність від іноземного панування - монгольського, московського, польського, литовського, оттоманського, австро-угорського і радянського - є провідною ідеєю сучасної української історіографії. Збереження суверенітету підтримується, в тій чи іншій мірі, найбільш значимими відповідальними особами та інтелектуалами. Як стверджує Тарас Кузіо, Україну можна розглядати як постколоніальну країну, в якій визвольний і анти-імперський націоналізм підтримує демократичні тенденції, а не протидіє їм. Незважаючи на досить низький електоральний бар'єр у 3-4 відсотки на парламентських виборах, з того часу, як країна отримала свою незалежність у 1991 році, у Верховній Раді ніколи не було радикально-правої, ультранаціоналістичної фракції. Це різко контрастує з більшістю інших східноєвропейських і навіть багатьох західноєвропейських країн у період після холодної війни. <p>Більше того, політика самосвідомості в сучасній Україні найчастіше посилається на дорадянський первинний демократичний досвід, який вважається визначальним для української нації і демонструє її включеність до Європи. <p>Ідея демократичного управління відстежується до епохи Київської Русі з 9-го по 12-те століття, який вважається Золотим століттям української до-національної державності.<p>Таким чином, ідея демократичного управління відстежується до епохи Київської Русі з 9-го по 12-те століття, який вважається Золотим століттям української до-національної державності. Київська Русь вважається державою, що малаи народовладдя у формі місцевих зборів (віче), які розробили досить розвинене законодавство у вигляді Руської правдиі робить спроби заснувати виборчу монархію. Виникнення козацького гетьманства в 16-му столітті демонструє ще одну первинну українську державу, що відіграє важливу роль у сучасній національній самосвідомості. Будучи озброєними селянами, козаки сформували на берегах Дніпра військову республіку із законодавчим органом - Радою - в рамках якого чоловіки обирали військового лідера республіки, гетьмана, за допомогою голосування. Любов козаків до свободи і напівдемократичне управління козацької республіки до цього часу впливають на уявлення українців про самих себе. Козацький гетьман Пилип Орлик склав (не пізніше 1710 року) одну з перших конституцій у світі, яка прагнула трансформувати гетьманство на виборну монархію. Закон Орлика так ніколи і не вступив у силу і, за сучасними стандартами, є надмірно спрощеним текстом. Тим не менше, свого часу, цей документ отримав визнання як серйозний, і був використаний при складанні майбутніх конституційних документів. <p>Під час революційного сум'яття 1917-1918 років, на світ ненадовго з'явилася Українська народна республіка, чиї законодавчі збори складалися з делегатів, які представляли всі значущі політичні партії. Цей короткий, але за сучасними стандартами вже цілком демократичний експеримент заслуговує на особливу увагу за прихильність його лідерів до верховенства закону. <p>Найбільш важливий не реальний хід історії, а той факт, що ці та деякі інші тенденції надихають історичні міфи, що визначають сьогодні національну самосвідомість.<p>Найбільш важливий не реальний хід історії, а той факт, що ці та деякі інші тенденції надихають історичні міфи, що визначають сьогодні національну самосвідомість. Тому українці вважають, що у них є традиція індивідуалізму та любові до свободи, і що їх країна завжди була різноманітною, позбавленою "сильної руки" і навіть не піддається управлінню. Іноді ці особливості згадуються як чинники, що пояснюють видиму нездатність України закріпити національне самовизначення, але останнім часом вони відіграють допоміжну роль в процесі демократичного переходу. Ці особливості стимулювали помірну, яка шукає консенсусу поведінку еліт, продемонстровану під час Помаранчевої революції 2004 року і протистояння між парламентом і президентом в 2007 році. <p><b>Погляд росіян на імперську спадщину Росії </b><p>Це відрізняється від історіографії та само-стереотипів, що панують сьогодні в Росії. Безсумнівно, що історія Московії також має низку первинних демократичних тенденцій. Росія також може претендувати на спадщину Київської Русі та самоврядування козаків. Більше того, в Середні віки, знамениті міста-держави Новгород і Псков управлялися колективним органом, який представляв знать (віче), проводили вибори представників виконавчої влади і мали зародкову систему стримувань і противаг. Пізніше, Земський собор обрав першого царя з династії Романових Михайла. Його нащадок Олександр Другий почав так звані Великі реформи в 1861 році. Всеохоплюючий проект Олександра містив у собі звільнення кріпаків, законодавчі реформи, впровадження місцевого самоврядування та створення законодавчих зборів. З часом, трансформація, розпочата царем-визволителем і продовжена під час революції 1905-1907 років, могла б призвести до появи конституційної монархії схожої із західноєвропейськими моделями. Однак перша спроба Росії здійснити перехід до демократії була підірвана катастрофічними наслідками Першої світової війни. <p>У популярній історичній пам'яті сьогодні панують позитивні оцінки таких фігур, як Олександра Невського, Петра Великого, а також, в деякій мірі, Івана Грозного і Йосипа Сталіна.<p> Хоча ці факти, звичайно ж, добре відомі в Росії, вони відіграють досить незначну роль у національній міфології і самосприйнятті Росії. Замість цього, в популярній історичній пам'яті сьогодні панують позитивні оцінки таких фігур, як Олександра Невського, Петра Великого, а також, в деякій мірі, Івана Грозного і Йосипа Сталіна. Ці люди були успішним військовими лідерами і часто свого роду модернізаторами. Проте, про них також можна сказати, що вони збирали всю владу у своїх руках і не терпіли ніяких заборон для своїх виключних прав. Навіть найбільш прозахідного з російських царів, майже повсюдно обожнюваного Петра Великого, який відіграв у російській історії суперечливу роль: модернізована держава, яку залишив після себе Петро, була дуже централізована, якщо не сказати майже тоталітарна. <p>У відомому сенсі, блискучий (хоча й залежний від нафти) зліт Путіна можна пояснений цими передумовами. Хоча він швидше щасливий, ніж великий лідер, чинний прем'єр-міністр і фактичний правитель Росії, схоже, відповідає уявленням про нового Петра - і є авторитарним, але (на вигляд) ефективним модернізатором. <p>Багато росіян вважають, що їх унікальність є результатом імперської спадщини Росії, що складається з військової сили, територіального розширення і перемог у війнах.<p>Погляд росіян на історію своєї батьківщини визначається не стільки блискучою історією російського народу і його численних геніїв, які часто знищувалися своїм власним урядом . Замість цього, багато росіян вважають, що їх унікальність є результатом імперської спадщини Росії, що складається з військової сили, територіального розширення і перемог у війнах. Багато українців вважають Придніпровську козацьку республіку не військовим орденом (яким вона багато в чому була), але цитаделлю волі. Київська еліта вітала розпад Радянського Союзу як визволення. На відміну від українців, росіяни сьогодні знову відкривають для себе візантійську спадщину царепапізму. Їхнє глибоке розчарування через втрату своєї імперії і статусу супердержави, що відбулася в 1989-1991 роках, змушує деяких спостерігачів говорити про Веймарський синдром і порівнювати пострадянську Росію з дофашистською Німеччиною. <p>Очевидно, що історія - це ще не все. Як показує розвиток постфашистської Німеччини, країни можуть швидко змінюватися. Проте, до того часу, поки Росія та інші пострадянські республіки будуть зберігати національну міфологію, не звертаючи увагу на первинні демократичні починання в їх історії, вони залишаться в полоні у своїх авторитарних традицій. Україна являє приклад країни, здатної порвати з негідним минулим, і створити плюралістичну державу, черпає натхнення з відповідних (хоча, іноді, й ідеалізованих) прецедентів національної історії.<p><b>Андреас Умланд, Інгмар Бредіс</b> http://vartainfo.com.ua/world/2009/08/25/majkla_dzheksona_vbi_4412.html Tue, 25 Aug 2009 16:42:22 +0300 Новини Причиною смерті короля поп-музики Майкла Джексона стало передозування потужним анестетиком Propofol.<p>Такі дані були оприлюднені згідно результатів розтину, надані судовою медекспертизою. "Головний судовий патологоанатом Лос-Анджелеса доктор Сатьявагісваран вказав, що він проаналізував попередні результати токсилогічної експертизи і, на його думку, причиною смерті Джексона став смертельний рівень Propofol", - йдеться в оприлюднених судових документах. <p>Як повідомлялося, експерти завершили упорядження результатів розтину останків Майкла Джексона, який раптово помер 25 червня на 51-му році життя, ще 11 серпня. Проте всі документи слідства у справі Джексона "трималися в таємниці з міркувань безпеки". <p>За даними американських ЗМІ, головним підозрюваним у справі про його загибель є особистий лікар Конрад Мюррей. Він знаходився поруч з Джексоном в останні хвилини його життя. Також у поле зору поліції, що розслідує справу про смерть Джексона, потрапило понад десять лікарів, запідозрених у незаконному виписуванні ліків, і їх число може подвоїтися. <p>Між тим, 19 серпня особистий лікар Майкла Джексона Конрад Мюррей, якого ЗМІ називають головним підозрюваним у справі про загибель співака, опублікував відеозвернення. "Я зробив усе, що міг. Я розповів правду і я вірю, що правда переможе", - сказав Мюррей в короткому відеопосланні на сайті YouTube. <p>Тим часом, 21 серпня AFP з посиланням на офіційну заяву родини покійного повідомило, що похорони Джексона відбудуться 3 вересня. Раніше було заявлено, що дата похорону перенесена у зв'язку з тим, що родині покійного необхідно врегулювати деякі моменти перед похороном.<p>Незабаром після цього батько співака Джо Джексон розповів журналістам про майбутні похорони, заплановані на 29 серпня. <p>Згодом, за словами все того ж Джо Джексона, захід було вирішено перенести на 31 серпня http://vartainfo.com.ua/world/2009/08/21/kiiv_vzjav_visoku_no_4322.html Fri, 21 Aug 2009 12:09:26 +0300 Новини Україна направила на адресу Росії 14-у за цей рік ноту протесту щодо дій Чорноморського флоту, який базується в Криму. Цього разу російський флот, як заявляє офіційний Київ, був викритий в забрудненні Севастопольської бухти. Крім того, в Україні повідомили, що видворені російські дипломати є персонами нон грата, і вимагали від Росії роз'яснень з приводу законопроекту президента Дмитра Медведєва про порядок застосування російською армією сили за межами країни, пише ВЗГЛЯД.<p>У Києва дозріли чергові претензії до Чорноморського флоту, який, як в один голос стверджують і Президент Віктор Ющенко, і його зовнішньополітичне відомство, систематично грубо порушує двосторонні домовленості і українські закони.<p>Цього разу російський флот вирішили звинуватити в спробі зіпсувати Чорне море. «МЗС України направив чергову ноту протесту Російської Федерації у зв'язку із забрудненням акваторії Севастопольської бухти», - повідомив у понеділок про нові українські претензії виконуючий обов'язки першого заступника закордонних справ країни Юрій Костенко. <p>Вже 14-й за цей рік протест щодо ЧФ Київ поспішає озвучити, не встигаючи отримувати відповіді на свої минулі претензії до Росії. Наприклад, поскаржився Костенко, зовнішньополітичне відомство досі не отримало відповіді російської сторони на свою ноту в зв'язку з вогнепальним пораненням української громадянки під час стрільб у Севастополі. <p>«Реакції нуль, пройшов майже місяць. Нам кажуть, що вона не звернула уваги на табличку, яка була прибита на якомусь паркані. Ну, знаєте, сам полігон знаходиться на відстані 500 метрів від помешкань громадян України. І річ не в тім, що потерпіла - громадянка України, а якщо б постраждала громадянка Казахстану або РФ, ми б так само реагували, тому що порушуються правила для проведення військових стрільб», - наводить його слова Інтерфакс . <p>Нагадаємо, за поранення студентки Севастопольського національного технічного університету МЗС України вимагає від Росії виплати матеріальної компенсації. Однак у самому ЧФ заявляють, що дівчина грубо порушила режим проходу на військові об'єкти і повинна сама нести відповідальність за нещасний випадок, що послідував за цим.<p>Разом з нотою протесту до Москви незабаром може бути направлено вимогу офіційно роз'яснити Києву внесений російським лідером Дмитром Медведєвим у Держдуму законопроект про порядок застосування Збройних сил Росії за межами країни. Документ, підкреслив український дипломат, вже викликав серйозну заклопотаність у його держави. <p>«Ми з тривогою сприймаємо такий документ. Це не тільки стосовно України, це стосується будь-якої території », - сказав він. На його думку, законопроектом Росія закріплює право на агресію у всіх країнах, де перебувають її громадяни. «А у нас десятки тисяч громадян зараз живуть з двома паспортами», - підкреслив він. <p>Що ж стосується масштабного дипломатичного скандалу між країнами, то Костенко визнав, що радник посольства Росії Володимир Лисенко і радник-посланник українського посольства Ігор Березкін, що виїхав з Москви, фактично є персонами нон грата. <p>Відповідаючи під час прес-конференції на питання про те, чи є вислані дипломати - як українські, так і російські - персонами нон грата, він відповів: «Так, фактично так». На уточнююче питання, чи можуть дипломати, котрі виїхали, відвідати країну колишньої роботи в особистих справах, дипломат відповів: «Вони вже навряд чи зможуть приїхати ... Вони персони нон грата». <p>Водночас перший заступник міністра закордонних справ заявив, що Україна розраховує на розвиток плідних відносин з Росією до і після президентських виборів в країні. «МЗС у Києві відстежувало реакцію українських політиків і ЗМІ, а також за кордоном на послання президента РФ і відповідь на нього Віктора Ющенка. Позиція більшості держав полягає в тому, що це двосторонні відносини України та Росії», - зауважив Костенко. http://vartainfo.com.ua/world/2009/08/20/timoshenko_perekroet_4383.html Thu, 20 Aug 2009 23:07:19 +0300 Новини Премьер-министр Юлия Тимошенко заявляет, что не допустит закрепление за русским языком статуса второго государственного языка в Украине. Об этом она сообщила сегодня, выступая на Международном конгрессе украинцев во Львове. Она подчеркнула, что в настоящее время в 81% школ преподавание ведется на украинском языке. <p>«Поэтому сегодня даже те политики, которые заявляют о необходимости сделать российский язык вторым государственным, вынуждены учить своих детей в украинских школах, потому что это будущее. Сейчас украинский язык стал «модным», запомните это слово. Сейчас на нем все стараются говорить. И мы не дадим даже поставить это вопрос - о втором государственном языке в Украине, до тех пор, пока я нахожусь при власти», - сказала Тимошенко. http://vartainfo.com.ua/world/2009/08/14/podstav_k_a_dlja_med_4299.html Fri, 14 Aug 2009 21:13:47 +0300 Новини «Який ти в чорта лицар, коли голою ... їжака не вб’єш?» - эта дипломатическая формулировка запорожцев не утратила своей актуальности и через 350 лет после написания. Письмо запорожских казаков турецкому султану, очевидно, могло бы стать и адекватным прообразом ответа на послание президента РФ Медведева своему украинскому коллеге. Так как то неэпистолярное обращение, <b>кроме вызывающе неприличного тона, не содержит ни единого конкретного факта или аргумента о НЕЗАКОННОСТИ действий либо Украины как государства, либо Виктора Ющенко как его главы.</b> Вместе с тем оно представляет собой набор маловразумительной раздраженности и обид за то, что кто-то позволяет себе быть самостоятельным и не спрашивать у России разрешения на свое мнение.<p>Насколько этот внешнеполитический мессидж Дмитрия Медведева был продуманным и просчитанным для употребления вне пределов России, свидетельствует почти молниеносная реакция на него в МИД РФ. Еще до того, как кто-либо в Украине сумел оценить и ответить на «превед» из Сочи, Министерство иностранных дел России призвало не драматизировать ситуацию вокруг заявления Медведева. <b>В переводе с дипломатического языка на общедоступный, это означало: да не обращайте вы на него никакого внимания!<p>Официальный Киев так и поступил: какой смысл реагировать на претензии, не имеющие под собой никаких правовых обоснований? </b>Правда, поспешили отметиться по этому поводу лидеры различных политических сил: кроме стандартного пророссийского экстаза партий с Окружной, типа ПСПУ, ожидаемую реакцию проявили и те, кто, образно говоря, давно спит в алюминиевых кастрюлях ногами в сторону Украины – Янукович и Симоненко. Но их мнение давно всем известно, а потому, вряд ли, президент России желал услышать именно этих персонажей. Дмитрию Анатольевичу, наверняка, хотелось устроить внешнеполитическую склоку с равным себе по статусу. Но не получилось. Уровень, на котором Медведев получил отлуп, не поднялся выше главы парламентской партии «Наша Украина». Вера Ульянченко по-партийному принципиально дала оценку высказываниям члена партии «Единая Россия».<p><b>От такого расстройства российский МИД стал вовсе терять свое лицо, начав комментировать то, чего не было на самом деле. </b>Во внешнеполитическом ведомстве России мнение главы украинской партии скоропостижно объявили реакцией Секретариата Президента Украины, начав опровергать мнение Секретариата, которое тот и не высказывал.<p>Дипломатический конфуз России достиг такого масштаба, что кремлевская Администрация была вынуждена заявить , что послание Медведева направлено лично главе украинского государства Виктору Ющенко, а не народу Украины, к которому якобы у Кремля претензий нет.<p>Однако ж, коль послание личное, то пусть бы сам Дмитрий Анатольевич лично и говорил о статусе своего послания, а не передоверял это своим чиновникам. Да и негоже личное послание тиражировать не только в СМИ, да и просто размещать в видеоблоге. <b>А коль все же согласиться с тем, что Медведев очень лично обратился лично к Ющенко, то отказ направить посла РФ в Украину выглядит и вовсе не как поступок государственного деятеля великой страны, испытывающей дружественные чувства к «братскому» народу Украины, а как мелкая личная пакость, личная месть, основанная на чувстве личной обиды. </b>Этакое яркое проявление вполне сформировавшегося комплекса наполеончика.<p>Кстати, именно «комплекс Наполеона» и может объяснить, зачем и почему именно сейчас появилось это послание Медведева. <b>Так случилось, что 9 августа в России праздновали сразу две даты: во Владикавказе отмечали годовщину «победы» над Грузией, а в остальной России - 10 лет нахождения Путина у власти. И чтобы понять сопоставимость этих двух событий, достаточно в GOOGLE набрать «Медведев 9 августа Владикавказ» и «Путин 9 августа 10 лет». По первому запросу поисковик выдаст 37 тысяч упоминаний в Интернете, а по второму 2 200 000!</b><p>Таким образом, в этот день Верховный главнокомандующий России, отдавший приказ на «принуждение» Грузии оказался на задворках не только мировых, но и практически всех российских СМИ, переполненных юбилейной фотосессией ВВП в стиле героя «Горбатой горы». Очевидно, на этом фоне Дмитрий Анатольевич решил повторить свой прошлогодний «подвиг» и одержать еще одну скоротечную и громкую «победу». И если не военную, то хотя бы дипломатическую. А поскольку отыграться России особо не на ком (все же страшно «катить бочку» на членов НАТО и ЕС Эстонию или там Польшу), то в качестве жертвы были выбраны Украина и Ющенко.<p>Но на кого был рассчитан этот эпатажный выпад российского президента? На Украину и Украинцев? – вряд ли. Отрицательный прогнозируемый эффект сказался сразу в тот же день, еще более ярко проявив неприятие агрессивного стиля «старшего брата».<p>На мировое сообщество? Тоже нет. Там по достоинству оценили внешнеполитическую неадекватность Дмитрия Медведева. В самой мягкой форме эту оценку высказал бывший посол Германии в Украине Дитмар Штюдеманн, заявив, что в Европе не понимают, насколько прямой вызов Медведева украинскому президенту полезен для отношений между двумя странами: <i>«Ведь в следующем году так или иначе пройдут президентские выборы. И все переиграется. Зачем делать такие вещи так поздно? Тем более странно, что после отставки Черномырдина, насколько мне известно, были сделаны запросы относительно аккредитации нового российского посла. В прессе даже звучала конкретная фамилия, и возражений-опровержений со стороны власти не было. И вот вдруг - не назначать и таким способом упустить уже проведенные зондирования. Спрашивается, почему именно в настоящий момент? Это что, попытка вмешательства в украинский политический ландшафт, где, конечно, в настоящее время стоит вопрос, кто будет главным кандидатом на должность президента?»</i><p><b>Остается только один ответ: личное послание Медвева Ющенко адресовано исключительно российскому народу, чтобы даже на фоне неутомимого ковбоя Путина показать «крутость» их президента, способного самостоятельно вот так одним махом взять и поставить на грань разрыва дипломатические отношения с непокорными ему властями Украины. </b>И реакция простых россиян, выражаемая на форумах и в блогах, в общем, оправдывает надежды президента РФ.<p>Но вот выиграет ли в долгосрочной политической перспективе Дмитрий Анатольевич? Однозначно нет. Если все пойдет не так, то тот же ВВП будет иметь все основания свалить внешнеполитический провал на своего преемника. А если все будет «так», то россияне все равно припишут успех Владимиру Владимировича, которого большинство сограждан откровенно считает кукловодом Медведева.<p>Кроме прочего, Путин получил еще одну прекрасную возможность продемонстрировать не только России, Украине, но и всему миру, что его солдафонский стиль с казарменным юмором является в политическом смысле более прогнозируемым и приемлемым, чем спонтанная неадекватность Медведева.<p>А потому, когда придет время, Владимир Владимирович сможет объяснить электорату, почему нужно выбить из под ног Дмитрия Анатольевича ту подставку, на которую тот любит забираться, чтобы выступить перед общественностью.<p>А потому, «який ти в чорта лицар, коли голою сракою їжака не вб’єш?» http://vartainfo.com.ua/world/2009/08/11/iz_rossii_s_ljubov_j_4232.html Tue, 11 Aug 2009 19:30:54 +0300 Новини Во вторник Дмитрий Медведев решил, что Киев пока не заслуживает принимать у себя полномочного посла Российской Федерации, отложив приезд Зурабова и обнародовав заявление в адрес своего украинского коллеги Виктора Ющенко. И это не просто очередной этап охлаждения в отношениях двух стран. Так холодно еще никогда не было. Даже во время Оранжевой революции или так называемых "газовых воен" кремлевский хозяин не позволял себе настолько резких высказываний в адрес соседнего государства и его лидера. <p>Нынче в Кремле Ющенко вспомнили все: и украинское оружие в Грузии, и желание вступить в НАТО, и энергетическую Хартию с ЕС, и желание создать поместную православную церковь, и Черноморский флот, и русский язык, и историю и …. <p>Почему заявление появилось именно сейчас – ему предшествовали и дипломатическая война с высылкой дипломатов, непростой визит Патриарха Кирилла и переговоры с Европой по поводу энергетики. Не стоит сбрасывать со счетов и фактор выборов, ведь там прямо сказано – надеемся, что новое политическое руководство страны будет выстраивать другие отношения. <p>Но главная причина даже не в этом. Это начало реализации новой, более жесткой стратегии России по отношению к Украине. Российские эксперты прямо говорят о том, что их страна достаточно окрепла и, получив признание в мире, вполне способна еще активнее отстаивать "свои естественные интересы". <p>Дальше мы попытались показать какова эта стратегия, и на какой идеологии она основывается. Именно поэтому в тексте так много цитат известных и авторитетных в России людей. <p>"Короче.<p>Россия делает все, чтобы объединиться с Белоруссией.<p>Россия делает все, чтобы оторвать от Украины Левобережье Днепра и Крым.<p>Россия включает в себя, наконец, Абхазию, Осетию и все, что вообще под боком и само просится. Глубоко при этом плюя на реакцию Запада. Пусть утирается – пока мы еще в силах плюнуть".<p>Это не цитата какого-либо радикально настроенного российского политика типа Жириновского. Это – известнейший российский писатель, родившийся в Украине и живущий в Таллине, - Михаил Веллер.<p>Книги Веллера издаются тиражами от 200 до 700 тысяч экземпляров и пользуются неизменным успехом. В большинстве из них Веллер размышляет о судьбе России и дает советы. <p>Прекрасным языком и железной логикой он доказывает российскому обывателю, что у него, у обывателя, не может и не должно быть другой логики, кроме как имперской. Россия, мол, "сложилась огнем и мечом, скрепляя территории и народы, захватываемые и включаемые в себя силой, страстью и убеждением". Особенно примечательны два последних слова в контексте, например, походов Ермака в Сибирь…<p>И не уверовать в эту "непререкаемую для страны истину" у обывателя практически нет шансов - в этом его убеждают не только литераторы, но и политики и аналитики, СМИ и ученые. <p>Имперская идеология это когда "интересы русского народа будут… безоговорочной доминантой. И на нервные замечания соседей будут плевать. И методы будут часто круты".<p>Имперская идеология – это "империя, шовинизм, нетерпимость и жажда власти, никуда она не денется от включения этих элементов. Потому что вегетарианцы в истории не выживают". Это все тот же Веллер.<p>Имперская идеология, это когда о соседях говорят так, как это делает один из ведущих российских теоретиков геополитики Александр Дугин: "Украина - неестественное геополитическое образование, государство-тампон, специально созданное американцами для противодействия интеграции Европы".<p>Но в этом контексте Дугин призывает особо не переживать, ведь, "сближение России и Европы - с ликвидацией англосаксонского "санитарного кордона" - происходило в нашей истории неоднократно. При Екатерине Второй это осуществилось в результате раздела Польши, когда-то это произошло в результате Брестского мира, когда-то это закончилось Пактом Риббентропа-Молотова с тем же результатом. <p>Сейчас нам нужен такой Пакт о разделе зон влияния, чтобы российская граница проходила не по рубежу странных государств-марионеток, а непосредственно между Россией и Европой. Эта общая российско-европейская граница должна проходить по линии цивилизационного раздела, а не по рубежам маргинальных псевдогосударственных образований".<p>Имперская идеология, это когда войну и убийства подают как нечто логичное и очень даже правильное, ведь есть же "великая цель – великая империя". <p>Еще одна цитата от другого известного российского ученого, заместителя директора Института Европы РАН Сергея Караганова: "Надеюсь, что в исторической перспективе нападение Тбилиси на Южную Осетию и ответ России окажутся плодотворным эпизодом. Жертвы – осетины, русские, грузины – могут оказаться вовсе не напрасными. Российские войска дали решительный военный отпор логике бесконечного расширения НАТО, которое, если его не остановить, практически неминуемо привело бы к большой войне. И не в Грузии, а вокруг Украины, почти в центре Европы".<p>Это в Киеве о реальности войны между Украиной и Россией говорить нельзя, табу, нецивилизованно, не по-соседски. В Москве можно. Можно даже писать об украинцах в контексте задач великой империи так, как это делает еще один обозреватель Сергей Баранов: "России не нужно только лишь пространство. Пространство как ценность необходимо Западу, который оперирует представлениями геополитики. <p>А России нужны люди, так как традиционно они — наибольшая ценность. На мой взгляд, он может быть только один — украинцы как этнический, демографический и культурный ресурс большой русской нации. Другого такого ресурса нет, и уже не будет. <p>Это самая большая и реальная ставка в борьбе за Украину. Русская нация испытывает острый дефицит людей, которые могли хотя бы использовать и удерживать имеющееся пространство и размещённые на нем ресурсы". <p>Но все это – публицистика. Есть и другие интересные факты. <p>Чего стоит это: "формирования Вооружённых Сил России могут оперативно использоваться за пределами России, в частности, для решения таких задач, как отражение нападения на Вооружённые Силы России или другие войска, дислоцированные за пределами территории РФ; отражение или предотвращение агрессии против другого государства; защита граждан России за рубежом". <p>Все понятно? Фактически, это значит, что Россия может применить военную силу где угодно, защищая какого-либо своего гражданина. И это уже не публицистика, это проект изменений в закон РФ "Об обороне". <p>Дмитрий Медведев в годовщину событий в Грузии уже обсудил вносимую им поправку с лидерами фракций. У кого-то есть сомнения по поводу всеобщего одобрямса ГосДумы при голосовании за предлагаемую норму, узаконившую военную агрессию?<p>Не удержаться от еще одного примера: что россиянин может прочесть об Украине из справочников типа "20 лучших экскурсий по Украине" . Я попросила свою подругу в Москве зайти в книжный магазин и глянуть, что там можно купить из книг об Украине. Она сделала все достаточно скрупулезно. <p>Вот присланный ею список книг:<p>* Украина. Перезагрузка, 2009 г., - Жильцов С.<p>* Фашизм в Украине: угроза или реальность?, 2008 г.<p>* Куда идем? Беларусь, Россия, Украина, 22 июня 2009 г., Редакторы: Кара-Мурза С.Г., Мусиенко С.Г.<p>* Независимая Украина. Крах проекта, Калашников М.<p>* Поле боя - Украина. Сломанный трезубец, 6 февраля 2009 г., Савицкий Г.<p>* НАТО в Украине. Секретные материалы, 2006 г.<p>* Проект "Украина", или Звездный год гетмана Скоропадского, 16 октября 2008 г., Смирнов А.С.<p>* Россия и Украина. Когда заговорят пушки, 2007 г., Широкорад А.Б.<p>* Бандеризация Украины - главная угроза для России, 18 января 2008 г. <p>* Заявка на самоубийство. Зачем Украине НАТО?, 2009 г., Крючков Георгий, Табачник Дмитрий, Симоненко Петр, Гриневецкий Сергей, Толочко Петр<p>* Пропавшая грамота. Неизвращенная история Украины-Руси, 2008 г., Дикий А.<p>* Нации без дураков. История Украины и ее соседей, 2009 г., Дубовис Г.<p>* Красная свитка: Неизвращенная история Украины-Руси от запорожцев до коммунистов, 16 января 2008 г., Дикий А.<p>* Большая охота: борьба с вооруженным подпольем ОУН в Западной Украине, 2008 г., Санников Г.З.<p>* Пособники Холокоста. Преступления местной полиции Белоруссии и Украины, 1941-1944, 2008 г., Дин М.<p>* Россия и ее "колонии": как Грузия, Украина, Молдавия, Прибалтика и Средняя Азия вошли в состав России, 2007 г.<p>Здесь совершенно излишне что либо комментировать. Названия этих "литературных, публицистических и научных творений" говорят сами за себя. <p>И когда Веллер говорит, что "нынешняя Россия национальной идеи иметь не может", он скромничает. У России Путина-Медведева есть не только национальная идея, идеология, она уже активно воплощается в жизнь, она работает.<p>Все эти утверждения известных людей России удивляют даже не кричащим несоответствием тому, что принято называть цивилизованными и демократическими стандартами. Все это, заметьте, говорится в отношении суверенного и, как декларируется, дружеского государства. <p>Эти реплики поражают другим – однозначностью, системностью и доказанностью. Почитайте и подумайте - а что вы сможете противопоставить этому?<p>Ведь у нас в этой графе полнейший пробел. За 18 лет мы даже не приблизились к тому, что может стать национальной идеей для Украины. Зато наши политики, наоборот, как малые дети в песочнице, с подачи российских политтехнологов продолжают играть самыми больными для разорванного историей народа темами. <p>Но это полбеды. Хуже, что за эти годы нам так и не удалось понять, в какой геополитической реальности мы оказались, вышвырнутые историческим шансом, и как мало у нас времени, чтобы этим шансом – на реальную независимость украинского государства – воспользоваться. <p>Для этого нужно хотя бы адекватно оценивать те процессы, которые происходят в регионе, и четко понимать, какие идеологические установки работают в соседних государствах, тем более, если они прямо направлены на нас. <p>Все это время мы занимаемся другим – упражняемся в популизме, мучительно рожаем национальные элиты, списываем законы и разные доктрины с российских аналогов, меняя слово "наступление" на "оборона". <p>И никак не можем принять той простой истины, что в этом мире нет ничего устоявшегося и нерушимого, что этот мир коренным образом способен измениться за какие-то несколько месяцев, как это было в 1917, 1939 или 1991 годах. <p>И что в определенные периоды времени все международные механизмы отказываются работать. И тогда правит один закон – закон сильного. <p>Но Украина даже не старается стать сильной. Мы продолжаем спорить, изнурять свою страну изнутри, упрямо ходить по граблям истории…<p>И, прочитав отнюдь неслучайно появившееся заявление Медведева, украинские политики даже не задумаются, что это лишь первый шаг. Что продолжение последует непременно… <p>Но даже те из них, кто об этом догадается, будут и дальше заниматься куда более увлекательным для себя занятием – упражнениями в словесности во имя электорального урожая. <p><b>Виктория Сюмар</b> http://vartainfo.com.ua/world/2009/08/10/budet_li_vojna_s_gru_4181.html Mon, 10 Aug 2009 12:58:34 +0300 Новини Россия наложила вето на продление миссии ООН в Грузии. И страны-члены ООН имеют все основания расценивать это как подготовку к новой войне России с Грузией. Можно не гадать, почему так поступает Российская Федерация: как только оттуда уходят международные наблюдатели, Россия получает идеальную возможность инициировать новый конфликт, но при этом заявить, что это сделала Грузия. Тех, кого беспокоит состояние дел на Кавказе, не удивляет тот факт, что Россия опять обвиняет Грузию в военных приготовлениях. Вот и генерал российского Генштаба Макаров не так давно заявил, что Грузия опять бряцает оружием. Хотя, вопреки всем разумным объяснениям, Кремль требует убрать наблюдателей ООН из того района, где они смогли бы подтвердить мировому сообществу, что именно Грузия нападет на Россию, а не наоборот.<p>Да, странам-членам ООН не нравится такое положение дел, но таковы международные правила, так звучат законы, принятые ООН. И международные наблюдатели уходят, чтобы не видеть, как Грузия «нападет» на Россию. Ну, вроде, как в свое время Польша «напала» на Германию.<p>Значит, есть сторона, которой не выгодно, чтобы там сидели люди в голубых или белых касках и четко отслеживали, с какой стороны грянет первый выстрел. И по всем канонам выходит, что эта сторона – Россия. Ведь здравый смысл и здоровая логика подсказывают, что если Грузия готовится к войне, то Москве должно быть выгодно, чтобы в регионе остались независимые наблюдатели с непредвзятым мнением и уличили Грузию в том, что именно она агрессор.<p>Попробуем вернуться к событиям прошлого года. Главной проблемой определения стороны, виновной в развязывании войны, тогда было отсутствие свидетелей начала конфликта. Журналисты западных изданий, которым удалось тогда попасть в этот непростой регион, были не в счет. Хотя именно они открыто и достоверно отображали происходящее в своих изданиях. И у всех на кончике языка вертелся вопрос: будет война между Грузией и Россией?<p>Почему возник вопрос? Очень просто. Южная Осетия постоянно обстреливала грузинскую территорию, взяв за модель отношения организации Хамас и Израиля. Но как только грузины пытались хоть как-то ответить силами своего оружия, Южная Осетия начинала стенать, обращаясь к мировому сообществу, что проклятая Грузия нападает, а режим президента Саакашвили устраивает геноцид несчастных осетин, намереваясь истребить всех до единого человека.<p>Пропаганда работала настолько квалифицированно, что в это верили даже сами осетины, находящиеся в зоне конфликта. Но на простой вопрос, почему же Саакашвили не истребляет тех осетин, которые мирно и спокойно живут в самой Грузии, ответа ни у Кокойты, ни у Кремля, увы, нет! А их там, с учетом беженцев, значительно больше, чем в Цхинвали.<p>О беженцах-осетинах – это не оговорка и не опечатка. На момент возникновения военного конфликта большинство осетин, даже из числа тех, кто по первому зову брал «АКМ» и бежал защищать свою родину, оставили обжитые земли. Им осточертела эта пропаганда и неправдоподобные заявления собственных и российских вождей.<p>Кроме того, увидев исход собственного народа с исконных земель, президент Кокойты вынужден был объявить эвакуацию из Цхинвали, и его покинули почти все жители. Хотя потом, как выяснилось благодаря российским СМИ и заявлениям Южно-Осетинского президента, «грузины напали на мирно спящий Цхинвали». Президент Кокойты также обещал ответить огнем агрессору, нанести ответный удар, у нас, дескать, есть чем. И у них, как оказалось, «было чем»: силами российской авиации и бронетехники.<p>Позже был еще один интересный момент, когда Грузия в одностороннем порядке прекратила огонь. Зачем же Саакашвили это сделал, если спустя несколько часов он сам нарушил соглашение и ударил «Градом» по Цхинвали?» А ларчик просто открывался. Уже после прекращения Грузией обстрелов, российская сторона продолжала «утюжить» грузинскую территорию 152-миллиметровыми пушками.<p>По команде Саакашвили тбилисские МИДовцы связались с Мэтью Брайза, в надежде образумить Россию, но тот не информировал Буша, видимо считая, что Грузия – не политический пуп земли, а скорее задворки.<p>В это же время на Пекинской олимпиаде Путин пытался что-то втолковать Бушу по сути происходящего на Кавказе. Но оказалось, что Буш-младший о Грузии знал лишь по американскому штату с аналогичным названием – Джорджия.<p>Похоже, что Кремль намеревается воспроизвести события прошлого года. И для верности избавиться от международных наблюдателей, чтобы первые мгновения войны остались незафиксированными.<p>Теперь про Ахалгори. Это район, который до войны контролировался Грузией. Абсолютно нормальный регион, без каких-либо всплесков негативной межнациональной или межконфессиональной активности. Неплохой в смысле экономического развития. После известных событий оттуда убежали сначала грузины, а затем и осетины. И тех, и других в Грузии обеспечили нормальным жильем.<p>А в самом районе Ахалгори, несмотря на присутствие российских войск (или благодаря им), образовались какие-то неустановленные бандформирования, которые ходят по домам и отбирают у оставшихся жителей все, что пожелают. Руководить районом поставили некую странную личность, которая даже боится соседских угощений. Район полностью «закрыт» российскими войсками, которые, несмотря на обилие оружия и военный режим, не могут остановить бандитский беспредел.<p>Вот и получается, что, с одной стороны, есть Грузия, которая построила для осетин-беженцев коттеджи, а с другой – российская армия в Ахалгори, которая готовит плацдарм для удара по Тбилиси и находится в Грузии вопреки всем международным соглашениям. Никто не сомневается, кроме Москвы, что район Ахалгори надо снова вернуть Грузии!<p>Вывод напрашивается однозначный. В Ахалгори силами российских военных и назначенной администрации создаются предпосылки для возобновления конфликта и дальнейшего продвижения российских войск на грузинскую территорию. Кремль не хочет выпускать из своих рук земли, важные в геополитическом и военном плане. Москва не хочет уступить странам Запада и НАТО территорию, с которой можно контролировать Иран, Ирак и другие страны, представляющие потенциальную опасность для стран НАТО.<p>Остается ждать первого удара, а чьим он будет – по состоянию на сегодняшний день, определить не представляется возможным. Но что-то верится все меньше и меньше, что это может быть удар со стороны Тбилиси. <p><b>Геннадий НИКОЛАЕВ</b> http://vartainfo.com.ua/world/2009/08/04/vizit_patriarha_kiri_4112.html Tue, 04 Aug 2009 13:54:12 +0300 Новини Об’єднати й помирити – не вдалося? Візит до України патріарха Московського Кирила тільки долив гасу до вогню міжконфесійної ворожнечі в Україні. Патріарх Кирил зробив вигляд, ніби не помітив пропозицію патріарха Філарета про зустріч. Поїздку ж західними областями України можна вважати зірваною. Заключний, найвідповідальніший етап українського візиту патріарха Московського та всієї Русі Кирила починається з великого скандалу. Як повідомив учора «Інтерфакс» із посиланням на главу відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату архієпископа Іларіона (Алфєєва), українська влада «з міркувань безпеки» спрямувала літак глави РПЦ із Севастополя до Києва замість західноукраїнського міста Рівне, куди мав учора прибути патріарх Кирил. <p>Інформація про це прийшла на момент здачі поточного номера «НГ». Тим часом Московський патріарх, згідно з опублікованою раніше програмою, сьогодні вже мав здійснювати поїздку Волинню, де монастирі та храми Московського патріархату – наче стрімчаки у бурхливому морі різноманітних груп прибічників самостійності українського православ’я, а то й зовсім унії з католицтвом. Візит патріарха Кирила цілком міг викликати зіткнення на міжконфесійному ґрунті, що послугувало для української влади приводом до втручання у плани предстоятеля РПЦ. <p>Патріарх Кирил планував відвідати Свято-Миколаївський монастир у Городку Рівненської області та Свято-Воскресенський собор у Рівному. Прес-служба Київського патріархату раніше назвала ці плани гостя з Москви провокаційними та висловила протест, оскільки й храм, і монастир є предметом суперечки між двома патріархатами. «Самостійники» розцінили наплив віруючих на зустрічах із патріархом Кирилом як спробу залякати прибічників автокефалії української церкви та побоювалися можливості захоплення віруючими Московського патріархату їхніх культових будівель. <p>Напередодні поїздки в Україні патріарх Кирил переконував віруючих, що їде до братської країни як пастир, і заперечував політичний аспект візиту. Події минулого тижня та вчорашній демарш української влади наочно показують, що без політики обійтися не вдалося. На Володимирській гірці відбулися сутички між українськими націоналістами та проросійськи налаштованими козаками. Патріарха прийняв президент Віктор Ющенко, але в результаті їхньої бесіди кожен залишився при своєму в поглядах на проблему автокефалії української церкви. Потому глава РПЦ здійснив панихиду біля пам’ятника жертвам Голодомору, а в проповіді нагадав, що жертвами масового голоду 1930-х років стали люди різних національностей, і не тільки в Україні. <p>В українській громадській думці приїзд патріарха Кирила був розцінений як спроба експансії Російської церкви на українській землі, що продовжує політку Москви щодо української незалежності. У цьому сенсі більш схильним до компромісу виглядав Київський патріарх Філарет (Денисенко), який протистоїть Московському патріархату. Він висловив готовність зустрітися з патріархом Кирилом і обговорити з ним гострі суперечності між двома церквами. Глава РПЦ волів не помітити цієї пропозиції, показавши тим самим свій намір і надалі ігнорувати прибічників церковної незалежності від Москви. Образившись, Філарет провів альтернативний хресний хід своїх прибічників у Києві. <p>Політичний аспект цього формально пастирського візиту став ще більш помітний під час переміщень патріарха Кирила по українській землі. Прибуття глави РПЦ у проросійські регіони України – Донбас і Крим – контрастно виявило відмінності від відвідання столиці. На півдні та сході країни предстоятеля Російської церкви зустрічали не тільки загальними радощами, але й російськими прапорами. Навіть в охороні високого гостя у Донецьку, наприклад, було задіяно втричі меншу кількість міліціонерів, ніж у Києві. І тут патріарха супроводжував лідер Партії регіонів Віктор Янукович, який публічними оцінками візиту наочно демонстрував, які політичні сили в Україні вважають главу Московського патріархату не тільки своїм патріархом, але й союзником. <p>Якщо візит патріарха відомою мірою й був пастирським, то аж ніяк не миротворчим. Поки зрозуміло одне: патріарша поїздка Західною Україною фактично зірвана. http://vartainfo.com.ua/world/2009/07/24/dve_osnovnye_prichin_3920.html Fri, 24 Jul 2009 12:25:36 +0300 Новини Украино-российские взаимоотношения - это вестерн со многими убитыми ковбоями. Казалось бы, живите мирно и процветайте, но увы, постоянные конфликты регулярно обостряют ситуацию. Причин постоянных конфликтов, на мое глубокое убеждение, две, а всё остальное - просто чепуха и пустые лозунги. <b>Причина первая</b>. Россия никак не может осознать, что слепить в одно единое целое страны бывшего Советского Союза нереально. Тем более, под её началом. Как на меня, политика принуждённой любви изначально ошибочная. Нельзя заставить страны «совка» пережить заново все 73 года вытягивания ресурса во имя блага старшего брата. Поскольку старший брат только тем и занимался, что употреблял продукты произведённые в союзных государствах, то, соответственно, потерял симпатию со стороны тех, кого он объедал. Наивно было думать, что страны СНГ забудут о своём личном интересе и бросятся развивать соседнюю сверхдержаву. Потому сначала нужно увидеть в Украине, Белоруси и других государствах - партнера. Простой банальный и прагматичный бизнес.<p><b>Причина вторая</b>. Газовая зависимость. Уникальная ситуация сложилась в нашем государстве. Украина – наибольший производитель электроенергии в Европе. Дешевая энергия продаётся в больших количествах за рубеж, и, само собой, разумеется этой энергии с головой хватает для внутреннего рынка. Потому при грамотной энергосберегающей политике со стороны государства, большинство промышленных объектов и жилищный фонд было бы рационально перевести на электроснабжение (отопление и работа оборудования). То есть, сделать по принципу который работает, к примеру, во Франции, где уровень потребления газа - 10%, всё остальное - электрика. Пропадает газовая зависимость, остается потребность со стороны России в украинском транзите. Отношения становятся сугубо экономическими. Уровень конфликтности сводится к нулю.<p>Вот и всё, казалось бы, элементарно Ватсон, но в Украине правит личный интерес верхушки власти. Отсюда и все проблемы. Имея возможность стать великим европейским государством, мы продолжаем существовать в тени соседей.<p><b>Алексей Заремба</b>, <i>для ВАРТЫ</b> <p> http://vartainfo.com.ua/world/2009/07/23/gazprom_prograv_sud__3976.html Thu, 23 Jul 2009 09:39:21 +0300 Новини Російський газовий монополіст Газпром програв у суді справу про виплату керівництву енергетичної компанії ОГК-2 "золотих парашутів" на рекордну для РФ суму у 446,5 млн рублів. Арбітражний суд Ставропольського краю став на бік менеджерів, відхиливши позов структур Газпрому про стягнення коштів із колишнього гендиректора ОГК-2 Михайла Кузічева на користь енергокомпанії. <p>Варто зазначити, що скандальна справа пов'язана з виплатою у 2008 році Кузічевим "золотих парашутів" (відступним топ-менеджерам у разі їх звільнення) 13 керівникам ОГК-2, які звільнилися після отримання Газпромом контролю над компанією. <p>Також повідомляється, що це вже третя невдала спроба Газпрому оскаржити виплати "золотих парашутів" в ОГК-2. Так, в 2008 році в арбітражний суд Москви було подано два позови - від самої ОГК-2 і від її акціонера ЗАТ Газенергопром-інвест. <p>Проте пізніше позивачі відмовилися від своїх вимог, а справи припинили. <p>Крім того, ще в березні 2009 року новий позов до Кузічева подали компанії Міжрегіонгаз і Центренергохолдинг, які входять в структуру Газпрому. У позові зазначалося, що Кузічев, встановивши менеджерам компенсації при звільненні, перевищив надані йому повноваження. <p>У свою чергу, газета Ведомости нагадує, що конфлікт між новими акціонерами і колишнім менеджментом ОГК-2 розгорівся навесні 2008 року, коли рада директорів ОГК-2 відправила Кузічева у відставку. <p>Цікаво, що перед відходом він звільнив за угодою сторін 15 менеджерів. Оскільки для всіх звільнення стало достроковим, то вони отримали передбачені контрактом 24-36 середніх заробітків. Пізніше двоє із звільнених менеджерів відмовилися від грошей і повернулися в компанію. Зараз Кузічев працює Красноярським віце-губернатором. <p>Контрольний пакет акцій ОГК-2 належить Газпрому з 1 липня 2008 року, коли було ліквідовано РАТ ЄЕС Росії. Частку в ОГК-2 Газпром отримав в обмін на акції РАТ ЄЕС Росії. ОГК-2 володіє п'ятьма ДРЕС - Псковською, Сєровською, Ставропольською, Сургутською ДРЕС-1 і Троїцькою. http://vartainfo.com.ua/world/2009/07/20/dovgolittja_zabezpec_3918.html Mon, 20 Jul 2009 10:30:24 +0300 Новини Лише чотири звички потрібні для здорового способу життя і активного довголіття - відмова від паління, щоденне споживання овочів і фруктів, дотримання оптимальної ваги і невеликі фізичні навантаження до 2,5 годин на тиждень. Так стверджує впливовий медичний журнал American Journal of Medicine. <p>"Це чотири колони, на яких тримається здоровий спосіб життя", - пише видання. Проте результати опублікованого дослідження, що охопило 15 тисяч 708 американців у віці від 45 до 64 років, виявило, що лише 8% з них слідують цьому золотому правилу довголіття. Попри активну антитютюнову пропаганду в США, близько 20% населення як і раніше схильні до паління, а чисельність людей з надмірною вагою за останні два роки зросла в 23 штатах, пише РІА новості. <p>Американські вчені назвали і інші найбільш шкідливі звички, які передчасно руйнують організм, - зневага імунізацією при надмірній вірі в чудодійну силу ліків, незбалансована дієта, недостатній сон і стреси. Медики також настійно рекомендують відмовитися і від звички дивитися телевізор, як однієї з найбільш небезпечних для здоров`я. http://vartainfo.com.ua/world/2009/07/15/nimets_pidirvav_vlas_3893.html Wed, 15 Jul 2009 20:18:09 +0300 Новини Німець підірвав власну квартиру надувним матрацом. Приміщення зруйноване, останні мешканці будинку тимчасово евакуйовані. Під час вибуху постраждала трирічна дівчинка, яка отримала незначні опіки. 45-річний мешканець Дюсельдорфа збирався піти на пляж, проте в надувному матраці помітив дірку. Йти в магазин, щоб купити спеціальний клей для гуми, власник матрацу не захотів, пошкодувавши грошей. <p>Замість цього він узяв балон, призначений для тимчасової ліквідації проколів у шинах, і задув його в матрац. Через деякий час чоловік спробував накачати матрац, використовуючи електричний насос. <p>Іскра від насоса запалила газову суміш у матраці. Стався вибух. <p>Величезний спалах полум'я обпалив руку маленької дочки власника матраца. Квартиру повністю зруйновано, а на сходовому майданчику тріснула одна зі стін. Наразі інформації про стан здоров'я "винахідника" немає. <p>А ось в Україні 15-річний підліток вирішив покарати батька-п'яницю у вельми жорстокий спосіб – за допомогою побутового газу висадив у повітря квартиру. <p>Дочекавшись, коли батько засне, син на кухні від'єднав газовий шланг від печі, поставив на запалену свічку, включив газ і пішов. З собою підліток забрав заздалегідь зібрані документи, продукти харчування і деякі речі. <p>Через 45 хвилин після цього в квартирі стався потужний вибух, в результаті якого в квартирі вилетіли вікна. На щастя, сам батько підлітка не загинув. <p>Раніше хлопець вже був засуджений умовно за хуліганство. http://vartainfo.com.ua/world/2009/07/03/japons_kij_parlament_3724.html Fri, 03 Jul 2009 10:20:55 +0300 Новини Верхня палата японського Коккая (парламенту) у п`ятницю, 3 липня, одностайно прийняла закон, який визнає острови Ітурум, Шикотан, Кунашир і архіпелаг Хабомаї невід`ємною частиною Японії і закликає вжити заходів для їх повернення. Раніше цей же закон був схвалений нижньою палатою законодавчого органу.<p>Тим часом РФ вважає, що названі острови входять до складу російських Курильських островів, посилаючись на результати Другої світової війни. Японська сторона ж вказує на Симодський трактат про торгівлю і кордони - перший російсько-японський договір, підписаний у 1855 році. Згідно з цим документом, кордон між країнами проходить між островами Ітуруп і Уруп, а, отже, названі території є японськими.<p>Закон, схвалений обома палатами Коккая, був підготовлений до російський-японських переговорів, які відбудуться в італійській Аквілі в рамках саміту G8. Документ, зокрема, припускає розширення безвізового режиму для росіян, які проживають на Курилах, і японців, які були змушені залишити острови. http://vartainfo.com.ua/world/2009/06/30/spisok_najdorozhchog_3672.html Tue, 30 Jun 2009 10:57:04 +0300 Новини На днях було оприлюднено список найдорожчих об`єктів житлової нерухомості, виставлених на продаж у США. Подивіться і прицініться. Перше місце в списку посідає особняк "Квітка лілії" (Fleur de Lys) вартістю 125 мільйонів доларів, розташований в Беверлі-Хілз (Beverly Hills). Техаський мільярдер Девід Сеперстайн збудував будинок площею 4,1 тисячі квадратних метрів наприкінці минулого століття для своєї дружини Сюзани, яка і є на даний момент власницею будинку. <p>ЗМІ повідомляли, що покупкою особняка цікавиться співачка Мерайя Кері.<p>На другому місці рейтингу стоїть особняк "Спокій" (Tranquility) площею 185 квадратних метрів, який розташований у районі озера Тахо (Lake Tahoe).<p>Його ціна сягає 100 мільйонів доларів.<p>На третій позиції стоїть особняк площею 4460 квадратних метрів в передмісті Лос-Анджелеса Bel Air, ціна якого 85 мільйонів доларів. Район Bel Air разом з Beverly Hills і Holmby Hills утворюють так званий "платиновий трикутник", житло в якому є найдорожчим у США.<p>Далі в списку - особняк Dunnellen Hall<p>Dunnellen Hall вартістю 75 мільйонів доларів. Торік цей будинок у<p>Грінвічі (штат Коннектікут) коштував 125 мільйонів доларів і ділив перше місце в списку Forbes з маєтком Fleur de Lys. За аналогічну ціну продається ранчо "Гніздо колібрі" (Hummingbird Nest) у Каліфорнії й таунхаус в нью-йоркському районі Верхній Істсайд.<p>За 68 мільйонів доларів пропонується ранчо "Чобіт" (BootJack) в Колорадо, за 65 мільйонів ранчо в районі Лос-Анджелеса, за 60 мільйонів - пентхаус в Нью-Йорку (Верхній Істсайд) або особняк Pickfair в Беверлі-Хілз.<p>Forbes зазначає, що ще недавно учасники ринку були впевнені, що ніяка криза не може знизити вартість ексклюзивної нерухомості. Проте в реальності все виявилося інакше: нині вже ніхто не купує особняки вартістю 100 мільйонів доларів. Навіть операції з об`єктами вартістю 30 мільйонів доларів стали рідкістю.<p>Раніше агентство Bloomberg повідомляло з посиланням на дані економістів Каліфорнійського університету в Берклі, що через кризу вартість житлових будинків, розташованих на території елітних американських курортів, подешевшає мінімум на 20 відсотків.<p>Нерухомість у таких місцях елітного відпочинку, як Хемптонс (Hamptons), Озеро Тахо (Lake Tahoe), Аспен (Aspen), обов`язково зазнає негативного впливу кризи, наголошував глава університетського центру дослідження ринку нерухомості і міської економіки Кен Роузен. За його словами, зниження цін на будинки в цих курортних зонах вже почалося, але поки що цей факт не відбитий в аналітичних даних учасників ринку. http://vartainfo.com.ua/world/2009/06/26/_font_color_black_po_3648.html Fri, 26 Jun 2009 15:17:56 +0300 Новини У віці 50 років у Лос-Анжелесі помер Майкл Джексон. Він був найяскравішою зіркою поп-музики всіх часів, геніальним музикантом і танцюристом, але водночас загадковою і часом вельми дивною особою, пише сьогодні преса в некрологах. Останніми роками Джексон був відомий лише пригодами і скандалами, але в історії поп-музики залишиться тріумвірат кумирів: Синатра, Елвіс і Майкл. У віці 50 років у Лос-Анджелесі помер Майкл Джексон, повідомляє німецька Die Welt. На перші рядки таблоїдів останніми роками він потрапляв виключно у зв'язку з судовими процесами і через екстравагантні витівки. Тому ідея повернутися на сцену лондонської O2 Arena, щоб потім піти з шоу-бізнесу остаточно, виглядала досить сміливо. <p>Але про Майкла Джексона залишилися, поза сумнівом, і інші спогади - в першу чергу, як про першопроходця сучасної поп-музики. Джек, як називали його численні шанувальники, став законодавцем молодіжної культури цілого покоління. <p>Під час світових турне, продовжує кореспондент, Джексон повністю викладався на сцені, вражаючи поклонників і критиків дивовижним відчуттям стилю і прагненням до нового. "Але навіть в роки розквіту його популярності він завжди був дивним до химерності шоуменом, будні якого складалися з ексцентричних ескапад", - пише автор. <p>Тінню на кар'єру співака впали звинувачення в педофілії, вперше висунуті проти Джексона в 1990-і роки, нагадує видання. Падіння поп-ідола прискорили і фінансові труднощі. Якщо в 1990-і роки його статок оцінювався в 750 млн доларів, то останніми роками Джексона діймали кредитори. <p>Поклонники зірки втомилися від його безкінечних обіцянок: Джексон то оголошував про возз'єднання групи Jackson Five, в якій він починав дитиною, то пускав чутки про тріумфальне повернення в шоу в Лас-Вегасі. "В кінці з ним залишилися тільки найвірніші - та і ті зі змішаним почуттям співчуття і захоплення". <p>Обширний некролог у The Los Angeles Times під назвою "Життя Майкла Джексона - фантазія перемішана з трагедією". Він тримав у себе удома статую Мерілін, цікавився біографією Чапліна і одружився на дочці Елвіса, пишуть Джеф Бучер і Елейна Ву. <p>Проте спадщина самого Джексона, котрий помер у четвер, ще більш спірна, ніж у всіх вищевказаних кумирів, стверджують кореспонденти. "Маленький Джексон-вундеркінд був такий талановитий, що, здавалося, світився зсередини. У дорослому Джексоні бачили щось на кшталт марсіанина і підозрювали, що це істота, подібна до феї Дінь-дінь з "Пітера Пена", перестане існувати, як тільки замовкнуть аплодисменти". <p>Мабуть, він був кращим танцюристом покоління, стверджують автори. Свої символи він придумав сам: блискуча рукавичка на одній руці, "місячна хода", червоний піджак, ранчо "Нема-й-не-буде" (за назвою острова Пітера Пена в книзі Баррі). <p>Останніми роками Джексон був відомий лише пригодами і скандалами: на гастролі він не їздив з 1997 року, нових пісень не випускав з 2001-го, відзначає видання. <p>"Це одна з найбільших втрат. В історії поп-музики є тріумвірат кумирів: Синатра, Елвіс і Майкл - що обумовив увесь зовнішній вигляд цієї культури", - сказав про кончину Джексона Томмі Моттола, екс-президент Sony Music, фірми, яка 16 років випускала диски Джексона. <p>Трагічний фінал, як у Дженіс Джоплін і Курта Кобейна, пише Маттео Персиваль в статті, надрукованій в Corriere della Sera з нагоди смерті Майкла Джексона. Кореспондент порівнює Джексона з Елвісом Преслі: чорношкірий, який за всяку ціну хотів, щоб його сприймали як білого, і білий, який перетворив негритянську музику на глобальний феномен. <p>Їх обох згубили надмірності, величезне багатство, що розкрадалося безсоромними адміністраторами. Вони були роздавлені непосильною важкістю їхніх нав'язливих ідей, їхніх пороків і їхнього таланту, пише автор статті. <p>Вілла Грейсленд Елвіса в Мемфісі, позбавлений смаку притулок розтовстілого і немічного співака, перетворився на музей-мавзолей всемогутнього фараона. А вілла Норт Керолвуд Драйв в Холмбі-хіллз - фешенебельному кварталі Лос-Анжелеса в багатому районі Вествуд, стала останнім притулком Джексона, після того, як він покинув величезний особняк Неверленд. <p>Цей "неіснуючий острів" став королівством поп-зірки, де його життя було наповнене гучними святами, як у Пітера Пена, і відеоіграми, де його, обвинуваченого в педофілії, безупинно тероризували нащадки "капітана Крюка", папарацці і представники інтернет-сайтів. В черговий раз найпопулярніша музика в світі убила свого короля, підсумовує кореспондент. <p>The Independent публікує коротку біографію померлого поп-музиканта. Джексон вперше вийшов на сцену в шість років - у складі сімейного ансамблю Jackson 5. Коли майбутньому королеві поп-музики було 11, група посіла першу сходинку хит-параду з піснею "I Want You Back", і в дальші шість років неодноразово повторювала свій успіх. <p>У 1978 році вийшов перший самостійний альбом Майкла Джексона, "Off The Wall", з якого прийнято відлічувати початок його сольного успіху. Випущений чотири роки опісля "Thriller" розійшовся тиражем в 60 млн екземплярів і став найбільш продаваним альбомом всіх часів. У 1983 році співак вперше продемонстрував свою фірмову "місячну ходу". <p>Проте незабаром поповзли чутки про ексцентричний спосіб життя Майкла Джексона. Говорили, ніби він спить у кисневому наметі і намагається викупити останки Джозефа Мерріка, більш відомого як "людина-слон". Тоді ж до нього пристала кличка "Wacko Jacko" (у дослівному перекладі - "дивна мавпа"). Щоб утекти від пліток, Джексон усамітнився на ранчо "Неверленд". <p>У 1987 році він знов з'явився на екранах - з помітно посвітлілою шкірою. Шість років по тому зірку вперше звинуватили в приставанні до дітей, а наступного року він - як вважав багато хто, про людське око - одружився, але незабаром шлюб розпався. Відтак проти Джексона було висунуто ще декілька звинувачень у педофілії. З 2005 року співак жив у Дубаї. <p>Від чого помер Майкл Джексон, з'ясовує The Daily Mail. Можливо, короля поп-музики згубила наркотична залежність від знеболювальних препаратів, яка наклалася на стрес: музикант готувався до перших гастролей після тривалої перерви, вважає кореспондент Елісон Бошофф, посилаючись на думку знайомих Джексона. <p>За деякими відомостях, артист приймав засоби, що продаються за рецептами, але офіційно, наприклад Dialudid. При випадковому передозуванні такі препарати можуть викликати, зокрема, зупинку серця. <p>На думку газети, у Джексона навряд чи вистачило б фізичних сил на заплановане світове турне. Джексон і організатори турне спростовували повідомлення про його захворювання на рак шкіри. "Але істина в тому, що здоров'я і психіку Джексона підірвав судовий процес в 2005 році", - запевняє видання. <p>