Бородянська Варта

Від захоплення — до справи всього життя

Мабуть, не кожен зважиться на те, аби у 40 років змінити життя якщо не на 360, то хоча б на 180 градусів: залишити нелегку, проте улюблену роботу, обжите родинне гніздо, друзів і колег і розпочати все майже заново. Серед тих, хто не побоявся зробити крок на зустріч давній мрії, — завідуючий відділом технології та завідуючий лабораторією агротехніки Інституту картоплярства УААН Микола Григорович Шарапа.

Народився на Чернігівщині, навчався в Харківському сільгоспінституті, працював на Сумщині у колгоспі, а згодом — головним агрономом районного управління сільського господарства. І увесь цей час "визрівала" у нього особлива любов до землі. Зізнається, що любив серед багатьох культур спостерігати за довгими картопляними гонами. У перший рік після навчання зрозумів, що поряд із практичною роботою хотів би продовжувати займатися паралельно і науковими дослідженнями.

— Спочатку здавалося, що наука — то легкий хліб, — зізнається нині М.Шарапа. — Працювати від зорі до зорі у колгоспі і заочно навчатися в аспірантурі, готуватися до захисту кандидатської дисертації було непросто. Допомагало перебороти труднощі і бажання самостійно знайти відповіді на сотні "чому?" Сьогодні про вирощування ранньої картоплі Микола Григорович може розповідати кілька годин. Захочете побачити, запросить на дослідні ділянки, що постійно висаджують у інституті.

Майже тридцять років тому він переїхав на роботу в Немішаєве. Йому поталанило: одразу надали квартиру, у яку згодом приїхали дружина і діти. Починав старшим науковим співробітником. Сьогодні разом з працівниками відділу вивчають вплив локального внесення добрив на урожай картоплі, відслідковують оптимальні строки скошування бадилля на вихідний насіннєвий матеріал. Закладання демонстраційних дослідів, послуги господарствам — це все складові щоденної роботи науковців під керівництвом М.Г.Шарапи.

Роботу на картопляному полі продовжує вечорами і на власному городі.

— Навіщо шукати іноземні сорти, якщо вітчизняні нічим не поступаються, — розповідає про стратегічну лінію на городі науковець. — Смачні, врожайні, добре зберігаються. Уже тривалий час споживаємо молоду картоплю з власної ділянки: Повінь, Багряна, Дніпрянка — нові, але вже улюблені сорти усієї родини, які створені у стінах цього інституту.

Літня спека вплине на цьогорічний урожай картоплі, яка на Поліссі поряд із льоном і житом була провідною культурою. Через відсутність вологи призупинено наростання врожаю, і без зрошення уже у найближчі роки про щедрі гектари вже доведеться забути.

Гатчинська та Столовий-19 — ось із цих сортів розпочинав свою трудову біографію молодий агроном. Сьогодні досвідчений учений допомагає картоплярам усієї України не "заблукати" у переліку сортів, вибрати оптимальні для кожного регіону.

Його рекомендації щороку друкуються у журналах "Пропозиція", "Дім. Сад. Город", "Огородник", "Картоплярство України", багатьох газетах.

Нині у картоплярів — відносно спокійний період: від хвороб і шкідників насадження обробили і готуються до збирання урожаю. От у Миколи Шарапи з'явився час, аби підготувати матеріали до книги, яка побачить світ вже нинішнього року. Цього разу він розповість про технологію вирощування насіннєвої картоплі.

Вікторія Ляховець. Фото автора

Київська правда

переглядiв: