Бородянська Варта

Вбивцю 16-річного Сашка Матвійчука засудили на 14 років

На чотирнадцять років засудили двадцятидворічного парубка в Бородянському районі Київщини. Торік він упритул розстріляв хлопця своєї колишньої дівчини. Майже рік адвокати підсудного намагалися переконати, що вбивство випадкове.

Олена, знайома померлого:

- Якось за два тижні підсудний подзвонив Олександру і сказав, що він визиває його на дуель.

Олександр Шаповалов, керівник Бородянського РВ міліції:

- Cпорядив сигнальний пістолет іноземного виробництва для того, щоби стріляти патронами, спорядженими гумовими кулями. Застосував відносно потерпілого на ґрунті ревнощів.

Лілія Матвійчук, мати померлого:

- Він зайшов тихенько, зняв іще куртку, у цьому стані повісив - все в крові. Тут він повертає до ванни, я бачу - стіни в крові, він намагався в ванні змити кров - не вийшло. Око майже витекло. Він сів на диван і впав.

Олександр Дем’янчук, кореспондент:

- Ця трагедія сталася рік тому. Утім, про неї говорять і досі. Ось на цьому місці невідомий чатував на шістнадцятирічного Олександра. Коли хлопець з’явився, вбивця розстріляв його впритул. Жертва впала на землю. Злочинець вирішив добити її, і ще кілька разів пальнув у потилицю. Попри тяжкі поранення, Сашко таки дістався додому. Там знепритомнів.

Георгій Кеворков, головний дитячий нейрохірург м. Києва:

- Травма очень серьёзная: открытые проникающие в полость мозга, полость черепа повреждения. Множественные у него массивные поражения жизненно важных структур мозга, был поврежден и удален глаз.

Стрільця затримали тієї самої ночі, ним виявився двадцятидворічний мешканець Клавдієвого. Слідчі з’ясували: все через дівчину. Вона розповіла, що коли розійшлася з підозрюваним, він її постійно переслідував. Якось Олександр, що працював з Оленою в кав’ярні, заступився за колегу.

Олена, знайома померлого:

- Він протягував до мене руки, бив мене, тягав мене за волоси, тягав, витягував з бару.

За півроку хлопець помер, так і не прийшовши до тями. Іще півроку тривав судовий процес. Захисники звинувачуваного намагалися переконати, що їхній клієнт скоїв злочин у стані афекту. Навіть надавали рішення психіатра. Та вочевидь воно нікого не переконало. Дванадцятого квітня 2010-го Бородянський суд нарешті поставив крапку.

Лілія Матвійчук, мати померлого:

- Суддя підтримав постанову прокурора про надання терміну чотирнадцять років задовольнити суму матеріальних збитків: триста тисяч - моральну, а матеріальну - сто сімдесят тисяч.

Мама Олександра принесла на цвинтар останню світлину сина. Таким він був незадовго до трагедії. Рішення суду жінку влаштовує, проте сина їй воно не поверне.

Лілія Матвійчук, мати померлого:

- Хай буде так, але якби в нас було друге законодавство в Україні змінене, і не була змінена смертна кара, то я б побажала цьому покидьку смертної кари або пожиттєвий термін.

Окрім того, за законом, засуджений має право оскаржити рішення суду. Чи справедливе покарання - вивчатиме апеляційний суд. Батьки померлого сподіваються, що українська Феміда не сліпа.

Олександр Дем’янчук. Олександр Кругликов

переглядiв: